ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосуванняпрепарату

НАВОБАН®

(NAVOBAN®)

Загальна характеристика:

міжнародна назва : tropisetron;

основні фізико-хімічні властивості: тверда желатинова капсула, двокольорова(жовтий та білий) з вмістом від білого до майже білого кольору;

склад: 1 капсула містить 5,64 мг тропісетрону гідрохлориду (відповідає 5 мгтропісетрону у вигляді основи);

допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний безводний, магніюстеарат, крохмаль кукурудзяний, лактоза, заліза оксид жовтий, заліза оксидчервоний, титану діоксид, шелак.

Форма випуску. Капсули.

Фармакотерапевтична група.

Протиблювотний засіб, вибірковий конкурентний антагоніст 5-НТ₃-рецепторів.Код АТС А04А А03.

Фармакологічні властивості.

Тропісетрон - сильнодіючий і високоселективний конкурентний антагоніст5-НТ₃-рецепторів - підкласу рецепторів серотоніну, розміщених напериферичних нейронах і в ЦНС. Хірургічні втручання і лікування іззастосуванням певних препаратів, у тому числі деяких хіміотерапевтичнихзасобів, можуть сприяти виділенню серотоніну (5-НТ) з ентерохромафіноподібнихклітин, розташованих у слизовій оболонці шлунково-кишкового тракту. Це ініціюєблювотний рефлекс і супутнє відчуття нудоти. Тропісетрон селективно блокуєзбудження пресинаптичних 5-НТ₃-рецепторів периферичних нейронів, якіберуть участь у виникненні блювотного рефлексу, а також може чинити додатковупряму дію на 5-НТ₃-рецептори, які розміщені в ЦНС і опосередковуютьвплив блукаючого нерва на area postrema. Вважається, що цей вплив лежить воснові механізму протиблювотної дії тропісетрону.

Тривалість дії Навобану становить 24 год, що дає змогу приймати йогоодин раз на день.

У тих дослідженнях, де препарат застосовувався протягом багаторазовихциклів хіміотерапії, ефективність препарату зберігалася.

Навобан запобігає нудоті і блюванню, спричинених хірургічним втручаннямабо протипухлинною хіміотерапією, при цьому екстрапірамідних побічних ефектівне відмічається.

Фармакокінетика.

Всмоктування.

Навобан всмоктується із шлунково-кишкового тракту майже повністю (понад95%). Період напіввиведення в середньому становить приблизно 20 хв.

Розподіл.

Неспецифічне зв’язування тропісетрону з білками плазми (переважно зальфа₁-глікопротеїнами) становить 71%. Об’єм розподілу у дорослихстановить від 400 до 600 л; у дітей віком від 3 до 6 років - приблизно 145 л,від 7 до 15 років - приблизно 265 л.

Метаболізм.

Максимальна концентрація в плазмі досягається в межах 3 год.Біодоступність залежить від величини дози: після прийому препарату в дозі 5 мгвона досягає приблизно 60% і підвищується (навіть до 100%) після прийомупрепарату в дозі 45 мг. Значення біодоступності і кінцевого періодунапіввиведення у дітей подібні до відповідних показників, які спостерігалися уздорових добровольців.

Метаболізм тропісетрону здійснюється шляхом гідроксилювання в 5, 6 або7 положеннях індольного кільця з наступною реакцією кон’югації з утвореннямглюкуроніду або сульфату і виведенням з сечею або жовчю (співвідношення вмістуметаболітів у сечі і калі становить 5:1). Активність метаболітів тропісетронущодо 5-НТ₃-рецепторів значно знижена, і вони не беруть участі уреалізації фармакологічної дії препарату. Метаболізм тропісетрону має зв’язок згенетично детермінованим поліморфізмом спартеїну/дебризохіну. Відомо, що майже8% осіб європеоїдної раси мають низький метаболізм спартеїну/дебризохіну.

При повторних призначеннях Навобану вдозах, що перевищують 10 мг два рази на день, може відбутися насиченняферментної системи печінки, яка бере участь у метаболізмі тропісетрону, що можепризвести до дозозалежного підвищення рівнятропісетрону в плазмі. Проте навіть в осіб, у яких знижений метаболізм тропісетрону, застосування таких доз препарату непризводило до збільшення його концентрації в плазмі вище переносимих значень. Тому припускають, що у разі, коли з метоюзапобігання виникненню нудоти і блювання під час протипухлинної хіміотерапіїпротягом 6 днів буде застосовуватися рекомендована доза препарату (5 мг одинраз на день) накопичення тропісетрону не буде мати клінічного значення.

Виведення.

В осіб, у яких прискорений метаболізм тропісетрону, періоднапіввиведення (бета-фаза) становить приблизно 8 год; у пацієнтів, у якихзнижений метаболізм тропісетрону, цей показник може зростати до 45 год.

Загальний кліренс тропісетрону становить приблизно 1 л/хв, при цьомунирковий кліренс - майже 10% від цієї величини. У пацієнтів із зниженимметаболізмом тропісетрону загальний кліренс знижується до 0,1 - 0,2 л/хв, прицьому величина ниркового кліренсу не змінюється.Зниження позаниркового кліренсупризводить приблизно до 4-5-разового подовження періоду напіввиведення і до 5 -7-кратного підвищення значень площі під кривою “концентрація - час” (AUC).Величина максимальної концентрації і об’єм розподілу у таких пацієнтів не відрізняютьсявід відповідних показників у пацієнтів, які швидкометаболізують тропісетрон. У пацієнтів з низьким рівнем метаболізмутропісетрону частина незміненого препарату, що виводиться із сечею, вища, ніж упацієнтів, у яких метаболізм тропісетрону прискорений.

Показання для застосування.

Запобігання нудоті і блюванню, що виникають внаслідок протипухлинноїхіміотерапії;

усунення нудоти і блювання, що виникають у післяопераційний період;

запобігання нудоті і блюванню, що виникають після гінекологічнихінтраабдомінальних хірургічних втручань. З метою досягнення оптимальноївеличини співвідношення “ефект/ризик” застосування препарату повиннообмежуватися пацієнтками, в анамнезі яких є відомості щодо розвиткупісляопераційної нудоти і блювання.

Спосіб застосування та дози.

Для лікування препарат застосовується як у вигляді розчину, так і увигляді капсул.

Запобігання нудоті і блюванню, що виникають внаслідок протипухлинноїхіміотерапії.

Препарат у вигляді капсул застосовують з 2-го по 6-й день після попередньоїтерапії розчином. Капсули приймають внутрішньо по 5 мг на добу.

Дорослі. Дорослим Навобан рекомендується у вигляді 6-денних курсів по 5 мг/добу.У перший день призначають внутрішньовенно незадовго до застосуванняпротипухлинної хіміотерапії: або у вигляді інфузій (після попередньогорозведення), або у вигляді повільної ін’єкції (не менше 1 хв). Потім, з 2-го по6-й день, препарат призначають внутрішньо.

Якщо застосування одного тропісетрону виявляє недостатню протиблювотнудію, лікувальний ефект препарату може бути посилений призначеннямдексаметазону.

Капсули слід приймати вранці, запиваючи водою, відразу ж післявставання, за 1 год до прийому їжі.

Діти. Дітям застосовують інші лікарські форми препарату.

У дітей старше 2 років рекомендована доза Навобану 0,2 мг/кг;максимальна добова доза - до 5 мг. У перший день, незадовго до застосуванняпротипухлинної хіміотерапії рекомендується внутрішньовенне введення Навобану:або у вигляді інфузії (після розведення такими загальновживаними розчинами дляінфузій, як ізотонічний розчин натрію хлориду, розчин Рінгера, 5% розчинглюкози або 5% розчин фруктози), або у вигляді повільної ін’єкції (не менше 1хв). Потім, з 2-го по 6-й день, препарат призначають внутрішньо. Навобан можнапризначати у вигляді розчину для приймання внутрішньо відразу ж післярозведення відповідної кількості тропісетрону, що міститься в ампулі (запельсиновим соком або колою) і приймати зранку, за 1 год до прийому їжі.

Усунення і запобігання нудоті і блюванню, що виникають у післяопераційномуперіоді.

Дорослі. Рекомендується внутрішньовенне введення Навобану в дозі 2 мг: або увигляді інфузій (після попереднього розведення), або у вигляді повільноїін’єкції (не менше 30 сек). Для запобігання нудоті і блюванню, що виникають упісляопераційному періоді, Навобан слід застосовувати незадовго до подачінаркозу.

Побічна дія.

При застосуванні препарату в рекомендованихдозах небажані ефекти мають минущий характер. При застосуванні Навобану в дозі2 мг найчастіше повідомлялося про розвиток головного болю. При використанніпрепарату в дозі 5 мг також спостерігалися запор і зрідка - запаморочення,втома і такі порушення з боку шлунково-кишкового тракту, як біль у животі тадіарея.

Так само, як і у випадках застосування інших антагоністів 5-НТ₃-рецепторів,рідко спостерігалися реакції гіперчутливості ("реакції 1-го типу"),що характеризувалися одним або декількома такими симптомами: відчуття припливукрові до обличчя та/або генералізована кропив’янка, відчуття тяжкості загрудиною, задишка, бронхоспазм, який гостро розвивається, артеріальнагіпотензія.

Дуже рідко повідомлялося про випадки колапсу, непритомності або зупинкисерця, але причинний зв’язок цих явищ із застосуванням Навобану не бувустановлений. Деякі з них могли бути обумовлені супутньою терапією або основнимзахворюванням.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до тропісетрону, іншихантагоністів 5-НТ₃-рецепторів абобудь-яких інших компонентів, що входять до складу препарату.

Навобан не слід застосовувати в періодвагітності.

Передозування.

Симптоми. У випадку повторного застосування дуже високих доз Навобануспостерігалися зорові галюцинації; у пацієнтів з попередньою артеріальноюгіпертонією - підвищення артеріального тиску.

Лікування. Показане симптоматичне лікування під постійним контролемжиттєво важливих функцій організму і стану пацієнта.

Особливості застосування.

Застосування в осіб, які належать до категорії хворих, що поганометаболізують спартеїн/дебризохін.

У пацієнтів, які належать до цієї категорії (вони становлять приблизно6% від популяції осіб європеоїдної раси), період напіввиведення тропісетронуподовжений (у 4 - 5 разів у порівнянні з особами, які інтенсивно метаболізуютьспартеїн/дебризохін). Проте при внутрішньовенному введенні Навобану в дозах, щодосягають 40 мг, двічі на день протягом 7 днів здоровим добровольцям, якіналежать до категорії хворих, які погано метаболізують спартеїн/дебризохін,серйозних небажаних явищ відзначено не було. Ці спостереження вказують на те,що при проведенні 6-денних курсів лікування пацієнтів, які належать докатегорії осіб, які погано метаболізують спартеїн/дебризохін, необхідності взниженні звичайної добової дози препарату - 5 мг - не виникає.

Застосування у пацієнтів з порушеннями функції печінки або нирок.

У пацієнтів з гострим гепатитом або жировою дистрофією печінки змінфармакокінетики тропісетрону не відзначається. На противагу цьому, у пацієнтівз цирозом печінки або порушеннями функції нирок концентрації тропісетрону вплазмі можуть перевищувати (максимально на 50%) показники, що виявляються уздорових добровольців, які належать до групи осіб, що інтенсивно метаболізуютьспартеїн/дебризохін. Проте, якщо таким пацієнтам Навобан призначають у виглядірекомендованих 6-денних курсів по 5 мг/добу, зменшувати дозу препарату непотрібно.

Застосування у пацієнтів з артеріальною гіпертензією.

У пацієнтів з неконтрольованою артеріальною гіпертонією слід уникатизастосування Навобану в добових дозах, що перевищують 10 мг, оскільки це можепризвести до подальшого підвищення артеріального тиску.

Застосування у пацієнтів із захворюваннями серця.

Слід дотримуватися обережності у пацієнтів з порушеннями серцевогоритму і провідності, а також у пацієнтів, яких лікують антиаритмічнимипрепаратами або бета-адреноблокаторами, тому що наявний досвід одночасногозастосування Навобану і засобів для наркозу в таких випадках обмежений.

Застосування у дітей.

Відзначено, що у дітей старше 2 років переносимість Навобану булагарною.

Застосування у пацієнтів похилого віку.

Не існує даних, які свідчили б про те, що у пацієнтів похилого віку (упорівнянні з молодшими пацієнтами) потрібне застосування інших доз Навобану абопро те, що в них можуть виникати будь-які інші побічні реакції.

Вагітність і лактація.

Навобан не повинен призначатися в період вагітності, за винятком тихвипадків, коли під час хірургічних процедур, виконуваних з метою здійсненнямедичного аборту, переслідується мета запобігання післяопераційній нудоті абоблюванню.

Невідомо, чи екскретується тропісетрон у грудне молоко, тому жінки, якіприймають Навобан, не повинні годувати груддю.

Вплив на здатність керувати автомобілем.

Даних щодо впливу Навобану на здатність керувати автомобілем немає.Варто брати до уваги існування таких побічних ефектів, як запаморочення івтома.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Одночасне застосування Навобану зрифампіцином або іншими лікарськими засобами, що індукують ферментні системипечінки (наприклад, з фенобарбіталом), призводить до зниження концентраційтропісетрону в плазмі. Тому у пацієнтів, у яких прискорений метаболізмтропісетрону, необхідне підвищення доз Навобану (пацієнти, в яких метаболізмтропісетрону повільний, цього не потребують). Вплив інгібіторів ферментноїсистеми цитохрому Р450 (таких як циметидин) на рівні тропісетрону в плазмінезначні; зміни дозування Навобану в таких випадках не потрібні. Дослідженнявзаємодії Навобану із засобами для наркозу не здійнювалися.

Умови та термін зберігання. Капсули слід зберігати в недоступному длядітей місці, при температурі не вище 30⁰С.

Термін придатності. 5 років.