ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препаратів

ПРЕСТАРIУМ^® 2.5 мг

(PRESTARIUM^® 2.5 mg)

ПРЕСТАРIУМ^® 5 мг

(PRESTARIUM^® 5 mg)

ПРЕСТАРIУМ^® 10 мг

(PRESTARIUM^® 10 mg)

Склад:

ПРЕСТАРIУМ^® 2.5 мг

Діюча речовина: 2.5 мг периндоприлуаргініну, що відповідає 1.6975 мг периндоприлу;

допомiжнiречовини:лактози моногідрат, магнію стеарат, мальтодекстрин, кремній колоїднийгідрофобний, натрію крохмальгліколят (тип A), гліцерин, гіпромелоза, макрогол6000, титану діоксид (E 171).

ПРЕСТАРIУМ^®5 мг

Діюча речовина: 5 мг периндоприлуаргініну, що відповідає 3.395 мг периндоприлу;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, магніюстеарат, мальтодекстрин, кремній колоїдний гідрофобний, натрію крохмальгліколят(тип A), гліцерин, гіпромелоза, макрогол 6000, титану діоксид (E 171), мідіхлорофілін (E141 ii).

ПРЕСТАРIУМ^® 10 мг

Діюча речовина: 10 мг периндоприлуаргініну, що відповідає 6.790 мг периндоприлу;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, магніюстеарат, мальтодекстрин, кремній колоїдний гідрофобний, натрію крохмальгліколят(тип A), гліцерин, гіпромелоза, макрогол 6000, титану діоксид (E 171), мідіхлорофілін (E141 ii).

Лікарськаформа. Таблетки,вкриті плівковою оболонкою.

Фармакотерапевтичнагрупа.

 Інгібіториангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ). Код АТС C09A A04.

Клінічніхарактеристики.

Показання.

- Артеріальнагіпертензія.

- Серцеванедостатність.

- Запобігання виникненнюповторного інсульту у пацієнтів з цереброваскулярними захворюваннями.

- Запобіганнясерцево–судинним ускладненням у пацієнтів з документовано подтвердженоюстабільною ішемічною хворобою серця. Довготривале лікування зменшує ризиквиникнення інфаркту міокарда та серцевої недостатності (за результатамидослідження EUROPA).

Протипоказання.Підвищеначутливість до периндоприлу та складових препарату;

ангіоневротичнийнабряк в анамнезі, в тому числі після застосування інгібіторів АПФ, вагітність(особливо II і III триместри), період годування груддю.

Спосібзастосування та дози:

Дляперорального застосування.

Приймати одинраз на добу, перед їдою, бажано вранці.

Дозу підбираютьіндивідуально для кожного пацієнта з урахуванням показання для застосування,профілю пацієнта та показників АТ (артеріального тиску). Пацієнти з груп ризику- див. розділ “Особливості застосування ".

Таблетки по 2.5мг (ПРЕСТАРІУМ^® 2.5 мг) та по 10 мг (ПРЕСТРІУМ^® 10 мг) непідлягають поділу.

Таблетки по 5мг (ПРЕСТАРІУМ^® 5 мг) підлягають поділу.

Артеріальнагіпертензія.

ПрепаратПРЕСТАРІУМ^® 2.5мг, 5мг або 10 мг може призначатися у монотерапії абов комбінації з іншими класами антигіпертензивних засобів.

Рекомендованапочаткова доза становить 5мг (препарат ПРЕСТАРІУМ^® 5 мг).

Пацієнтам з високою активністю ренін-ангіотензин-альдостероновоїсистеми (особливо пацієнтам з реноваскулярною гіпертензією, порушеннямводно-електролітного балансу, серцевою декомпенсацією або тяжкою гіпертензією,а також пацієнтам літнього віку), через можливість виникнення раптового зниженняартеріального тиску (гіпотензія першої дози), рекомендовано починати лікуванняз дози 2.5 мг (препарат ПРЕСТАРІУМ^® 2.5 мг), під наглядом лікаря,якщо потрібно - в умовах стаціонару.

За необхідностіта гарної переносимості дозу поступово протягом місяця підвищують до 5-10 мг(ПРЕСТАРІУМ^® 5 мг 1 таблетка на добу, ПРЕСТАРІУМ^® 10 мг 1таблетка на добу). Серцева недостатність.

Рекомендованапочаткова доза становить 2.5 мг (препарат ПРЕСТАРІУМ^® 2.5 мг) одинраз на добу, перед їдою, бажано вранці. Через 2 тижні за умови доброїпереносимості дозу можна підвищити до 5мг та перейти на застосування препаратуПРЕСТАРІУМ^® 5 мг.

Пацієнти з групризику - див. розділ “Особливості застосування".

Запобіганнявиникненню повторного інсульту у пацієнтів з церебровскулярними захворюваннями (за результатамидослідження PROGRESS).

Рекомендованапочаткова доза становить 2.5 мг (препарат ПРЕСТАРІУМ^® 2.5 мг або½ таблетки ПРЕСТАРІУМ^® 5 мг) один раз на добу, перед їдою,бажано в ранці. Після двох тижнів лікування дозу збільшують до 5 мг (ПРЕСТАРІУМ^®5 мг).

За необхідностідодаткового контролю артеріального тиску можна призначити в комбінації зіндапамідом або перейти на застосування фіксованої комбінації периндоприлу таіндапаміду (препарат ПРЕСТАРІУМ аргінін КОМБІ.).

Лікуваннярозпочинають у термін від 2 тижнів до декількох років після первинногоінсульту.

Запобіганнясерцево–судинним ускладненням у пацієнтів з документованою стабільною ішемічноюхворобою серця. Довготривале лікування зменшує ризик виникнення інфаркту міокарда тасерцевої недостатності (за результатами 4-річного дослідження EUROPA).

Лікування починають з дозування 5мг (препарат ПРЕСТАРІУМ^® 5 мг) 1 таблетка на добу, бажано вранці.Через два тижні за умови гарної переносимості дозу підвищують до 10 мг тапереходять на довготривалий прийом препарату ПРЕСТАРІУМУ^® 10 мг .

ПРЕСТАРІУМ^® 10 мг 1таблетка на добу призначається для довготривалого лікування пацієнтам здокументованою стабільною ішемічною хворобою серця, незалежно від супутньоїпатології, віку та додаткової терапії.

Пацієнти літнього віку здокументованою стабільною ішемічною хворобою серця розпочинають лікування здози 2.5 мг (препарат ПРЕСТАРІУМ® 2.5 мг) один раз на добу, перед їдою, бажановранці, через тиждень лікування дозу підвищують до 5 мг (препарат ПРЕСТАРІУМ''®5 мг), після двох тижнів лікування за умови доброї переносимості дозупідвищують до 10 мг (препарат ПРЕСТАРІУМ® 10 мг) та починають довготривалелікування.

Побічніреакції.

Під часзастосування периндоприлу можуть спостерігатися нижчезазначені побічні реакції:

З бокусистеми крові та лімфатичної системи: зниження гемоглобіну та гемотакріту,тромбоцитопенія, лейкопенія/нейтропенія, анемія, агранулоцитоз, панцитопенія. Упацієнтів з вродженою недостатністю ферменту G-6PDH трапляються поодинокивипадки гемолітичної анемії.

З боку ЦНСта периферичної нервової системи: головний біль, астенія, запаморочення, парестезія;дуже рідко - порушення настрою, сну.

З бокусистеми зору: порушення зору.

З боку органівслуху: шуму вухах.

З бокусерцево-судинної системи: артеріальна гіпотензія (особливо після прийому першоїдози); дуже рідко - в наслідок раптового зниження артеріального тиску упацієнтів високого ризику можуть виникнути аритмія, стабільна стенокардія,інфаркт міокарда, інсульт (див. розділ „Особливості застосування).

З бокусистеми дихання: сухий кашель, задишка; не часто - бронхоспазм; дуже рідко -еозинофільна пневмонія, риніт.

З бокусистеми травлення: нудота, блювання, біль у животі, діарея, запор, відчуття сухості уроті; дуже рідко - панкреатит.

З бокугепатобіліарної системи: дуже рідко - гепатит, жовтуха (див. розділ „Особливостізастосування”).

З бокусистеми сечовиведення: не часто - ниркова недостатність; дуже рідко -гостра ниркова недостатність.

Алергічніреакції та реакції з боку шкіри: шкірні висипання, еритема; не часто-ангіоневротичний набряк; дуже рідко - мультиформна еритема.

Інші прояви- астенія,судоми м’язів, рідко - імпотенція, пітливість.

Лабораторніпоказники:можливе підвищення концентрації калію, креатиніну та сечовини в сироватцікрові, особливо у пацієнтів з тяжкою серцевою недостатністю та реноваскулярноюгіпертензією. Рідко - підвищення рівня печінкових трансаміназ та рівня білірубінув плазмі.

Передозування.

Симптомамипередозування будь-яких і-АПФ є тяжка артеріальна гіпотензія, циркуляторнийшок, тахікардія, брадикардія, електролітний дисбаланс, ниркова недостатність,гіпервентиляція, запаморочення, тривога.

 У разіпередозування пацієнт повинен перебувати у стаціонарі під наглядом лікаря.

Слідконтролювати рівень електролітів і креатиніну в плазмі. Лікування залежить відхарактеру та тяжкості симптомів. Необхідно зменшити абсорбцію інгібітора АПФвживанням адсорбентів та промити шлунок. У разі тяжкої гіпотензії пацієнтунеобхідно надати горизонтальне положення з низьким узголів’ям та відновитиоб''єм циркулюючої крові фізіологічним розчином. За необхідності слід розглянутиможливість введення ангіотензину II та/або внутрішньовенне введеннякатехоламінів. У разі крайньої потреби розглядають питання щодо імплантаціїводія ритму. Необхідно контролювати та коригувати життєво важливі функції.

Периндоприлможе бути видалений з організму за допомогою гемодіалізу. Не рекомендованозастосування високопроточних мембран.

Застосуванняу період вагітності або годування груддю.

 Застосування препарату підчас першого триместру вагітності не рекомендовано. При плануванні абовстановленій вагітності лікування препаратом слід припинити. Застосуванняпрепарату у II і III триместри вагітності протипоказано.

Нерекомендовано застосування периндоприлу під час періоду годування груддю, узв''язку з відсутністю даних щодо проникнення периндоприлу угрудне молоко.

Діти.

 Периндоприлуаргінін не рекомендовано призначати дітям та підліткам через відсутністьдосліджень у таких групах пацієнтів.

Особливостізастосування.

 Перед початком застосуванняпрепарату та під час його приймання необхідно проводити моніторингартеріального тиску, функції нирок і калію плазми крові.

Можливоколивання рівня калію плазми у пацієнтів, які приймають іАПФ. У пацієнтів з ризикомгіперкаліємії, а саме: з нирковою недостатністю, неконтрольованим цукровимдіабетом можливо виникнення гіперкаліємії.

Гіпотензіяпершої дози. Призастосуванні іАПФ після прийняття першої дози можливе виникнення раптовогозниження артеріального тиску (гіпотензія першої дози). Симптоми гіпотензіїзазвичай не виникають у пацієнтів, які не мають ускладнень. Симптоми гіпотензіїчастіше виникають у пацієнтів з гіповолемію, дефіцитом натрію у зв’язку іззастосуванням діуретиків, безсольовою дієтою, через блювання, діарею, упацієнтів з тяжкою ренін-залежною гіпертензією та у пацієнтів з симптомамисерцевої недостатності з або без ниркової недостатності, особливо у пацієнтів зтяжкою серцевою недостатністю, які приймають великі дози петльових діуретиків,мають порушення електролітного балансу або порушення функції нирокфункціонального походження. Пацієнтам з порушенням водно-електролітного балансурекомендовано відновити водно-електролітний баланс до початку лікуванняпериндоприлом аргініном.

У пацієнтів зризиком розвитку симптомів гіпотензії ініціація лікування та подальшепідвищення дозування повинно здійснюватися під ретельним наглядом лікаря.

 Пацієнтиз ішемічною хворобою серця та цереброваскулярними захворюваннями повиннідотримуватися таких самих рекомендацій щодо ініціації лікування, аби уникнутиможливості раптового зниження артеріального тиску, що у вищезазначенихпацієнтів може призвести до розвитку інфаркту міокарда або інсульту.

 Занаявності тяжкої серцевої недостатності та у інших пацієнтів з групризику лікування повинно починатися під наглядом лікаря. Якщо при застосуванніпериндоприлу у пацієнта виникла гіпотензія першої дози, пацієнту необхіднонадати горизонтальне положення з низьким узголів''ям та відновити об’ємциркулюючої крові фізіологічним розчином. Транзиторна реакція гіпотензії першоїдози не є протипоказанням для подальшого підвищення дози, якщо післявідновлення водно-електролітного балансу та нормалізації стану пацієнта єнеобхідність подальшого зниження артеріального тиску.

 З метоюзменшення ризику появи симптоматичної гіпотензії пацієнтам, які приймаютьдіуретики, рекомендовано припинити вживання діуретиків за 2-3 дні до початкулікування периндоприлом, якщо це неможливо ініціювати лікування потрібно змінімальної дози, а саме з 2,5 мг (препарат ПРЕСТАРІУМ^® 2.5 мг).Необхідно контролювати роботу нирок та рівень калію плазми. Подальше збільшеннядози здійснюється відповідно до показників артеріального тиску. За необхідностівідновлюють застосування діуретиків.

 Стенозаортального чи мітрального клапанів, гіпертрофічна кардіоміопатія. Всі іАПФпризначаються з обережністю пацієнтам зі стенозом мітрального клапана абозакупоркою

виходу з лівогошлуночка (аортальний стеноз, гіпертрофічна кардіоміопатія).

 Пацієнтиз нирковою недостатністю. Для пацієнтів з нирковою недостатністю (CL _CR<60 ) необхідно підбирати дозу залежно від кліренсу креатиніну та відповідіпацієнта на лікування. Рекомендований також періодичний контроль рівня калію такреатиніну.

 Діалізнийкліренс периндоприлату 70 мл/хв. Периндоприл не призначається пацієнтам, які перебуваютьна гемодіалізі з використанням високопроточних поліакрилових мембран черезможливість виникнення анафілактичної реакції.

 У деякихпацієнтів із двобічним стенозом артерій нирок або стенозом артерії єдиної ниркиможе спостерігатися підвищення рівня сечовини крові та креатиніну плазми,особливо при наявності ниркової недостатності. Зміни показників мають оборотнийхарактер та нормалізуються після припинення лікування. При наявностіреноваскулярної гіпертензії у таких хворих зростає ризик розвитку симптоматичноїгіпотензії та ниркової недостатності. Таким пацієнтам лікування рекомендованопочинати під наглядом лікаря з низької дози та за умови гарної переносимостіподальшим титруванням дози.

 У деякихпацієнтів, у яких до початку лікування не було виявлено захворювань нирок,підвищення рівня сечовини крові та креатиніну плазми при застосуванніпериндоприлу, особливо у комбінації з діуретиками може свідчити про наявность упацієнта до початку лікування порушень функції нирок.

У такихвипадках може бути необхідним зниження дози, або відміна діуретика, або іАПФ.

 Упацієнтів з симптомами серцевої недостатності виникнення гіпотензії приініціації лікування іАПФ може призвести до подальшого порушення функції нирок.

 Пацієнти,які страждають на цукровий діабет. Пацієнтам, які застосовують інсулін абопероральні цукрознижуючі засоби при одночасному застосуванні іАПФ необхідноконтролювати рівень глюкози крові особливо протягом першого місяцязастосування. (дивись розділ "Взаємодія з іншими лікарськими засобами").

 Печінкованедостатність: не потребує підбирання дози. Якщо при застосуванні іАПФ упацієнта виникла жовтуха або відзначається значне підвищенні рівня печінковихферментів лікування іАПФ слід припинити та забезпечити такому пацієнтуретельний медичний нагляд.

 Немаєданих щодо застосування периндоприлу у пацієнтів після перенесеної операціїщодо трансплантації нирки.

 Зобережністю застосовувати у пацієнтів з колагенозами, пацієнтів, якіприймають алопуринол, імунодепресанти, прокаїнамід, особливо за наявності уцих пацієнтів порушень функції нирок.

 Кашель.Оскільки до складу препарату входить інгібітор АПФ, під час його застосуванняможливе виникнення сухого кашлю, який зникає після відміни препарату. Занеобхідності лікування можна продовжувати.

 Якщопацієнту збираються робити хірургічне втручання або потрібна анестезія,необхідно повідомити анестезіолога про застосування будь-якого інгібітору АПФ.Лікування іАПФ повинно бути припинено за одну добу до хірургічного втручання(див. розділ „Взаємодія з іншими лікарськими засобами”).

 До складу препарату входить лактоза,тому пацієнтам з уродженою непереносимістю галактози, синдромом мальабсорбціїглюкози та галактози, недостатністю лактази Лапа не рекомендовано призначатицей препарат.

 У пацієнтів з підвищенимрівнем ліпопротеїдів низької щільності при проведенні плазмофорезу звикористанням декстрасульфату на фоні застосування іАПФ можуть виникнутинебезпечні для життя анафілактоїдні реакції. Розвитку анафілактоїдних реакційможна уникнути при тимчасовому припиненні лікування іАПФ до початку проведенняплазмофорезу.

 Упацієнтів, які приймають іАПФ під час десенсибілізуючого лікування препаратами,що містять бджолину отруту, можуть виникати анафілактоїдні реакції. Розвиткуцих реакцій можна уникнути при тимчасовому припиненні застосування іАПФ.Вищезазначені реакції можуть з’явитися при проведенні провокаційних проб.

Здатністьвпливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншимимеханізмами.

При керуванніавтомобілем або при роботі з різними механізмами треба брати до увагиможливість розвитку запаморочення або слабкості внаслідок різкого зниженняартеріального тиску.

Взаємодіяз іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодій.

 Діуретики.У пацієнтів з порушеннями водно-електролітного обміну, які приймаютьдіуретики, при доданні іАПФ можливе виникнення різкого зниження артеріальноготиску. Для зменшення ризику виникнення гіпотензії таким пацієнтам рекомендованоприпинити лікування діуретиками та відновити водно-електролітний баланс допочатку лікування периндоприлом.

 Одночаснийприйом з калійзберігаючими діуретиками (спіронолактон, амілорид, триамтерен),добавки калію, або сполуки, що містять солі калію може спричинитигіперкаліємію. Вищезазначені препарати не рекомендовані для одночасногозастосування з периндоприлом. У разі призначення вищезазначених речовин вониповинні застосовуватись з обережністю. Необхідно проводити моніторинг каліюплазми.

 Нестероїдніпротизапальні препарати, ацетилсаліцилова кислота ≥ 3 г/добу,зменшують антигіпертензивну дію інгібіторів АПФ, справляючи синергічний ефектна підвищення рівня калію плазми та можуть викликати порушення функції нирок.Цей ефект є оборотним. У поодиноких випадках ниркова недостатність можевиникнути у пацієнтів з порушенням функції нирок в анамнезі (пацієнти літньоговіку, пацієнти з порушенням водно-електролітного балансу).

 Призастосуванні іАПФ з препаратами літію можливе зворотне підвищенняконцентрації літію у плазмі і відповідно підвищення ризику його побічної татоксичної дії. Застосування тіазидних діуретиків може збільшити ризиквиникнення та збільшити ймовірність токсичності літію при застосуванні з іАПФ.Не рекомендовано застосовувати периндоприл аргінін з препаратами літію. При необхідностітакого призначення необхідно контролювати рівень літію в плазмі.

 Антигіпертензивнізасоби та вазодилятатори. Одночасне застосування антигіпертензивнихзасобів, нітрогліцерину, інших нітратів та вазодилататорів можуть посилитиантигіпертензивну дію периндоприлу аргініну.

 Протидіабетичнізасоби. Епідеміологічні дослідження припускають, що одночасне застосуванняіАПФ та препаратів, що знижують рівень глюкози у крові (інсулін, пероральніцукрознижуючі засоби), може спричинити подальше зниження рівня глюкози крові тавиникнення ризику розвитку гіпоглікемії, особливо у перші тижні лікування та упацієнтів з нирковою недостатністю.

 Трициклічніантидепресанти/антипсихотропні засоби/анестетики. Одночасне застосуваннядеяких анестетиків, трициклічних антидепресантів або антипсихотропних засобів зіАПФ може призвести до подальшого зниження артеріального тиску.

Симпатоміметики: можливо ослабленняантигіпертензивної дії інгібіторів АПФ.

Фармакологiчнiвластивостi.

Фармакодинаміка.Периндоприл– інгібітор ферменту, який перетворює ангіотензин I в ангіотензин II(ангіотензинперетворюючий фермент – АПФ). АПФ або кіназа, - це екзопептидаза,яка сприяє перетворенню ангіотензину I у судинозвужувальний ангіотензин II, атакож викликає розпад судинорозширювача брадикініну до неактивногогептапептиду. Інгібування АПФ приводить до зниження концентрації ангіотензинуII у плазмі, підвищення активності реніну в плазмі та зниження секреціїальдостерону. Оскільки АПФ інактивує брадикінін, інгібування АПФ приводить допідвищення рівня брадикініну, підвищення активності циркулюючої та місцевоїкалікреїнкінінової системи та до активації системи простагландину. Цей механізмдії зумовлює зниження кров''яного тиску інгібіторами АПФ і частково відповідає запояву деяких побічних ефектів (кашель).

Периндоприлпідвищує рівень брадикініну, що веде до покращання функціонування та релаксаціїендотелію судин і має вирішальну роль у зменшенні кардіоваскулярногоремоделювання, покращанні фібринолітичного балансу.

Периндоприлсприяє розширенню та зменшенню опору периферійних судин. Периферичний кровотікзбільшується, однак частота серцевих скорочень не зростає.

Іншівластивості. Призастосуванні периндоприлу, як правило, нирковий кровоток зростає, але показникгломерулярної фільтрації не змінюється.

Завдякискладному механізму дії периндоприл знижує підвищений артеріальний тиск.

Периндоприл дієчерез свій активний метаболіт - периндоприлат.

Артеріальнагіпертензія

Периндоприлефективно знижує артеріальний тиск при всіх ступенях артеріальної хвороби:м''якої, помірної та тяжкої; знижує систолічний та діастоличний артеріальнийтиск. Периндоприл ефективно діє протягом 24 годин. Максимальна гіпотензивна діядосягається через 4-6 годин після однократного прийому. Відношення Т/Р(пік/корито) периндоприлу становить 87-100%.

 Периндоприлзнижує артеріальний тиск з самого початку лікування, стабілізація артеріальноготиску відбувається протягом 1 місяця і зберігається тривалий час без виникненнятахіфілаксії. При припиненні вживання препарату ефекту відміни неспостерігається.

Окрімефективного зниження артеріального тиску, периндоприл поліпшує еластичністьвеликих артерій, коригує структурні зміни у малих артеріях, зменшує гіпертрофіюлівого шлуночка, запобігає прогресуванню атеросклерозу та має антиішемічнівластивості.

Серцеванедостатність

Периндоприлзменшує роботу серця, шляхом зменшення перед- i пiслянавантаження на серце.

Дослідження напацієнтах з серцевою недостатністю продемонстрували зменшення тиску наповненняу правому i лівому шлуночках, зниження системного периферичного опору,збільшення серцевого індексу та покращання серцевого викиду.

У порівняльнихдослідженнях з плацебо та іншими інгібіторами АПФ застосування початкової дози- 2.5 мг периндоприлу (препарат ПРЕСТАРІУМ^® 2.5 мг) у пацієнтів зсерцевою недостатністю легкої та середньої тяжкості не спричинює гіпотензіїпершої дози порівняно з плацебо.

Пацієнти зцереброваскулярними захворюваннями

ДослідженняPROGRESS за участю понад 6000 пацієнтів, продемонструвало переваги 4-річноголікування пацієнтів з інсультом чи транзиторними порушеннями мозковогокровообігу в анамнезі периндоприлом, тертубутиламіном (препаратом ПРЕСТАРІУМ^®4 мг) який є еквівалентним периндоприлу аргініну 2.5 мг (препарат ПРЕСТАРІУМ^®5 мг) щодо запобігання повторному інсульту у пацієнтів з цереброваскулярнимизахворюваннями (в монотерапії чи в поєднанні з діуретиком індапамідом додатководо базової терапії).

Відмічалосястатистично вірогідне зниження ризику виникнення:

- повторногоінсульту ішемічного та геморагічного на 28% (у тому числі геморагічногоінсульту на 50%) ;

- випадківфатального чи інвалідизуючого інсульту на 33%;

- деменції ітяжких порушень когнітивної функції, пов’язаних з церебральним інсультомвідповідно на 34% і 45%;

- інфарктуміокарда на 38%;

- серцевоїнедостатності на 26%.

Ці терапевтичнірезультати спостерігалися незалежно від наявності супутньої артеріальноїгіпертензії, віку, статі, типу інсульту або наявності цукрового діабету.

Запобіганнясерцево–судинним ускладненням у пацієнтів з документованою стабільною ішемічноюхворобою серця.

4-річнедослідження EUROPA на 12 218 пацієнтах довело, що лікування периндоприломтертбутиламіном 8 мг (препаратом ПРЕСТАРІУМ^® 8 мг), який єеквівалентним периндоприлу аргініну 10 мг (препарат ПРЕСТАРІУМ^® 10мг):

- вірогіднознижує ймовірність розвитку фатального та нефатального інфаркту міокарда на24%;

- вірогіднознижує ймовірність розвитку серцевої недостатності, яка потребує госпіталізації,на 39%.

Дослідження побіоеквівалентності довели біоеквівалентність між периндоприлом аргініном2.5мг-5мг-10мг та відповідно периндоприлом тертбутиламіном 2мг-4мг-8мг.

Фармакокiнетика.

Післяперорального прийому периндоприл швидко всмоктується, максимальна концентраціяу плазмі крові досягається протягом 1 год. Період напіврозпаду периндоприлу вплазмі крові - 1 год. Периндоприл є пролікою. 27% від загальної кількостіприйнятого перинодоприлу визначається в крові у вигляді активного метаболіту -периндоприлату. Крім активного метаболіту- периндоприлату, препарат утворює 5метаболітів, які є неактивними. Максимальна концентрація периндоприлату вплазмі досягається через 3-4 год після прийому.

 Вживанняїжі дещо сповільнює перетворення периндоприлу у периндоприлат, тому периндоприларгінін треба застосовувати перед їжею. Відмічається лінійна залежність міждозою периндоприлу та його концентрацією у плазмі.

 У плазмікрові периндоприлат існує у вигляді вільної та зв’язаної з АПФ фракції (останнявідповідає за антигіпертензивну дію). Зв’язування периндоприлату з протеїнамиплазми ( головним чином з АПФ) становить 20%, цей показник є дозозалежним.

 Периндоприлатвиводиться з сечею. Стадія рівноважної концентрації у плазмі настає через 4 днівід початку лікування.

Виведенняпериндоприлату уповільнюється у пацієнтів похилого віку, у пацієнтів з серцевоюта нирковою недостатністю. Рекомендовано підбирати дози для пацієнтів знирковою недостатністю, враховуючи ступінь недостатності та кліренс креатиніну.

Діалізнийкліренс периндоприлату - 70 мл/хв.

Кінетикапериндоприлу змінюється у хворих на цироз печінки. Печінковий кліренспериндоприлу зменшується вдвічі. Однак кількість периндоприлату, щоутворюється, не зменшується. Отже, таким хворим не потрібно коригувати дозу.

Фармацевтичнівластивості.

Основніфізико-хімічні властивості

ПРЕСТАРIУМ^®2.5 мг: таблетки, вкриті оболонкою, білі, круглі, опуклі.

ПРЕСТАРIУМ^®5 мг: таблетки, вкриті оболонкою, світло-зелені довгасті, з тисненням _"> наодному боці та насічкою з обох боків.

ПРЕСТАРIУМ^® 10 мг:таблетки, вкриті оболонкою, зелені, круглі, двоопуклі з тисненням з обох боків,- з одного боку та - з іншого.

Несумісність.

Не виявлено.

Термін придатності.

Термiнпридатності - 3 роки.

Не вживатипрепарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Умовизберігання.

Зберігати умісцях, недоступних для дітей. Зберігати таблетки у щільно закритомуконтейнері. Не потребує особливих умов зберігання.