ІНСТРУКЦІЯ

для медичногозастосування препарату

НЕБІКАРД

NEBICARD

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: nebivolol; [2R*[R8[R8(S8)]]]-a,a’-[імінобіс(метилен)бів[6-фторо-3,4-дигідро-2Н-1-бензопіран-2метанолу]гідрохлорид;

основні фізико-хімічні властивості: таблетки по 2,5 мг: круглі, плоскі таблеткизі скошеними краями, білого або майже білого кольору, з логотипом TORRENT наодному боці та рівні з іншого боку;

таблетки по 5 мг: круглі, плоскі таблетки зіскошеними краями, білого або майже білого кольору, з логотипом TORRENT наодному боці та з лінією розлому на іншому;

склад: 1 таблетка містить 2,725 небівололу гідрохлориду, щоеквівалентно 2,5 мг небівололу;

або 5,45 мг небівололу гідрохлориду, щоеквівалентно 5 мг небівололу;

допоміжні речовини: лактози моногідрат;крохмаль кукурудзяний, натрію кроскармелоза, гідроксипропілметилцелюлоза,полісорбат 80, целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат, крмнію діоксидколоїдний.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Селективні блокаториβ-адренорецепторів.

Код АТС С07АВ12.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Небіволол являєсобою рацемат, який складається з двох енантомірів: SRRR-небівололу(D-небіволол ) та RSSS-небівололу (L-небіволол). Він поєднує дві фармакологічнівластивості:

- завдяки D-енантоміру небіволол єконкурентним і селективним блокатором β₁- адренорецепторів;

- завдяки L-енантоміру він має “м’які”вазодилататорні властивості внаслідок метаболічної взаємодії зL-аргініном/оксидом азоту (NO).

При одноразовому і повторному застосуванні небівололу знижується частотасерцевих скорочень у стані спокою і при навантаженні як в осіб з нормальнимартеріальним тиском, так і у хворих на артеріальну гіпертензію.Антигіпертензивний ефект при тривалому лікуванні зберігається. У терапевтичнихдозах α-адренергічний антагонізм не спостерігається. Небіволол не маєсимпатоміметичної активності. У фармакологічних дозах мембраностабілізуючаактивність небівололу відсутня. Небіволол не чинить суттєвого впливу натолерантність до фізичного навантаження.

Фармакокінетика. Після перорального прийому відбувається швидкевсмоктування обох енантомірів небівололу. На всмоктування небівололу їжа невпливає, тому його можна приймати незалежно від прийому їжі. Небівололметаболізується в печінці, зокрема з утворенням активних гідроксиметаболітів.Метаболізм небівололу пов’язаний з генетичним окисним поліморфізмом, якийзалежить від СYP2D6. Біодоступність перорально введеного небівололу становить усередньому 12 % у швидкометаболізуючих осіб і є майже повною – в осіб зповільною метаболізацією. Виходячи з різниці швидкості метаболізації, дозуванняНебікарду потрібно встановлювати залежно від індивідуальних потреб пацієнта;особи з повільною метаболізацією потребують нижчих доз. В осіб зі швидкоюметаболізацією значення періоду напіввиведення енантомірів небівололу з плазмистановлять у середньому 10 год, а в осіб з повільною метаболізацією ці значенняу 3-5 разів більші. В осіб зі швидкою метаболізацією концентраціяRSSS-небівололу в плазмі крові дещо вища, ніж SRRR-небівололу. Вік людини нафармакокінетику небівололу не впливає. Через 1 тиждень після прийому близько38% дози препарату виводиться з сечею, 48% - з калом. У незміненому стані зсечею виводиться не більше 0,5 % небівололу.

Показання для застосування. Артеріальна гіпертензія. Лікування хронічноїсерцевої недостатності з дисфункцією лівого шлуночка (фракція викиду ≤ 35%) як додаткова терапія в комбінації з інгібіторами АПФ, діуретиками,антагоністами ангіотензину ІІ та/або препаратами наперстянки.

Спосіб застосування та дози.

Артеріальна гіпертензія. Доза становить 1таблетку (2.5 або 5 мг небівололу) на добу; краще приймати її завжди в один ітой же час. Таблетку можна приймати під час їжі. Антигіпертензивний ефектвиявляється через 1-2 тижні лікування. У деяких випадках оптимальна діядосягається лише через 4 тижні.

Хронічна серцева недостатність. ЛікуванняНебікардом повинно розпочинатися при поступовому збільшенні дози відповідно дотакої схеми: початкова доза 2,5 мг небівололу один раз на добу, може бути,залежно від переносимоcті, збільшена до 5-10 мг небівололу один раз на добу(підвищення дози повинно відбуватися з 14-денним інтервалом). Максимальнарекомендована доза становить 10 мг небівололу один раз на добу. У хворих зтяжкою формою серцевої недостатності (за класифікацією NYHA ≥ ІІІ), якілікуються діуретиками, може спостерігатися значне зниження артеріального тискупісля першої дози Небікарду, а також після збільшення дози препарату. Тому такіпацієнти повинні знаходитись під контролем лікаря протягом приблизно 2-х годинпісля прийому першої дози Небікарду і після підвищення дози препарату, щобзапобігти розвитку неконтрольованої гіпотензивної реакції.

Побічна дія. Побічні дії, які спостерігаються (у більшостівипадків вони мають легку або помірно виражену форму), класифіковні засистемами органів і частотою їх виникнення.

Крім цього, повідомлялось про такі побічні дії, які можуть спричинюватисяb-адреноблокаторами: галюцинації, психози, сплутаність свідомості,холодні/ціанотичні кінцівки, синдром Рейно, сухість очей, поява псоріазу.

Протипоказання. Підвищена чутливість до діючої речовини чи до однієїз допоміжних речовин. Печінкова недостатність або порушення функції печінки.Вагітність і період годування груддю. Блокатори b-адренорецепторівпротипоказані при кардіогенному шоці; декомпенсованій серцевій недостатності;синдромі слабкості синусового вузла; синоаурикулярній блокаді;атріовентрикулярній блокаді ІІ та ІІІ ступеня; бронхоспазмах і бронхіальнійастмі в анамнезі; нелікованій феохромоцитомі; метаболічному ацидозі;брадикардії (частота серцевих скорочень менше 50 ударів за хвилину),гіпотензії; тяжких порушеннях периферичного кровообігу.

Передозування.

Симптоми: брадикардія, гіпотензія,бронхоспазм і гостра серцева недостатність.

У разі передозування або розвиткугіперергічної реакції слід забезпечити постійний медичний нагляд за пацієнтомта надання йому інтенсивної медичної допомоги. Рекомендується контролюватирівень вмісту глюкози у крові. Всмоктування діючої речовини, яка ще міститься утравному тракті, можна попередити шляхом промивання шлунка, введеннямактивованого вугілля та проносних засобів. Може знадобитися проведення штучноївентиляції легенів. Для усунення брадикардії рекомендується введення атропінучи метилатропіну. Лікування гіпотензії та шоку слід проводити за допомогою плазмиабо плазмозамінників і, якщо виникне у цьому потреба, катехоламінів. b-блокуючудію можна припинити повільним внутрішньовенним введенням ізопреналінугідрохлориду, починаючи з дози 2,5 мкг/хв, до того часу, поки не встановитьсяочікуваний ефект. У разі несприйнятливості можна ізопреналін комбінувати здопаміном. Якщо цей захід не призводить до бажаного результату, можназастосувати внутрішньовенне введення 50 - 100 мкг/кг глюкагону. За необхідностіін’єкцію протягом години слід повторити і далі, якщо потрібно, провестивнутрішньовенну краплинну інфузію глюкагону із розрахунку 70 мкг/кг/год. Векстремальних випадках, наприклад при брадикардії, резистентній до терапії,можна використати водій ритму.

Особливості застосування. При спостереженні за хворими, які приймалинебіволол протягом 3 років, розвиток толерантності до нього не спостерігався.Блокатори β-адренорецепторів можна застосовувати як для монотерапії, так ів комбінації з іншими антигіпертензивними препаратами. До цього часу додатковийгіпотензивний ефект вивчався в клінічному дослідженні лише при комбінованомузастосуванні небіволу та 12,5 - 25 мг гідрохлортіазиду.

Загальними для блокаторів b-адренорецепторівє певні попередження і запобіжні заходи. Серце і судини. Як правило, пацієнтамз декомпенсованою хронічною серцевою недостатністю блокаториβ-адренорецепторів не слід призначати до того часу, поки їх стан не станестабільним. Припиняти терапію блокатором β-адренорецепторів пацієнтам зішемічною хворобою серця, слід поступово, тобто протягом 1-2 тижнів. Занеобхідності, щоб запобігти загостренню захворювання, рекомендується одночаснопочинати лікування препаратом-замінником. Блокатори β-адренорецепторівможуть спричинювати брадикардію. Якщо пульс у стані спокою знижується до 50-55ударів за хвилину і/чи у пацієнта розвиваються симптоми, які вказують набрадикардію, то дозу рекомендують зменшити. Блокатори β-адренорецепторівслід застосовувати з обережністю при лікуванні:

пацієнтів з порушеннями периферичногокровообігу (синдром Рейно, переміжна кульгавість), оскільки може розвинутисязагострення зазначених захворювань;

пацієнтів з атріовентрикулярною блокадою Іступеня у зв’язку з негативним впливом блокаторів β-адренорецепторів напровідність;

хворих на стенокардію Принцметалавнаслідок можливої, опосередкованої a-адренорецепторами, вазоконстрикціїкоронарних артерій (блокатори β-адренорецепторів можуть збільшуватичастоту і тривалість нападів стенокардії).

Анестезія. Підтримування блокади β-адренорецепторівзменшує ризик порушень серцевого ритму під час введення у наркоз і інтубації.Якщо при підготовці до хірургічного втручання блокаду β-адренорецепторівпереривають, то не менше, ніж за 24 год до цього слід припинити застосуванняблокаторів β-адренорецепторів. Обережність потрібна при застосуванніокремих анестетиків, які спричинюють пригнічення міокарда, таких якциклопропан, ефір або трихлоретилен. Появу вагусних реакцій у пацієнта можнапопередити за допомогою внутрішньовенного введення атропіну.

Обмін речовин і ендокринна патологія.Небівол не впливає на вміст глюкози у хворих на цукровий діабет. Незважаючи наце, необхідно бути обережним при застосуванні його для лікування хворих цієї категорії,оскільки небіволол може маскувати деякі ознаки гіпоглікемії, наприкладтахікардію та посилене серцебиття. Блокатори b-адренорецепторів можутьмаскувати симптоми тахікардії при гіперфункції щитовидної залози. При раптовомуприпиненні терапії ці симптоми можуть посилитися.

Дихальні шляхи. Пацієнтам з обструктивнимизахворюваннями дихальних шляхів блокатори β-адренорецепторів слідзастосовувати з обережністю, бо може посилитись констрикція дихальних шляхів.

Хворі з нирковою недостатністю. Рекомендованапочаткова доза становить 2,5 мг небівололу на добу. За необхідності добову дозуможна підвищити до 5 мг небівололу.

Інше. Дослідження із застосування препаратудля лікування дітей та підлітків не проводились, через це призначати його дітямне рекомендується.

Вплив на здатність керуватиавтотранспортом та працювати зі складними механізмами

Дослідження впливу на здатність керуватиавтотранспортом, машинами і механізмами не проводились. Дослідженняфармакодинаміки показали, що небівол не впливає на психомоторні функції. Прикеруванні транспортом чи обслуговуванні технічних засобів слід враховувати, щоіноді може мати місце запаморочення і відчуття втоми.

Для хворих старше 65 років рекомендованапочаткова доза становить 2,5 мг небівололу на добу. За необхідності її можназбільшити до 5 мг небівололу. Через недостатній досвід лікування препаратомпацієнтів старше 75 років, таким хворим його слід застосовувати під пильнимнаглядом лікаря. Перш ніж призначати блокатори β-адренорецепторів хвориміз псоріазом в анамнезі, слід ретельно зважити співвідношення між можливимризиком і користю від їх застосування. Блокатори β-адренорецепторів можутьпідвищити чутливість до алергенів і ступінь тяжкості анафілактичних реакцій.

Слід з обережністю застосовувати препарат прифеохромоцитомі, порушенні функції печінки, метаболічному ацидозі, міастенії,депресії.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Загальними для β-адреноблокаторів єпевні взаємодії.

Антагоністи кальцію. При комбінаціїблокаторів β-адренорецепторів з антагоністами кальцію типу верапаміл тадилтіазем потрібно дотримуватись обережності у зв’язку з їх негативноюінотропною дією та впливом на AV-провідність. Пацієнтам, які приймаютьНебікард, внутрішньовенне введення верапамілу протипоказано.

Антиаритмічні препарати. При комбінаціїблокаторів β-адренорецепторів з антиаритмічними препаратами І, ІІІ класу із аміодароном необхідна обережність у зв’язку з ймовірним посиленням їхнегативного інотропного ефекту та негативної дії на внутрішньопередсердну іAV-провідність.

Клонідин. При раптовому припиненнідовготривалого лікування клонідином блокатори β-адренорецепторівпідвищують ризик розвитку “синдрому відміни” із підвищенням артеріальноготиску, тому відміну слід проводити поступово.

Препарати наперстянки. Глікозиди наперстянкиу поєднанні з блокаторами β-адренорецепторів можуть подовжувати часатріовентрикулярного проведення. Небіволол не впливає на кінетику дигоксину.

Інсулін і пероральні протидіабетичні засоби.Хоча Небікард не впливає на рівень глюкози, він може маскувати деякі симптомигіпоглікемії, наприклад тахікардію.

Анестезуючі засоби. Одночасне застосуванняβ-адреноблокаторів і анестезуючих засобів може пригнічувати рефлекторнутахікардію і підвищувати ризик розвитку гіпотензії. Анестезіолог повинен бутипоінформований про те, що пацієнт приймає Небікард.

Інше. Одночасне застосування небівололу знестероїдними протизапальними засобами не впливає на його антигіпертензивнудію. При одночасному застосуванні циметидину підвищувався рівень небівололу вплазмі крові, але без зміни клінічної активності. Одночасне застосуванняранітидину впливу на фармакокінетику небівололу не чинило. За умови, щоНебікард приймається під час їжі, а антацидний засіб – між прийомами їжі,обидва препарати можна приймати разом. При комбінації з нікардипіномпідвищувались значення концентрацій обох субстанцій в плазмі без зміниклінічної активності. Одночасний прийом фуросеміду та гідрохлортіазиду, а такожвживання алкоголю впливу на фармакокінетику не чинить. Небіволол не чиниввпливу на фармакодинаміку і фармакокінетику варфарину. Симпатоміметичні засобиможуть протидіяти активності β-адреноблокаторів. Блокаториβ-адренорецепторів можуть призвести до безперешкодної α-адренергічноїактивності симпатикотонічних засобів, як з α-адренергічною, так і зβ-адренергічною дією (небезпека розвитку гіпертензії, тяжкої брадикардії,атріовентрикулярної блокади). Одночасне застосування трициклічнихантидепресантів, барбітуратів і похідних фенотіазину може посилюватигіпотензивний ефект. Оскільки в процесі метаболізму небівололу бере участьізофермент CYP2D6, то супутнє медикаментозне лікування препаратами, якіінгібують зворотне захоплення серотоніну, наприклад декстрометорфаном абоіншими сполуками, які метаболізуються переважно тим же самим метаболічнимшляхом, може сприяти тому, що реакція осіб з швидким метаболізмом стане схожана реакцію осіб з повільною метаболізацією. Дані про взаємодію небівололу залергенами, які використовуються для діагностики і лікування алергічнихреакцій, відсутні. Немає також даних і про взаємодію небівололу зрентгенконтрастними засобами і інгібіторами МАО.

Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі не вище 25° С унедоступному для дітей, захищеному від світла місці! Термін придатності – 2роки.