ІНСТРУКЦІЯ

для медичногозастосування препарату

Минесс

(Minesse®)

Загальна характеристика:

основні фізико-хімічні властивості: активна таблетка, вкрита оболонкою блідо-жовтого кольору, має круглуформу та опуклі поверхні. На одному боці таблетки нанесено тиснення «60», надругій – «15».

Таблетка плацебо, вкрита оболонкою білого кольору,має круглу форму та опуклі поверхні;

склад:

блідо-жовта таблетка (активна): 1 активна таблетка, вкрита оболонкою,містить етинілестрадіол 15 мкг, гестоден 60 мкг;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, целюлозамікрокристалічна, магнію стеарат, калію полакрилін, OPADRY жовтий YS-1-6386-G,поліетиленгліколь 1450, віск Е (віск монтангліколевий).

Біла таблетка (плацебо):

Лактози моногідрат, целюлоза мікрокристаліча, магніюстеарат, калію полакрилін, OPADRY білий Y-5-18024A, поліетиленгліколь 1450,віск Е (віск монтангліколевий).

Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Гормональні контрацептиви для системногозастосування.

Код АТС G03A В06.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Монофазний комбінований естрогенпрогестагеннийконтрацептивний препарат. Контрацептивний ефект Минессу здійснюється задопомогою 3 механізмів, що доповнюють один одного:

- пригнічення овуляції на рівні гіпоталамо-гіпофізарноїрегуляції;

- зміни властивостей цервікального секрету, внаслідок чого він стаєнепроникливим для сперматозоїдів;

- зміни ендометрію, яке робить неможливоюімплантацію заплідненої яйцеклітини.

Етинілестрадіол індукує синтез у печінці глобулінів, які зв’язуютьстатеві гормони (ГЗСГ), а також глобулінів, які зв’язують кортикоїдні гормони.Курсовий прийом 15 мкг етинілестрадіолу збільшує вміст ГЗСГ у плазмі з 86 до200 ммоль/л.

Фармакокінетика.

Етинілестрадіол.

Всмоктування. Після прийому внутрiшньо всмоктуванняетинілестрадіолу відбувається швидко та повністю. Пікова концентрація післяприйому 15 мкг досягається в плазмі через 1 - 1,5 год та становить 30 пг/мл.Етинілестрадіол значною мірою підлягає ефекту “першого проходження” черезпечінку. Абсолютна біодоступність - приблизно 45%.

Розподіл. Об’єм розподілу етинілестрадіолу становить 15 л/кг,зв’язокз білками плазми - приблизно 98%. Рівноважна концентрація в плазмідосягається в 2-й половині циклу, коли концентрація етинілестрадіолу всироватці на 20% перевищує концентрацію після однократного прийому.

Метаболізм. Етинілестрадіол метаболізується повністю(метаболічний кліренс плазми – приблизно 10 мл/хв/кг).

Виведення. Метаболіти, що утворилися, виводяться із сечею (40%)та калом (60%). Незмінний етинілестрадіол у будь-якій значущій кількості невиводиться. Період напіввиведення етинілестрадіолу становить приблизно 15 год.

Гестоден.

Всмоктування.Післяприйому внутрішньо всмоктування гестодену відбувається швидко та повністю.Абсолютна біодоступність - приблизно 99%. Після перорального прийомуодноразової дози гестодену в 60 мкг максимальна концентрація в плазмі 2 мг/млдосягається приблизно через 60 хв. Концентрація в плазмі суттєво залежить відвмісту ГЗСГ.

Розподіл. Об’єм розподілу гестодену при одноразовому введення60 мкг становить 1,4 л/кг. Зв’язок з білками плазми - 30%, 50 - 70% зв’язано зГЗСГ.

Стійка концентрація досягається у 2-й половиніциклу, коли концентрація гестодену підвищується в 3 - 4 рази.

Метаболізм. Гестоден інтенсивно метаболізується (механізмистероїдного обміну). Метаболічний кліренс одноразової дози 60 мкг становитьблизько 0,8 мл/хв/кг.

Виведення. Неактивні метаболіти, що утворилися, екскретуютьсяз сечею (60%) та калом (40%).

Період напіввиведення гестодену становить 13 год.Супутнє призначення етинілестрадіолу подовжує період напіввиведення до 20 год.

Показання для застосування.Пероральна контрацепція.

Спосіб застосування та дози. Приймати внутрішньо, 28 днів поспіль щоденно,по 1 таблетці на день, в один і той же час. Перші 24 дні приймати по 1блідо-жовтій таблетці, наступні 4 дні – по 1 білій, не допускаючи перерви міжприйомом. Нова упаковка повинна бути почата наступного дня після прийомуостанньої таблетки плацебо. Менструальноподібна кровотеча звичайно починаєтьсяна 2 – 3-й день після прийому останньої активної таблетки та може незакінчитись до початку нової упаковки.

Початок прийому препарату Минесс.

Якщо протягом попереднього місяцягормональна контрацепція не застосовувалась. Прийняти 1-шу таблетку в 1-й день менструальноїкровотечі. Можливий початок прийому на 2 - 5-й день, але в цьому випадкупротягом перших 7 днів прийому 1-ї упаковки рекомендується застосуваннядодаткових негормональних методів контрацепції (презерватив, сперміциди).

Перехід з іншого комбінованого пероральногоконтрацептиву.

Починати прийом препарату Минесс найкраще наступногодня після прийому останньої активної таблетки попереднього пероральногоконтрацептиву. Минесс повинен бути прийнятий не пізніше наступного дня післязакінчення перерви в прийомі попереднього препарату або після останньоїнеактивної таблетки.

Перехід з прогестогенової контрацепції(міні-пілі, ін’єкції, імплантанти) на препарат Минесс. У будь-який день циклу жінка може завершитиприйом міні-пілі, розпочавши приймати Минесс наступного день. Також можнапочати прийом у день видалення імплантанту. Якщо застосовувалась ін’єкційнаконтрацепція, розпочати прийом Минесс можна в той день, коли запланованачергова ін’єкція. В усіх цих випадках жінка повинна бути попереджена пронеобхідність додаткового запобігання вагітності негормональними методамипротягом перших 7 днів прийому таблеток.

Після переривання вагітності в першомутриместрі.

Розпочати прийом препарату Минесс можна відразупісля аборту. Необхідності в додаткових мірах контрацепції немає.

Після пологів або переривання вагітності вдругому триместрі.

Оскільки післяпологовий період пов’язаний зпідвищеним ризиком тромбоемболії, розпочинати прийом пероральних контрацептивівслід не раніше, ніж через 28 днів після пологів (якщо жінка не годує груддю)або переривання вагітності в другому триместрі. Жінку слід попередити пронеобхідність використовувати додаткові негормональні методи запобіганнявагітності протягом перших 7 днів прийому таблеток. Якщо сексуальний контактвже мав місце до початку прийому пероральних контрацептивів, необхіднопереконатись у відсутності вагітності або почекати початку 1-го менструальногоциклу.

Пропуск прийому таблеток.

 Надійність контрацепції знижується, якщопропускається прийом блідо-жовтих таблеток (активних), особливо тих, що напочатку упаковки.

У разі пропуску прийому блідо-жовтої таблетки в період менше 12 годинтаблетку слід прийняти негайно. Прийом продовжувати в звичайному режимі, наступнатаблетка приймається в звичайний час.

Якщо жінка пропустила прийом блідо-жовтоїтаблетки протягом 12 годин і більше або пропустила прийом більше одної активноїтаблетки, контрацептивний ефект знижується. Остання пропущена таблетка повиннабути прийнята якомога швидше, навіть у разі, коли це буде означати прийом 2таблеток на день. Наступні таблетки треба прийматися як звичайно. На додатокповинні використовуватися методи негормональної контрацепції (презервативи,сперміциди та ін.) протягом наступних 7 днів. Слід мати на увазі, що, якщо в ці7 днів закінчується прийом активних таблеток поточної упаковки, наступного дняпісля прийому останньої активної таблетки слід розпочати нову упаковку, априйом усіх неактивних таблеток треба пропустити. Це необхідно для того, щоб небуло великої перерви в прийомі активних таблеток, яка підвищує ймовірністьовуляції. Поява кровотечі відміни до початку прийому неактивних таблеток новоїпачки малоймовірна, однак кров’янисті виділення або проривна маткова кровотечапід час прийому активних таблеток можливі. Якщо у пацієнтки не виникаєкровотечі відміни після закінчення цієї нової упаковки, перед призначеннямподальшого прийому необхідно виключити вагітність.

Помилка в прийомі однієї або більше білих таблеток немає наслідків при умові, що перерва між прийомом останньої блідо-жовтоїтаблетки поточної упаковки та першої блідо-жовтої таблетки наступної упаковкине перевищує 4 днів.

Порушення функції травного тракту.

Якщо протягом 4 годин після прийому таблетки виниклоблювання або гостра діарея, абсорбція препарату може бути неповною. У цьомуразі необхідно користуватися рекомендацією розділу «Пропуск прийомутаблеток».

Жінка повинна приймати додаткові таблетки зупаковки.

Як затримати настання менструації.

Для того, щоб затримати настання менструації, слідрозпочати нову упаковку Минессу, пропустивши прийом неактивних таблеток зпоточної упаковки. Затримка може продовжуватися стільки, скільки необхідно, докінця прийому 2-ї упаковки. Під час затримки можуть бути кров’янисті виділеннята прориві маткові кровотечі. Звичайний прийом Минессу відновлюється післяприйому неактивних таблеток.

Побічна дія.

Побічні реакції перераховані в таблиці увідповідності з наступною градацією.

*Неврит зорового нерва може призвести до частковоїабо повної втрати зору.

** Пероральні контрацептиви можуть погіршувати перебіг захворюваньжовчного міхура, а також прискорити розвиток захворювання у жінок, які раніше немали ніяких симптомів.

*** Пероральні контрацептиви можуть знижувати рівеньфолатів нижче норми (це має значення у разі настання вагітності через короткийчас після відміни контрацептивів.

Протипоказання. Підвищена чутливість до компонентів препарату;наявність тромбозів (венозних та артеріальних) у даний час або в анамнезі (утому числі тромбозів глибоких вен), тромбоемболія; наявність в даний час або ванамнезі станів, які мають схильність до тромбозу (ураження клапанного апаратусерця, порушення ритму серця), див. також розділ “Особливості застосування”;цукровий діабет із судинними порушеннями; наявність захворювання печінки вактивній фазі (поки печінкові тести не прийдуть до норми); наявність у данийчас або в анамнезі пухлин печінки (аденома та карцинома); виявленіестрогензалежні злоякісні захворювання (статевих органів або молочних залоз)або підозра на них; вагінальні кровотечі неясного генезу; захворювання судинголовного мозку або коронарних судин серця; неконтрольована артеріальнагіпертензія; вагітність або підозра на неї; період годування груддю.

Застереження.

З особливою обережністю Минесс призначають при серпоподібноклітиннійанемії; виражених порушеннях жирового обміну (ожиріння, гіперліпідемія);епілепсії (ризик збільшення частоти нападів); отосклерозі з погіршанням слуху,ідіопатичній жовтяниці або свербежі під час попередньої вагітності; уродженихгіпербілірубінеміях (синдроми Жильбера, Дубіна-Джонсона та Ротора); запальнихзахворюваннях жіночих статевих органів (сальпінгоофорит, ендометрит); мігрені заурою; порушенні толерантності до вуглеводів та при цукровому діабеті, а такожпацієтам старше 35 років.

Передозування. Повідомлень про тяжкі патологічні ефекти привипадковому прийомі великих доз контрацептивів маленькими дітьми немає.

Передозування може спричинити блювання кровотечувідміни.

Лікування. Симптоматичне. Специфічного антидоту немає.

Особливості застосування. Прийом пероральних контрацептивів можеспричинити певні фізіологічні зміни, які позначаються на результатах деякихлабораторних тестів, включаючи:

- біохімічні параметри функції печінки(зниження білірубіну та АЛТ), функції щитоподібної залози (збільшеннязагального Т₃ та Т₄ внаслідок збільшення рівня тиреоглобуліну),функцій наднирникових залоз (збільшення кортизолу плазми, підвищення глобуліну,що зв’язує кортизон, зниження дигідроепіандростерону сульфату) та функції нирок(збільшення креатинину в плазмі та кліренсу креатинину);

- рівні білків (транспортних) в плазмі,таких як кортикостероїдзв’язуючий глобулін та ліпідні/ліпопротеїдні фракції;

- параметри вуглеводного обміну (підвищеннярівня глюкози в сироватці крові);

- параметри коагуляції та фібринолізу(підвищення рівня фібрину, фактора VII, активності плазміногену).

Перед призначеннямпероральних контрацептивів треба провести повне загальне медичне тагінекологічне обстеження, включаючи вимірювання артеріального тиску, обстеженнямолочних залоз, а також детальний аналіз особистого та сміейного анамнезщупацієнтки. В подальшому таке обстеження повинно проводитися регулярно, кожні 6місяців.

Пацієнтки повинні бути поінформовані про те, що даний препарат незахищає від ВІЛ-інфекції або інших захворювань, що передаються статевим шляхом.

Діарея та/або блювання можуть зменшитиабсорбцію гормонів , що призведе до зменшення їх концентрації у крові та, якнаслідок, до зниження контрацептивного ефекту препарату.

Використання будь-яких пероральнихконтрацептивів може супроводжуватися: збільшенням ризику розвитку артеріального тавенозного тромбозу, включаючи інфаркт міокарда, інсульт, тромбоз вен та емболіюлегеневої артерії; збільшенням ризику розвитку інтраепітеліальної цервікальноїнеоплазії та раку шийки матки; збільшенням ризику раку молочної залози.

При одночасному використанні Минессу тапрепаратів, які знижують концентрацію етинілестрадіолу в крові, рекомендуєтьсязастосування негормональних методів контрацепції (презервативи та сперміциди).У разі тривалого використання цих препаратів пероральні контрацептиви не можутьбути основним методом контрацепції. Після закінчення прийому препаратів, якізменшують рівень етинілестрадіолу в крові, доцільно застосовувати протягом 7днів негормональні методи контрацепції. Більш тривале їх застосуваннярекомендується після закінчення прийому препаратів – індукторів печінковихмікросомальних ферментів. Для повного припинення індукції іноді потрібнодекілька тижнів. Час припинення активації залежить від дози, тривалостізастосування та швидкості елімінації індикуючого препарату.

Паління збільшує ризик серйозних побічних ефектів збоку серцево-судинної системи при прийомі комбінованих пероральнихконтрацептивів. Цей ризик зростає з віком та кількістю викурених за деньцигарок (за даними епідеміологічних досліджень, викурювання 15 і більше цигарокна день асоціюється з вірогідним збільшенням ризику) та є особливо значущим дляжінок старших 35 років. Жінкам, які користуються пероральними контрацептивами,рекомендується утримуватися від паління.

Артеріальний та венозний тромбозі тромбоемболія.

Застосування пероральнихконтрацептивів пов’язане зі збільшенням ризику венозного та артеріальноготромбозу і тромбоемболії.

Для кожної окремоїестрогенпрогестинової комбінації режим дозування повинен містити мінімальнікількості естрогенів та прогестинів, що забезпечують бажаний ефект тавідповідні потреби пацієнтки.

Жінки, які впершеотримують комбіновані пероральні контрацептиви, повинні отримувати препарати,що містять менше 50 мкг естрогену.

Венозна тромбоемболія в 1 - 2% випадків є причиноюсмерті. Ризик найбільш високий протягом 1-го року використання будь-якихкомбінованих пероральних контрацептивів. Однак ризик тромбоемболічних порушеньменший, ніж під час вагітності. Жінки, які використовували контрацептиви звмістом етинілестрадіолу в дозі більше 30 мкг і такий прогестин, як гестоден,мають підвищений ризик тромбозу та тромбоемболії в порівнянні з тими, хтовикористовує препарати з вмістом етинілестрадіолу менше 50 мкг і левоноргестреляк прогестин.

Дані щодо порівняльного ризику венозноготромбозу та тромбоемболії для таких пероральних контрацептивів, що містятьгестоден і 15 мкг етинілестрадіолу, як Минесс, відсутні.

Загальний відносний ризик венозного тромбозу та тромбоемболії дляпероральних контрацептивів, що містять 30 мкг етинілестрадіолу в комбинації здезогестрелом або гестоденом в порівнянні з тими, що містять 50 мкгетинілестрадіолу та левоноргестрел – 1,5 - 2. Частота венозного тромбозу татромбомбоемболії при використанні пероральних контрацептивів з левоноргестрелом, що містять менше 50 мкг етинілестрадіолу – 20 випадків на 100000 жінко-роківзастосування. Для пероральних контрацептивів, що містять 30 мкгетинілестрадіолу в комбинації з дезогестрелом або гестоденом, частота становитьприблизно 30 - 40 випадків на 100000 жінко-років застосування, тобто додатково10 - 20 випадків на 100000 жінко-років застосування.

Всі ці дані слід брати до уваги при обиранні методу контрацепції тапризначенні пероральних контрацептивів.

Ризик розвитку артеріального та венозного тромбозу та тромбоемболіїпідвищується за наявності уродженої або набутої тромбофілії, при ожирінні, атакож у жінок старше 35 років.

Ризик розвитку артеріального тромбозу аботромбоемболії підвищується також за наявності артеріальної гіпертензії,гіперліпідемії та при палінні.

Ризик розвитку венозного тромбозу та тромбоемболіїпідвищується при хірургічному втручанні або травмі, які збільшують ризиктромбозу, недавніх пологах або аборті в другому триместрі вагітності та притривалій іммобілізації.

Відносний ризик розвитку післяопераційних тромбоемболічних ускладненьпри використанні пероральних контрацептивів зростає в 2 - 4 рази. Відноснийризик венозного тромбозу у жінок, які мають схильність у 2 рази вищий. Не слідзастосовувати контрацептиви за 4 – 6 тижнів до і протягом 2 тижнів післяхірургічного втручання на органах з підвищеним ризиком розвитку тромбозу; підчас тривалої іммобілізації.

Оскільки в ранньому післяпологовому періоді ризик тромбоемболіїпідвищений, прийом пероралоних контрацептивів може бути розпочатий не ранішеніж через 28 днів після пологів або переривання вагітності в другому триместрі.

Ризик розвитку порушень мозкового кровообігу(ішемічного інсульту) при використанні пероральних контрацептивів підвищений ужінок, які хворіють на мігрень (особливо мігрень з аурою).

Ураження очей.

Є повідомлення про випадки тромбозуцентральної вени сітківки при використанні пероральних контрацептивів, щопризводили до часткової або повної втрати зору. При появі таких ознак абосимптомів, як зміна зору, екзофтальм, диплопія, набряк диску зорового нерва,ураження судин сітківки, контрацептиви слід відмінити та негайно встановитипричину порушення.

Артеріальний тиск.

Повідомляється про підвищення кров’яноготиску у жінок, що приймали пероральні контрацептиви.

Хворим на артеріальну гіпертензію, а також тим, у кого в анамнезі єпоказання на гіпертензію або захворювання, пов’язані з гіпертензією (включаючизахворювання нирок), рекомендується призначати інші методи контрацепції. Якщопероральні контрацептиви все ж таки використовуються, необхідно ретельнеспостереження, а при значному підвищенні кров’яного тиску, ці препарати требавідмінити.

При відміні пероральних контрацептивів артеріальний тиск знижується довихідного рівня і різниці в частоті проявів гіпертензії у жінок, які приймалипероральні контрацептиви, та у тих, які ніколи їх не приймали, не виявлена.

Призначення пероральних контрацептивів протипоказано жінкам, якіхворіють на неконтрольовану гіпертензію.

Злоякісні новоутворення репродуктивноїсистеми.

Дані деяких досліджень вказують на те, щозастосування пероральних контрацептивів може супроводжуватися збільшеннямрозвитку інтраепітеліальної цервікальної неоплазії та інвазивного раку шийкиматки в деяких популяціях жінок. Однак ці дані виявляються суперечливими приспіввіднесенні їх з іншими факторами ризику (сексуальна поведінка та ін.). Увипадках недіагностованих аномальних кровотеч зі статевих шляхів необхідновжити адекватних діагностичних заходів.

Мета-аналіз даних 54 міжнародних досліджень показавдещо підвищений ризик (RR=1.24) раку молочної залози у жінок, що застосовувалипероральну контрацепцію; він поступово зникав протягом 10 років післяприпинення прийому контрацептивів. Дані дослідження не надали доказівпричинно-наслідкового зв’язку. Збільшення ризику розвитку раку молочної залозиможе бути зумовлено ранньою діагностикою у жінок, які використовувалипероральні контрацептиви (завдяки більш ретельному клінічному спостереженню),їх біологічним ефектом або комбінацією обох факторів. Оскільки рак молочноїзалози у жінок молодше 40 років зустрічається рідко, відносний вплив зазначеноїпідвищеної кількості випадків діагнозу раку молочної залози у тих, хто приймаєпероральні контрацептиви в даний час або приймав нещодавно, на тривалість життямалий. Перебіг раку молочної залози у тих, хто коли-небудь приймав пероральніконтрацептиви, має тенденцію до меншої злоякісності, ніж у тих, хто не приймавїх ніколи.

Новоутворення печінки. Розвиток доброякісних новоутворень печінки рідко,а розвиток злоякісних надзвичайно рідко асоціюється із застосуваннямпероральних контрацептивів (ризик зростає при більшій тривалості прийому).Розрив печінкової аденоми може стати причиною смерті внаслідокінтраабдомінальної кровотечі. Жінки, в яких розвивався холестаз на фоні прийомупероральних контрацептивів або під час вагітності, належать до групи ризикущодо розвитку цього стану. Застосування цими пацієнтами пероральнихконтрацептивів вимагає ретельного клінічного спостереження, і якщо холестазвиявляється, то контрацептиви необхідно відмінити.

Головний біль.

Виникнення абозагострення мігрені, а також поява сильного або постійного головного болювимагає припинення прийому контрацептивів та з’ясування причини болю. Жінки,які хворі на мігрень (особливо мігрень з аурою) та приймають пероральніконтрацептиви, мають підвищений ризик розвитку інсульту.

Вплив на вуглеводний та жировий обмін.

Є повідомлення про випадки порушеннятолерантності до глюкози у пацієнтів, які користуються пероральними контрацептивами.Жінкам з пониженою толерантністю до глюкози або які хворі на цукровий діабетпотребують ретельного спостереження. У незначної кількості пацієнтів, яківикористовують пероральні контрацептиви, може спостерігатися персистуючагіпертригліцеридемія. У пацієнток з підвищеним рівнем тригліцеридівзастосування естроенвмісних препаратів може супроводжуватися значнимпідвищенням рівня тригліцеридів у плазмі та розвитком панкреатиту.

Естрогени підвищують рівень ліпопротеїдіввисокої щільності (ЛПВЩ), у той час як прогестини спричиняють зниження ЛПВЩ іпідвищують рівень ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ), що ускладнює контрольрівня ліпідемії. Сумарний вплив пероральних контрацептивів на ліпідний обмінзалежить від балансу між дозами естрогену та прогестогену, а також виду таабсолютної кількості прогестогену, що використовується в контрацептиві. Якщожінка, яка лікувалася з приводу гіперліпідемії, обирає пероральну контрацепцію,то вона потребує ретельного медичного спостереження.

 Вагінальна кровотеча.

 У деяких жінок під час прийому неактивних таблетокспостерігається відсутність менструальноподібної кровотечі. Якщо перед першоювідсутньою кровотечею контрацептив приймався нерегулярно або якщо відсутністькровотечі відміни спостерігається протягом 2 наступних циклів, то до виключенняможливої вагітності слід припинити прийом пероральних контрацептивів івикористовувати негормональні методи контрацепції.

 При прийомі пероральнихконтрацептивів, особливо в перші 3 місяці, можуть бути кровотечі прориву/кров’янистівиділення. Це може залежати від дози та типу прогестину. Якщо кровотеча маєперсистуючий або рекурентний характер, необхідно пам’ятати про негормональніпричини та призначити відповідні діагностичні заходи для виключення вагітності,інфекції, злоякісного новоутворення та ін. При виключенні патології подальшевикористання пероральних контрацептивів або зміна препарату може усунути ценебажане явище.

 У деяких жінок може виникнути оліго-або аменорея (можливо, внаслідок ановуляції) після прийому оральнихконтрацептивів, особливо якщо такі стани були і раніше.

 Депресія.

Жінки, в яких показана депресія в анамнезі, і якізастосовують пероральні контрацептиви, потребують ретельного спостереження і,при появі тяжких проявів депресії препарат слід відмінити. Пацієнтки, в якихрозвивається тяжка депресія на фоні прийому пероральних контрацептивів, повинніприпинити прийом препарату та після з’ясування причинно-наслідковоговзаємозв’язку використовувати негормональну контрацепцію.

Інші стани.

Слід з обережністю призначати препаратжінкам, хворим на епілепсію.

Застосування при вагітності та лактації.

Численні епідеміологічні дослідження невиявили збільшення ризику розвитку вроджених вад розвитку у дітей жінок, якіприймали пероральні контрацептиви до вагітності.

Дані досліджень не дають підстав припускатинаявність тератогенного ефекту у тих випадках, коли жінка продовжувала прийомконтрацептиву, не підозрюючи про вагітність ( див. також розділ“Протипоказання”).

Контрацептиви та/або їх метаболітивизначаються в грудному молоці в невеликих кількостях, є повідомлення продекілька побічних ефектів у новонароджених, включаючи жовтяницю тагенікомастію. Пероральні контрацептиви можуть змінювати кількість та складгрудного молока. Застосування пероральних контрацептивів до повного переводудитини з грудного на штучне вигодовування не рекомендується.

Вплив на здатність керуватиавтомобілем і технікою.

Впливу не виявлено.

Взаємодія з іншими лікарськими препаратами.

Лікарські засоби, які знижують концентрацію етинілестрадіолув сироватці крові.

Будь-яка речовина, що прискорює моторикутравного тракту і, тим самим, знижує абсорбцію етинілестрадіолу(метоклопрамід); речовини, що індукують печінкові мікросомальні ферменти, такіяк барбітурати, фенітоїн, примідон, фенілбутазон, рифабутін, рифампіцин,гризеофульвін, дексаметазон, топірамат, деякі інгібітори протеаз, модафініл,риттонавір, препарати, що містять зверобій; антибіотики (ампіцилін та іншіпеніціліни, тетрацикліни), шляхом зменшення внутрішньопечінкової циркуляціїестрогенів.

Лікарські засоби, які підвищуютьконцентрацію етинілестрадіолу в сироватці крові.

Аторвастатин; аскорбінова кислота (вітамінС) і парацетамол; індинавір, флуконазол і тролеандоміцин; при одночасномуприйомі олеандоміцину підвищується ризик розвитку внутрішньопечінковогохолестазу.

Етинілестрадіол може перешкоджатиметаболізму інших лікарських засобів, інгібуючи печінкові мікросомальніферменти або індукуючи кон’югацію ліків у печінці, особливо глюкуронуванняглюкуроновою кислотою. Таким чином, концентрації в плазмі та в тканинах можутьбути підвищені (циклоспорин, теофілін, кортикостероїди).

Є повідомлення про зростання ризикугалактореї при використанні пероральних контрацептивів у пацієнтів, якіотримували лікування флунаризином.

Необхідно вивчити інструкції щодозастосування препаратів, які призначаються паралельно для визначення потенційноможливих взаємодій останніх.

Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей,захищеному від світла місці, при температурі не вище 25^о С.

Термін зберігання – 2 роки

Препарат не повинен застосовуватись після закінченнятерміну вживання.