ІНСТРУКЦІЯ
длямедичного застосування препарату
НЕОТАЛЕМ
(NEOTALEM)
Загальна характеристика:
міжнародна назва: мітоксантрон;
основні фізико-хімічні властивості:розчинсинього кольору;
склад: 1 мл розчину містить 2 мгмітоксантрону;
допоміжні речовини: натрію хлорид, натріюацетат, кислота оцтова льодяна, вода для ін’єкцій.
Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група.
Протипухлинні антибіотики та спорідненіпрепарати. АТС: L01D B07.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Синтетичнийпротипухлинний засіб, подібний за хімічною структурою до протипухлиннихантрациклінових антибіотиків. Механізм протипухлинної дії повністю нез’ясований. Очевидно, мітоксантрон порушує матричну активність ДНК, утворюючи
з неюкомплекс (вкорінюється між шарами пар сполук ДНК); інгібує ферменттопоізомеразу ІІ. Дія мітоксантрону не залежить від фази клітинного циклу.
Фармакокінетика. Мітоксантрон швидко йінтенсивно розподіляється в організмі.
Найвищі концентрації досягаються в щитовидній залозі,печінці, серці та еритроцитах. Зв’язування з білками плазми становить близько78%. Біотрансформується у печінці.
Мітоксантрон виводиться головним чином із сечею тажовчю (близько 25%). З сечею 65% виводиться у незміненому вигляді, а решта 35%– у вигляді двох неактивних метаболітів та їхніх глюкуронідних кон''югатів.Більша частина дози активно захоплюється і зв''язується у тканинах, звідкипоступово вивільняється. Період напіввиведення становить 5,8 дня.
Показання для застосування. Неоталем застосовується яксамостійно, так і в комбінації з іншими протипухлинними препаратами прилікуванні таких захворювань, як рак молочної залози, неходжкінська лімфома,гостра нелімфобластна лейкемія у дорослих, яка не піддається лікуваннютрадиційними засобами. Препарат також застосовується як паліативний лікарськийзасіб при лікуванні пацієнтів з печінково-клітинною карциномою.
Спосіб застосування та дози. Дози Неоталемувстановлюють залежно від показань та схеми лікування, що застосовується.
При раку молочної залози, неходжкінській лімфомі тадеяких інших новоутвореннях препарат застосовують у дозі 14 мг/м2 1раз у 3 тижні. У пацієнтів, які раніше отримували хіміотерапію, а також припоєднанні з іншими хіміотерапевтичними засобами дозу зменшують до 10 – 12 мг/м2.
При лікуванні гострої нелімфобластної лейкемії удорослих для індукції ремісії призначають в дозі 12 мг/м2 протягом 5днів.
Неоталем вводять внутрішньовенно повільно (протягом3-5 хв) або у вигляді короткочасного краплинного вливання (протягом 15 – 30хв).
Неоталем розводять в 50 мл 0.9% розчину натріюхлориду чи 5% розчину глюкози.
Готовий розчин повинен бути використаний протягом 24годин. У разі екстравазації препарату введення слід негайно припинити і ввестизалишок розчину в іншу вену.
Максимальна сумарна доза Неоталему – 200 мг/ м2.
Побічна дія.
З боку системи кровотворення: пригнічення кровотворенняі як наслідок цього, лейкопенія; рідко – тромбоцитопенія; в окремих випадках –еритроцитопенія.
З боку травної системи: можливі минущі нудота таблювання; іноді – відсутність апетиту, діарея, біль у животі, запор; рідко –кровотечі із шлунково-кишкового тракту.
У деяких випадках, особливо у хворих з гостроюлейкемією, можливий розвиток стоматиту.
Можливі випадки підвищення активності печінковихферментів, порушень функції печінки, особливо у хворих з гострою лейкемією.
З боку серцево-судинної системи: можливі тимчасові зміниЕКГ, гострі аритмії, зменшення фракції викиду лівого шлуночка; в окремихвипадках – серцева недостатність (особливо у хворих в тяжкому стані).
Алергічні реакції: можливі шкірний свербіж,висип; в окремих випадках – анафілактичний шок.
Місцеві реакції: можливі тяжкі місцевіреакції (некрози) внаслідок екстравазації; рідко
– оборотне посиніння шкірних покривів, особливо умісці ін’єкції.
Інші: іноді – випадання волосся;відчуття втомленості, слабкість, аменорея, підвищення температури, задишка; вокремих випадках – підвищення концентрації сечовини і креатиніну в плазмі.
Протипоказання. Неоталем протипоказанийхворим з підвищеною чутливістю до нього та сульфіту, а також в періодвагітності та лактації.
Передозування. Симптоми: можливепосилення проявів описаних побічних дій.
Особливості застосування. З препаратом повиненпрацювати лише лікар, який має досвід роботи в онкології.
З обережністю застосовують Неоталем у пацієнтів іззахворюваннями серця, з попереднім опроміненням середостіння, з пригніченнямкровотворення, вираженими порушеннями функції нирок та печінки, з бронхіальноюастмою.
Не рекомендують застосовувати Неоталем у пацієнтів звітряною віспою (у т. ч. недавно
перенесеною або після контакту з хворими),оперізувальним герпесом та іншими гострими інфекційними захворюваннями.
У процесі лікування необхідний систематичнийконтроль картини периферичної крові, лабораторних показників функції печінки, атакож діяльності серця (ЕКГ, ЕхоКГ та ангіографічне визначення ударного об’ємусерця).
Пригнічення кровотворення, викликане Неоталемом,звичайно розвивається протягом
10 днів, регенерація – звичайно до 21-го дня.
Не рекомендують проводити вакцинацію пацієнтів тачленів їх сімей.
На фоні застосування Неоталему через 1 – 2 дніможливе транзиторне зеленкувате
забарвлення сечі (і інколи склер).
При тривалому застосуванні Неоталему слідвраховувати можливість кумуляції препарату в організмі. Необхідно уникатипопадання Неоталему на шкіру, слизові оболонки та в очі.
Клінічний досвід застосування препарату у дітейнедостатній.
Взаємодія з іншими лікарськимизасобами.При одночасному застосуванні Неоталему з іншими протипухлинними засобамиможливе підвищення його токсичності, особливо відносно кісткового мозку тасерця.
При одночасному застосуванні Неоталем викликаєрозкладання тіаміну (вітаміну В1).
Не слід змішувати в одному шприцу або крапельницірозчин Неоталему з розчином
гепарину і/або будь-яким іншим препаратом .
Умови та термін зберігання. Зберігати при кімнатнійтемпературі не вище 25°С в захищеному від світла місці, недоступному для дітей.
Термін придатності – 2 роки