ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосуванняпрепарату
НЕЛВІР
(NELVIR)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: nelfinavir; [(3S)-[2(2S*,3S*),3a,4ab,8ab]]-N-(1,1-диметилетил)декагідро-2-[2-гідрокси-3-[(3-гідрокси-2-метилбензоїл)аміно]-4-(фенілтіо)бутил]-3-ізохінолінкарбоксамідмоно-метансульфіонат (сіль);
основні фізико-хімічні властивості: світло-блакитного кольору таблетки капсулоподібної форми, зцентральною лінією розламу на одному боці і гладкі на другому;
склад:1 таблетка містить нелфінавіру мезилату еквівалентно 250 мг нелфінавіру;
допоміжніречовини: кросповідон,кремнію діоксид колоїдний, крохмаль, полісорбат 80, барвник “індиго кармін”,целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат.
Форма випуску. Таблетки.
Фармакотерапевтична група. Противірусні препарати прямої дії.Інгібітори протеази. Код АТС J05AE04.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Протеаза вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ) -фермент, необхідний для протеолітичного розщеплення поліпротеїновихпопередників вірусу на окремі білки, що входять до складу ВІЛ, здатного доінфікування. Розщеплення цих вірусних поліпротеїнів дуже важливо для дозріванняінфекційного вірусу. Нелфінавір зв''язується з активною ділянкою протеази ВІЛ іперешкоджає розщепленню поліпротеїнів, що призводить до утворення незрілихвірусних часток, нездатних до інфікування інших клітин.
Комбінація Нелвіру з іншими противіруснимипрепаратами зменшує вірусне навантаження в сироватці і збільшує кількістьCD4-клітин. Попередній аналіз раніше здійснених і триваючих досліджень вказуєна те, що Нелвір уповільнює прогресування захворювання.
Противірусна активність нелфінавіру in vitroбула продемонстрована в умовах гострої і хронічної ВІЛ-інфекції в лініяхлімфобластних клітин, лімфоцитах, моноцитах і макрофагах периферичної крові.Нелфінавір активний щодо широкого спектра лабораторних штамів і клінічнихізолятів ВІЛ-1 і ВІЛ-2, штама ROD. Нелфінавір спричиняє адитивний і синергічнийефект стосовно ВІЛ як компонент подвійних і потрійних комбінованих режимівтерапії, до яких входять інгібітори зворотної транскриптази без посиленняїхньої цитотоксичності.
Перехресна резистентність до нелфінавіру таінгібіторів зворотної транскриптази малоймовірна, оскільки ці препарати діютьна різні ферменти-мішені. Ізоляти ВІЛ, стійкі до аналогів нуклеозидів іненуклеозидних інгібіторів зворотної транскриптази, зберігають in vitroчутливість до нелфінавіру.
Фармакокінетика. Після однократного або багаторазовогоперорального приймання 500-750 мг (2 або 3 таблетки по 250 мг) нелфінавіру підчас їжі максимальні концентрації препарату в плазмі досягалися, як правило,через 2-4 год. Після багаторазового приймання по 750 мг через кожні 8 год.протягом 28 днів (рівноважний стан) максимальні концентрації у плазмістановлять 3-4 мкг/мл, а мінімальні (безпосередньо перед прийомом наступноїдози) - 1-3 мкг/мл. Після однократного приймання різних доз концентраціїнелфінавіру в плазмі зростали швидше, ніж відповідні дози. Абсолютнабіодоступність препарату не визначена, однак дослідження з радіоактивноюміткою, з урахуванням великої кількості метаболітів, що виявляються в сечі,дозволило припустити, що всмоктується приблизно 78% перорально прийнятої дози.
При прийманні препарату під час їжі йогомаксимальні концентрації у плазмі в 2-3 рази вище, ніж після приймання натще.Збільшення концентрацій у плазмі після приймання препарату під час їжі незалежало від вмісту жиру в їжі.
У людини розрахунковий об’єм розподілу (2-7л/кг) перевищував загальний об’єм води в організмі, що дозволяє припускативелике проникнення нелфінавіру в тканини. У сироватці великий обсяг нелфінавіру(98%) зв''язується з білками. Високі концентрації саквінавіру в плазмізбільшують відсоток вільного нелфінавіру.
Після одноразового перорального прийому 750мг 14С-нелфінавіру незмінений нелфінавір становив 82-86%радіоактивності в плазмі. У плазмі були знайдені один головний і кількадругорядних метаболітів, що утворяться шляхом окислювання. Головнийоксиметаболіт in vitro має таку ж противірусну активність, як і вихіднийпрепарат. In vitro метаболізм нелфінавіру здійснюється під впливом численнихізоферментів цитохрому Р450, у тому числі CYP3A.
Показники перорального кліренсу післяоднократного (24-33 л/год.) і повторного прийому (26-61 л/год.) вказують напомірну і високу печінкову біодоступність нелфінавіру. Період термінальної фазинапіввиведення у плазмі, як правило, дорівнював 2,5-5 год. Велика частина (87%)перорально прийнятої дози в 750 мг, що містила 14С-нелфінавіру,виявлялася в калі; радіоактивність калових мас була обумовлена міченимнелфінавіром (22%) і його численними оксиметаболітами. У сечі виявлялося лише1-2% прийнятої дози, головним чином - у вигляді незміненого нелфінавіру.
Фармакокінетика у дітей. У дітей віком від 2 до 13 років припероральному введенні кліренс нелфінавіру приблизно у 2-3 рази вищий, ніж удорослих. Призначення препарату у вигляді таблеток у дозах приблизно 20-30мг/кг 3 рази на добу під час їжі дозволяє досягти рівноважних концентрацій уплазмі, аналогічних таким у дорослих хворих, які одержують по 500-750 мг 3 разина добу.
Показання для застосування. Комбінована терапія ВІЛ-1-інфікованихдорослих і дітей, разом із протиретровірусними препаратами з групи нуклеозидниханалогів.
Спосіб застосування та дози. Таблетки призначають внутрішньо, переважно- під час їжі.
Дорослі і діти старше 13 років: по 750 мг (три таблетки по 250 мг) 3 разина добу.
Діти від 2 до 13 років включно: по 20-30 мг/кг 3 рази на добу.
Побічна дія.Більшість з небажаних явищ, що спостерігаються, виражені слабко. Найчастішоюпобічною дією препарату може бути діарея.
Рідше можуть з''явитися такі побічні реакції,як висипання на шкірі, метеоризм, нудота, болі в животі, астенія, зменшеннякількості нейтрофілів, підвищення кількості лімфоцитів, підвищення активностікреатинкінази і аланінамінотрансферази.
Протипоказання. Гіперчутливість до компонентів препарату.
Передозування. Дані про гостре передозування Нелвіру в людиниобмежені. Специфічного антидота при передозуванні Нелвіру немає. Препаратвидаляють, викликаючи блювання, або промиванням шлунка. Для видаленняпрепарату, що не всмоктався, доцільно призначити активоване вугілля. Оскількинелфінавір значною мірою зв''язується з білками, діаліз навряд чи усуне значнікількості препарату з крові.
Особливості застосування. Нелфінавір метаболізується, в основному, впечінці. Отже, необхідно дотримуватися обережності при призначенні Нелвірухворим з порушенням функції печінки. Із сечею виводиться лише 1-2% дозиНелвіру, отже, порушення функції нирок навряд чи вплине на концентраціїнелфінавіру в плазмі.
Безпечність та ефективність нелфінавіру у дітеймолодше 2 років не встановлена. Отже, нелфінавір варто призначати дітям до 2років тільки в тому випадку, якщо потенційні переваги терапії перевищуютьможливий ризик.
У хворих на гемофілію, які одержуютьінгібітори протеази, можливо збільшення частоти кровотеч, у тому числіспонтанних підшкірних гематом і гемартрозів.
Клінічний досвід застосування нелфінавіру увагітних жінок відсутній. До появи додаткових даних Нелвір варто призначати привагітності тільки у виняткових випадках.
Дані щодо екскреції нелфінавіру з жіночиммолоком відсутні. До появи додаткових даних жінкам рекомендується припинитигодування груддю, якщо вони одержують Нелвір. ВІЛ-інфікованим жінкам нерекомендується годування немовлят груддю через загрозу інфікування дітей.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Нелфінавір метаболізується частковосистемою цитохрому Р450 (CYP3A). Хоча нелфінавір не так сильно пригнічує CYP3A,як інші відомі інгібітори (індинавір, ритонавір, кетоконазол), необхіднодотримуватись обережності при одночасному призначенні індукторів CYP3A абопотенційно токсичних препаратів, які самі метаболізуються за допомогою CYP3A.Згідно з даними, одержаними in vitro, у терапевтичних концентраціях нелфінавірнавряд чи пригнічує активність інших ізоферментів цитохрому Р450.
Інші противірусні препарати. Клінічно значимих взаємодій міжнелфінавіром і нуклеозидними аналогами (особливо зидовудином + ламівудином,ставудином і ставудином + диданозином) не спостерігалося. Оскільки диданозинрекомендується приймати натще, Нелвір варто приймати під час їжі через 1 год.після диданозину або більше, як за 2 год. до прийому диданозину.
Індуктори ферментів метаболізму. Могутні індуктори CYP3A (рифампіцин,невірапін, фенобарбітал, фенітоїн, карбамазепін) можуть зменшити концентраціїнелфінавіру в плазмі. Якщо хворому, який приймає Нелвір, необхідне лікуваннявищезгаданими препаратами, треба шукати їм альтернативу. При сумісномуприйманні Нелвіру і рифабутину дозу останнього потрібно зменшити наполовину.
Інгібітори ферментів метаболізму. Одночасне призначення Нелвіру і сильногоінгібітора CYP3A кетоконазолу не призводить до клінічно значимого збільшенняконцентрацій нелфінавіру в плазмі. Отже, Нелвір можна призначати одночасно зкетоконазолом та іншими специфічними інгібіторами CYP3A (флюконазолом,ітраконазолом, азитроміцином, кларитроміцином, еритроміцином).
Інші можливі взаємодії. Нелвір підвищує концентрації терфенадину вплазмі, отже, їх не слід призначати одночасно, щоб уникнути тяжких абозагрозливих для життя аритмій. Оскільки ймовірні аналогічні взаємодії застемізолом і цизапридом, Нелвір не слід призначати одночасно з цимипрепаратами. Хоча спеціальних досліджень не проводилося, могутні седативнізасоби, які метаболізуються CYP3A, наприклад, тріазолам або мідазолам, також неслід застосовувати разом з Нелвіром, оскільки їхній седативний ефект можеподовжуватися. Нелвір може збільшувати плазмові концентрації інших речовин, щоє субстратами для CYP3A (наприклад, блокаторів кальцієвих каналів), отже, утаких випадках хворих потрібно ретельно спостерігати на предмет ознактоксичності цих препаратів.
З урахуванням відомого профілю метаболізму,клінічно значимі взаємодії з дапсоном, кларитроміцином,триметопримом/сульфаметоксазолом та іншими макролідами не очікуються.
Нелвір здатний знижувати концентрації пероральнихконтрацептивів при сумісному застосуванні.
Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, сухому місці,при температурі не вище 25 ˚С.
Термін придатності – 2 роки.