ІНСТРУКЦІЯ

 для медичногозастосування препарату

Йодомарин(R)200

(Iodomarin(R)200)

Загальна характеристика:

міжнародна назва: калію йодид;

основні фізико-хімічні властивості: плоскі з обох боків таблетки білого абомайже білого кольору зі скошеними краями та насічкою для поділу з одного боку;

склад: 1 таблетка містить калію йодиду - 0,262 мг, що еквівалентно 200 мкгйоду;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, магнію карбонат легкийосновний, карбоксиметилкрохмалю натрієва сіль (тип А), желатин, кремнію діоксидвисокодисперсний, магнію стеарат.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Препарати йоду, що застосовуються при захворюванняхщитоподібної залози. Код АТС Н03С А.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Йод – це елемент, який бере участь у синтезі гормонівщитоподібної залози: тироксину та трийодтироніну. Добова потреба в ньому, якапопереджує розвиток ендемічного зобу, становить 100 - 150 мкг. РекомендованаВОЗ добова кількість йоду має становити 150 - 300 мкг .

Фармакокінетика. Зазвичай, йод потрапляє в організм черезшлунково-кишковий тракт, але він може надходити також через шкіру або зпорожнин тіла. Неорганічний йод всмоктується в тонкій кишці, а через шкіру –незначно та неконтрольовано. Показники вмісту неорганічного йоду у сироватцікрові, зазвичай, перебувають у межах 0,1 - 0,5 мкг/дл. В організмі йоднакопичується у щитовидній залозі та інших тканинах, таких як слинні залози,грудна залоза, шлунок. У слині, шлунковому соку та в грудному молоціконцентрація йоду у 30 разів вища за концентрацію в плазмі.

Показання для застосування. Профілактика та лікування станів пов’язанихз дефіцитом йоду; профілактика ендемічного зоба у людей, які проживають урайонах з дефіцитом йоду, та зоба після резекції; лікування йододефіциту тадифузного еутиреоїдного зоба у немовлят, дітей, підлітків та у дорослих.

Спосіб застосування та дози. У тих випадках, коли має місце недостатнєнадходження йоду в організм, необхідно додатково вводити таку нижчезазначенукількість йоду.

Профілактика дефіциту йоду та ендемічного зоба:

немовлята та діти: від ¼ до ½ таблетки Йодомарину^(R)200 на добу, що відповідає 50 – 100 мкг йоду;

підлітки та дорослі: від ½ до 1 таблетки Йодомарину^(R)200 на добу, що відповідає 100 – 200 мкг йоду;

період вагітності та годування груддю: 1 таблетка Йодомарину^(R)200, що відповідає 200 мкг йоду;

профілактика рецидивів після операції з приводу еутиреоїдного зобу: від½ до 1 таблетки Йодомарину^(R) 200, що відповідає 100 - 200мкг йоду.

Дані рекомендаціїщодо дозування дійсні, також для проведення подальшого лікування по закінченнютерапії еутиреоїдного зоба із застосуванням левотироксину.

Лікування еутиреоїдного зоба:

немовлята, діти та підлітки: від ½ до 1 таблетки Йодомарину^(R)200 на добу, що відповідає 100 - 200 мкг йоду;

дорослі молодого віку: від 1½ до 2½ таблеток Йодомарину^(R)200 на добу, що відповідає 300 - 500 мкг йоду.

Препарат приймають після їжі та запивають достатньою кількістю рідини.Профілактичний прийом Йодомарину^(R) 200 повинен тривати декількароків, а нерідко, протягом усього життя. Для лікування зобу у новонароджених убільшості випадків досить 2 - 4 тижні, у дітей, підлітків та дорослих,зазвичай, потрібно 6 - 12 місяців або більше.

Побічна дія. При профілактичному застосуванніЙодомарину^(R) 200 в будь-якому віці, а також при терапевтичномузастосуванні побічних дій, як правило, не спостерігається. Але не можна повністювиключити, що за наявності у щитоподібній залозі більш значних автономнихділянок та при добових дозах понад 150 мкг йоду, гіпертиреоз може перейти вманіфестну форму. При застосуванні препарату у дорослих доз від 300 мкг домаксимальної 1000 мкг йоду на добу, в окремих випадках може розвинутисьгіпертиреоз, який індукований йодом. Передумовою цього, у переважній більшостівипадків, є наявність в щитоподібній залозі дифузних або обмежених вогнищавтономії.

Протипоказання. Йодомарин^(R) 200 недозволяється застосовувати при маніфестному гіпертиреозі; латентномугіпертиреозі в дозах, які перевищують 150 мкг йоду на добу; автономній аденомі,а також, фокальних та дифузних вогнищах автономії щитоподібної залози призастосуванні в дозах від 300 до 1000 мкг йоду на добу, за виключеннямпередопераційної йодотерапії з метою блокади щитоподібної залози за Пламером.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Дефіцит йоду підвищує, а надмір його знижуєреакцію на терапію гіпертиреозу тиреостатичними засобами, у зв’язку з цим передлікуванням або під час лікування гіпертиреозу необхідно уникати, якщо цеможливо, будь-якого прийому йоду. Тиреостатичні засоби, зі свого боку,гальмують перехід йоду в органічні з’єднання в щитоподібній залозі і, такимчином, можуть спричиняти утворення зоба. Поглинання йоду щитоподібною залозоюконкурентно пригнічується речовинами, проникнення яких у щитоподібну залозувідбувається за таким же механізмом “захоплення”, як і проникнення йоду,наприклад – перхлоратом, а також субстанціями, які самі собою нетранспортуються, наприклад тіоціанат, у концентрації, що перевищує 5 мг/дл.Поглинання йоду щитоподібною залозою та його обмін у ній стимулюєтьсяендогенним та екзогенним тиреотропним гормоном - ТТГ. Одночасне лікуваннявисокими дозами йоду, які пригнічують інкрецію гормонів щитоподібної залози, тасолями літію може сприяти виникненню зоба та гіпотиреозу. Вищі дози каліюйодиду у поєднанні з калійзберігаючими діуретиками можуть призводити догіперкаліємії.

Передозування. Симптоми передозування препаратами йоду єзабарвлення слизових оболонок у коричневий колір, рефлекторне блювання, біль у животі та діарея (можлива навітькривава). Можуть розвинутись дегідратація та шок. У поодиноких випадках малимісце утворення стенозів стравоходу. Тривалий прийом призводить, зрідка, допояви феномену, який має назву йодизм: металічний присмак у роті, набряк тазапалення слизових оболонок (нежить, кон’юнктивіт, гастроентерит, бронхіт).Латентні процеси можуть під дією йоду активізуватися. Може мати місце розвитокнабряків, еритем, вугреподібних та бульозних висипань, геморагій, пропасниці танервового збудження.

Особливості застосування. Під час вагітності та в період годування груддюпотреба в йоді підвищена, тому достатнє надходження йоду в організм (200 мкг надобу) є особливо важливим. У зв’язку з проходженням йоду через плаценту тачутливістю плода до фармакологічно активних його доз, йод не рекомендуютьпризначати в міліграмному діапазоні. Це стосується також періоду лактації,оскільки концентрація йоду в молоці у 30 разів вища, ніж у сироватці крові.Виключенням є, звичайно, високодозована йодна профілактика, яка проводитьсяпісля ядерно-технічних аварій.

Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступномудля дітей місці, при температурі не вище 25°С. Термін придатності - 3роки.

Після закінчення терміну придатності лікарський засібвикористовувати не слід.