ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосуванняпрепарату
НАВОБАН®
(NAVOBAN®)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: tropisetron,{(1αН,5αН)-8-метил-8-азабіцикло[3.2.1]окт-3α-у1} -1Н-індол-3-карбоксилат;
основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний чи дуже світлий,коричнево-жовтий розчин;
склад: 1 ампула містить 2,26 мг тропісетрону гідрохлориду, що відповідає 2 мгтропісетрону або 5,64 мг тропісетрону гідрохлориду, що відповідає 5 мгтропісетрону;
допоміжні речовини: оцтова льодяна кислота, натрію ацетат, натріюхлорид, вода для ін’єкцій.
Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група. Протиблювотний засіб, вибірковий конкурентнийантагоніст 5-НТ3-рецепторів. Код АТС А04А А03.
Фармакологічні властивості. Тропісетрон - сильнодіючий івисокоселективний конкурентний антагоніст 5-НТ3-рецепторів -підкласу рецепторів серотоніну, розміщених на периферичних нейронах і в ЦНС.Хірургічні втручання і лікування із застосуванням певних препаратів, у томучислі деяких хіміотерапевтичних засобів, можуть сприяти виділенню серотоніну(5-НТ) з ентерохромафіноподібних клітин, розміщених у слизовій оболонцішлунково-кишкового тракту. Це ініціює блювотний рефлекс і супутнє відчуттянудоти. Тропісетрон селективно блокує збудження пресинаптичних 5-НТ3-рецепторівпериферичних нейронів, які беруть участь у виникненні блювотного рефлексу, атакож може чинити додаткову пряму дію на 5-НТ3-рецептори, щорозміщені в ЦНС і опосередковують вплив блукаючого нерва на area postrema.Вважається, що цей вплив лежить в основі механізму протиблювотної діїтропісетрону.
Тривалість дії Навобану становить 24 год, що дає змогу приймати йогоодин раз на день.
У тих дослідженнях, де препарат застосовувався протягом багаторазовихциклів хіміотерапії, ефективність препарату зберігалася.
Навобан запобігає нудоті і блюванню, спричинених хірургічним втручаннямабо протипухлинною хіміотерапією, при цьому екстрапірамідних побічних ефектівне відмічається.
Фармакокінетика.
Всмоктування.
Навобан всмоктується із шлунково-кишкового тракту майже повністю (понад95%). Період напівабсорбції в середньому становить приблизно 20 хв.
Розподіл.
Неспецифічне зв’язування тропісетрону з білками плазми (переважно зальфа1-глікопротеїнами) становить 71%. Об’єм розподілу у дорослихстановить від 400 до 600 л; у дітей віком від 3 до 6 років - приблизно 145 л,від 7 до 15 років - приблизно 265 л.
Метаболізм.
Максимальна концентрація в плазмі досягається в межах 3 год.Біодоступність залежить від величини дози: після прийому препарату в дозі 5 мгвона досягає приблизно 60% і підвищується (навіть до 100%) після прийомупрепарату в дозі 45 мг. Значення біодоступності і кінцевого періодунапіввиведення у дітей подібні до відповідних показників, які спостерігалися уздорових добровольців.
Метаболізм тропісетрону здійснюється шляхом гідроксилювання в 5, 6 або7 положеннях індольного кільця з наступною реакцією кон’югації з утвореннямглюкуроніду або сульфату і виведенням з сечею або жовчю (співвідношення вмістуметаболітів у сечі і калі становить 5:1). Активність метаболітів тропісетронущодо 5-НТ3-рецепторів значно знижена, і вони не беруть участі уреалізації фармакологічної дії препарату. Метаболізм тропісетрону має зв’язок згенетично детермінованим поліморфізмом спартеїну/дебризохіну. Відомо, що майже8% осіб європеоїдної раси мають низький метаболізм спартеїну/дебризохіну.
При повторних призначеннях Навобану вдозах, що перевищують 10 мг два рази на день, може відбутися насиченняферментної системи печінки, яка бере участь у метаболізмі тропісетрону, що можепризвести до дозозалежного підвищення рівнятропісетрону в плазмі. Проте навіть в осіб, в яких знижений метаболізм тропісетрону, застосування таких доз препарату непризводило до збільшення його концентрації в плазмі вище переносимих значень. Тому припускають, що у разі, коли длязапобігання виникненню нудоти і блювання під час протипухлинної хіміотерапіїпротягом 6 днів буде застосовуватися рекомендована доза препарату (5 мг одинраз на день) накопичення тропісетрону не буде мати клінічного значення.
Виведення.
В осіб, в яких прискорений метаболізм тропісетрону, періоднапіввиведення (бета-фаза) становить приблизно 8 год; у пацієнтів, в якихзнижений метаболізм тропісетрону, цей показник може збільшуватися до 45 год.
Загальний кліренс тропісетрону становить приблизно 1 л/хв, при цьомунирковий кліренс - майже 10% від цієї величини. У пацієнтів, в яких зниженийметаболізм тропісетрону, загальний кліренс знижується до 0,1 - 0,2 л/хв, прицьому величина ниркового кліренсу не змінюється.Зниження позаниркового кліренсупризводить приблизно до 4 - 5-кратного подовження періоду напіввиведення і до 5- 7-кратного підвищення значень площі під кривою “концентрація - час” (AUC).Величина максимальної концентрації і об’єм розподілу у таких пацієнтів невідрізняються від відповідних показників упацієнтів, які швидко метаболізують тропісетрон. У пацієнтів з низьким рівнемметаболізму тропісетрону частина незміненого препарату, що виводиться із сечею,вища, ніж у пацієнтів, в яких прискорений метаболізм тропісетрону.
Показання для застосування.
Запобігання нудоті і блюванню, що виникають внаслідок протипухлинноїхіміотерапії;
усунення нудоти і блювання, що виникають у післяопераційний період;
запобігання нудоті і блюванню, що виникають після гінекологічних інтраабдомінальних хірургічних втручань. З метоюдосягнення оптимальної величини співвідношення “ефект/ризик” застосуванняпрепарату повинно обмежуватися пацієнтками, в анамнезі яких є відомості щодорозвитку післяопераційної нудоти і блювання.
Спосіб застосування та дози.
Запобігання нудоті і блюванню, що виникають внаслідок протипухлинноїхіміотерапії.
Діти.
У дітей старше 2 років рекомендована доза Навобану 0,2 мг/кг; максимальна добова доза - до 5 мг. У першийдень, за короткий проміжок часу до застосування протипухлинної хіміотерапії,рекомендується внутрішньовенне введення Навобану: або у вигляді інфузії (після розведення такими загальновживанимирозчинами для інфузій, як ізотонічний розчин натріюхлориду, розчин Рінгера, 5% розчин глюкози або 5% розчин фруктози), або у вигляді повільної ін’єкції(не менше 1 хв). Потім, з 2-го по 6-й день, препарат призначають внутрішньо. Навобан можна призначати у вигляді розчину дляприймання внутрішньо відразу ж після розведення відповідної кількості тропісетрону, що міститься в ампулі( апельсиновим сокомабо колою) і приймати зранку, за 1 год до прийомуїжі.
Дорослі.
Дорослим Навобан рекомендується у вигляді 6-денних курсів по 5 мг/добу.Першого дня призначають внутрішньовенно за короткий проміжок часу дозастосування протипухлинної хіміотерапії: або у вигляді інфузій (післяпопереднього розведення), або у вигляді повільної ін’єкції (не менше 1 хв).Потім, з 2-го по 6-й день, препарат призначають внутрішньо.
Якщо застосування одного тропісетрону виявляє недостатню протиблювотну дію, лікувальний ефект препарату можебути посилений призначенням дексаметазону.
Капсули слід приймати вранці, запиваючи водою, відразуж після вставання, за 1 год до прийому їжі.
Усунення і запобігання нудоті і блюванню, що виникають упісляопераційному періоді.
Дорослі. Рекомендується внутрішньовенне введення Навобанув дозі 2 мг: або у вигляді інфузій (після попереднього розведення), або у виглядіповільної ін’єкції (не менше 30 сек). Для запобігання нудоті і блюванню, щовиникають у післяопераційному періоді, Навобан слід застосовувати незадовго доподачі наркозу.
Інструкції щодо використання.
Скляні ампули Навобану містять по 2 мг/2 млабо 5 мг/5 мл водного розчину. Розчин, що міститьсяв ампулах, сумісний з такими розчинами для ін’єкцій (1 мг тропісетронурозводиться в 20 мл): глюкоза 5%; манітол 10%; розчин Рінгера; натрію хлорид0,9%; калію хлорид 0,3%; фруктоза 5%. Розчин, що міститься в ампулах, також неінактивується у контейнерах для інфузій звичайного типу (виготовленими зі скла,ПВХ) і наборами для проведення інфузій.
Додатково розведені розчини фізично і хімічно стабільні принаймніпротягом 24 год. З мікробіологічної точки зору препарат повинен бутизастосований одразу. Якщо його не використали відразу, час зберігання та умовивикористання на відповідальності використовувача та мають становити не більше24 год при температурі 2-8 0С.
Побічна дія. При застосуванні препарату в рекомендованих дозахнебажані ефекти мають минущий характер. При застосуванні Навобану в дозі 2 мгнайчастіше повідомлялося про розвиток головного болю. При використанніпрепарату в дозі 5 мг також спостерігалися запор ізрідка - запаморочення, втома і такі порушення з боку шлунково-кишковоготракту, як біль у животі та діарея.
Так само, як і у випадках застосування інших антагоністів 5-НТ3-рецепторів, рідко спостерігалисяреакції гіперчутливості ("реакції 1-го типу"),що характеризувалися одним або декількома такими симптомами: відчуття припливукрові до обличчя та/або генералізована кропив’янка,відчуття тяжкості за грудиною, задишка, бронхоспазм,який гостро розвивається, артеріальна гіпотензія.
Дуже рідко повідомлялося про випадки колапсу, непритомності абозупинки серця, але причинний зв’язок цих явищ із застосуванням Навобану не був установлений. Деякі з них могли бутиобумовлені супутньою терапією або основним захворюванням.
Протипоказання. Підвищена чутливість до тропісетрону, іншихантагоністів 5-НТ3-рецепторів абобудь-яких інших компонентів, що входять до складу препарату.
Навобан не слід застосовувати в періодвагітності, за винятком тих випадків, коли під час хірургічних процедур,виконуваних з метою здійснення медичного аборту, препарат застосовується зметою запобігання післяопераційній нудоті або блюванню.
Передозування. Симптоми. У випадку повторного застосування дужевисоких доз Навобану спостерігалися зорові галюцинації; у пацієнтів зпопередньою артеріальною гіпертонією - підвищення артеріального тиску.
Лікування. Показане симптоматичне лікування під постійним контролемжиттєво важливих функцій організму і стану пацієнта.
Особливості застосування.
Застосування в осіб, які належать до категорії хворих,що погано метаболізують спартеїн/дебризохін.
У пацієнтів, які належать до цієї категорії (вони становлять приблизно6% від популяції осіб європеоїдної раси), період напіввиведення тропісетронуподовжений (у 4 - 5 разів упорівнянні з особами, які інтенсивнометаболізують спартеїн/дебризохін). Проте привнутрішньовенному введенні Навобану в дозах, що досягають 40 мг, двічі на деньпротягом 7 днів здоровим добровольцям, які належать до категорії хворих, щопогано метаболізують спартеїн/дебризохін, серйозних небажаних явищ відзначеноне було. Ці спостереження вказують на те, що при проведенні 6-денних курсівлікування пацієнтів, які належать до категорії осіб,які погано метаболізують спартеїн/дебризохін, необхідності в зниженнізвичайної добової дози препарату - 5 мг не виникає.
Застосування у пацієнтів з порушеннями функції печінки або нирок.
У пацієнтів з гострим гепатитом або жировою дистрофією печінки змін фармакокінетики тропісетронуне відзначається. На противагу цьому, у пацієнтів з цирозом печінки абопорушеннями функції нирок концентрації тропісетрону в плазмі можутьперевищувати (максимально на 50%) показники, що виявляються у здорових добровольців, які належать до групи осіб, що інтенсивно метаболізують спартеїн/дебризохін. Проте,якщо таким пацієнтам Навобан призначають у виглядірекомендованих 6-денних курсів по 5 мг/добу,зменшувати дозу препарату не потрібно.
Застосування у пацієнтів з артеріальною гіпертонією.
У пацієнтів з неконтрольованою артеріальною гіпертонією слід уникатизастосування Навобану в добових дозах, щоперевищують 10 мг, оскільки це може призвести доподальшого підвищення артеріального тиску.
Застосування у пацієнтів із захворюваннями серця.
Слід дотримуватися обережності у пацієнтів з порушеннями серцевогоритму і провідності, а також у пацієнтів, яких лікують антиаритмічнимипрепаратами або бета-адреноблокаторами, тому щонаявний досвід одночасного застосування Навобану і засобів для наркозу в такихвипадках обмежений.
Застосування у дітей.
Відзначено, що у дітей старше 2 років переносимість Навобану булагарною.
Застосування у пацієнтів похилого віку.
Не існує даних, які свідчили б про те, що у пацієнтів похилого віку (упорівнянні з молодшими пацієнтами) потрібне застосування інших доз Навобану,або про те, що в них можуть виникати будь-які інші побічні реакції.
Вагітність і лактація.
Навобан не повинен призначатися в період вагітності, за винятком тихвипадків, коли під час хірургічних процедур, виконуваних з метою здійсненнямедичного аборту, переслідується мета запобігання післяопераційній нудоті абоблюванню.
Невідомо, чи екскретується тропісетрон у грудне молоко в людини, тому жінки, якіприймають Навобан, не повинні годувати груддю.
Вплив на здатність керувати автомобілем.
Даних щодо впливу Навобану на здатність керувати автомобілем немає.Варто брати до уваги існування таких побічних ефектів, як запаморочення івтома.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Одночасне застосування Навобану зрифампіцином або іншими лікарськими засобами, що індукують ферментні системипечінки (наприклад, з фенобарбіталом), призводить до зниження концентраційтропісетрону в плазмі. Тому у пацієнтів, в яких прискорений метаболізм тропісетрону, необхідне підвищення дозНавобану (пацієнти, в яких метаболізм тропісетрону повільний, цього непотребують). Вплив інгібіторів ферментної системи цитохромуР450 (таких як циметидин) на рівні тропісетрону вплазмі незначні; зміни дозування Навобану в таких випадках не потрібні.Дослідження взаємодії Навобану із засобами для наркозу не здійнювалися.
Умови зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці, притемпературі не вище 30°С.
Термін придатності. 5 років.