ІНСТРУКЦІЯ
для медичногозастосування препарату
АМІНАЗИН
(AMINAZIN)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: chlorpromazine;
2-хлор-10-(3-диметиламінопропіл)-фенотіазинугідрохлорид;
основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна чи жовтуватого абозеленувато-жовтуватого кольору рідина;
склад: 1 мл розчину містить аміназину (хлоропромазинугідрохлориду) 25 мг;
допоміжні речовини: натрію сульфіт безводний, натріюметабісульфіт, кислота аскорбінова, натрію хлорид, вода для ін’єкцій.
Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група. Антипсихотичні засоби. Код АТС N05 А А01.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Хлорпромазин - нейролептик групиаліфатичних похідних фенотіазину. Виявляє виражену антипсихотичну дію, усуваєпсихомоторне збудження, зменшує почуття страху, агресивність, психомоторнузагальмованість. Крім нейролептичного та седативного, має антиеметичний,гіпотермічний, гіпотензивний, антигістамінний і антисеротоніновий ефекти.Блокує центральні та дофамінергічні міжнейронні контакти. Потенціює діюаналгетиків, місцевоанестезуючих, снодійних і протисудомних засобів.
Фармакокінетика. Хлорпромазин метаболізуєтьсяу печінці, утворюючи як активні, так і неактивні метаболіти. Виводиться з сечеюта калом, проходить через гематоенцефалічний бар’єр, при цьому йогоконцентрація в мозку перевищує концентрацію у плазмі крові. Періоднапіввиведення достатньо довгий (4 тижні і більше).
Показання для застосування. У психіатричній практиці: різні видипсихомоторного збудження у хворих на шизофренію, маніакальне збудження приманіакально-депресивному психозі та при інших психічних захворюваннях(психопатія; реактивно-невротичні стани різного генезу, які супроводжуютьсястрахом, тривогою, збудженням, безсонням; при психогенних розладах настрою упсихопатів, при психозах у розумововідсталих; при лікуванні гострих алкогольнихпсихозів та для полегшення станів абстиненції при алкоголізмі татоксикоманіях), для підсилення дії аналгетиків при постійних болях та призахворюваннях, що супроводжуються підвищенням тонусу м’язів
( після порушень мозкового кровообігу, інсультів).
Спосіб застосування та дози. Аміназин призначають внутрішньом’язово івнутрішньовенно. Внутрішньом’язово дорослим по 1 - 5 мл препарату, залежно від станухворого; при гострому психічному збудженні дорослим вводять внутрішньовенно по2 - 3 мл 2,5% розчину в 20 мл 40% розчину глюкози. Максимальні дози длядорослих: внутрішньом’язово - разова 150 мг; добова – 600 мг; внутрішньовенно –разова 100 мг; добова – 250 мг. Доза для дітей становить 1 - 1,5 мг/кг на добу,при цьому добова доза для дітей віком від 5 до 12 років (маса тіла 23 - 46 кг)не повинна перевищувати 75 мг. Препарат вводять 2 - 3 рази на добу.
Побічна дія. При парентеральному введенні Аміназину можливе різкезниження артеріального тиску. Можливі нудота, блювання, жовтяниця,агранулоцитоз, фото- сенсибілізація.
При застосуванні Аміназину може розвинутися такзваний нейролептичний синдром, який проявляється у явищах паркінсонізму,акатизії, психічної індиферентності, запізнілої реакції на зовнішні подразненнята інших змінах психіки. Іноді при застосуванні Аміназину спостерігається такзвана нейролептична депресія. При внутрішньом’язовому застосуванні можливапоява інфільтратів у місці введення. При внутрішньовенному введенні можливеушкодження ендотелія судин.
Протипоказання. Застосування Аміназину протипоказане при ураженняхпечінки (цироз, гепатит, гемолітична жовтяниця), нирок (нефрит, гострий пієліт,амілоїдоз нирок, сечокам’яна хвороба), при захворюваннях крові, прогресуючихсистемних захворюваннях головного та спинного мозку (повільні нейроінфекції,наприклад розсіяний склероз), при виразці шлунка та 12-палої кишки в періодзагострення, декомпенсованих вадах серця, вираженій гіпотензії,тромбоемболічних захворюваннях, вираженій міокардіодистрофії, ревмокардиті напізніх стадіях, бронхоектатичній хворобі. Не можна призначати цей препаратхворим у коматозному стані, у тому числі у випадках, пов’язаних з прийомомбарбітуратів, алкоголю, наркотиків. Не слід застосовувати аміназин для зняттязбудження при гострих травмах мозку.
Передозування. При колаптоїдних станах рекомендується введеннякордіаміну, кофеїну, мезатону. При розвитку дерматитів лікування Аміназиномвідміняють та призначають протигістамінні засоби. Неврологічні ускладненнязвичайно зменшуються при зниженні дози Аміназину, їх можна також зменшитиодноразовим призначенням циклодолу або інших коректорів.
Після тривалого застосування великих доз препарату(0,5 - 1,5 г на добу) в поодиноких випадках можуть спостерігатися жовтяниця,прискорення зсідання крові, лімфо- та лейкопенія, анемія, агранулоцитоз,пігментація шкіри, помутніння кришталика та рогівки.
Особливості застосування. При введенні та після застосування препарату,незалежно від способу введення, хворі повинні лежати 1,5-2 години; різкийперехід у вертикальне положення може спричинити ортостатичний колапс.
Для зменшення нейролітичної депресії застосовуютьантидепресанти та стимулятори центральної нервової системи.
При роботі з аміназином необхідно сувородотримуватися запобіжних заходів, що виключають можливість попадання препаратуна шкіру та слизові оболонки. Аміназин не можна призначати під час роботиводіям транспорту та іншим особам, професія яких пов’язана з швидкістю реакціїта високою точністю рухів.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Аміназин можна призначати у поєднанні зіншими лікарськими засобами (броміди, снодійні, резерпін, інші нейролептики,антидепресанти, антигістамінні засоби, інсулін). При цьому слід враховуватипотенціюючий вплив Аміназину на дію седативних, знеболювальних та наркотичнихзасобів.
Умови та термін зберігання. Зберігати у захищеному від світла танедоступному для дітей місці, при температурі від +15 °С до +25 °С . Термінпридатності - 2 роки.