ІНСТРУКЦІЯ
для медичногозастосування препарату
Йодомарин(R)100
(Iodomarin(R)100 )
Загальна характеристика:
міжнародна назва: калію йодид;
основні фізико-хімічні властивості: таблетки з плоскопаралельними поверхнями,які мають колір від білого до майже білого зі скошеними краями та насічкою дляподілу з одного боку;
склад: діюча речовина: калію йодид; 1 таблетка містить калію йодиду 131 мкг,що еквівалентно 100 мкг йоду ; допоміжні речовини: лактози моногідрат,магнію карбонат легкий основний, карбоксиметилкрохмалю натрієва сіль (тип А),желатин, кремнію діоксид високодисперсний, магнію стеарат;
Форма випуску. Таблетки.
Фармакотерапевтична група. Препарати йоду, що застосовуються для лікуваннящитоподібної залози. Код АТС Н03С А.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.Йод – це елемент, який приймає участь у синтезігормонів щитоподібної залози: тироксину та трийодтироніну. Добова потреба вньому, яка попереджує розвиток ендемічного зобу, складає 100 – 150 мкг.Рекомендована ВОЗ добова кількість йоду має складати 150 – 300 мкг .
Фармакокінетика. Зазвичай, йод потрапляє в організм черезшлунково-кишковий тракт. Неорганічний йод всмоктується в тонкій кишці.Показники вмісту неорганічного йоду у сироватці крові, зазвичай, перебувають умежах 0,1 - 0,5 мкг/дл. В організмі йод накопичується у щитовидній залозі таінших тканинах, таких як слинні залози, грудна залоза, шлунок. У слині,шлунковому соку та в грудному молоці концентрація йоду у 30 разів вища законцентрацію в плазмі.
Показання для застосування. Профілактика та лікування станів пов’язанихз дефіцитом йоду; профілактика ендемічного зоба у людей, які мешкають у районахз дефіцитом йоду та профілактика зоба після резекції; лікування йододефіциту тадифузного еутиреоїдного зоба у немовлят, дітей, підлітків та у дорослих.
Спосіб застосування та дози. У тих випадках, коли має місце недостатнєнадходження йоду в організм, необхідно додатково вводити наступнунижчезазначену кількість йоду.
Профілактика дефіциту йоду та ендемічного зоба:
немовлята та діти: від ½ до 1 таблетки Йодомарину(R)100 на добу, що відповідає 50 – 100 мкг йоду;
підлітки та дорослі: від 1 до 2 таблеток Йодомарину(R) 100на добу, що відповідає 100 – 200 мкг йоду;
період вагітності та годування груддю: 2 таблетки Йодомарину(R)100, що відповідає 200 мкг йоду;
профілактика рецидивів після операції з приводу еутиреоїдного зоба: від1 до 2 таблеток Йодомарину(R) 100, що відповідає 100 – 200 мкг йоду;
Дані рекомендаціїпо дозуванню дійсні, також, для проведення подальшого лікування по закінченнютерапії еутиреоїдного зобу із застосуванням левотироксину.
Лікування еутиреоїдного зоба:
немовлята, діти та підлітки: від 1 до 2 таблеток Йодомарину(R)100 на добу, що відповідає 100 – 200 мкг йоду;
дорослі у молодому віці: від 3 до 5 таблеток Йодомарину(R)100 на добу, що відповідає 300 – 500 мкг йоду.
Йодомарин 100 приймають після їжі та запивають достатньою кількістюрідини. Якщо препарат призначається дітям, його рекомендують давати змішуючи ізїжею, наприклад із супом або напоєм. Таблетки легко розчиняються у рідині, томуїх можна розчиняти у молоці, соках або інших подібних рідинах. Препарат на смакїжі не впливає. Профілактичний прийом Йодомарину(R) 100 повинентривати декілька років, а чісом, протягом усього життя. Для лікування зоба уновонароджених у більшості випадків досить 2 – 4 тижні, у дітей, підлітків тадорослих, зазвичай, потрібно 6 – 12 місяців або більше.
Побічна дія. При профілактичному застосуванніЙодомарину(R) 100 в будь-якому віці, а також, при терапевтичномузастосуванні побічних дій, як правило, не спостерігається. Але не можнаповністю виключити, що за наявності в щитоподібній залозі більш значнихавтономних ділянок та при добових дозах більше ніж 150 мкг йоду, гіпертиреозможе перейти в маніфестну форму. При застосуванні препарату у дорослих в дозахвід 300 мкг до максимальної 1000 мкг йоду на добу, в окремих випадках можерозвинутись гіпертиреоз, який індукований йодом. Передумовою цього, упереважній більшості випадків, є наявність в щитоподібній залозі дифузних абообмежених вогнищ автономії.
Протипоказання. Йодомарин(R) 100 недозволяється застосовувати при маніфестному гіпертиреозі; латентномугіпертиреозі в дозах, які перевищують 150 мкг йоду на добу; автономній аденомі,а також, фокальних та дифузних вогнищах автономії щитоподібної залози призастосуванні в дозах від 300 до 1000 мкг йоду на добу, за виключеннямпередопераційної йодотерапії з метою блокади щитоподібної залози за Пламером.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Дефіцит йоду підвищує, а надмір його знижуєреакцію на терапію гіпертиреозу тиреостатичними засобами, у зв’язку з цим передлікуванням або під час лікування гіпертиреозу необхідно уникати, якщо цеможливо, будь-якого прийому йоду. Тиреостатичні засоби, зі свого боку,гальмують перехід йоду в органічні сполуки в щитоподібній залозі і, такимчином, можуть спричиняти утворення зоба. Поглинання йоду щитоподібною залозоюконкурентно пригнічується речовинами, проникнення яких в щитоподібну залозувідбувається за таким же механізмом “захоплення”, як і проникнення йоду,наприклад – перхлоратом, а також субстанціями, які самі собою нетранспортуються, наприклад тіоціанат, у концентрації, яка перевищує 5 мг/дл.Поглинання йоду щитоподібною залозою та його обмін у ній стимулюєтьсяендогенним та екзогенним тиреотропним гормоном – ТТГ. Одночасне лікуваннявисокими дозами йоду, які пригнічують інкрецію гормонів щитоподібної залози, тасолями літію може сприяти виникненню зоба та гіпотиреозу. Вищі дози каліюйодиду у поєднанні з калійзберегаючими діуретиками можуть призводити догіперкаліємії.
Передозування. Симптомами передозування препаратами йоду єзабарвлення слизових оболонок у коричневий колір, рефлекторне блювання, болі у животі та діарея (можлива навітькривава). Можуть розвинутись дегідратація та шок. У поодиноких випадках малимісце утворення стенозів стравоходу. Тривалий прийом призводить, зрідка, допояви феномену, який має назву йодизм: металічний присмак у роті, набряк тазапалення слизових оболонок (нежить, кон’юнктивіт, гастроентерит, бронхіт). Латентніпроцеси можуть під дією йоду активізуватися. Може мати місце розвиток набряків,еритем, вугреподібних та бульозних висипань, геморагій, пропасниці та нервовогозбудження.
Особливості застосування. Під час вагітності та в період годування груддю потребав йоді підвищена, тому достатнє надходження йоду в організм (200 мкг на добу) єособливо важливим. У зв’язку з проходженням йоду через плаценту та чутливістюплода до фармакологічно активних його доз, йод не рекомендують призначати вміліграмному діапазоні. Це стосується також періоду лактації, оскількиконцентрація йоду в молоці у 30 разів вища, ніж у сироватці крові. Виключеннямє, звичайно, високодозована йодна профілактика, яка проводиться післяядерно-технічних аварій.
Умови та термін зберігання. Термін придатності 3 роки.Зберігати при температурі не вище 25°С та у недоступному для дітей місці!Після закінчення терміну придатності лікарський засіб використовувати не слід.