ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосуванняпрепарату

Серетид™ Евохалер™

(Seretide™ Evohaler™)

Загальна характеристика:

основні фізико-хімічні властивості: біла або майже біла суспензія;

склад: 1 доза аерозолю містить сальметеролу 25 мкг (у вигляді сальметеролуксинафоату мікронізованого), флютиказону пропіонату (мікронізований) 50 або 125або 250 мкг;

допоміжна речовина: HFA 134a.

Форма випуску. Аерозоль для інгаляцій дозований.

Фармакотерапевтична група. Адренергічні препарати для інгаляційногозастосування. Адренергічні засоби в комбінації з іншими протиастматичнимизасобами. Код АТС R03A K06.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Серетид містить сальметерол та флютиказону пропіонат, які мають різнімеханізми дії. Сальметерол – це селективний агоніст бета-2-адренорецепторівтривалої (12 годин) дії. Він забезпечує ефективний захист проти індукованоїгістаміном бронхоконстрикції та більш тривалу бронходилатацію (не менше 12годин), ніж рекомендовані дози традиційних агоністів бета-2- адренорецепторівкороткої дії.

Флютиказону пропіонат при інгаляційному введенні має виражену глюкокортикоїднупротизапальну дію на легені. Це проявляється зменшенням симптоматики тазагострень астми без побічних ефектів, характерних для системнихкортикостероїдів.

За даними дослідження було з’ясовано, що:

71% пацієнтів, які лікувались сальметеролом/флютиказолом, досягли рівня“хорошого контролю”** за симптомами астми порівняно з 59% пацієнтів, якілікувались лише кортикостероїдом;

41% пацієнтів, які лікувались сальметеролом/флютиказолом, досягли рівня“повного контролю” за симптомами астми порівняно з 28% пацієнтів, якілікувались лише кортикостероїдом;

рівень загострень був на 29% нижчим у пацієнтів, які лікувалисьсальметеролом/флютиказоном, порівняно з інгаляційними кортикостероїдами безсальметеролу;

при досягненні “хорошого контролю” та “повного контролю” за симптомамиастми покращуються показники якості життя згідно із спеціально розробленимопитуванням щодо показників якості життя хворих на бронхіальну астму.

 *“Повний контроль” за симптомами астми означає відсутність симптомів,відсутність застосування короткодіючих бета-2-агоністів, рівень легеневоїфункції більше або дорівнює 80% прогонозованого рівня, відсутність нічнихпрокидань, загострень, побічних ефектів, які б потребували заміни лікування.

**“Хороший контроль” за симптомами астми означає наявність випадковихсимптомів або періодичне застосування короткодіючих бета-2-агоністів або рівеньлегенової функції менше ніж 80% прогнозованого плюс відсутність нічнихпрокидань, загострень, побічних ефектів, які б потребували заміни лікування.

За даними двох наступних досліджень, було продемонстровано поліпшеннялегеневої функції, збільшення кількості днів, вільних від симптомів, зменшеннявикористання препаратів швидкої допомоги при застосуванні дози інгаляційногокортикостероїду у складі Серетиду Евохалеру на 60% менше, ніж при застосуваннілише інгаляційного кортикостероїду, у той час як підтримувався відповіднийконтроль за явищами запалення повітроносних шляхів (за даними бронхіальноїбіопсії та бронхоальвеолярного лаважу).

Таке поліпшення підтримується не менше 12 місяців.

Фармакокінетика.

Одночаснеінгаляційне введення сальметеролу та флютиказону пропіонату не має впливу нафармакокінетику кожної з цих речовин.

Сальметерол

Для сальметеролу характерна місцева дія в легенях, тому концентраціяйого в плазмі при застосуванні терапевтичних доз дуже низька (приблизно 200пг/мл або менше). Шкідливих ефектів після довгочасного регулярного застосуванняпрепарату (протягом більш ніж 12 місяців) у пацієнтів з обструкцією дихальних шляхівне виявлено.

Флютиказону пропіонат

Абсолютна біодоступність інгаляційного флютиказону пропіонату варіює умежах 10-30% номінальної дози залежно від інгаляційного пристрою, щозастосовується. Системна абсорбція здійснюється головним чином легенями, спочаткушвидко, потім протягом тривалого часу. Залишок інгаляційної дози проковтуєтьсяз мінімальним системним впливом у зв’язку з низькою розчинністю флютиказонупропіонату у воді та пресистемним метаболізмом препарату, що має результатомпероральну біодоступність меншу за 1%.

Спостерігається лінійне зростання системної дії при збільшенніінгаляційної дози препарату. Флютиказону пропіонат характеризується високимплазмовим кліренсом (1 150 мл/хв.), великим об’ємом розподілу (приблизно 300 л)та кінцевим періодом напіввиведення - приблизно 8 годин. Рівень зв’язування збілками помірно високий (91%). Флютиказону пропіонат швидко елімінується зсистемного кровотоку, головним чином, шляхом метаболізму до неактивних сполукза допомогою цитохромного ферменту CYP3A4. Нирковий кліренс флютиказонупропіонату дуже незначний (менше 0,2%), з них менше 5% – у вигляді метаболітів.Слід з обережністю призначати одночасно інгібітори CYP3A4 у зв’язку зпотенційним підвищенням системного впливу флютиказону пропіонату.

Дані щодо безпеки препарату

Токсикологічні дослідження показали наявність лише типових для сильнихбета-2-агоністів та кортикостероїдів ефектів, але в дозах, які в багато разівперевищують ті, що рекомендовані для терапевтичного застосування. Вдовготривалих дослідженнях сальметеролу ксинафоат спричиняв доброякісні пухлинигладкої мускулатури мезоваріуму щурів та матки мишей. Проте вважається, щосальметерол не становить значної онкогенної небезпеки для людини.

Одночасне призначення сальметеролу та флютиказону пропіонату в високихдозах у дослідах на тваринах призводило до певних змін з боку серцево-судинноїсистеми.

Сальметеролу ксинафоат і флютиказону пропіонат не маютьгенно-токсичного потенціалу.

Показання для застосування.

Оборотні обструктивні захворюваннядихальних шляхів

Регулярне лікування оборотних обструктивних захворювань дихальнихшляхів, включаючи астму у дітей та дорослих, у випадках, коли необхіднезастосування комбінації бронходилататора та інгаляційного кортикостероїду.

Це стосується:

пацієнтів, що отримують ефективні підтримуючі дози b₂-агоністівтривалої дії та інгаляційні кортикостероїди;

пацієнтів, у яких на фоні лікування інгаляційними кортикостероїдамиспостерігаються симптоми захворювання;

пацієнтів, що регулярно отримують бронходилататори та потребуютьзастосування інгаляційних кортикостероїдів.

Хронічні обструктивні захворюваннялегенів(ХОЗЛ)

Базиснелікування хворих на хронічні обструктивні захворювання легенів (ХОЗЛ),включаючи хронічний бронхіт та емфізему легенів.

Спосіб застосування та дози.

Серетид Евохалер призначений лише для інгаляційного застосування.

Пацієнти повинні усвідомлювати, що Серетид Евохалер повинензастосовуватися регулярно, навіть у період відсутності нападів астми.

Пацієнти повинні регулярно проходити медичне обстеження, їм слідпідбирати оптимальну дозу препарату.

Оборотні обструктивні захворювання дихальних шляхів

Дозу слід скоригувати до мінімально ефективної, яка дає змогуконтролювати симптоми. При досягненні такого контролю шляхом застосуванняСеретиду Евохалеру 2 рази на день можна далі знижувати дозу до мінімальноефективної, що приймається 1 раз на день. Кількість флютиказону пропіонату вобраній формі Серетиду Евохалеру повинна відповідати тяжкості захворювання.

Якщо симптоми астми недостатньо контролюються при застосуванніінгаляційних кортикостероїдів самостійно, такий контроль може покращитись призаміні інгаляційної кортикостероїдної терапії на Серетид Евохалер зтерапевтично еквівалентною дозою кортикостероїду. Для пацієнтів, симптоми астмияких контролюються достатньою мірою при самостійному застосуваннікортикостероїдів, заміна їх на Серетид Евохалер може надати можливість зменшитидозу кортикостероїдів при збереженні контролю за симптомами астми.

Рекомендовані дози.

Дорослі та підлітки віком 12 років і старші:

дві інгаляції 25 мкг сальметеролу/50 мкг флютиказону пропіонату двічіна добу;

або дві інгаляції 25 мкг сальметеролу/125 мкг флютиказону пропіонатудвічі на добу;

або дві інгаляції 25 мкг сальметеролу/250 мкг флютиказону пропіонатудвічі на добу.

Дорослі віком 18 років і старші: коли дорослому пацієнту необхіднакороткострокова (до 14 днів) додаткова терапія інгаляційним кортикостероїдом,йому можна застосовувати подвійну дозу будь-якої форми Серетиду Евохалеру, щоза профілем безпеки та переносимості буде порівняна із застосуванням звичайноїдози Серетиду Евохалеру 2 рази на добу.

Діти віком 4 років і старші: дві інгаляції 25 мкг сальметеролу/50 мкгфлютиказону пропіонату двічі на добу.

Немає даних щодо застосування Серетиду Евохалеру у дітей віком до 4років.

Хронічні обструктивні захворювання легенів

Для дорослихпацієнтів максимальна рекомендована доза – дві інгаляції (25 мкгсальметеролу/250 мкг флютиказону пропіонату ) 2 рази на добу.

Окремі групи пацієнтів:немає потреби коригувати дозу у пацієнтів похилого віку та у хворих напатологію нирок або печінки.

Побічна дія.

Оскільки Серетид Евохалер містить сальметерол та флютиказону пропіонат,можна очікувати побічних реакцій тих типів та ступенів тяжкості, які характернідля кожного компонента. Додаткові побічні ефекти при одночасному застосуваннідвох компонентів не спостерігаються.

Як і при застосуванні інших інгаляційних препаратів, можеспостерігатись парадоксальний бронхоспазм із негайним збільшенням задишки післяінгаляції. Цей стан слід негайно лікувати за допомогою інгаляційногобронходилататора швидкої та короткої дії. Серетид Евохалер необхідно негайновідмінити, пацієнта обстежити та при необхідності призначити альтернативнутерапію.

За даними клінічних досліджень

Сальметерол-флютиказону пропіонат

Звичайно повідомлялось про такі побічні дії: захриплістьголосу/дисфонія, подразнення горла, головний біль, кандидоз рота і горла,відчуття серцебиття.

Післяліцензійні дані

Сальметерол-флютиказону пропіонат

Описані нечасті шкірні реакції гіперчутливості. Є окремі повідомленняпро реакції гіперчутливості, що проявляються у вигляді ангіоневротичногонабряку (головним чином, набряк обличчя та ротоглотки), респіраторних симптомів(задишка та/або бронхоспазм) та дуже рідко анафілактичних реакцій.

Існують поодинокі повідомлення про неспокій, порушення сну та зміниповедінки, включаючи гіперактивність та збудження (переважно у дітей).

Існують поодинокі повідомлення про випадки гіперглікемії.

Сальметерол

Описані фармакологічні побічні ефекти лікування бета-2-агоністами, такіяк тремор, суб’єктивне відчуття серцебиття, головний біль, проте вони,звичайно, минучі і зменшуються при регулярному застосуванні.

Можуть спостерігатися, частіше у чутливих пацієнтів,аритмії серця (включаючи фібриляцію передсердь, надшлуночкову тахікардію таекстрасистолію).

Є повідомлення про артралгію та реакціїгіперчутливості, включаючи висипання, набряк та ангіоневротичний набряк.

Є повідомлення про подразнення рота та глотки.

Рідко повідомлялося про м’язові спазми.

Існують поодинокі повідомлення про випадкигіперглікемії.

Флютиказону пропіонат

У деяких пацієнтів спостерігаються захриплість голосу та кандидоз ротаі горла.

Частота проявів захриплості та кандидозу може бути зменшена полосканнямрота та горла водою після застосування інгалятора.

Симптоматичний кандидоз можна лікувати місцевими протигрибковимипрепаратами, не припиняючи при цьому застосування Серетиду Евохалера.

Описані шкірні реакції гіперчутливості. Є окремі повідомлення прореакції гіперчутливості, що проявляються у вигляді ангіоневротичного набряку(головним чином, набряк обличчя та ротоглотки), респіраторних симптомів(задишка та/або бронхоспазм) та дуже рідко анафілактичних реакцій.

Можливі системні ефекти включають синдром Кушинга, кушингоїдні ознаки,пригнічення надниркових залоз, затримку росту у дітей та підлітків, зниженнямінералізації кісток, катаракту та глаукому (див.”Спеціальні застереження”).

Існують поодинокі повідомлення про випадки гіперглікемії.

Існують поодинокі повідомлення про неспокій, порушення сну та зміниповедінки, включаючи гіперактивність та збудження (переважно у дітей).

Протипоказання.

Гіперчутливість до будь-якого з компонентів препарату.

Передозування.

Дані зпередозування обох препаратів наводяться нижче.

Ознаками і симптомами, які можна очікувати при передозуваннісальметеролу, є симптоми, типові для надмірного стимулювання b₂-адренергічнихрецепторів, включаючи тремор, головний біль, тахікардію, підвищеннясистолічного кров’яного тиску та гіпокаліємію. Оптимальними антидотами єкардіоселективні бета-блокатори, які слід застосовувати з обережністю упацієнтів з бронхоспазмом в анамнезі. Якщо лікування Серетидом необхідноприпинити в результаті передозування b₂-агоніста, що входить доскладу препарату, слід призначити відповідну замісну стероїдну терапію.

Інгаляція флютиказону пропіонату в дозах, що перевищують затверджені,може призвести до тимчасового пригнічення функції надниркових залоз. Звичайноце не потребує невідкладної допомоги, оскільки функція кори надниркових залозвідновлюється через декілька днів. Проте при застосуванні доз, вищих зазатверджені, протягом тривалого часу суттєве пригнічення функції наднирковихзалоз можливе. Є повідомлення про дуже поодинокі випадки гострих адреналовихкризів, головним чином у дітей, які лікуються вищими, ніж затверджені, дозамипрепарату протягом тривалого часу (декілька місяців або років). Можеспостерігатися гіпоглікемія, що супроводжується погіршенням свідомості та/абоконвульсіями. До факторів, що можуть провокувати гострий адреналовий криз,входять травми, хірургічні втручання, інфекції або різке зниження дозиінгаляційного флютиказону пропіонату. Тому не слід застосовувати СеретидЕвохалер у дозах, вищих за затверджені. Слід регулярно переглядати режимлікування та зменшувати дозу до найнижчого рівня, але достатнього дляефективного контролю за хворобою.

Особливості застосування.

Лікування оборотних обструктивних захворювань дихальних шляхів слідпроводити за послідовною програмою, стан пацієнта необхідно регулярноконролювати як клінічно, так і шляхом визначення показників функції зовнішньогодихання.

Серетид Евохалер не є препаратом для зняття гострих симптомів, при якихпотрібне застосування швидко- та короткодіючих бронходилататорів (наприклад,сальбутамолу). Слід порадити пацієнту завжди мати при собі препарат дляполегшення симптомів.

Збільшення використання бронходилататорів короткої дії для полегшеннясимптомів астми свідчить про погіршення контролю над астмою, тому можезнадобитись перегляд терапії.

Швидке та прогресуюче погіршення контролю над астмою є потенційножиттєво небезпечним і лікар повинен оглянути пацієнта. Слід вирішувати питанняпро збільшення дози кортикостероїдів. Пацієнт потребує обстеження лікаря такожу тому випадку, якщо призначена доза Серетиду Евохалеру не забезпечуєадекватного контролю симптомів астми.

Слід зважити необхідність додаткового призначення кортикостероїдів, атакож антибіотиків у випадку інфекції.

 З огляду на ризик виникнення загострення астми, лікування СеретидомЕвохалером не можна припиняти раптово, дозу слід зменшувати поступово піднаглядом лікаря. Для хворих з хронічними обструктивними захворюваннями легенівприпинення лікування також може мати наслідком симптоматичну декомпенсацію іповинно проводитись під наглядом лікаря.

Як і всі інгаляційні препарати, що містять кортикостероїди, СеретидЕвохалер слід з обережністю призначати пацієнтам з активним або латентнимтуберкульозом легенів.

Необхідно з обережністю призначати Серетид Евохалер пацієнтам зтиреотоксикозом.

При застосуванні всіх симпатоміметиків, особливо у дозах, щоперевищують терапевтичні, іноді можуть виникати кардіосудинні ефекти, такі якпідвищення систолічного тиску та збільшення частоти серцевих скорочень. ТомуСеретид повинен з обережністю застосовуватись для лікування хворих з існуючимисерцево-судинними захворюваннями.

Застосування всіх симпатоміметиків у дозах, що перевищуютьтерапевтичні, може спричиняти транзиторне підвищення рівня калію у сироватцікрові. Тому Серетид Евохалер повинен з обережністю застосовуватись у пацієнтів,схильних до зниження рівня калію у сироватці крові.

Системні ефекти можуть виникати при застосуванні будь-якогоінгаляційного кортикостероїду, особливо у високих дозах протягом тривалогочасу; ці явища набагато менш ймовірні, ніж при застосуванні пероральнихкортикостероїдів. Можливі системні ефекти включають синдром Кушинга,кушингоїдні ознаки, пригнічення надниркових залоз, затримку росту у дітей тапідлітків, зменшення мінералізації кісток, катаракту та глаукому. Тому важливотитрувати дозу інгаляційного кортикостероїду до мінімальної дози, що дає змогуефективно контролювати симптоми.

Можливість пригнічення надниркових залоз завжди повинна братись доуваги у разі швидкої допомоги та можливих стресових ситуацій. У таких випадкахслід врахувати необхідність застосування кортикостероїдів.

Рекомендується регулярно контролювати динаміку росту дітей, якіотримують інгаляційний кортикостероїд протягом тривалого часу.

У деяких осіб може проявитись більша чутливість до впливу інгаляційнихкортикостероїдів, ніж у більшості пацієнтів.

Враховуючи можливість порушення функції надниркових залоз, необхідно зособливою обережністю переводити пацієнтів з пероральної стероїдної терапії налікування інгаляційним флютиказону пропіонатом, регулярно контролюючи при цьомуфункцію кори надниркових залоз. Після призначення інгаляційного флютиказонупропіонату відміна системної терапії повинна бути поступовою. Пацієнти повиннімати при собі спеціальну карту, що вказує на необхідність додаткового введеннястероїдів у стресових випадках.

Існують поодинокі повідомлення про підвищення рівня глюкози в крові, іце слід брати до уваги при призначенні Серетиду Евохалеру хворим на цукровийдіабет.

За даними досліджень з вивчення медикаментозної взаємодії на здоровихдобровольцях, було показано, що ританавір (сильний інгібітор цитохрому Р4503А4) може значно збільшувати концентрацію флютиказону пропіонату в плазмі, щопризведе до істотного зменшення концентрації кортизолу в сироватці крові. Заданими постмаркетингового застосування препарату, повідомлялось про клінічнозначиму медикаментозну взаємодію у пацієнтів, які лікувались флютиказонупропіонатом та ританавіром, що спричиняло системний вплив кортикостероїдів,включаючи синдром Кушинга та пригнічення надниркових залоз. Тому слід уникатиодночасного застосування флютиказону пропіонату та ританавіру, за виняткомвипадку, коли користь від такого застосування буде більшою за ризик системноговпливу кортикостероїдів.

Вагітність та лактація.

Призначення медикаментів під час вагітності та лактації доцільне лише увипадках, коли очікувана користь для матері перевищує будь-який можливий ризикдля плоду. Досвід застосування сальметеролу ксинафоату та флютиказонупропіонату під час вагітності та лактації недостатній.

Дослідження репродуктивної токсичності на тваринах, що проводилися зокремими компонентами та їх поєднанням, виявили вплив на плід, якого можна булоочікувати при застосуванні надмірних доз сильного бета-2-агоніста і глюкокортикостероїду.

Концентрації сальметеролу та флютиказону пропіонату в плазмі післяінгаляції терапевтичних доз дуже низькі, тому слід очікувати відповідно низькихконцентрацій у грудному молоці. Даних щодо концентрації препарату у грудномумолоці людини немає.

Вплив на здатність керувати автомобілем та іншими механізмами.

Специфічнідослідження впливу Серетиду на цю діяльність не проводилися, проте зфармакології обох препаратів можна припустити відсутність будь-якого ефекту.

Користування

Як і при застосуванні інших інгаляційних препаратів, терапевтичнийефект може зменшуватися при охолодженні балончика. Балончики не можнарозбивати, протикати або спалювати, навіть коли вони будуть порожніми.

Перевірка інгалятора

Перед першим застосуванням інгалятора або після перерви в користуваннібільше одного тижня зняти ковпачок мундштука, злегка надавлюючи на нього збоків, добре струснути інгалятор та зробити одне розпилення в повітря, щобпереконатися в його адекватній роботі.

Користування інгалятором

Зняти ковпачокмундштука, злегка надавлюючи на нього з боків, і переконатися в чистотівнутрішньої і зовнішньої поверхонь мундштука.

Старанно струснути інгалятор.

Взяти інгалятор вертикально між великим та всіма іншими пальцями,причому великий палець повинен бути на основі інгалятора, нижче мундштука.

Зробити максимально глибокий видих, потім помістити мундштук у рот міжзубами і охопити його губами, не прикушуючи при цьому.

Починаючи вдих через рот, натиснути на верхівку інгалятора, щоб виконатирозпилення сальметеролу та флютиказону пропіонату, при цьому продовжуватиповільно і глибоко вдихати.

Затримати дихання, вийняти інгалятор з рота і зняти палець з верхівкиінгалятора. Продовжувати затримувати дихання стільки, скільки можливо.

Якщо необхідно виконати подальші розпилення, слід зачекати приблизно

 30 секунд, тримаючи інгалятор вертикально. Після цього виконати дії,

 описані в пунктах 2–6.

Ковпачок мундштука насаджують шляхом натискання в потрібному напрямку.

ВАЖЛИВО:

Виконувати дії, описані в пунктах 4, 5 та 6, не поспішаючи. Важливоперед самим розпиленням почати вдихати якомога повільніше. Перші декілька разівслід потренуватися перед дзеркалом. Якщо біля верхівки інгалятора або з боківрота з’явиться “хмарка”, необхідно почати знову з пункту 2.

Діти: маленькі діти можуть потребувати допомоги, може виникнутинеобхідність у тому, щоб інгаляції проводили дорослі. Необхідно попроситидитину видихнути і виконати розпилення одразу після того, як дитина почне вдих.Рекомендується освоювати техніку разом. Старші діти або ослаблені доросліможуть тримати інгалятор обома руками. Слід помістити обидва вказівні пальці наверхівку інгалятора, а обидва великі пальці – на основу нижче мундштука.

Чищення

Інгалятор слідчистити не рідше одного разу на тиждень.

Зняти ковпачок мундштука.

Не виймати балон з пластикового футляра.

Протерти внутрішню та зовнішню поверхні мундштука і пластиковогофутляра сухою тканиною.

Помістити ковпачок мундштука на місце.

НЕ КЛАСТИ МЕТАЛЕВИЙ БАЛОН У ВОДУ.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Слід уникати призначення пацієнтам з оборотними обструктивнимизахворюваннями дихальних шляхів неселективних та селективних b₂-блокаторів,крім випадків, коли для цього є серйозні підстави.

У звичайних умовах після інгаляційного введення досягаються низькіконцентрації флютиказону пропіонату в плазмі крові завдяки екстенсивномуметаболізму першого проходження та високому системному кліренсу препарату,опосередкованого цитохромом Р₄₅₀ 3А4 у печінці та кишечнику. Томуймовірність клінічно значимої медикаментозної взаємодії, опосередкованоїфлютиказону пропіонатом, є дуже малою.

За даними досліджень з вивчення медикаментозної взаємодії на здоровихдобровольцях, було показано, що ританавір (сильний інгібітор цитохрому Р₄₅₀3А4) може значно підвищувати концентрацію флютиказону пропіонату в плазмі, щопризведе до істотного зменшення концентрації кортизолу в сироватці крові. Заданими постмаркетингового застосування препарату, повідомлялось про клінічнозначиму медикаментозну взаємодію у пацієнтів, які лікувались флютиказонупропіонатом та ританавіром, що спричиняло системний вплив кортикостероїдів,включаючи синдром Кушинга та пригнічення надниркових залоз. Тому необхідноуникати одночасного застосування флютиказону пропіонату та ританавіру, завинятком випадку, коли користь від такого застосування буде більшою за ризиксистемного впливу кортикостероїдів.

За даними досліджень інших інгібіторів цитохрому Р₄₅₀ 3А4,було доведено, що вони мають дуже незначний (еритроміцин) або малий(кетоконазол) вплив на збільшення системної концентрації флютиказону пропіонатув сироватці крові без значимого зменшення концентрації кортизолу. Однакодночасно застосовувати сильні інгібітори цитохрому Р₄₅₀ 3А4 (наприклад,кетоконазол) слід з обережністю, враховуючи можливість збільшення системноговпливу флютиказону пропіонату.

Умови та термін зберігання.

Зберігати при температурі, що не перевищує 30°С, у недоступному длядітей місці. Захищати від потрапляння прямого сонячного проміння тазаморожування. Термін придатності – 2 роки.