ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосуванняпрепарату:
ОКСИТОЦИН
(OXYTOCINUM)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: Окситоцин;
циклічний дисульфат амідуL-цистеїніл-L-титрозил-L-ізолейцил-L-глутамініл-L-аспаргініл-L-цистеїніл-L-пропіл-L-лейцил-гліцину;
основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рідина;
склад: в 1 мл містить 5 МО окситоцину;
допоміжні речовини: хлорбутанолгідрат, вода для інекцій. 1 М розчинукислоти уксусної дл визначення pH.
Форма випуску. Розчин для інєкцій.
Фармакотерапевтична группа. Гіпофізарні гомони для системного застосування. КодАТС Н 01 В В02.
Фармакологічні властивості. Окситоцин – синтетичний пептидний гормон задньоїдолі гіпофізу – стимулює скорочення гладких мязів матки і міоепітеліальнихклітин молочної залози.
Під впливом окситоцину збільшується проникність мембран для іонівкалію, знижується їх потенціал і підвищується збудливість. Зі зменшенняммембранного потенціалу збільшується частота, інтенсивність і тривалістьскорочень.
Окситоцин стимулює секрецію молока, посилюючи вироблення лактогенногогормону передньої долі гіпофізу (пролактину).
Окситоцин має слабкий антидіуретичний ефект і в терапевтичних дозахістотно не впливає на артеріальний тиск.
Фармакокінетика. Період напівелімінації (Т1/2) окситоцину в плазмістановить 1 або 6 хв. Цей час зменшується у пізні терміни вагітності і в періодлактації. При внутрішньовенному введені окситоцину реакція матки настає негайноі триває близько 1 год. При внутрішньом’язовому введенні ефект являється через3 або 7 хв. і триває 1 або 3 год.
Окситоцин виділяється із організму печінкою і нирками, частково – внезміненому вигляді, в основному із сечею.
Показання для застосування. Для збудження і стимуляції пологів, індукції абортуза медичними показаннями, прискорення післяпологової інволюції матки таприпинення післяпологових кровотеч, для посилення скоротливої функції матки прикесарквому розтині (після видалення посліду), для посилення лактації впісляпологовому періоді.
Спосіб застосування та дози. Аби викликати пологи окситоцин звичайновводять внутрішньовенно крапельно. Використовуючи інфузійний насос, длязабеспечення точної швидкості введення.
Крапельне введення окситоцину при пологах здійснюється так:
готують розчин препарату, розводячи вміст однієї ампули (5 МОокситоцину) в 500 мл стерильного 5 % розчину глюкози або 0,9 % розчину натріюхлориду;
інфузію починають зі швидкістю 8 або 10 крапель на хвилину, потімшвидкість інфузії поступово збільшують, залежно від характеру плоговоїдіяльності, кожні 5 або 10 хвилин на 5 крапель, але не більше 40 крапель нахвилину.
Для профілактики й лікування гіпотетичних маточних кровотеч окситоцинвводять внутрішньовенно, внутрішньом’язово або в шийку матки в дозі до 1 мл (5МО).
У деяких випадках після пологів при перерозтягненні матки окситоцинвводять у шийку матки (3 МО), а при кесаревому розтині після видалення посліду– внутрішньовенно або в стінку мати 5 МО.
Для посилення лактації окситоцин вводять внутрішньом’язово по 1 або 2,5МО за 30 40 хвилин до годування дитини протягом 3 або 5 днів.
Побічна дія. Можлива затримка сечі і підвищення артеріальноготиску, а також занадто стрімки пологи, що може розводити до гострої гіпоксіїплода, передчасного відшарування плаценти, розриву матки. При появі ознакускладнень слід припинити введення препарату.
Протипоказання. Невідповідність розмірів плода і таза; поперечні йкосі положення плода; загроза розриву матки; післяопераційні рубці нав сітціматки; ознаки, які вказують на внутрішньоутробну гіпоксію плода і передчапсневідшарування плаценти; передлежання плаценти.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При паралельному призначенні окситоцину йциклопропану можливі гіпотензія і синусова брадикардія з порушеннямиатріовентрикулярного ритму.
Перед застосуванням окситоцину не слід використовувати з профілактичноюметою вазоконстриктори (у комбінації із засобами для місцевої анестезії) – цеможе призвести до тяжкої гіпертензії.
Передозування. При передозуванні окситоцину може спостерігатисягіперактивність матки. Внаслідок цього виникають гіпертонічні й тетанічніскорочення матки, що в свою чергу призводить до розриву матки, піхви, шийкиматки, післяпологової кровотечі, різноманітних змін з боку серцевої діяльнлостіпода, гіпоксії і смерті плода. У випадках тривалого інфузійноговведення великихдоз окситоцину (40 або 50 мл/хв) можуть зявитися симптоми, повязані зантидіуретичною дією окситоцину.
При передозуванні варто вжити таких заходів: негайно припинити введенняоксиоцину, забеспечити діурез, вводити симптоматичні препарати й гіпертонічнісольові розчини.
Особливості застосування. Одночансо з окситоцином не можна призначати іншіпрепарати
з подібним механізмом дії.
При застосуванні окситоцину необхідно контролювати скоротливуактивність матки, стан плода, артеріальний тиск і загальний стан пацієнтки.
Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі не вище 25°С, унедоступному для дітей місці. Не заморожувати.
Термін придатності – 4 роки.