ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосуванняпрепарату

ВІНКРИСТИНУ СУЛЬФАТ

(VINCRISTINE SULFATE)

Загальна характеристика:

міжнародна назвa: vincristine;

основні фізико-хімічні властивості: безбарвна або із злегка жовтуватим відтінкомпрозора рідина;

склад: 1 мл розчину містить вінкристину сульфату 1 мг;

допоміжні речовини: натрію метабісульфіт, кислота лимонна, спиртбензиловий, пропіленгліколь, вода для ін’єкцій.

Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Антинеопластичні засоби. Код АТС L01C A02.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Вінкристину сульфат – сіль вінкристину – алкалоїду,який отримують із рослини барвінок рожевий (Vinca roseaLinn).

Вінкристин –протипухлинний препарат, активний відносно широкого спектра пухлин людини.

Протипухлинна дія виявляється в тому, що вінкристин, зв’язуючись змікротрубочками, гальмує утворення мітотичних веретен. У клітинах пухлиниселективно пригнічує синтез ДНК і РНК шляхом гальмування ферментуРНК-полімерази.

Фармакокінетика. Через 15 - 30 хв після внутрішньовенного введеннябільше 90% вінкристину перерозподіляється з крові у тканини. Вінкристин поганопроникає через гематоенцефалічний бар’єр. Фармакокінетичні дослідження напацієнтах з онкологічними захворюваннями показали трифазне виведеннявінкристину із сироватки крові після швидкого внутрішньовенного введення.Початковий, середній і кінцевий період напіввиведення препарату становитьвідповідно 5 хв., 2,3 год і 85 год. Екскретується вінкристин переважно черезпечінку. Близько 80% препарату виділяється з калом і 10 - 20% - з сечею.Порушення функції печінки можуть змінювати кінетику виведення вінкристину іпідвищувати його токсичність.

Показання для застосування. Вінкристину сульфат застосовують прилікуванні гострої лейкемії.

Препарат також застосовують у комбінації з іншими протипухлиннимизасобами для лікування таких онкологічних захворювань, як хвороба Ходжкіна(лімфогранулематоз), неходжкінська лімфома, ретикулоклітинна саркома,лімфосаркома, рабдоміосаркома, нейробластома, пухлина Вільмса (нефробластома).

Спосіб застосування та дози. Вінкристину сульфат призначається тільки длявнутрішньовенного введення. Ендолюмбальне введення забороняється! Слід неприпускати екстравазацію препарату через розвиток некрозу!

Дозу встановлюють індивідуально, оскільки проміжок між терапевтичними ітоксичними її значеннями незначний та чутливість до препарату індивідуальна.

Ампульований розчин Вінкристину сульфату можна додатково розвести 0,9%розчином натрію хлориду для ін’єкцій до одержання концентрації вінкристину 0,1мг/мл. Розраховану дозу розчину набирають у шприц і вводять болюсно у вену абочерез систему для внутрішньовенних інфузій (залежно від ситуації). Препаратвводиться з інтервалом 1 тиждень. Тривалість введення препарату становить 1 хв.Необхідно запобігати потраплянню препарату у підшкірні тканини. Привнутрішньовенному введенні можуть виникнути екстравазати, що спричинюють значнеподразнення тканин. У такому разі введення препарату негайно припиняють, адозу, що залишилася, вводять в іншу вену. Для запобігання розсмоктуванню тазапаленню підшкірної клітковини зони екстравазату обколюють гіалуронідазою абогідрокортизоном і застосовують помірне тепло на ці ділянки.

Для хворих з рівнем білірубіну у сироватці крові більше 3 мг/100 мл дозувінкристину сульфату знижують на 50%. Хворим, які отримують променеву терапіюна ділянку печінки, препарат не вводять.

При сполученні Вінкристину сульфату з L-аспарагіназою його вводять за12 - 24 год до введення ферменту (ензиму) для зниження токсичних ефектів;введення L-аспарагіназ до введення Вінкристину сульфату може знизити йогоелімінацію з жовчю.

Дорослим призначають із розрахунку 1,4 мг на 1 м² поверхнітіла. Максимальна щотижнева доза – 2 мг/м². Курсова доза не повиннаперевищувати 10 - 12 мг/м². Курс лікування становить 4 - 6 тижнів.

При лейкозах призначають у дозі 0,025 - 0,075 мг/кг 1 раз на тиждень.

Дітям призначають із розрахунку 2 мг на 1 м² поверхні тіла.

Для дітей з масою тіла 10 кг і менше початкова доза препарату становить0,05 мг/кг і вводиться 1 раз на тиждень.

Розрахунок за масою тіла: індукція/ремісія при гострому лейкозі можебути досягнута при застосуванні дози 0,05 - 0,15 мг/кг 1 раз на тиждень.

При гострому лейкозі у дітей можна застосовувати таку схему:

Не слідзбільшувати дозу вище рівня, який викликає терапевтичний ефект. Післядосягнення ремісії дозу можна зменшити у деяких випадках для підтримуючоїтерапії до 0,05 - 0,075 мг/кг 1 раз на тиждень.

Побічна дія. Лікар повинен поінформувати хворих та/або їхбатьків/опікунів про можливість виникнення побічних ефектів при введенні цьогопрепарату.

Вінкристину сульфат – нейротоксичний препарат. Основний токсичний ефектйого пов’язаний з дією на нервову систему.

Зрідка спостерігалися алергічні реакції у вигляді анафілаксії,висипання і набряку у хворих, які отримують Вінкристину сульфат як компонентполіхіміотерапії.

З боку шлунково-кишкового тракту можуть виникати запори, спазми уживоті, зменшення маси тіла, нудота, блювання, діарея, паралітичний ілеус,некроз та/або перфорація тонкого кишечнику, анорексія. Звичайні заходи длязапобігання запорам рекомендуються для всіх хворих, які отримують Вінкристинусульфат. У дітей, особливо молодшого віку, може розвиватися паралітичний ілеус,який іноді маскується під “гострий живіт”. Це явище зникає відразу післяприпинення введення препарату.

Сечостатева система. Поліурія, дизурія і затримка сечі внаслідок атоніїсечового міхура. Інші лікарські засоби, що спричинюють затримку сечі (особливов осіб похилого віку), не повинні призначатися, по можливості, протягом першихкількох днів після введення Вінкристину сульфату.

Серцево-судинна система. Підвищення або зниження артеріального тиску.Поліхіміотерапія, що включає Вінкристину сульфат, у хворих, які перенеслираніше променеву терапію у ділянці середостіння, може спричинити стенокардію іінфаркт міокарда. Причина цього явища не встановлена.

Нервова система. Частіше розвиваються нейром’язові побічні ефекти.Спочатку виникають тільки сенсорні порушення і парестезії. При продовженнілікування виникає біль за напрямком нервів і пізніше можуть виникнути руховіпорушення. Втрата глибоких сухожильних рефлексів, клонус стопи, атаксія іпараліч описані після тривалого лікування. Прояви з боку черепно-мозковихнервів, включаючи ізольовані парези та/або параліч м’язів, можуть виникнути завідсутності рухових порушень. Також спостерігалися болі у щелепі, гортані,привушній слинній залозі, кістках, спині, хребті і м’язах (у цих випадках більможе бути досить сильним ). Є повідомлення, що у деяких хворих спостерігалисясудоми, частіше з гіпертензією. У деяких дітей спостерігалися судоми, які переходилиу кому. Також були повідомлення про випадки атрофії зорового нерва, щосупроводжувалася тимчасовою втратою зору.

Дихальна система. Гостра задишка і тяжкі бронхоспазми.

Ендокринна система. Рідко виникали синдроми, зумовлені порушеннямсекреції антидіуретичного гормону. Цей синдром характеризується великимвиділенням натрію із сечею і спричинює гіпонатріємію; при цьому відсутнізахворювання нирок і надниркових залоз, гіпотензія, дегідратація, азотемія інабряки.

Разом із зменшенням введення рідини в організм у цих випадкахспостерігалися покращання показників натрієвого обміну і втрати натрію нирками.

Система кровотворення. Вінкристину сульфат не виявляє ефекту натромбоцити і еритроцити. Були описані випадка анемії, лейкопенії татромбоцитопепнії.

Шкіра. Розвиток алопеції і висипання.

Алергічні реакції. Висипання, ангіоневротичний набряк, анафілактичнийшок.

Інші реакції. Можуть виникати пропасниця і головний біль.

Протипоказання. Вінкристину сульфат протипоказаний пригіперчутливості до препарату; при захворюваннях центральної нервової системи іпериферичних нервів; хворим з демієлінізуючою формою синдрому Шарко-Мари-Тусс;не призначають хворим, які отримують променеву терапію. Вагітність, періодгодування груддю; не можна призначати новонародженим і немовлятам.

Передозування. У дітей до 13 років десятиразове перевищення дозипрепарату може призвести до летального кінця. Введення дітям до 13 роківпрепарату у дозі 3 - 4 мг/м², а дорослим – одноразово 3 мг/м²і більше може спричинити тяжкий загальний стан хворого. Симптоматичне іпідтримуюче лікування проводять під контролем показників водно-сольовогобалансу, електрокардіограми, складу периферичної крові. Обмеження вживаннярідини, призначення діуретиків, що впливають на функцію петлі Генле та дистальнихканальців. При розвитку генералізованих судомних нападів застосовуютьпротисудомні препарати. За необхідності проводять гемотрансфузію, переливанняеритроцитарної і тромбоцитарної маси. Внутрішньовенно вводять кальцію фолінат удозі 100 мг кожні 3 год протягом 24 год, а потім кожні 6 год протягом не менше48 год. Гемодіаліз нефективний.

Специфічного антидоту немає.

Особливості застосування. Вінкристину сульфат вводиться тількивнутрішньовенно. Ендолюмбальне введення категорично протипоказано (можепризвести до летального кінця).

З Вінкристину сульфатом може працювати тільки спеціально навченийперсонал. Вагітні не допускаються до роботи з цим препаратом.

Робота з препаратом повинна проводитися тільки у спеціально біологічнозахищених камерах класу ІІ. Робоча поверхня столу повинна оброблятисяадсорбентом.

Необхіднийзахисний одяг (рукавички, окуляри, халат, маска і т.ін.). У разі випадковогопотрапляння препарату в очі слід ретельно промити їх великою кількістю води абофізіологічним розчином.

Усі матеріали: голки, шприци, флакони, що були у контакті з препаратом- помістити у подвійний поліетиленовий мішок і спалити при температурі не менше1 000°С. Екскрети підлягають такому самому обробленню. Рідкі відходи можназмити великою кількістю води.

При екстравазаціїможе розвинутися некроз м’яких тканин; для його запобігання рекомендуєтьсяобколювання зони екстравазату гіалуронідазою або гідрокортизоном у дозі 20 - 25мг, призначають зігрівальний компрес на уражену ділянку. Вінкристину сульфат зобережністю призначають у ранній післяопераційний період, оскільки значначастина внутрішньовенно введеного препарату може поступати у післяопераційнурану, спричинюючи набряк, запалення і локальний некроз тканин.

Для запобігання запору під час лікування препаратом призначаютьвідповідне лікування (очищувальні клізми, проносні засоби). У деяких пацієнтів(особливо у дітей) під час лікування Вінкристину сульфатом може розвиватисяпаралітичний ілеус, який іноді маскується під “гострий живіт”; він звичайнозникає при припиненні введення препарату і проведенні симптоматичноголікування.

Препарат є потенційним тератогенним і канцерогенним агентом.Застосування Вінкристину сульфату може негативно впливати на репродуктивнуфункцію. Слід припинити годування груддю під час лікування препаратом.

Під час лікування хворим необхідно регулярно проводити обстеженняочного дна і зорових полей; при найменшій підозрі на ушкодження зорового нервалікування припиняють. Будь-які скарги на біль в очах або зниження гостроти зорупотребують ретельного офтальмологічного обстеження.

Для зниження ступеня алопеції під час хіміотерапії можнавикористовувати локальну гіпотермію волосистої частини голови або накладаннятурнікета (стискального шолома). Стискальну пов’язку на волосисту частину головине накладають при лейкозах і лімфомах, а також за наявності на волосистійчастині голови метастазів або інфільтратів.

При розвитку лейкопенії до подальшого лікування препаратом слідпідходити з обережністю.

Задишка і бронхоспазм найчастіше виникають при сполученні препарату змітоміцином-С і можуть потребувати інтенсивного лікування, особливо занаявності вихідної дихальної недостатності. Ці реакції можуть виникати черезкілька хвилин або годин після введення Вінкристину сульфату і протягом 2 тижнівпісля введення мітоміцину. Прогресуюча задишка потребує припинення терапіїпрепаратом.

Перед кожним введенням Вінкристину сульфату слід проводити обстеженняскладу периферичної крові. Вінкристин може спричинювати ураження нирок,обумовлене утворенням сечової кислоти при розпаді пухлини. Для профілактикитаких ускладнень необхідно підлужувати сечу, контролювати вміст сечової кислотита, за необхідності, призначати інгібітори її синтезу. Під час індукції ремісіїпри лікуванні гострого лейкозу може підвищитися рівень сечової кислоти у крові;цей показник слід контролювати протягом перших 3 - 4 тижнів і вживативідповідних заходів для запобігання нейропатії, що зумовлена сечокислимдіатезом. Лабораторні дослідження повторюються до нормалізації показників. Підчас лікування Вінкристину сульфатом періодично визначають концентрацію іонівнатрію у сироватці крові. Гіпонатріємія розвивається внаслідок порушеннясекреції антидіуретичного гормону і повинна коригуватися введенням ізотонічногорозчину натрію хлориду.

Під час лікування препаратом слід систематично проводитиелектрокардіограму. У процесі лікування дітей із злоякісними пухлинаминеобхідний моніторинг їх інтелектуального, емоційного стану, мови інейрофізіологічного статусу.

Для застосування тільки в умовах стаціонару.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Внутрішньовенне введення фенітоїну абоприймом його внутрішньо на фоні лікування Вінкристину сульфатом знижуєпротисудомну активність препарату і може спричинити збільшення кількостіепілептичних нападів. Вінкристину сульфат може підвишувати рівень сечовоїкислоти в крові і знижувати ефективність застосування протиподагричних засобів.Одночасне застосування Вінкристину сульфату з іншими мієлодепресивнимипрепаратами (доксорубіцин у комбінації з преднізолоном та ін.) може посилитимієлотоксичну дію препарату. При сполученні Вінкристину сульфату змітоміцином-С можуть виникнути гострі респіраторні порушення.

Вінкристин може знижувати ефективність вакцинації при використаннівакцин із живих та інактивованих вірусів і підвищувати частоту розвиткупобічних ефектів живих вірусних вакцин.

Регіонарна променева терапія може посилювати периферичнунейротоксичність вінкристину.

Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей,захищеному від світла місці при температурі 2 - 8°С. Термін придатності – 2роки.