ІНСТРУКЦІЯ

длямедичного застосування препарату

НЕЛФІНЕР

(NELFINER)

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: nelfinavir;[(3S)-[2(2S*,3S*),3a,4ab,8ab]]-N-(1,1-диметилетил)декагідро-2-[2-гідрокси-3-[(3-гідрокси-2-метилбензоїл)аміно]-4-(фенілтіо)бутил]-3-ізохінолінкарбоксамідмоно-метансульфіонат (сіль);

основні фізико-хімічні властивості: овальні двоопуклі таблетки,блакитного кольору, вкриті оболонкою, з лінією розлому з одного боку;

склад: 1 таблетка міститьнелфінавіру 250 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, кремній колоїднийбезводний, тальк очищений, повідон, магнію стеарат, метилпарабен, пропілпарабен, натрію кроскармелоза, гідроксипропілметилцелюлоза, поліетиленгліколь 6000, барвник індиго кармін, титанудіоксид, метилен хлорид.

Форма випуску. Таблетки, вкритіоболонкою.

Фармакотерапевтична група. Противірусні засоби прямої дії. Інгібіторипротеази.

Код АТС J05A Е04.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Протеаза вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ) -фермент, необхідний для протеолітичного розщеплення поліпротеїновихпопередників вірусу на окремі білки, що входять до складу ВІЛ, здатного доінфікування. Розщеплення цих вірусних поліпротеїнів дуже важливе для дозріванняінфекційного вірусу. Нелфінавір зв''язується з активною ділянкою протеази ВІЛ іперешкоджає розщепленню поліпротеїнів, що призводить до утворення незрілихвірусних часток, нездатних до інфікування інших клітин.

Комбінація Нелфінеру з іншими противіруснимипрепаратами зменшує вірусне навантаження в сироватці і збільшує числоCD4-клітин. Попередній аналіз раніше проведених і нинішніх досліджень вказує нате, що Нелфінер сповільнює прогресування захворювання.

Противірусна активність нелфінавіру invitro була продемонстрована в умовах гострої і хронічної ВІЛ-інфекції влініях лімфобластних клітин, лімфоцитах, моноцитах і макрофагах периферичноїкрові. Нелфінавір активний відносно широкого спектра лабораторних штамів іклінічних ізолятів ВІЛ-1 і ВІЛ-2, штаму ROD. Нелфінавір виявляє адитивний ісинергічний ефект як компонент подвійних і потрійних комбінованих режимівтерапії, до яких входять інгібітори зворотної транскриптази без посиленняїхньої цитотоксичності.

In vitro були виведені ізоляти ВІЛ зі зниженою чутливістю донелфінавіру. Генотипування варіанта вірусу, чутливість якого була знижена у 9разів, показало унікальне заміщення аспарагінової кислоти (D) на аспарагін (N)у протеазі ВІЛ в амінокислотному залишку 30 (D30N).

Перехресна резистентність між нелфінавіром іінгібіторами зворотної транскриптази малоймовірна, оскільки ці препарати діютьна різні ферменти-мішені. Ізоляти ВІЛ, стійкі до аналогів нуклеозидів іненуклеозидних інгібіторів зворотної транскриптази, зберігають in vitroчутливість до нелфінавіру.

Фармакокінетика. Після одноразового або багаторазовогоперорального прийому 500 - 750 мг (2 або 3 таблетки по 250 мг) нелфінавіру підчас їжі максимальні концентрації препарату в плазмі досягалися, як правило,через 2 - 4 години. Після багаторазового прийому по 750 мг через кожні 8 годинпротягом 28 днів (рівноважний стан) максимальні концентрації в плазмі становили3 - 4 мкг/мл, а мінімальні (безпосередньо перед прийомом наступної дози) – 1 -3 мкг/мл. Абсолютна біодоступність препарату не визначена, однак дослідження зрадіоактивною міткою, з урахуванням великої кількості метаболітів, щовиявляються в сечі, дозволило припустити, що всмоктується близько 78%перорально прийнятої дози.

При прийомі препарату під час їжі йогомаксимальні концентрації в плазмі у 2 - 3 рази вищі, ніж після прийому натще.Збільшення концентрацій у плазмі після прийому препарату під час їжі незалежало від вмісту жиру в їжі.

У людини розрахунковий об’єм розподілу (2 -7 л/кг) перевищував загальний об’єм води в організмі, що дає змогу припуститизначне проникнення нелфінавіру в тканини. У сироватці нелфінавір практичноповністю (98%) зв''язується з білками. Високі концентрації саквінавіру в плазмізбільшують відсоток вільного нелфінавіру.

Після одноразового перорального прийому 750мг ¹⁴С-нелфінавіру незмінений нелфінавір становив 82 - 86% відрадіоактивності в плазмі. У плазмі були виявлені один головний і кількапобічних метаболітів, що утворюються шляхом окислювання. Головний оксиметаболітin vitro має таку саму противірусну активність, як і вихідний препарат. Invitro метаболізм нелфінавіру здійснюється під впливом численних ізоферментівцитохрому Р450, у тому числі CYP3A.

Показники перорального кліренсу (24 - 33л/год) після одноразового і (26 - 61 л/год) повторного прийому вказують напомірну і високу печінкову біодоступність нелфінавіру. Період напіввиведеннятермінальної фази в плазмі, як правило, дорівнював 2,5 - 5 год. Значна частина(87%) перорально прийнятої дози 750 мг, що містила ¹⁴С-нелфінавіру,виявлялася в калі; радіоактивність калових мас була зумовлена міченимнелфінавіром (22%) і його численними оксиметаболітами. У сечі виявлялося лише 1- 2% прийнятої дози, головним чином у вигляді незміненого нелфінавіру.

Фармакокінетика у дітей. У дітей віком від 2 до 13 років пероральнийкліренс нелфінавіру приблизно в 2 - 3 рази вищий, ніж у дорослих. Призначенняпрепарату у вигляді таблеток у дозах близько 20 - 30 мг/кг 3 рази на добу підчас їжі дозволяє досягти рівноважних концентрацій у плазмі, аналогічних таким удорослих хворих, які отримують по 500 - 750 мг 3 рази на добу.

Показання для застосування. Комбінована терапія ВІЛ-1-інфікованихдорослих і дітей (разом із протиретровірусними препаратами групи нуклеозидниханалогів).

Спосіб застосування та дози. Таблетки призначають внутрішньо, переважнопід час їжі.

Дорослі і діти старше 13 років: по 750 мг ( 3 таблетки по 250 мг) 3 рази надобу.

Діти від 2 до 13 років включно: по 20 - 30 мг/кг 3 рази на добу.

Побічна дія. Більшість небажаних явищ, що спостерігаються,виражені незначною мірою. Найчастішою побічною дією препарату може бути діарея.

Рідше можуть з’явитися такі побічні реакції,як висипи на шкірі, метеоризм, нудота, біль в животі, астенія, зменшення числанейтрофілів, підвищення числа лімфоцитів, підвищення активності креатинкіназита аланінамінотрансферази.

Протипоказання. Гіперчутливість до компонентів препарату.

Передозування. Дані про гостре передозування Нелфінеру в людиниобмежені. Специфічного антидота при передозуванні Нелфінеру немає. Препаратвидаляють, викликаючи блювання або промиванням шлунка. Для видалення препарату,що не всмоктався, доцільно призначити активоване вугілля. Оскільки нелфінавірзначною мірою зв''язується з білкам плазми, малоймовірно, що діаліз будеефективним для видалення значної кількості препарату з крові.

Особливості застосування. Нелфінавір метаболізується, в основному, впечінці. Отже, необхідно дотримувати обережності при призначенні Нелфінерухворим з порушенням функції печінки. Із сечею виводиться лише 1 - 2% дозиНелфінеру, отже, порушення функції нирок навряд чи вплине на концентрації нелфінавірув плазмі.

Безпека й ефективність нелфінавіру в дітеймолодше 2 років не встановлена. Отже, нелфінавір можна призначати дітям до 2років лише в тому разі, якщо потенційні переваги терапії перевищують можливийризик.

У хворих на гемофілію, які одержуютьінгібітори протеази, можливе збільшення частоти кровотеч, у тому числіспонтанних підшкірних гематом і гемартрозів.

Клінічний досвід застосування нелфінавіру увагітних жінок відсутній. До появи додаткових даних Нелфінер можна призначатипри вагітності лише у виключних випадках.

Дані щодо екскреції нелфінавіру з жіночиммолоком відсутні. Жінкам рекомендується припинити годування груддю, якщо вониодержують Нелфінер.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Нелфінавір метаболізується частковосистемою цитохрому Р450 3А (CYP3A). Хоча нелфінавір не так сильно пригнічуєCYP3A, як інші відомі інгібітори (індинавір, ритонавір, кетоконазол), необхіднодотримуватись обережності при одночасному призначенні індукторів CYP3A абопотенційно токсичних препаратів, які самі метаболізуються за допомогою CYP3A.За даними, отриманими in vitro, у терапевтичних концентраціях нелфінавір наврядчи пригнічує активність інших ізоферментів цитохрому Р450.

Інші противірусні препарати. Клінічно значущих взаємодій міжнелфінавіром і нуклеозидними аналогами (особливо зидовудином + ламівудином,ставудином і ставудином + диданозином) не спостерігалося. Оскільки диданозинрекомендується приймати на порожній шлунок, Нелфінер слід приймати під час їжічерез 1 годину після диданозину або більш, ніж за 2 години до прийомудиданозину.

Індуктори ферментів метаболізму. Сильні індуктори CYP3A (рифампіцин,невірапін, фенобарбітал, фенітоїн, карбамазепін) можуть зменшити концентраціїнелфінавіру в плазмі. Якщо хворому, що приймає Нелфінер, необхідне лікуваннявищезгаданими препаратами, треба шукати їм альтернативу. При одночасномуприйомі Нелфінеру і рифабутину дозу останнього потрібно зменшити наполовину.

Інгібітори ферментів метаболізму. Одночасне призначення Нелфінеру і сильногоінгібітора CYP3A кетоконазолу не призводить до клінічно значущого збільшенняконцентрацій нелфінавіру в плазмі. Отже, Нелфінер можна призначати одночасно зкетоконазолом і іншими специфічними інгібіторами CYP3A (флюконазолом,ітраконазолом, азитроміцином, кларитроміцином, еритроміцином).

Інші можливі взаємодії. Нелфінер підвищує концентрації терфенадинув плазмі, отже, їх не слід призначати одночасно щоб уникнути тяжких абозагрозливих для життя аритмій. Оскільки ймовірні аналогічні взаємодії з астемізоломі цизапридом, Нелфінер не слід призначати одночасно з цими препаратами. Хочаспеціальні дослідження з цього приводу не проводилися, сильні седативні засоби,які метаболізуються CYP3A, наприклад, триазолам або мідазолам, також не слідзастосовувати разом з Нелфінером, оскільки їхній седативний ефект можеподовжуватися. Нелфінер може збільшувати плазмові концентрації інших речовин,які є субстратами для CYP3A (наприклад, блокаторів кальцієвих каналів), отже, утаких випадках хворих потрібно ретельно обстежувати на предмет ознактоксичності цих препаратів.

Враховуючи відомий профіль метаболізму,клінічно значущі взаємодії з дапсоном, кларитроміцином,триметопримом/сульфаметоксазолом та іншими макролідами не очікуються.

Нелфінер здатний знижувати концентрації пероральнихконтрацептивів при сумісному застосуванні.

Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі до 25 ⁰С,у захищеному від світла та недоступному для дітеймісці. Термін придатності - 2 роки.