ІНСТРУКЦІЯ
для медичногозастосування препарату
СТАРКЕТ
(STARKET)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: Спіраміцин;9-О-[2,3,4,6-тетрадезокси-4-(диметиламіно)-D-еритрогексапіранозил]лейкоміцин V;
основні фізико-хімічні властивості:таблеткирозчинні двоопуклі, овальної форми, білого кольору з насічкою з одного боку;
склад: 1 таблетка містить 1 500000 МО або 3 000 000 МО Спіраміцину;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна,кремній колоїдний безводний, крохмаль кукурудзяний, полівінілпіролідон, магніюстеарат, тальк очищений, натрію крохмальгліколят, ароматизатор ананасовий.
Форма випуску. Таблетки розчинні.
Фармакотерапевтична група. Макроліди. Код АТС J01FA02.
Фармакологічнівластивості. Фармакодинаміка.До Спіраміцину чутливі такімікроорганізми: Streptococcus spp., метицилін чутливі стафілококи(Staphylococcus aureus – має помірну чутливість); Branhamella catarralis;Bordetella pertussis; Campylobacter spp.; Corynebacterium diphtheriae; Coxiellaspp.; Chlamidia spp.; Treponema spp.; Leptospira spp.; Actinomyces spp.;Eubacterium spp.; Porphyromonas spp.; Mobiluncus spp.; N. gonorrhoeae, N.meningitidis; Ureaplasma urealyticum; Legionella pneumophila; Toxoplasmagondii.
До препарату помірно чутливі Haemophilus influenzae,Bacteroides fragilis, Vibrio cholerae; Staphylococcus aureus.
Резистентними доСтаркету є Enterobacteriaceae; Acinetobacter; Nocardia; Pseudomonas; метицилінрезистентні стафілококи.
Старкет проникаєі накопичується у фагоцитах (нейтрофілах, моноцитах, перитонеальних іальвеолярних макрофагах). Ця властивість забезпечує ефективність Старкету улікуванні інфекцій, спричинених внутрішньоклітинними збудниками.
Фармакокінетика. Всмоктування Старкету швидке, проте неповне. На ступіньвсмоктування Старкету при його пероральному прийомі вживання їжі не впливає.Після прийому 6 000 000 МО Старкету максимальна концентрація в сироватці кровідосягається через 1,5 – 3 год і становить 3,3 мкг/мл. Ступінь зв`язування збілками плазми становить 10%. Період напівжиття в плазмі крові становитьприблизно 8 год.
Розподіл. Старкет значною мірою потрапляє в легені(20 – 60 мкг/г), мигдалики (20 – 80 мкг/г), інфіковані повітроносні пазухи (синуси) (75 – 110 мкг/г), кістки (5 – 100мкг/г). Проникає в грудне молоко. Старкет не проникає в спинномозкову рідину.На 10-й день після закінчення лікування Старкетом в нирках, печінці і селезінціконцентрація препарату утримується на рівні 5 – 7 мкг/г.
БіотрансформаціяСтаркету відбувається упечінці з утворенням хімічно неідентифікованих, але активних метаболітів.
Виділення. Значна кількість препарату виділяється зжовчю: рівень концентрації Старкету в жовчі у 15 – 40 разів вищий, ніж усироватці крові. Старкет у значній кількості виводиться з калом. Менше 10%введеної дози виводиться з сечею.
Показання для застосування. Старкет застосовують длялікування і профілактики інфекційних захворювань, спричинених мікроорганізмами,чутливими до Старкету: захворювання ЛОР-органів (синусит, тонзиліт, отит);бронхолегеневі захворювання (гострий бронхіт, загострення хронічного бронхіту,позашпитальна пневмонія, включно з атиповими пневмоніями, спричиненимиChlamidia, Мycoplasma, Legionella); інфекції шкіри (бешиха, вторинні інфікованідерматози, абсцеси і флегмони); інфекції у стоматології; генітальні таурологічні негонококові інфекції (простатити, уретрити); захворювання, щопередаються статевим шляхом: генітальний та екстрагенітальний хламідіоз,сифіліс, гонорея (у разі алергії на препарати пеніцилінового ряду);токсоплазмоз (включно з токсоплазмозом вагітних). Старкет використовують такождля профілактики менінгококового менінгіту в осіб, які мали контакт з хворимина менінгіт, та профілактики рецидивуючого ревматизму в осіб, які мають алергіюна пеніцилін.
Спосіб застосування та дози. Таблетки Старкету дорослимпризначають по 6 000 000 МО – 9 000 000 МО на добу в 2 – 3 прийоми; дітям змасою тіла від 20 кг і більше –– 1 500 000 МО на кожні 10 кг маси тіла на добув 2 – 3 прийоми. Тривалість лікування визначає лікар залежно від клінічноїситуації (в середньому 7 – 10 днів).
Профілактика менінгококовихменінгітів:дорослим призначають препарат у дозі 3 000 000 МО за 12 год.
Побічна дія. З боку травного тракту:нудота, блювання, діарея; в окремих випадках – псевдомембранозний коліт.Алергічні реакції з боку шкіри (висипання, свербіж, кропив`янка), а також, дужерідко, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок. Інколи спостерігаєтьсятимчасова парестезія, дуже рідко – відхилення від норми показників функціїпечінки, гострий гемоліз; поодинокі випадки васкуліту, в тому числі пурпураГеноха-Шенляйна.
Протипоказання. Алергія на Старкет або іншіскладові препарату. Період годування груддю.
Передозування. у разі передозуванняпромивають шлунок і проводять симптоматичне лікування. Специфічного антидоту неіснує.
Особливостізастосування. Для хворих з порушенням функції нирок корекція дозине потрібна, оскільки виведення Старкету нирками становить менше 10% відвведеної кількості препарату.
Грудне вигодовування. Оскільки Старкет проникаєу грудне молоко, при його застосуванні годування груддю слід перервати.
Вагітність. Безпеказастосування Старкету у вагітних не досліджувалась в контрольованих клінічнихвипробуваннях. Разом з тим є багаторічні дані про безпечне застосуванняСтаркету вагітними.
З огляду на поодинокі повідомлення про випадки гострогогемолізу у пацієнтів з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, нерекомендовано призначати Старкет цій популяції пацієнтів.
Таблетки Старкету 3 000 000 МО не слід застосовувати длялікування дітей з масою тіла менше 20 кг.
Взаємодіяз іншими лікарськими засобами. Рівень леводопи у плазмі зменшуєтьсяпри одночасному застосуванні зі Старкетом. Не поєднується з лікарськимизасобами, які вміщують дегідратовані алкалоїди ріжок.
Умови та термін зберігання. Зберігати при температуріне вище 25°С в сухому, захищеному від світла, недоступному для дітей місці.
Термін придатності - 3 роки.