ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосуванняпрепарату

ГІДРОТІАЗИД

(HYDROTHIAZIDE)

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: Hydrochlorthiazidum; 6хлор-7-сульфамоїл-3,4-дигідро-2Н-1,2,4-бензотіадіазин-1,1-діоксид;

основніфізико-хімічні властивості: таблеткибілі або майже білі, плоскі, круглої форми, з рискою;

склад: 1 таблетка містить гідрохлортіазиду 25 мг;

допоміжніречовини: лактоза, крохмаль, целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат, тальк.

Формавипуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Сечогінні препарати з помірно вираженоюактивністю. Похідні тіазидів. Код АТС С03А А03

Фармакологічнівластивості. Фармакодинаміка. Діуретичний, салуретичний засіб. Механізм діуретичноїдії препарату зумовлений зменшенням реабсорбції іонів натрію та хлору, головнимчином, у проксимальній частині звивистих канальців. Він також знижуєреабсорбцію калію та бікарбонатів. Діуретичний ефект виявляється при алкалозіта ацидозі і не знижується при довготривалому застосуванні препарату. Маєантигіпертензивну дію, як правило, при артеріальній гіпертонії.

Фармакокінетика. Післяприйому внутрішньо препарат всмоктується з травного тракту на 60-80 %. Часдосягнення максимальної концентрації в плазмі – 1,5-3 год. Гідрохлортіазиднакопичується в еритроцитах. У фазі виведення його концентрація в еритроцитах у3-9 разів більша, ніж у плазмі. Зв’язується з білками плазми 40-70 %.Гідрохлортіазид практично не метаболізується. Виведення з плазми має двофазнийхарактер: період напіввиведення в початковій фазі становить 2 год, у термінальнійфазі (через 10-12 год) – приблизно 10 год. У пацієнтів з нормальною функцієюнирок виведення здійснюється нирками. До 90 % виводиться із сечею, внезміненому вигляді.

Показання длязастосування. Артеріальнагіпертензія, застійні явища в малому і великому колі кровообігу, в тому числіпри серцевій недостатності, явища портальної гіпертензії при цирозі печінки.

При глаукомі(переважно субкомпенсованій формі) у ряді випадків Гідротіазид знижуєвнутрішньоочний тиск і нормалізує офтальмотонус (ефект реєструється через 24-48год). Як правило, прийом Гідротіазиду комбінують з інстиляцією вкон’юнктивальний мішок міотиків, інших протиглаукомних препаратів.

Спосібзастосування та дози. Дляпроведення підтримуючої терапії потрібно індивідуально підбирати мінімальноефективну дозу. Разова доза – 25–50 мг, добова доза – 25–100 мг. Прийматитаблетки потрібно під час або після їди.

При артеріальнійгіпертензії на початку лікування достатньо добової дози 25-50 мг, прийматиодноразово, в ранці, або в 2 прийоми. При недостатньому гіпотензивному ефектірекомендується приймати Гідротіазид у поєднанні з іншими гіпотензивнимизасобами.

При набрякахдобова доза становить 25-75 мг, у виключних випадках – 100 мг. Звичайнодостатньо приймати Гідротіазид з перервами, наприклад кожного 2-го або 3-го днятижня.

Для дітей добовадоза – 2 мг/кг, максимальна доза у віці до 6 міс. – 3,5 мг/кг на добу, до 2років – 12,5–37,5 мг на добу, від 3 до 12 років – 100 мг на добу.

При нецукровомудіабеті на початку лікування - по 100 мг на добу, в 2-4 прийоми, потім добовудозу можна знизити.

Для профілактикиутворення конкрементів призначають по 50 мг, 2 рази на добу.

Тривалістьтерапії та дозування визначає лікар залежно від перебігу та тяжкості хвороби.

Побічна дія. Можливі диспептичні явища, запаморочення,втомлюваність, парестезії, панкреатит, алергічні реакції, порушення зору,нейтропенія, тромбоцитопенія, гіпокаліємія, гіпомагніємія, гіперурикемія,гіпохлоремчіний алкалоз, гіперкальціємія і порушення вуглеводневого обміну,гіперглікемія.

Протипоказання. Підвищена чутливість до сульфаніламідів,ниркова недостатність,

подагра,некомпенсований цукровий діабет, вагітність, період лактації.

Передозування. Симптоми: нудота, загальна слабкість, запаморочення нафоні порушення водно-електролітного балансу. Показано поповнення втрати води таелектролітів.

Особливості застосування. При тривалому лікуванні потрібно дотримуватисядієти, яка багата на калій. Необхідно виявляти обережність при визначенні дозхворим на подагру, оскільки Гідротіазид може спричинювати підвищення рівнясечової кислоти.

При цукровому діабеті в період лікуванняГідротіазидом може виникати гіперглікемія, особливо на фоні гіпокаліємії.

При нирковій недостатності необхідно ретельноспостерігати за кліренсом креатиніну, та електролітним балансом. Вираженавтрата води та електролітів при тривалому лікуванні діуретичними засобами увисоких дозах може загострити симптоми ниркової недостатності.

З обережністю призначають хворим на подагру та цукровийдіабет.

Взаємодія зіншими лікарськими засобами. Упацієнтів, які отримують лікування препаратами літію, діуретичні засоби можутьспричинювати підвищення рівня літію в крові. При поліурії, що спричиненапрепаратами літію, діуретичні засоби можуть надавати парадоксальногоантидіуретичного ефекту.

Одночаснезастосування Гідротіазиду з барбітуратами, діазепамом, етанолом призводить допідвищення ризику виникнення ортостатичної гіпотензії, з глюкокортикостероїдами– до підвищеного виділення з організму іонів калію.

При застосуваннідіуретиків з нестероїдними протизапальними засобами виникає ризик розвиткугемодинамічної ниркової недостатності.

Умови та термін зберігання.

Зберігати в недоступному для дітей, сухому місці.

Термін зберігання – 3 роки.