ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ОРУНЗОЛ
(ORUNZOLЕ)
Загальна характеристика:
міжнародна і хімічна назви: itraconazole;4-[4-[4-[4-[[2-(2,4-дихлорфеніл)-2-(1Н-1,2,4-триазол-1-ілметил)-1,3-діоксолан-4-їл]метокси]феніл]-1-піперазиніл]феніл]-2,4-дигідро-2-(1-метилпропіл)-3Н-1,2,4,-триазол-3-он;
основні фізико-хімічні властивості: тверді желатинові капсули циліндричноїформи №0 зеленого кольору, що містять сферичні пелети білого або білого зкремовим відтінком кольору;
склад: 1 капсула містить ітраконазолу100 мг;
допоміжні речовини: гіпромелоза(гідроксипропілметилцелюлоза), цукор, еудрагіт.
Форма випуску. Капсули тверді.
Фармакотерапевтична група. Протигрибкові засоби для системного застосування.Похідні триазолу. Код АТС J02А С02.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Протигрибковий засіб класу похідних триазолу, активнийвідносно широкого спектра збудників. Механізм дії пов’язаний з інгібуваннямергостеролу – компонента клітинної мембрани гриба. Виявляє специфічну дію нагрибкові ферменти, залежні від цитохрому Р 450. Активний відносно Trichophytumspp., Epidermophyton floccosum, Microsporum spp., Candida spp. (включаючи C.albicans), Criptococcus neoformans, Aspergillus spp., Histoplasma spp.,Paracoccidioides brasilienis, Sporopthrix schenckii, Fonsecaea spp.,Cladosporium spp., Blastomyces dermatidis та деяких інших мікроорганізмів.
Клінічний ефект повною мірою проявляється через 2-4 тижні післяприпинення терапії у випадках мікозів шкіри та через 6-9 місяців післяприпинення лікування у разі оніхомікозів (при заміні нігтів).
Фармакокінетика. Після прийому внутрішньо добре абсорбується утравному тракті, біодоступність ітраконазолу підвищується при прийомі препаратуодразу після їжі. Біодоступність препарату може знижуватися при нирковійнедостатності, а також у деяких пацієнтів з імуносупресією (наприклад, приСНІДі, нейтропенії, після трансплантації органів).
Максимальна концентрація в плазмі крові досягається через 3-4 год. Притривалому застосуванні стабільна концентрація ітраконазолу в плазмі кровідосягається через 1-2 тижні. Зв’язується з білками плазми (99,8%).
Ітраконазол розподіляється у різних тканинах організму, причомуконцентрація у легенях, нирках, печінці, кістках, шлунку, селезінці, скелетнихм’язах у 2 - 3 рази перевищує концентрацію в плазмі крові. Терапевтичнаконцентрація ітраконазолу в плазмі крові зберігається протягом 2 - 4 тижнівпісля припинення 4-тижневого курсу лікування. Терапевтична концентраціяітраконазолу в кератині нігтів досягається через 1 тиждень після початкулікування і зберігається, щонайменше, протягом 6 місяців після завершення 3-місячногокурсу лікування. Ітраконазол також проникає у сальні та потові залози шкіри.
Метаболізується в печінці з утворенням великої кількості похідних, одназ яких – гідроксиітраконазол - чинить однакову з ітраконазолом протигрибковудію in vitro. Виводиться протягом 1 тижня нирками у вигляді метаболітів (35 %)та з калом (3-18 %).
Показання для застосування. Мікози, викликані чутливими до ітраконазолузбудниками, у тому числі вульвовагінальний кандидомікоз, хронічний рецидивуючийгрибковий вульвовагініт, мікози шкіри, порожнини рота, очей, оніхомікоз,викликаний дерматофітами та/або дріжджовими грибами; системні мікози, у томучислі системний аспергільоз, кандидоз, криптококоз, гістоплазмоз, споротрихоз,паракокцидіоз, бластомікоз і інші системні та топічні мікози.
Спосібзастосування та дози. Застосовують у дорослих внутрішньо, одразу після їжі.
При вульвовагінальному кандидозі призначають у дозі 0,2 г 2 рази надобу протягом доби або у дозі 0,2 г 1 раз на добу протягом 3 днів.
При хронічному рецидивуючому грибковому вульвовагініті – по 0,1 г 2рази на добу протягом 6 - 7 днів, а далі протягом 3 - 6 менструальних циклів по0,1 г у перший день циклу.
При висівкоподібному лишаї – по 0,2 г 1 раз на добу протягом 7 днів.
При дерматомікозах – 0,1 г 1 раз на добу протягом 15 днів. У разіураження висококератинізованих ділянок, таких, як шкіра кисті і стопи,проводять додатковий курс лікування у тій самій дозі протягом 15 днів.
При кандидозі порожнини рота – 0,1 г 1 раз на добу протягом 15 днів.
При грибковому кератиті – 0,2 г 1 раз на добу протягом 21 дня.
При оніхомікозі – 0,2 г на добу протягом 3 місяців або проводятьповторні курси методом пульстерапії у дозі 0,2 г 2 рази на добу протягом 1тижня із наступною 3-тижневою перервою: при ураженні нігтів на ногах (незалежновід того, чи уражені нігті на руках) – 3 курси лікування (1 тиждень прийомуітраконазолу, потім 3 тижні – перерва). При ураженні нігтів лише на рукахпроводять 2 курси лікування – (1 тиждень прийому ітраконазолу, 3 тижні –перерва).
При системному аспергільозі – 0,2 г 1 раз на добу протягом 2 - 5місяців; при необхідності дозу підвищують до 0,2 г 2 рази на добу.
При системному кандидомікозі – 0,1 - 0,2 г 1 раз на добу протягом 3тижнів – 7 місяців, при необхідності дозу підвищують до 0,2 г 2 рази на добу.
При системному криптококозі (без ознак менінгіту) – 0,2 г 1 раз надобу; для підтримуючої терапії – 0,2 г 1 раз на добу протягом від 2 місяців до1 року. При криптококовому менінгіті – 0,2 г 2 рази на добу протягом 8 місяців.
При гістоплазмозі – від 0,2 г 1 раз на добу до 0,2 г 2 рази на добупротягом 8 місяців.
При споротрихозі – 0,1 г 1 раз на добу протягом 3 місяців.
При паракокцидіоїдозі (паракокцидіоїдомікозі) – 0,1 г 1 раз на добупротягом 6 місяців.
При хромомікозі – 0,1 – 0,2 г 1 раз на добу протягом 6 місяців.
При бластомікозі – від 0,1 г 1 раз на добу до 0,2 г 2 рази на добупротягом 6 місяців.
У деяких пацієнтів з порушеннями імунітету (наприклад, при СНІДі, післятрансплантації органів або при нейтропенії) може знадобитися підвищення дозипрепарату.
Побічна дія. Диспепсія, нудота, біль в області живота, запор,анорексія, холестатична жовтяниця, транзиторне підвищення активностітрансаміназ у сироватці крові, в окремих випадках при тривалому застосуванні –гепатит (чіткий причинно-наслідковий зв’язок із застосуванням ітраконазолу невстановлений), токсичне ураження печінки (у т.ч. гостра печінкованедостатність), головний біль, запаморочення, периферична нейропатія;ангіоневротичні реакції (шкірний свербіж, кропив’янка, ангіоневротичний набряк,синдром Стівенса-Джонсона), набряк легенів, серцева недостатність, дисменорея,в окремих випадках при тривалому лікуванні можливі алопеція, гіпокаліємія,підвищення вмісту в крові креатиніну.
Протипоказання. Підвищена чутливість до ітраконазолу.
Одночаснийприйом внутрішньо терфенадину, астемізолу, цизаприду, мізоластину, хінідину,пімозиду, симвастатину, ловастатину, мідазоламу або триазоламу.
Передозування. Повідомлень про випадки передозування немає. Якщотрапилось випадкове передозування, слід проводити підтримуючу терапію. Протягомпершої години після прийому препарату внутрішньо слід зробити промиванняшлунка. За необхідністю пацієнту призначають активоване вугілля. Ітраконазол неможна вивести із організму шляхом гемодіалізу. Специфічного антидоту немає.
Особливості застосування.
Повідомлялось про випадки застійної серцевої недостатності, пов’язаноїз прийомом Орунзолу. Орунзол не слід призначати пацієнтам із застійною серцевоюнедостатністю або з наявністю цього захворювання в анамнезі за виняткомвипадків, коли можлива користь значно перевищує потенційний ризик. Приіндивідуальній оцінці співвідношення користь/ризик слід брати до уваги такіфактори як серйозність показань, режим дозування та індивідуальні факториризику виникнення застійної серцевої недостатності. Фактори ризику включаютьнаявність серцевих захворювань, таких як ішемічна хвороба серця або ураженняклапанів серця; серйозні захворювання легенів, такі як обструктивні ураженнялегенів; ниркова недостатність або інші захворювання, що супроводжуютьсянабряками. Таких пацієнтів необхідно проінформувати про ознаки та симптомизастійної серцевої недостатності. Лікування повинно проводитися з обережністю.Під час лікування необхідно моніторувати симптоми та ознаки застійної серцевоїнедостатності. При появі подібних ознак або симптомів під час лікування прийомОрунзолу слід припинити.
При зниженій кислотності шлунка абсорбція ітраконазолу в кишковомутракті з капсул Орунзолу погіршується. Пацієнти, які приймають препаратидля зниження кислотності (такі як алюмінію гідроксид), мають робити це нераніше ніж через 2 год після прийому Орунзолу. Пацієнтам з ахлоргідрією, наприклад,хворим на СНІД, або тим, що приймають Н2-блокатори або інгібіторипротонної помпи, рекомендується приймати капсули Орунзолу з будь-якою колою абоіншими кислими напоями.
Пацієнтам з порушеним імунітетом (СНІД, після трансплантації органів,нейтропенія) може бути потрібним підвищення дози.
Пацієнтам з підвищеним рівнем трансаміназ у крові Орунзол призначаютьлише у тих випадках, коли очікуваний ефект терапії перевищує можливий ризикгепатотоксичної дії; застосування його припустиме, якщо значення показниківАлАТ та АсАТ перевищують верхню межу норми не більше, ніж у 2 рази. При цирозіпечінки препарат застосовують під контролем його концентрації в плазмі крові іпри необхідності коригують дози. У деяких пацієнтів з нирковою недостатністювідмічалося зменшення біодоступності ітраконазолу. Рекомендується здійснюватиконтроль за концентраціями ітраконазолу в плазмі і за необхідністю коригуватидозу препарату.
Необхідно контролювати функціональний стан печінки при тривалостітерапії більше 1 місяця, а також, якщо у пацієнта з’являються анорексія,нудота, блювання, підвищена втомлюваність, біль у ділянці живота або сечазабарвлюється у темний колір. При виявленні порушень функції печінки препаратвідміняють. При периферичній нейропатії, що викликана прийомом Орунзолу, йоготакож необхідно відмінити.
Застосування в педіатричній практиці
Оскільки клінічних даних про застосування ітраконазолу у дітейнедостатньо, ітраконазол можна призначати дітям лише в тому випадку, колиможлива користь значно перевищує потенційний ризик.
Вагітність і лактація
Дослідження щодо застосування ітраконазолу у вагітних жінок непроводилися. Таким чином, ітраконазолу вагітним жінкам можна призначати лише взагрозливих для життя випадках, коли очікуваний позитивний ефект переважає надможливим шкідливим впливом на плід.
Дуже незначна кількість ітраконазолу може проникати в грудне молоко.Тому очікувану користь від застосування розчину ітраконазолу слід співвідноситиз ризиком грудного вигодовування. У сумнівних випадках від грудноговигодовування слід відмовитися.
Вплив препарату на здатність керувати автомобілем та працювати зтехнікою
Препарат не впливає на здатність керувати автомобілем та працювати зтехнікою.
Взаємодіяз іншими лікарськими засобами. Необхідно дотримуватись оборежності при одночасномупризначенні Орунзолу з непрямими антикоагулянтами, циклоспорином А, дигоксином,блокаторами кальцієвих каналів групи дигідропіридину, а також хінідином тавінкристином, метаболізм яких здійснюється за участю ферментів типу цитохрому3А, оскільки можливе посилення ефектів і/або збільшення часу дії цих лікарськихзасобів.
Одночаснийприйом препаратів, що індукують ферментні системи печінки (рифампіцин, фенітоїнта ін.), істотно знижує біодоступність ітраконазолу.
Вивчення лікарської взаємодіїбуло проведено з рифампіцином, рифабутином та фенітоїном. При дослідженні буловстановлено, що в цих випадках біодоступність ітраконазолу тагідроксиітраконазолу значно знижується, що призводить до значного зменшенняефективності препарату. Таким чином, одночасний прийом Орунзолу з цимипрепаратами, які є потенційними індукторами ферментів, не рекомендується.
Умови та термін зберігання. У сухому, захищеному від світла місці притемпературі від 15 0С до 30 0С. Термін придатності - 3роки.