ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
РОВАМІЦИН®
(ROVAMYCINE®)
Загальна характеристика:
міжнародна назва: спіраміцин;
основні фізико-хімічні властивості:пориста масавід білого до блідо-жовтуватого кольору;
склад: 1 флакон містить порошкуспіраміцину з активністю 1 500 000 МО (міжнародних одиниць активності);
допоміжні речовини: кислота адипінова.
Форма випуску. Порошок ліофілізований дляін''єкцій.
Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засобидля системного застосування. Макроліди. Код АТС J01F A02.
Фармакологічнівластивості. Фармакодинаміка.Спіраміцин діє бактеріостатично, порушуючи внутрішньоклітиннийсинтез білка. До спіраміцину чутливі такі мікроорганізми: Streptococcus spp.,метицилін чутливі стафілококи (Staphylococcus aureus – має помірну чутливість);Branhamella catarralis; Bordetella pertussis; Campylobacter spp.;Corynebacterium diphtheriae; Coxiella spp.; Chlamidia spp.; Treponema spp.;Leptospira spp.; Actinomyces spp.; Eubacterium spp.; Porphyromonas spp.;Mobiluncus spp.; Neisseria gonorrhoeae, N. meningitidis; Ureaplasmaurealyticum; Legionella pneumophila; Toxoplasma gondii (активність спіраміцинувідносно Toxoplasma gondii була доведена in vitro та in vivo).
До препарату помірно чутливі: Haemophilusinfluenzae, Bacteroides fragilis, Vibrio cholerae; Staphylococcus aureus.
Резистентними доспіраміцину є: Enterobacteriaceae; Acinetobacter; Nocardia; Pseudomonas;метицилін резистентні стафілококи.
Фармакокінетика.
Розподіл
Після внутрішньовенної інфузії спіраміцину в дозі 1500 000МО, тривалістю 1 година, пікова концентрація в сироватці крові становитьприблизно 2,30 µг/ мл.
Період напіввиведення дорівнює приблизно 5годин. Під час лікування з призначенням 1 500 000 МО спіраміцину кожні 8 годинстабільні концентрації досягаються наприкінці 2-го дня терапії (максимальнаконцентрація – Смакс.: приблизно 3 µг/мл; мінімальна концентрація – Смін.:дорівнює приблизно
0,50 µг/мл).
Об’єм розподілення в тканинах є високим,концентрації спіраміцину в паренхімі набагато перевищують концентраціїпрепарату в сироватці крові.
Спіраміцин не проникає до спинномозкової рідини. Вінвиділяється у грудне молоко.
Макроліди проникають та акумулюються у фагоцитах(нейтрофілах, моноцитах, перітонеальних та альвеолярних макрофагах).
У людини концентрації в фагоцитах є високими.
Ці властивостіпояснюють активність макролідів по відношенню до внутрішньоклітинних бактерій.Спіраміцин діє бактеріостатично, порушуючи внутрішньоклітинний синтезбілка.
Біотрансформація
Метаболізм спіраміцину відбувається в печінці, що врезультаті призводить до утворення активних метаболітів, хімічна структура якихє невідомою.
Виведення
Екскреція лікарського засобу відбувається головнимчином з жовчу.
Виведення спіраміцину в активній формі через сечовішляхи становить приблизно 14% призначеної дози.
Показання для застосування. Роваміцин®застосовують для лікування інфекційних захворювань, спричинених мікроорганізмами,чутливими до спіраміцину: захворювання ЛОР-органів (синусит, тонзиліт, отит);бронхолегеневі захворювання (гострий бронхіт, загострення хронічного бронхіту,позашпитальна пневмонія, включно з пневмоніями, спричиненими атиповими збудниками:Chlamidia, Мycoplasma, Legionella); інфекції шкіри (бешиха, вторинні інфікованідерматози, абсцеси і флегмони); інфекції у стоматології; генітальні таурологічні негонококові інфекції (простатити, уретрити); захворювання, щопередаються статевим шляхом: генітальний та екстрагенітальний хламідіоз,сифіліс, гонорея (у разі алергії на препарати пеніцилінового ряду);токсоплазмоз (включно з токсоплазмозом вагітних).
Спосіб застосування та дози. Внутрішньовенно Роваміцин®призначають лише дорослим у вигляді повільної в/в інфузії.
Рекомендована добова доза Роваміцину®для дорослих становить 4 500 000 МО (по 1 500 000 кожні 8 годин). При тяжкомуперебігу захворювання можливе подвоєння дози.
Для приготування ін''єкційного розчину до вмістуфлакона додають 4 мл води для ін''єкцій і ретельно струшують до повногорозчинення порошку. Ін''єкційний розчин вводять шляхом повільноївнутрішньовенної інфузії (у 100 мл 5% розчину глюкози). Тривалість інфузії – 1година.
Термінпридатності після приготування інфузійного розчину – 12 годин.
Тривалість лікування визначає лікар залежно відклінічної ситуації (у середньому – 7-10 днів).
Лікування іззастосуванням внутрішньовенного введення лікарського засобу можна замінитипризначенням Роваміцину® в таблетках для перорального застосуванняодразу, як клінічний стан пацієнта дасть змогу це зробити.
Побічна дія.
Місце введення ін’єкції
Поодинокі випадки флебітів середнього ступенятяжкості, що у виняткових випадках потребує припинення лікування.
Шлунково-кишковий тракт
Біль у шлунку, нудота, блювання, діарея та дужепоодинокі випадки псевдомембранозного коліту.
Алергічні реакції
Висипання на шкірі, кропив''янка, свербіж.
Дуже рідко – ангіоневротичний набряк або набрякКвінке, анафілактичний шок.
Центральна та периферична нервовісистеми
Періодична та транзиторна (минуща) парестезії.
Симптоми порушення діяльностіпечінки
Дуже рідко: відхилення від норми показниківфункціональних проб печінки.
Гематологічні ефекти
Дуже рідко повідомлялося про випадки гемолітичноїанемії.
Серцево-судинна система
Дуже поодинокі випадки подовження QT- інтервалу.
Протипоказання. Роваміцин®,порошок ліофілізований для приготування розчину для ін''єкцій, не повинензастосовуватись у наступних ситуаціях:
• Алергія на спіраміцин.
• Годування груддю.
• Застосування у пацієнтів, що належать догрупи ризику збільшення тривалості QT-інтервалу:
відомий спадковий синдром подовженого QT-інтервалуабо сімейний анамнез спадкового синдрому подовженого QT-інтервалу (якщоелектрокардіограма не дала інших результатів);
або відоме набуте, спричинене прийомом лікарськихзасобів, подовження QT- інтервалу.
• У поєднанні з лікарськими засобами, щозумовлюють тріпотіння і миготіння шлуночків:
- антиаритмічні засоби класу Іа (хінідин, гідрохінідин,дизопірамід);
- антиаритмічні засоби класу ІІІ (аміодарон,соталол, дофетилід, ібутилід);
- сультоприд (нейролептик группи бензамідів);
- інші лікарські засоби: беприділ, цизаприд,дифеманіл, мізоластин, вінкамін, еритроміцин (див. розділ “Взаємодія з іншимилікарськими засобами”);
-певні нейролептики групи фенотиазинів (тіорідазин,хлорпромазин, левомепромазин, циамемазин), нейролептики группи бензамідів(амісульприд, сульпірид, тіаприд), нейролептики групи бутирофенонів(галоперідол, дроперідол) та інші нейролептики (пімозид);
- галофантрин, пентамідин, моксіфлоксацин.
Передозування. Токсична доза спіраміцинуне відома.
Після призначення високої дози можуть виникнутиознаки розладу шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, діарея. У новонароджених,що проходили терапію високими дозами спіраміцину, та після внутрішньовенногопризначення спіраміцину у пацієнтів, що належать до групи ризику подовження QT-інтервалу, спостерігались випадки подовженого QT- інтервалу.
У разі передозування спіраміцину потрібно зробитиелектрокардіограму (ЕКГ) для перевірки тривалості QT-інтервалу, особливо, якщотакож існують інші фактори ризику (гіпокаліємія, спадкове подовженняQT-інтервалу, комбінації лікарських засобів, що призводять до подовження QT-інтервалута/або спричиняють тріпотіння і миготіння шлуночків серця).
Не існує специфічного антидоту для спіраміцину.
у разі передозування проводять симптоматичнелікування.
Особливостізастосування. Для хворих з порушенням функції нирок корекція дози непотрібна, оскільки виведення Роваміцину® нирками становить менше 10%від введеної кількості препарату.
З огляду на отримання інформації про поодиноківипадки гемолітичної анемії у пацієнтів з дефіцитомглюкоза-6-фосфат-дегідрогенази, не рекомендується застосування спіраміцину дляданої категорії пацієнтів.
У разі виникнення алергічної реакції лікуванняпотрібно припинити.
Грудне вигодовування. Оскільки спіраміцин проникає вгрудне молоко, при застосуванні препарату період годування груддю слідприпинити.
Вагітність. У разі необхідності під час вагітностінеобхідно розглянути можливість призначення спіраміцину. Широке застосуванняспіраміцину під час вагітності не виявило тератогенної або фетотоксичної дії,співвідносної з цим лікарським засобом.
Взаємодія з іншими лікарськимизасобами.
Тріпотіння і миготіння шлуночків
Це серйозне порушення ритму серця може бутизумовлене певними антиаритмічними або неантиаритмічними лікарськими засобами.
Брадикардія та раніше існуюче спадкове або набутеподовження QT- інтервалу, гіпокаліємія, у тому числі спричинена лікарськимизасобами, діуретики, що призводять до зменшення калію в організмі людини,стимулюючі послаблюючі засоби легкої дії, амфотерицин В, глюкокортикоїди,мінералокортикоїди, тетракозактид є провокуючими факторами, що спричиняютьтріпотіння і миготіння шлуночків.
До призначення спіраміцину, на тлі застосування цихпрепаратів, необхідно усунути гіпокаліємію, проконтролювати клінічну картину,електролітний баланс, зробити ЕКГ.
Забороняється одночасне застосуванняспіраміцину з лікарськими засобами, що спричиняють тріпотіння і миготінняшлуночків:антиаритмічні засоби класу Іа (хінідин, гідрохінідин, дизопірамід),антиаритмічні засоби класу ІІІ (аміодарон, соталол, дофетилід, ібутилід),сультоприд (нейролептик групи бензамідів) та інші лікарські засоби: беприділ,цизаприд, дифеманіл, мізоластин, вінкамін, еритроміцин, оскільки при такомукомбінованому застосуванні підвищується ризик шлуночкових аритмій, особливотріпотіння і миготіння шлуночків.
Підвищується ризик шлуночковихаритмій, особливо тріпотіння і миготіння шлуночків, при одночасномузастосуванні з лікарськими засобами, що спричиняють тріпотіння і миготінняшлуночків: окремі нейролептики групи фенотиазинів (тіорідазин,хлорпромазин, левомепромазин, циамемазин), нейролептики групи бензамідів(сульпірид, амісульприд, тіаприд), нейролептики групи бутирофенонів(галоперідол, дроперідол) та інші нейролептики (пімозид); галофантрин,пентамідин, моксіфлоксацин.
У разі можливості, необхідно припинити терапіюспіраміцином. Якщо неможливо уникнути призначення даної комбінації, необхіднийпопередній контроль тривалості QT- інтервалу та моніторинг електрокардіограми(ЕКГ).
Підвищений ризик шлуночковихаритмій, особливо тріпотіння і миготіння шлуночків виникає при одночасномузастосуванні спіраміцину із засобами для лікування брадикардії: блокатори кальцієвихканалів, що призводять до брадикардії (дилтіазем, верапаміл), β-блокатори(за винятком соталолу), клонідин, гуанфацин, лікарські засоби для лікуваннядигіталісних аритмій, мефловін, антихолінестеразні лікарські засоби (амбеноній,донепезіл, галантамін, неостигмін, піридостигмін, рівастигмін, такрин).
У разі такої комбінації необхідно проводитимоніторинг за допомогою електрокардіограм (ЕКГ) та клінічної картинизахворювання.
Підвищений ризик шлуночковихаритмій, особливо тріпотіння і миготіння шлуночків виникає при одночасномузастосуванні спіраміцину із засобами, що призводять до зменшення калію ворганізмі: діуретики,що зменшують кількість калію, стимулюючі посліблюючі засоби легкої дії,амфотерицин В, глюкокортикоїди, мінералокортикоїди, тетракозактид.
До призначення Роваміцину® потрібноусунути гіпокаліємію, проконтролювати клінічну картину, електролітний баланс тазробити ЕКГ.
При одночасному застосуванніспіраміцину з леводопою (у поєднанні з карбідопою) можливе інгібіювання абсорбціїкарбідопи зменшеними концентраціями леводопи в плазмі крові.
У разі такої комбінації необхідно проводитимоніторинг клінічної картини. Можлива корекція дози леводопи.
Специфічні застереження стосовнодисбалансу міжнародного нормалізаційного співвідношення – МНС (InternationalNormalized Ratio – INR)
Повідомлялося про багаточисельні випадки підвищеноїактивності антикоагулянтів у пацієнтів, що отримували антибіотикотерапію.Наявність інфекції або чітко вираженого запального процесу, вік пацієнта тайого загальний стан виявляються провокуючими факторами ризику. За цих обставин,нелегким завданням є визначення того, якою мірою сама інфекція або її лікуванняспричиняють дисбаланс МНС. Проте певні класи антибіотиків більшою міроюспричиняють виникнення цього дисбалансу, а саме: фторхінолони, макроліди,цикліни, котрімоксазол та окремі цефалоспорини.
Умови та термін зберігання. Зберігати при температуріне вище +25 °С у недоступному для дітей місці. Термін придатності – 18 місяців.
Термінпридатності після приготування інфузійного розчину – 12 годин.