ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосуванняпрепарату
ДУОЛІН
(DUOLIN)
Загальна характеристика:
основні фізико-хімічні властивості: біла гомогенна суспензія;
склад: 1 доза містить сальбутамолу сульфатуеквівалентно 100 мкг сальбутамолу; 20 мкг іпратропію броміду;
допоміжні речовини: пропелент HFA-227 (гептафторпропан).
Форма випуску. Аерозоль для інгаляцій дозований.
Фармакотерапевтична група. Протиастматичний препарат для інгаляційногозастосування. Код АТС R03А К04.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Іпратропію бромід блокуємускаринові рецептори гладкої мускулатури трахеобронхіального дерева іпригнічує рефлекторну бронхоконстрикцію, запобігає опосередкованій ацетилхоліномстимуляції чуттєвих волокон блукаючого нерва при впливі різних факторів,викликає зменшення секреції залоз слизової носа і бронхіальних залоз.
Сальбутамол – бронхолітичний, β2-адреноміметичнийзасіб. У терапевтичних дозах виявляє виражену стимулюючу дію на β2-адренорецептори,що локалізуються, зокрема, у бронхах, міометрії, кровоносних судинах.
Сальбутамол запобігає викиду медіаторівзапалення з гладких клітин і базофілів, зокрема, IgE-індукований викидгістаміну, повільно реагуючої субстанції анафілаксії (лейкотрієнів), Pg2 таінших біологічно активних речовин. Усуває антигензалежне пригніченнямукоциліарного транспорту і виділення фактора хемотаксису нейтрофілів. Володієвираженою бронхолітичною дією, знижує опір у дихальних шляхах, збільшує життєвуємність легень. Попереджає розвиток індукованого алергеном бронхоспазму.Пригнічує ранню і пізню гіперреактивність бронхів. Позитивно впливає намукоциліарний кліренс (при хронічному бронхіті збільшує його на 36%), стимулюєсекрецію слизу, активує функції миготливого епітелію. Виявляє токолітичну дію.Знижує тонус і скорочувальну активність міометрію. Практично не впливає наβ1-адренорецептори серця. При інгаляційному введенні діє восновному на β2-адренорецептори бронхів, мало впливаючи наβ2-адренорецептори іншої локалізації. У терапевтичних дозахпрепарат практично не виявляє хронотропного та інотропного ефектів, не виявляєнегативного впливу на серцево-судинну систему, не викликає підвищенняартеріального тиску.
Виявляє ряд метаболічних ефектів: знижуєвміст калію в плазмі, впливає на глікогеноліз і виділення інсуліну, чинитьгіперглікемічний (особливо у пацієнтів із бронхіальною астмою) і ліполітичнийефект, збільшує ризик розвитку ацидозу.
При одночасному застосуванні компонентипрепарату спричинюють адитивну бронходилятуючу дію; взаємного потенціюванняпобічних ефектів при цьому не відбувається.
Фармакокінетика. Іпратропію бромід швидковсмоктується після інгаляції; системна біодоступність при інгаляційному шляхувведення — менше 10%. Період напіввиведення препарату і його метаболітів — 3,6години. Не проникає крізь ГЕБ.
Сальбутамол швидко всмоктується післяінгаляційного введення; максимальна концентрація сальбутамолу в плазмі кровідосягається протягом 3 годин. Період напіввиведення — 4 години. Під часінгаляції 10--20% дози, що вдихається, досягає дрібних бронхів, інша частинаосідає у верхніх відділах дихальних шляхів. Зв’язок з білками плазми – 10%.Проникає крізь ГЕБ, концентрація в лікворі — близько 5% від концентрації вплазмі крові. Піддається пресистемному метаболізму в печінці. Виводиться ізсечею переважно в незмінному вигляді і у вигляді неактивного фенолсульфатногометаболіту.
Показання для застосування. Лікування і профілактикабронхообструктивного синдрому при хронічних обструктивних захворюваннях легень(у разі недостатньої ефективності монотерапії одним з компонентів препарату).
Спосіб застосування та дози. Дорослим і дітям віком старше 12 років — по 1–2інгаляції 3–4 рази на добу з інтервалом 4–6 годин. Термін лікування залежитьвід тяжкості та перебігу захворювання. Для інгаляцій рекомендуєтьсявикористовувати спейсер.
Побічна дія. У поодиноких випадках препарат може спричинюватиголовний біль, запаморочення, підвищену збудливість, тахікардію, тремор,гіпокаліємію, кашель, парадоксальний бронхоспазм, нудоту, блювання, підвищенупітливість, загальну слабкість, міалгію, судоми, зниження діастолічного АТ,підвищення систолічного АТ, аритмію, відчуття сухості в роті, мідріаз,підвищення внутрішньоочного тиску і біль в очах (при попаданні препарату вочі), порушення моторики травного тракту, алергічні реакції (шкірний висип,кропив’янка, ангіоневротичний набряк язика, губ і обличчя, ларингоспазм іанафілаксія).
Протипоказання. Гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія,тахіаритмія, підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату.
Передозування. Симптоми передозування зумовлені, головним чином,сальбутамолом і виявляються тремором рук, відчуттям тривоги, артеріальноюгіпертензією, ангінозними нападами, тахікардією, аритмією, гіперемією шкіри.Можливі симптоми передозування іпратропієм бромідом (відчуття сухості в роті,порушення акомодації) минущі і слабко виражені. Як антидот застосовуютьблокатори β-адренорецепторів (переважно кардіоселективні, через ризикрозвитку бронхоспазму); призначають седативні засоби, транквілізатори.
Особливостізастосування. З особливоюобережністю і з урахуванням можливого ризику препарат застосовують придекомпенсованому цукровому діабеті, недавно перенесеному інфаркті міокарда,тяжких захворюваннях серцево-судинної системи, гіпертиреозі, феохромоцитомі,доброякісній гіпертрофії передміхурової залози і закритокутовій глаукомі.Необхідно враховувати токолітичний ефект сальбутамолу. Ймовірно, що сальбутамолта іпратропію бромід проникають у грудне молоко, тому застосовувати йогожінкам, які годують груддю, не рекомендується. Вагітним препарат призначаєтьсятільки в тому випадку, якщо очікувана користь для матері перевищує будь-якийможливий ризик для плоду.
Препарат не рекомендується застосовувати для лікування дітей молодше 12років.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. β-адренергічні засоби, холінолітики іпохідні ксантину можуть потенціювати бронхолітичний ефект і підсилювати побічніефекти Дуоліну. Одночасне застосування блокаторів β-адренорецепторів можезнижувати бронходилатуючий ефект Дуоліну. Гіпокаліємія, індукованаβ-агоністами, може підсилюватися при сполученні з похідними ксантину,стероїдами, діуретиками і збільшувати частоту аритмії у пацієнтів, що приймаютьдигоксин. Інгібітори МАО і трициклічні антидепресанти, а також засоби дляінгаляційного наркозу групи галогенізованих вуглеводів (галотан, трихлоретилені енфлуран) можуть підсилювати небажані серцево-судинні ефекти β-адреноміметиків.
Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі не вище 30 0Су недоступному для дітей місці. Запобігати заморожуванню.
Термін придатності – 2 роки.