ІНСТРУКЦІЯ
длямедичного застосування препарату
ВІНКРИСТИН-РІХТЕР
VINCRISTIN-RICHTER
Загальна характеристика:
міжнародна назва: вінкристин;
основні фізико-хімічні властивості: білий або жовтувато-білийліофілізат;
розчинник: прозорий, безбарвний розчин;
склад: 1 флакон містить 1 мг вінкристинусульфату;
допоміжні речовини: лактоза;
1 мл розчинника містить 9 мг натрію хлориду;
допоміжні речовини: спирт бензиловий, вода дляін’єкцій.
Форма випуску. Ліофілізат для розчину дляін’єкцій.
Фармакотерапевтичнагрупа. Антинеопластичнізасоби. Алкалоїди рослинного походження та інші препарати природногопоходження.
Код АТС L01C A02.
Фармакологічнівластивості. Фармакодинаміка. Вінкристин є алкалоїдомрослини барвнику рожевого (Catharanthus roseus), який оборотно блокуємітоз в стадії метафази. Вінкристин селективно блокує реплікацію ДНК упухлинних клітинах, а також блокує синтез РНК шляхом блокування діїДНК-залежної синтетази РНК.
Фармакокінетика.Вінкристин піддається метаболізму в печінці й виділяється з жовчю. Максимальнаконцентрація вінкристину визначається в жовчі через 60 хвилин після введенняпрепарату внутрішньовенно. У сечі знаходиться лише 10-20 % уведеного препаратуу вигляді метаболіту або в незміненій формі. Вінкристин накопичується впідшлунковій залозі, у селезінці, у нирках, у легенях і в печінці. Длявиділення вінкристину в людини характерна трифазна крива з періодаминапіввиведення відповідно 4-5 хвилин, 2-3 години й 19-155 годин. Вінкристинінтенсивно зв''язується із клітинами й білками крові. Значний зв''язок ізтканинами, повільне вивільнення препарату дає можливість тривалої експозиції внервових клітинах, що може відігравати основну роль у появі нейротоксичності вклініці.
Є велика різниця в розподілі йу кінцевій елімінації препарату в окремих хворих.
Показання для застосування. Гострі лейкози (моно- іполіхіміотерапія), лімфогранулематоз, неходжкінські лімфоми, рабдоміосаркома,нейробластома, пухлина Вільмса, остеогенні саркоми, саркома Юїнга, рак молочноїзалози, рак шийки матки, дрібноклітинний рак легенів (комбінованахіміотерапія).
Спосіб застосування та дози. Препарат можна вводитивинятково внутрішньовенно (треба уникати позасудинного введення препарату)!Інтратекальне застосування препарату заборонене!
Дозу необхідно визначати індивідуально, залежно відклінічного стану хворого.
Дорослим: зазвичай вводять 1-1,4 мг на 1 м2поверхні тіла, (але в сумі не більше, ніж 2 мг препарату) раз на тиждень.Максимальна загальна доза становить 10-12 мг/м2.
Дітям: уводять 1,5 мг на 1 м2поверхні тіла, раз на тиждень. Дітям, у яких маса тіла не перевищує 10 кг,уводять початкову дозу, яка становить 0,05 мг на 1 кг маси тіла, раз натиждень.
Курс терапії зазвичай становить 4-6 тижнів.
При ураженні печінки дозу препарату необхіднознизити на 50 % у випадку, якщо безпосереднє значення білірубіну в сироватцівище, ніж 3 мг/100 мл.
Сухий вміст флакона треба розчинити за допомогоюдоданого розчинника (кінцевий розчин містить 0,1 мг вінкристину в одномумілілітрі). Цей розчин потім можна розбавити 0,9 % розчином хлориду натрію йуводити у вигляді внутрішньовенної ін''єкції або одночасно із внутрішньовенноюінфузією 0,9 % хлориду натрію, через інфузійний набір, не швидше, ніж за 1хвилину.
Побічна дія. Побічні дії зазвичай оборотніі залежать від одноразових і кумулятивних доз препарату. Діти, як правило,краще переносять вінкристин, ніж дорослі. У хворих старшого віку є підвищенасхильність до нейротоксичності.
Частіше зустрічаються: алопеція, нейротоксичність(яка може включати порушення сенсорних, моторних й автономних функцій),конвульсії, часто з гіпертензією, порушення сечовипускання, парестезії,порушення глибоких рефлексів, атаксія, порушення ходи, прогресуючий тетрапарез,запори, гіперурикемія, нефропатія, викликана сечовою кислотою.
Зустрічаються рідше: зниження маси тіла, нудота,блювання, шкірні висипання (кропив’янка).
Зустрічаються рідко: ознаки пригнічення ЦНС,гіпонатріємія, порушення виділення антидіуретичного гормону, лейкопенія,тромбоцитопенія, стоматит.
Після припинення курсу терапії може зустрічатисяаспермія або аменорея.
Протипоказання. Підвищена чутливість додіючої речовини або до допоміжних речовин, мієлосупресія (пригніченнякісткового мозку), неврологічні захворювання, бактеріальні й вірусні інфекції.Вінкристин не можна вводити під час, або безпосередньо після проведеннящеплень, що містять живі віруси.
Передозування. Побічні явища, щоз''являються після введення вінкристину дозозалежні. При введенні доз препарату,які перевищують запропоновані, можуть з''являтися більш виражені побічні ефекти.При передозуванні препарату необхідно вводити протисудомний засіб(фенобарбітал), поставити клізму (для попередження непрохідності кишечнику) таконтролювати функцію серцево-судинної системи й картину крові, а такожнеобхідно обмежити введення рідини та призначити петльові діуретики.
Особливості застосування. Препарат треба застосовувати з особливою обережністю при одночасній абопопередній терапії іншими цитостатичними засобами, або при радіотерапії, при наявностілейкопенії, тромбоцитопенії, порушеній функції печінки і хворим літнього віку.
З появою нейротоксичнихпроявів курс терапії треба перервати.
Впродовж терапії необхіднорегулярно контролювати кількість лейкоцитів у крові. У випадку, якщо кількістьлейкоцитів стане менше 3000 в 1мм3, терапію треба перервати йпрофілактично призначити антибіотики.
Для попередження формування гострої подагричноїнефропатії, необхідно регулярно контролювати рівень сечової кислоти в крові йзабезпечити введення достатньої кількості рідини. У разі потреби застосовуватиалопуринол.
Для підтримки регулярноїроботи кишечнику може виникнути потреба в застосуванні проносних засобів абоклізм.
Перед введенням препаратутреба переконатися в тому, що голка перебуває в судинному руслі. Введення препарату внавколишньосудинну тканину може викликати больову місцеву реакцію й некрозтканин, тому, в цьому випадку, залишок препарату треба ввести в іншу вену.Місцеву реакцію можна пом''якшити місцевим введенням гіалуронідази.
Перед початком терапії, жінок,що перебувають у репродуктивному віці, необхідно попереджати про те, що можливавагітність небажана, тому необхідно застосовувати негормональні протизапліднізасоби.
Препарат призначений тількидля застосування в умовах стаціонару.
Застосування у періодвагітності та годування груддю.
Препарат під час вагітності можна вводити післясуворого обговорення переваги/ризику застосування. Треба уникати введеннявінкристину в першому триместрі вагітності.
Під час лікування необхідно припинити годуватигруддю.
Здатність впливати нашвидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Немає даних, які підтвердили б, що застосуваннявінкристину впливає на здатність керувати транспортом або на роботу в умовахпідвищеного травматизму.
Взаємодія з іншими лікарськимизасобами.
Вінкристин не можна застосовувати разом ізпрепаратами, які блокують дію ізофермента CYP3A системи цитохрома Р450,оскільки це може призвести до зниження метаболізму вінкристину, збільшуючи цимйого токсичність.
Препарат не можна застосовувати з нейротоксичнимипрепаратами (з аспарагіназою, з ізоніазидом та ітраконазолом).
Вінкристин можна застосовувати з обережністюодночасно з:
мітоміцином (можез''являтися гостра задишка, бронхоспазм),
фенітоїном (знижується рівеньфенітоїну в плазмі крові й збільшується можливість появи судом).
Несумісність.
Вінкристин можна розводититільки 0,9 %розчином хлориду натрію, до 250 мл загальної кількості.
Вінкристин не сумісний зіншими ліками.
Умови та термінзберігання. Зберігати при температурі 2-8ºC, в захищеному відсвітла місці.
Термін придатності – 3 роки.