ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосуванняпрепарату

ТІОТРИАЗОЛІН

(ТHIOTRIAZOLIN)

Загальна характеристика:

хімічна назва: морфоліній 3-метил-1,2,4,-триазолін-5-тіоацетат;

основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого кольору з незначнимитемнуватими вкрапленнями;

склад: 1 таблетка містить тіотриазоліну 0,1 г;

допоміжні речовини: целюлоза –102 мікрокристалічна, полівінілпіролідон,цукор-пудра, крохмаль картопляний, кальцію стеарат.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Гепатотропні препарати. Код АТС А05В А.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Фармакологічний ефект тіотриазоліну обумовленийпротиішемічною, мембраностабілізуючою, антиоксидантною та імуномодулюючоюдіями. Тіотриазолін запобігає руйнуванню гепатоцитів, знижує ступінь жировоїінфільтрації та поширення центролобулярних некрозів печінки, сприяє процесамрепаративної регенерації гепатоцитів, нормалізує в них білковий, вуглеводний,ліпідний та пігментний обміни. Збільшує швидкість синтезу та виділення жовчі,нормалізує її хімічний склад.

Тіотриазолін посилює компенсаторну активацію анаеробного гліколізу,активує процеси окислення в циклі Кребса зі збереженням внутрішньоклітинногофонду АТФ. Препарат активує антиоксидантну систему і гальмує процеси окисленняліпідів в ішемізованих ділянках міокарда, зменшує чутливість міокарда докатехоламінів, запобігає прогресивному пригніченню скорочувальної функціїсерця, стабілізує і зменшує відповідно зони некрозу та ішемії міокарда.Покращує реологічні властивості крові за рахунок активації фібринолітичноїсистеми.

Антиоксидантні властивості проявляються завдяки наявності в структурімолекули тіотриазоліну тіолу сірки, для якої характерні окисно-відновнівластивості, та третинного азоту, який зв’язує надлишок іонів водню.Тіотриазолін реагує з активними формами кисню та ліпідними радикалами зарахунок сильних відновлювальних властивостей тіольної групи і запобігаєініціюванню активних форм кисню шляхом реактивації антирадикальних ферментів –супероксиддисмутази, каталази і глутатіонпероксидази.

Фармакокінетика. Відносна біологічна доступність препарату 64,5%,період напіввсмоктування – 0,28 год, напіввиведення – 1,3 год, максимальнаконцентрація в плазмі крові виникає через 1,18 год, зв’язування з білками кровіне перевищує 10%. У значних концентраціях препарат накопичується в тканинахсерця, печінки, селезінки, прямої кишки та нирок, у незначній кількості – влегенях і тонкій кишці. Тіотриазолін не впливає на кислотність шлунка і виділяється,головним чином, нирками.

Показання для застосування. Гострі та хронічні гепатити різної етіології, цирозпечінки.

Ішемічна хвороба серця: гострий велико- або дрібновогнищевий інфарктміокарда, стенокардія напруження та спокою, постінфарктний кардіосклероз,порушення серцевого ритму.

Спосіб застосування та дози. При захворюваннях печінки, зазвичай дорослимпризначають по 1 - 2 таблетки 3 - 4 рази на добу протягом 20 - 30 днів.

При стенокардії напруження та спокою, інфаркті міокарда, постінфарктномукардіосклерозі по 1 - 2 таблетки 3 - 4 рази на добу протягом 20 - 30 днів.

При порушеннях серцевого ритму дорослим призначають по 1 - 2 таблеткивнутрішньо або під язик 3 рази на добу.

Побічна дія. За умов застосування терапевтичних доз побічні реакціїне виявлені.

Протипоказання. Підвищена чутливість до компонентів препарату;ниркова недостатність; період вагітності та лактації.

Передозування. При передозуванні в сечі підвищується концентраціянатрію та калію. У таких випадках дозу препарату необхідно знизити. Лікуваннясимптоматичне.

Особливості застосування. Не впливає на здатність керувати автотранспортнимизасобами та працювати з іншими складними механізмами.

Досвід застосування для лікування дітей недостатній.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Взаємодія поки що невідома.

Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному та дітей, сухому,захищеному від світла місці при температурі 15 - 25°С. Термін придатності – 3роки.