ІНСТРУКЦІЯ
для медичногозастосування препарату
ОКСИТОЦИН
(Oxytocin)
Загальна характеристика:
міжнародна назва: oxytocin;
основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рідина, зі специфічних запахом;
склад: 1 мл розчину містить окситоцину синтетичного – 5 МО;
допоміжні речовини: хлорбутанолгідрат, вода дляін’єкцій.
Форма випуску. Розчин для ін’єкцій
Фармакотерапевтична група. Гормони задньої долі гіпофіза. Код АТС Н01ВВ02.
Фармакологічні властивості. Окситоцин синтетичний має всі біологічнівластивості, що й природний гормон. Препарат спричиняє сильні скороченнямускулатури матки, особливо у вагітних, що обумовлено впливом на мембраниклітин міометрія. Під впливом препарату збільшується проникність мембран дляіонів калію, знижується їхній потенціал та підвищується збуджуваність.Окситоцин синтетичний стимулює секрецію молока, посилює вироблення лактогенногогормону передньої долі гіпофіза – пролактину. Крім того, препарат сприяєшвидкому виділенню молока із молочної залози внаслідок дії на її скоротливіелементи. Препарат чинить слабкий антидіуретичний ефект та суттєво не впливаєна артеріальний тиск. Зміна секреції цього гормону призводить до патологічногоперебігу пологів та порушення діяльності молочної залози у період лактації.
Фармакокінетика. Період напіввиведення з плазми становить 3–5 хв. Цейгормон інактивується ферментом окситоциназою, що міститься у крові вагітнихжінок (фермент зникає з організму через 10–14 днів після пологів), а такожспецифічними ферментами, які знаходяться в нирках, матці, ретроплацентарнійплазмі крові. Внаслідок відсутності у препараті білків, внутрішньовенневведення його безпечне щодо можливості виникнення анафілактичного шоку тапірогенного ефекту.
Показання для застосування. Окситоцин застосовують для стимуляціїпологової дяльності або її слабкості (при передчасному відходженнінавколоплідних вод). Призначають також для профілактики і лікуваннягіпотонічних маткових кровотеч у ранньому післяпологовому періоді (в тому числідля прискорення інволюції матки), для штучної стимуляції пологової діяльностіпри ускладненнях вагітності, посилення скорочувальної спроможності матки прикесаревому розтині, посилення процесу лактації. Неповний або септичний аборт,гінекологічні кровотечі (після встановлення діагнозу).
Спосіб застосування та дози. Окситоцин вводять внутрішньовенно,внутрішньом’язово, а
також у шийку або стінку матки. Для збудженняпологів внутрішньом’язово вводять 0,5 – 2,0 МО Окситоцину і при необхідностіін’єкції повторюють кожні 30–60 хв. При слабкій пологовій діяльностірекомендується тривале (протягом всіх пологів) внутрішньовенне краплинневведення Окситоцину в дозі 5 МО. Перед застосуванням 1 мл (5 МО) препаратурозводять у 500 мл 5 % розчину глюкози. Введення починають з 5–8 крапель за 1хв з наступним збільшенням швидкості (кожні 5–10 хвилин на 5 крапель, але небільш 40 крапель за 1 хв) до встановлення енергійної пологової діяльності.Після її встановлення кількість розчину, що вводиться, можна зменшити домінімальної підтримуючої. Одномоментне внутрішньовенне ведення препарату в дозі0,2 мл (1 МО) у 20 мл 40 % розчину глюкози допускається лише при повномурозкритті шийки матки та наявності умов для швидкого природного розродження.Для стимуляції переймів звичайно внутрішньом’язово водять по 0,25 – 1,0 МООкситоцину. Для профілактики гіпотонічних маткових кровотеч препарат вводятьвнутрішньом’язово по 3–5 МО 2–3 рази на добу щоденно протягом 2–3 днів; прикровотечах вводять по 5–8 МО 2–3 рази на день протягом 3 діб. Залежно відклінічної ситуації можна також вводити внутрішньовенно чи в шийку матки. Принеобхідності як для профілактики, так і для лікування введення препарату можнаповторити після 5–денної перерви. При кесаревому розтині (після витягненняплода) з метою профілактики кровотечі Окситоцин вводять внутрішньовенно або вм’язи матки у дозі 3–5 МО. Для посилення лактації Окситоцин вводятьвнутрішньом’язово по 1–2,5 МО за 30–40 хв до годування протягом 3–5 днів.
Побічна дія. При застосуванні Окситоцину можливі нудота,блювання, екстрасистолія, брадикардія, аритмія серцевої діяльності плода.Можливі також алергічні реакції у вигляді бронхоспазму (у хворих на бронхіальнуастму).
Протипоказання. Застосування Окситоцину для стимуляції пологівпротипоказане при невідповідності розмірів тазу матері до голівки плода,поперечному та косому положеннях плода, наявності рубців на матці після ранішеперенесеного кесаревого розтину або інших операціях на матці, при підозрі напередчасне відшарування плаценти, внутрішньоутробній гіпоксії плода, припередлежанні плаценти, при загрозливому розриві матки, вузькому тазі.
Передозування. Проявляється симптомами гіперстимуляції матки:тетанічні скорочення м’язів матки, передеклампсія, затримка сечі, підвищенняартеріального тиску, а також надмірно активна пологова діяльність, що можеспричинити гостру гіпоксію плода, передчасне відшарування нормальнорозташованої плаценти, розрив матки. При появі ознак ускладнення введенняпрепарату необхідно припинити, зменшити введення рідини, для виведеннязастосувати форсований діурез та симптоматичне лікування.
Особливості застосування. Окситоцин застосовують тільки під наглядомлікаря з врахуванням індивідуальної чутливості до препарату. В окремих випадкахпісля введення Окситоцину в дозі 1 МО можуть розвинутись різкі перейми,внаслідок чого виникає внутрішньоматкова гіпоксія плода, в інших випадкахзагальна доза препарату може становити 4–5 МО. Іноді з метою родозбудженняОкситоцин призначають разом з простагландинами. При внутрішньовенному введенніпрепарату при пологах з початку краплинного введення рекомендуєтьсязастосування спазмолітичних та анальгезуючих засобів (промедол, апрофен тощо).Внутрішньовенне введення препарату спричиняє посилення переймів (через 0,5 – 1хвилину) – в’ялі перейми стають сильнішими, а при відсутності переймів (вони,як правило, швидко з’являються). Внутрішньом’язове введення виявляє менш різкудію. Окситоцин необхідно застосовувати для контролю скорочувальної діяльностіматки, стану плода, артеріального тиску та загального стану жінки.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Можливе комплексне призначення у комплекснійтерапії зі спазмолітичними, аналігізуючими засобами та простагландинами.Обережно застосовують у комбінації з симпатоміметиками.
Умови та термін зберігання. Зберігають у захищеному від світла місці притемпературі від 8 °С до 20 °С. Термін придатності – 2 роки.