ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
НЕБІЛЕТ®
NEBILET®
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: nebivolol;[2R*[R8[R8(S8)]]]-a,a’-[імінобіс(метилен)бів[6-фторо-3,4-дигідро-2Н-1-бензопіран-2метанолу]гідрохлорид;
основні фізико-хімічнівластивості: круглі,двоопуклі таблетки, що легко поділяються, майже зовсім білого кольору, знасічкою для ділення з одного боку;
склад: 1 таблетка містить 5,45 мг небівололугідрохлориду, що еквівалентно 5 мг небівололу;
допоміжні речовини: лактозимоногідрат; крохмаль кукурудзяний; натрієва сіль “зшитої”карбоксиметилцелюлози; гідроксиметилцелюлоза 15 мПа×с; полісорбат 80;целюлоза мікрокристалічна; кремнію діоксид високодисперсний; магнію стеарат.
Форма випуску. Таблетки.
Фармакотерапевтична група. Селективні блокаториβ-адренорецепторів.
Код АТС С07АВ12.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Небіволол являєсобою рацемат, який складається з двох енантомірів: SRRR-небівололу(D-небіволол ) та RSSS-небівололу (L-небіволол). Він поєднує дві фармакологічнівластивості:
- завдяки D-енантоміру небівололє конкурентним і селективним блокатором β1- адренорецепторів;
- завдяки L-енантоміру він має“м’які” вазодилататорні властивості внаслідок метаболічної взаємодії зL-аргініном/оксидом азоту (NO).
При одноразовому і повторному застосуваннінебівололу знижується частота серцевих скорочень у стані спокою і принавантаженні як в осіб з нормальним артеріальним тиском, так і у хворих наартеріальну гіпертензію. Антигіпертензивний ефект при довготривалому лікуваннізберігається. У терапевтичних дозах α-адренергічний антагонізм неспостерігається. Небіволол не має симпатикоміметичної активності. Уфармакологічних дозах мембраностабілізуюча активність небівололу відсутня. Уздорових пробандів небіволол не чинить суттєвого впливу на навантаження чивитривалості.
Фармакокінетика. Після перорального прийомувідбувається швидке всмоктування обох енантомірів небівололу. На всмоктуваннянебівололу їжа не впливає, тому його можна приймати незалежно від прийому їжі.Небіволол метаболізується в печінці, зокрема з утворенням активнихгідроксиметаболітів. Біодоступність перорально введеного небівололу становить усередньому 12 % у швидкометаболізуючих осіб та є майже повною – в осіб зповільною метаболізацією. Виходячи з різниці швидкості метаболізації, дозуванняНебілету® потрібно встановлювати залежно від індивідуальних потребпацієнта; особи з повільною метаболізацією потребують нижчих доз. В осіб ізшвидкою метаболізацією значення періоду напіввиведення енантомірів небівололу зплазми становлять у середньому 10 годин, а в осіб з повільною метаболізацією цізначення у 3-5 разів більші. Концентрації у плазмі, які становлять від 1 до 30мг небівололу, пропорційні дозі. Вік людини на фармакокінетику небівололу невпливає.
Показання для застосування. Артеріальна гіпертензія. Лікування хронічноїсерцевої недостатності з дисфункцією лівого шлуночка (фракція викиду ≤ 35%) як додаткова терапія в комбінації з інгібіторами АПФ, діуретиками,антагоністами ангіотензину ІІ та/або препаратами наперстянки.
Спосіб застосування та дози. Артеріальна гіпертензія. Доза становить 1таблетку (5 мг небівололу) на добу; краще приймати її завжди в один і той жечас. Таблетку можна приймати під час їди. Антигіпертензивний ефект виявляєтьсячерез 1-2 тижні лікування. У деяких випадках оптимальна дія досягається лише 4тижні по тому. Хронічна серцева недостатність. Лікування Небілетом®повинно розпочинатися при поступовому збільшенні дози відповідно до такоїсхеми: початкова доза, що становить 2,5 мг небівололу один раз на добу, можебути, залежно від переносимоті, збільшена до 5-10 мг небівололу один раз надобу (підвищення дози повинно відбуватися з 14-денним інтервалом). Максимальнарекомендована доза становить 10 мг небівололу один раз на добу. У хворих ізтяжкою формою серцевої недостатності (за класифікацією NYHA ≥ ІІІ), якілікуються діуретиками, може спостерігатися значне зниження артеріального тискупісля першої дози Небілету®, а також після збільшення дозипрепарату. Тому такі пацієнти повинні знаходитись під контролем лікаря протягомприблизно двох годин після прийому першої дози Небілету® та післяпідвищення дози препарату, для того щоб запобігти розвитку неконтрольованоїгіпотензивної реакції.
Побічна дія. Побічні дії, які спостерігаються (убільшості випадків вони мають легку або помірно виражену форму), класифіковніза системами органів і частотою їх виникнення.
Система органів
| Іноді
(1-10 %)
| Зрідка
(0,1-1 %)
|
Порушення з боку нервової системи
| Головний біль, запаморочення, парестезії
| Жахливі нічні сновидіння
|
Очні порушення
| | Порушення зору
|
Функціональні порушення з боку серця
| | Брадикардія, серцева недостат-ність, подовження атріовентри-кулярної провідності/АV блокада
|
Судинні функціональні порушення
| | Гіпотензія, посилення переміжної кульгавості
|
Респіраторні, торакальні і медіастінальні функціональні порушення
| Задишка
| Бронхоспазми
|
Функціональні порушення з боку шкіри і підшкірної клітковини
| | Шкірний свербіж, шкірні реакції еритемного характеру
|
Функціональні порушення з боку статевої сфери
| | Імпотенція.
|
Загальні розлади і реакції у місці введення
| Відчуття втомлюваності, наб-ряки
| Депресії
|
Крім цього, повідомлялось про такі побічні дії, які спричинюютьсядеякими b-адреноблокаторами: галюцинації, психози, сплутаність свідомості,холодні/ціанотичні кінцівки, синдром Рейно, сухість очей і окуломукокутаннатоксичність за типом практололу.
Протипоказання. Підвищена чутливість до діючої речовини чидо одної із допоміжних речовин. Печінкова недостатність або обмеження функціїпечінки. Вагітність і період годування груддю. Блокатори b-адренорецепторівпротипоказані при кардіогенному шоці; нелікованій серцевій недостатності;синдромі слабкості синусового вузла; синоаурикулярній блокаді;атріовентрикулярній блокаді ІІ та ІІІ ступеня; бронхоспазмах і бронхіальнійастмі в анамнезі; нелікованій феохромоцитомі; метаболічному ацидозі;брадикардії (частота серцевих скорочень менше 50 ударів за хвилину),гіпотензії; тяжких порушеннях периферичного кровообігу.
Передозування. Симптомами передозуванняβ-адреноблокаторами є брадикардія, гіпотензія, бронхоспазм і гостра серцеванедостатність. У разі передозування або розвитку гіперергічної реакції слідзабезпечити постійний медичний нагляд за пацієнтом та надання йому інтенсивноїмедичної допомоги. Рекомендується контролювати рівень вмісту глюкози у крові.Всмоктування діючої речовини, яка ще міститься у травному тракті, можнапопередити шляхом промивання шлунка, введенням активованого вугілля тапроносних засобів. Може знадобитися проведення штучної вентиляції легенів. Дляусунення брадикардії рекомендується введення атропіну чи метилатропіну.Лікування гіпотензії та шоку слід проводити за допомогою плазми абоплазмозамінників і, якщо виникне у цьому потреба, катехоламінів. b-блокуючу діюможна припинити повільним внутрішньовенним введенням ізопреналіну гідрохлориду,починаючи з дози 2,5 мкг/хв, до того часу, поки не встановиться очікуванийефект. У випадку несприйнятливості можна ізопреналін комбінувати з допаміном.Якщо цей захід не приводить до бажаного результату, можна застосувативнутрішньовенне введення 50 - 100 мкг/кг глюкагону. За необхідності ін’єкціюпротягом години слід повторити і далі, якщо потрібно, провести внутрішньовеннукраплинну інфузію глюкагону із розрахунку 70 мкг/кг/год. В екстремальнихвипадках, наприклад при брадикардії, резистентній до терапії, можна використативодій ритму.
Особливості застосування. При спостереженні за хворими, які приймалинебіволол протягом 3 років, розвиток толерантності до нього не спостерігався.Блокатори β-адренорецепторів можна застосовувати як для монотерапії, так іу комбінації з іншими антигіпертензивними препаратами. До цього часу додатковийгіпотензивний ефект спостерігався лише при комбінованому застосуванні Небілету®та 12,5 - 25 мг гідрохлортіазиду.
Загальними для блокаторівb-адренорецепторів є певні попередження і заходи перестороги. Серце і судини.Як правило, пацієнтам із нелікованою хронічною серцевою недостатністю блокаториβ-адренорецепторів не слід призначати до того часу, поки їх стан не станестабільним. Припиняти терапію блокатором β-адренорецепторів пацієнтам, якімають ішемічну хворобу серця, слід поступово, тобто протягом 1-2 тижнів. Занеобхідності, щоб запобігти загостренню захворювання, рекомендується одночаснопочинати лікування препаратом-заміннком. Блокатори β-адренорецепторівможуть спричинювати брадикардію. Якщо пульс у стані спокою понижується до 50-55ударів за хвилину і/чи у пацієнта розвиваються симптоми, які вказують набрадикардію, то дозу рекомендують зменшити. Блокатори β-адренорецепторівслід застосовувати з обережністю при лікуванні:
пацієнтів з порушеннямипериферичного кровообігу (синдром Рейно, переміжна кульгавість), оскільки можерозвинутися загострення зазначених захворювань;
пацієнтів з атріовентрикулярноюблокадою І ступеня у зв’язку з негативним впливом блокаторівβ-адренорецепторів на провідність;
хворих на стенокардіюПринцметала внаслідок безперешкодної, опосередкованої через a-адренорецепторивазоконстрикції коронарних артерій (блокатори β-адренорецепторів можутьзбільшувати частоту і тривалість нападів стенокардії).
Анестезія. Підтримування блокадиβ-адренорецепторів зменшує ризик порушень серцевого ритму під час введенняу наркоз і інтубації. Якщо при підготовці до хірургічного втручання блокадуβ-адренорецепторів переривають, то не менше, ніж за 24 години до цьогослід припинити застосування блокаторів β-адренорецепторів. Обережністьпотрібна при застосуванні окремих анестетиків, які спричинюють пригніченняміокарда, таких як циклопропан, ефір або трихлоретилен. Появу вагусних реакційу пацієнта можна попередити за допомогою внутрішньовенного введення атропіну.
Обмін речовин і ендокриннапатологія. Небілет® не впливає на вміст глюкози у хворих на цукровийдіабет. Незважаючи на це, необхідно бути обережним при застосуванні його длялікування хворих цієї категорії, оскільки небіволол може маскувати деякі ознакигіпоглікемії, наприклад тахікардію та підсилене серцебиття. Блокаториb-адренорецепторів можуть маскувати симптоми тахікардії при гіперфункціїщитовидної залози. При раптовому припиненні терапії ці симптоми можуть підсилитися.
Дихальні шляхи. Пацієнтам зобструктивними захворюваннями дихальних шляхів блокаториβ-адренорецепторів слід застосовувати з обережністю, бо може посилитиськонстрикція дихальних шляхів.
Хворі з нирковою недостатністю.Рекомендована початкова доза становить 2,5 мг небівололу на добу. Занеобхідності добову дозу можна підвищити до 5 мг небівололу.
Інше. Дослідження іззастосування препарату для лікування дітей та підлітків не проводились, черезце призначати його дітям не рекомендується. Дослідження впливу Небілету®на здатність керувати автотранспортом, машинами і механізмами не проводились.Дослідження фармакодинаміки показали, що Небілет® не впливає напсихомоторні функції. При керуванні транспортом чи обслуговуванні технічнихзасобів слід враховувати, що іноді може мати місце запаморочення і відчуттявтоми.
Для хворих старше 65 роківрекомендована початкова доза становить 2,5 мг небівололу на добу. Занеобхідності її можна збільшити до 5 мг небівололу. Через недостатній досвідлікування препаратом пацієнтів старше 75 років, таким хворим його слідзастосовувати під пильним наглядом лікаря. Перш ніж призначати блокаториβ-адренорецепторів хворим із псоріазом в анамнезі, слід ретельно зважитиспіввідношення між можливим ризиком і користю від їх застосування. Блокаториβ-адренорецепторів можуть підвищити чутливість до алергенів і ступіньтяжкості анафілактичних реакцій.
Взаємодія з іншимилікарськими засобами.Загальними для β-адреноблокаторів є певні взаємодії. Антагоністи кальцію.При комбінації блокаторів β-адренорецепторів з антагоністами кальцію типуверапаміл та дилтіазем потрібно дотримуватись обережності у зв’язку з їхнегативною інотропною дією та впливом на AV-провідність. Пацієнтам, якіприймають Небілет®, внутрішньовенне введення верапамілу протипоказано.Антиаритмічні препарати. При комбінації блокаторів β-адренорецепторів зантиаритмічними препаратами І, ІІІ класу і з аміодароном необхідна обережністьу зв’язку з ймовірним посиленням їх негативного інотропного ефекту танегативної дії на внутрішньопередсердну і AV-провідність. Клонідин. Прираптовому припиненні довготривалого лікування клонідином блокаториβ-адренорецепторів підвищують ризик розвитку “синдрому відміни” ізпідвищенням артеріального тиску, тому відміну слід проводити поступово.Препарати наперстянки. Глікозиди наперстянки у сполученні з блокаторамиβ-адренорецепторів можуть подовжувати час атріовентрикулярного проведення.Клінічні дослідження небівололу показань на цю взаємодію не виявили. Небівололне впливає на кінетику дигоксину. Інсулін і пероральні протидіабетичні засоби.Хоч Небілет® не впливає на рівень глюкози, він може маскувати деякісимптоми гіпоглікемії, наприклад тахікардію. Анестезуючі засоби. Одночаснезастосування β-адреноблокаторів і анестезуючих засобів може пригнічуватирефлекторну тахікардію і підвищувати ризик розвитку гіпотензії. Анестезіологповинен бути поінформований про те, що пацієнт приймає Небілет®.Інше. Одночасне застосування небівололу з нестероїдними протизапальнимизасобами не впливає на його антигіпертензивну дію. При одночасному застосуванніциметидину підвищувався рівень небівололу в плазмі крові, але без зміниклінічної активності. Одночасне застосування ранітидину впливу нафармакокінетику небівололу не чинило. За умови, що Небілет®приймається під час їди, а антацидний засіб – між прийомами їжі, обидвапрепарати можна приймати разом. При комбінації з нікардипіном злегкапідвищувались значення концентрацій обох субстанцій в плазмі без зміниклінічної активності. Одночасний прийом фуросеміду та гідрохлортіазиду, а такожвживання алкоголю впливу на фармакокінетику не чинить. Небіволол не чиниввпливу на фармакодинаміку і фармакокінетику варфарину. Симпатикоміметичнізасоби можуть протидіяти активності β-адреноблокаторів. Блокаториβ-адренорецепторів можуть призвести до безперешкодної α-адренергічноїактивності симпатикотонічних засобів, як з α-адренергічною, так і зβ-адренергічною дією (небезпека розвитку гіпертензії, тяжкої брадикардії,атріовентрикулярної блокади). Одночасне застосування трициклічнихантидепресантів, барбітуратів і похідних фенотіазину може підсилюватигіпотензивний ефект. Оскільки в процесі метаболізму небівололу бере участьізофермент CYP2D6, то супутнє медикаментозне лікування препаратами, якіінгібують зворотне захоплення серотоніну, наприклад декстрометорфаном абоіншими сполуками, які метаболізуються переважно тим же самим метаболічнимшляхом, може сприяти тому, що реакція осіб із швидким метаболізмом стане схожана реакцію осіб із повільною метаболізацією. Дані про взаємодію небівололу залергенами, які використовуються для діагностики і лікування алергічнихреакцій, відсутні. Немає також даних і про взаємодію небівололу зрентгенконтрастними засобами і інгібіторами МАО.
Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі від 15 до 30° С унедоступному для дітей місці! Термін придатності – 3 роки.