IНСТРУКЦIЯ

длямедичного застосування препарату

ПАПАВЕРИНУГІДРОХЛОРИД

(Papaverini hydrochloridum)

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: рapaverine; (6,7-диметокси-1-(3,4-диметоксибензил)-ізохінолінугідрохлорид);

основні фізико-хімічні властивості: прозора зі слабкимжовтуватим відтінком рідина;

склад: 1 мл розчину містить папаверинугідрохлориду 20 мг;

допоміжні речовини: динатрію едетат(трилон Б), метіонін, вода для ін’єкцій.

Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Синтетичні спазмолітичніта антихолінергічні засоби.

Код АТС А03А D01.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Папаверину гідрохлоридзнижує тонус і зменшує скорочувальну активність гладких м’язів різнихвнутрішніх органів і судин і чинить через це судинорозширювальну іспазмолітичну дію. У великих дозах знижує збудливість серцевого м’яза йуповільнює внутрішньосерцеву провідність, а також має певний седативний ефект.

Механізм спазмолітичної діїпапаверину недостатньо з’ясований. Останніми роками встановлено, що він єінгібітором ферменту фосфодіестерази і спричиняє внутрішньоклітинне накопиченняциклічного 3’,5’-аденозинмонофосфату, що призводить до порушення скоротливостігладких м’язів і їх розслаблення при спастичних станах.

Фармакокінетика. Препарат добрерозподіляється у тканинах організму, проникає через гістогематичний бар’єр.Період напіввиведення становить 0,5 - 2 год. Папаверину гідрохлорид утворюєстійкі комплекси з альбуміном у сироватці крові. Метаболізується у печінці.Приблизно 60% препарату виділяється у вигляді фенольних комплексів, кон’югатівз глюкуроновою кислотою і лише незначна кількість – у незміненому вигляді,переважно нирками.

Показання для застосування. Як спазмолітичний засібпри спазмах гладких м’язів органів черевної порожнини (при пілороспазмі,спастичних колітах, холециститах), бронхів (у поєднанні з іншимибронхолітичними засобами), сечовивідних шляхів, а також периферичних судин(ендартеріїті) і судин головного мозку.

Спосіб застосування та дози. Застосовують Папаверинугідрохлорид підшкірно, внутрішньом’язово та внутрішньовенно.

Парентерально (підшкірно,внутрішньом´язово, внутрішньовенно) дорослим препарат вводять по 0,04 г(2 мл 2% розчину). Найефективніше внутрішньовенне введення, яке проводятьповільно, попередньо розвівши 2% розчин препарату у 10 - 20 мл ізотонічногорозчину натрію хлориду.

Вища разова доза Папаверинугідрохлориду для дорослих підшкірно, внутрішньом´язово, внутрішньовенно –0,1 г, вища добова доза відповідно – 0,3 г.

Дітям старше 1 року препаратпризначають 2 - 3 рази на день. Разова доза становить 0,7 - 1 мг/кг маси тіла.

Побічна дія. У великих дозах препаратможе спричиняти сонливість, головний біль, нудоту, запор, пітливість. Призастосуванні препарату у дуже великих дозах або при дуже швидкомувнутрішньовенному введенні можливе виникнення колапсу, аритмій (шлуночковаекстрасистолія, шлуночкова тахікардія, асистолія), повної чи частковоїатріовентрикулярної блокади.

Протипоказання. Артеріальна гіпотензія,порушення атріовентрикулярної провідності, пригнічення дихання, дитячий вік до1 року, підвищена чутливість до компонентів препарату.

Передозування. Великі дози препаратуможуть спричинити слабкість, сухість у горлі, розлад функцій травного тракту(запор). При внутрішньовенному введенні – почервоніння верхньої частини тулуба,тахікардія, артеріальна гіпотензія, асистолія, тріпотіння шлуночків, колапс.

Папаверину гідрохлорид у дужевисоких дозах проявляє помірну седативну дію. При застосуванні високих дозпрепарату або швидкому введенні його у вену можливий розвиток аритмій абоповної атріовентрикулярної блокади.

Лікування: трансфузійна терапія, судинозвужувальнізасоби, серцеві глікозиди; оксигенотерапія.

Особливості застосування. З обережністю та в малихдозах слід призначати препарат ослабленим пацієнтам та пацієнтам літнього віку,хворим з черепно-мозковою травмою, порушеннями функції печінки та нирок. Зобережністю слід призначати внутрішньовенні ін’єкції Папаверину гідрохлоридупри вираженій артеріальній гіпотензії, різко вираженому стенозуючомукоронаросклерозі з ураженням декількох великих коронарних артерій.Внутрішньовенно препарат слід вводити повільно і під контролем лікаря. У періодлікування необхідно виключити приймання алкоголю. При вагітності та лактаціїбезпека і ефективність препарату не встановлені.

Під час лікування препаратом слідутримуватися від керування автотранспортними засобами та роботи зі складнимимеханізмами.

Взаємодія з іншими лікарськимизасобами.Хімічно і фармакологічно сумісні розчини для ін’єкцій Папаверину гідрохлориду здибазолом, хімічно несумісні – з кофеїнбензоатом натрію, діафіліном.

При поєднанні з серцевимиглікозидами спостерігається виражене посилення скорочувальної функції міокардавнаслідок зменшення загального периферичного опору судин. КомбінуватиПапаверину гідрохлорид з хінідином або новокаїнамідом потрібно з обережністю.

Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступномудля дітей, захищеному від світла місці при температурі 15 - 25°С. Термінпридатності – 4 роки.