ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосуванняпрепарату
ГІДРОХЛОРТІАЗИД
(HYDROCHLOROTHIASIDUM)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: Hydrochlorothiazide;
6-хлор-7-сульфамоїл-3,4-дигідро-2Н-1,2,4-бензотіадіазин-1,1-діоксид;
основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого або білого з жовтуватимвідтінком кольору, з двоопуклою поверхнею. На поверхні таблеток допускаєтьсямармуровість і вкраплення сірого кольору;
склад: одна таблетка містить гідрохлортіазиду 25 мг
допоміжні речовини: лактоза моногідрат, повідон, целюлозамікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, магнію стеарат.
Форма випуску. Таблетки.
Фармакотерапевтична група. Тіазидні діуретики. Гідрохлоротіазид. АТС С03А А03.
Фармакологічнівластивості.
Фармакодинаміка.Гідрохлортіазид –діуретичний і салуретичний засіб. Блокує реабсорбцію іонівнатрію, хлору і води в дистальних канальцях нефрону. Збільшує виведення іонівкалію, магнію, бікарбонату; зменшує виведення кальцію із сечею в результатіпрямої дії на дистальні канальці, що може запобігати утворенню кальцієвихниркових конкрементів.
Препаратсприяє зниженню підвищеного артеріального тиску, викликає зменшення поліурії ухворих з нецукровим діабетом (механізм дії остаточно нез’ясований). У рядівипадків препарат знижує внутрішньоочний тиск при глаукомі.
Фармакокінетика. Післяприйому внутрішньо 60-80 % гідрохлортіазиду швидко всмоктується з травного тракту.Діуретичний ефект настає через 2 години, досягає максимуму через 4 години іпродовжується до 12 годин.
Приблизно95 % гідрохлортіазиду виводиться в незмінному стані майже повністю через нирки.Період напіввиведення становить 5,6-14,8 години. Незначна кількість препаратувиводиться з жовчю.
Гідрохлортіазидпроникає через плацентарний бар’єр, потрапляє в материнське молоко.
Показання для застосування. Артеріальна гіпертензія; набряки при застійнійсерцевій недостатності, цирозі печінки з асцитом; лікування кортикостероїдами іестрогенами; деяких порушеннях функції нирок (включаючи нефротичний синдром,гострий гломерулонефрит, хронічну ниркову недостатність); центральний інефрогенний нецукровий діабет, глаукома (субкомпенсовані форми).
Гідрохлортіазид застосовують також для профілактики утвореннякальцієвих ниркових конкрементів, при ідіопатичній гіперкальціурії.
Спосібзастосування та дози. Гідрохлортіазид призначають внутрішньопід час чи після їжі. Дозу встановлюють індивідуально. Разова доза при прийоміпрепарату як діуретика від 0,025 г до 0,2 г. У легких випадках призначають по0,025 г – 0,05 г (1-2 таблетки) на день, у більш важких випадках – по 0,1 г надень.
Притривалому лікуванні іноді призначають препарат по 2-3 рази на тиждень. Тривалістькожного курсу і загальна тривалість прийому залежить від характеру і важкостіпатологічного процесу, ефекту, сприйнятливості.
Пригіпертонічній хворобі призначають по 0,025-0,05 г (1-2 таблетки) на день, якправило, разом з гіпотензивними препаратами.
Приглаукомі приймають по 0,025 г на день.
Дітямпризначають внутрішньо у добовій дозі 1-2 мг/кг маси тіла одноразово чи в дваприйоми.
Дляпрофілактики утворення конкрементів у нирках – по 50 мг двічі на добу.
Принецукровому діабеті на початку лікування добова доза становить 100 мг у 2-4прийоми, надалі можливе зниження дози.
Дозукоригують залежно від стану хворого.
Побічна дія. Гідрохлортіазид,як правило, добре переноситься. З побічних ефектів найчастіше зустрічаютьсягіпокаліємія, диспептичні явища, рідше – сплутаність свідомості, судоми,ослаблення процесів мислення, стомлюваність, дратівливість, спазми м’язів;сухість у роті, відчуття спраги чи нудота, блювання; неритмічне серцебиття,слабкий пульс. Рідко – агранулоцитоз, алергічні реакції, холецистит чипанкреатит, порушення функцій печінки (жовтушність склер чи шкіри),тромбоцитопенія (незвична кровоточивість, дьогтеподібні випорожнення, кров усечі чи калі, петехії на шкірі). Іноді – анорексія, зниження статевої функції,діарея, ортостатична гіпотензія, фотосенсибілізація.
Протипоказання. Анурія чи виражені порушення функції нирок, важкіформи подагри і цукрового діабету, порушення функції печінки, гіперкальціємія,системний червоний вовчак в анамнезі, панкреатит, підвищена чутливість дотіазидних діуретиків чи інших сульфаніламідних препаратів, симпатектомія.
Вагітність (1 триместр), лактація.
Передозування. Можуть спостерігатися порушення водно-електролітногобаланса, нудота, загальна слабкість, запаморочення, загострення подагри. Увипадку передозування проводити симптоматичне лікування з моніторингомконцентрації солей і функції нирок. При гіпокаліємії призначають аспаркам,калію хлорид; при гіперхлоремічному алкалозі вводять ізотонічний розчин натріюхлориду, для менших проявів подагри призначають алопуринол.
Особливості застосування. Лікування препаратом слід проводити під контролемлікаря.
Дози протягом доби необхідно розподіляти таким чином, щоб звести домінімуму незручності пов’язані з діуретичною дією препарату (за виняткомнецукрового діабету).
Звичка приймати Гідрохлортіазид в один і той самий час допомагаєдотримуватися рекомендованого режиму та схеми застосування.
Якщо Ви пропустили дозу, то необхідно прийняти її якнайшвидше. Неприймайте препарат, якщо вже майже настав час прийому наступної дози, тобто неподвоюйте дозу.
При застосуванні Гідрохлортіазиду як антигіпертензивного засобу важливодотримуватися дієти, обмежити споживання натрію і/чи зменшити масу тіла.
Хворі з підвищеною чутливістю до сульфаніламідних препаратів,буметаніду, фуросеміду чи інгібіторів карбоангідрази можуть мати підвищенучутливість до Гідрохлортіазиду.
Хворі похилого віку можуть бути чутливіші до препарату, що вимагаєкорекції доз.
Необхідно бути обережним при підборі доз для хворих на подагру (узв’язку зі здатністю Гідрохлортіазиду підвищувати рівень сечової кислоти), атакож для хворих з важкими формами коронарного чи церебрального атеросклерозу.
При цукровому діабеті може виникнути гіперглікемія, особливо на фонігіпокаліємії.
При нирковій недостатності необхідно ретельно стежити за електролітнимбалансом і кліренсом креатиніну. Виражена втрата води та електролітів притривалому лікуванні високими дозами Гідрохлортіазиду може загостритисимптоматику ниркової недостатності.
Під час вагітності показання для застосування препарату повинні бутиретельно обгрунтовані.
Гідрохлортіазид не слід призначати при еклампсії, прееклампсії чинабряках будь-якого генезу в період вагітності.
Через наявність у препарату фотосенсибілізуючих властивостей необхідноуникати надмірної інсоляції.
Хворий може не відчувати симптоми гіпертензії, тому важливо прийматипрепарат навіть при хорошому самопочутті.
Не рекомендують призначати препарат при порушеннях ліпідного обміну,гіперхолестеринемії, гіпертригліцеридемії, гіпонатріємії.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Гідрохлортіазид може знижувати нирковийкліренс амантадину, що призводить до підвищення концентрації останнього вплазмі крові і збільшення ймовірності токсичної дії амантадину.
При одночасному застосуванні Гідрохлортіазиду і аміодарону можливепідвищення ризику виникнення серцевих аритмій, пов’язаних з гіпокаліємією.
При одночасному застосуванні Гідрохлортіазиду та антикоагулянтів(похідні кумарину чи індандіону) можуть знижуватися антикоагулянтні властивостіостанніх, а також може підвищуватися синтез факторів згортання крові, щовимагає корекції доз.
Препарат може підвищувати рівень глюкози в крові, що вимагає корекціїдоз інсуліну та пероральних протидіабетичних засобів.
Нестероїдні протизапальні засоби, особливо індометацин, можутьзнижувати антигіпертензивний і діуретичний ефекти Гідрохлортіазиду, що вимагаєретельного нагляду за станом пацієнта.
Нестероїдні протизапальні засоби підвищують ризик розвитку нирковоїнедостатності при одночасному застосуванні з Гідрохлортіазидом.
Одночасне застосування Гідрохлортіазиду з високими дозами препаратів,що містять кальцій, може призвести до розвитку гіперкальціємії.
При одночасному застосуванні Гідрохлортіазиду і препаратів наперстянкизбільшується ймовірність токсичної дії наперстянки, пов’язаної з гіпокаліємієюі гіпомагніємією.
При одночасному застосуванні Гідрохлортіазиду з дофаміном можливе підвищеннядіуретичної і натрійуретичної дії.
При одночасному застосуванні Гідрохлортіазиду і засобів, що викликаютьгіпокаліємію, виникає ризик розвитку важкої гіпокаліємії, що вимагаємоніторингу концентрації калію в сироватці крові та діяльності серця, а такождодаткового призначення препаратів калію.
При одночасному застосуванні Гідрохлортіазиду з антигіпертензивнимипрепаратами можливе підвищення гіпотензивного ефекту, що вимагає корекції доз.
Одночасне застосування Гідрохлортіазиду з препаратами літію нерекомендується у зв’язку з можливістю підвищення токсичної дії літію інебезпекою розвитку нефротичних ефектів.
Умови та термін зберігання. Зберігати в сухому, недоступному для дітеймісці при температурі не вище 25°С. Термін придатності – 5 років.