ІНСТРУКЦІЯ

для медичногозастосування препарату

МАКСИЦЕФ

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: цефепім 1-[[(6R,7R)-7-[2-(2-аміно-4-тіазоліл) гліоксиламідо]-2карбокси-8-оксо-5-тіа-1-азабіцикло[4.2.0]окт-2-ен-3-ил]метил]-1-метилпіролідиніюхлорид, 7²- (Z)-(0-метилоксим), дигідрохлорид, моногідрат;

основні фізико-хімічні властивості: білий або білий з жовтуватим відтінкомпорошок;

склад: 1 флакон містить цефепіму гідрохлориду моногідрату уперерахуванні на цефепім 1 г;

допоміжні речовини: L-аргінін.

Форма випуску.

Порошок для приготування розчину для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група.

Протимікробні засоби для системного застосування.Код АТС J01D A24.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Антибактеріальний засіб групицефалоспоринів IV покоління. Діє бактерицидно, порушуючи синтез клітинноїстінки мікроорганізмів. Має широкий спектр дії щодо грампозитивних іграмнегативних бактерій, штамів, резистентних до аміноглікозидів і/абоцефалоспоринових антибіотиків IIІ покоління. Високостійкий до бета-лактамаз.

Активний щодо грампозитивних аеробів: Staphylococcusaureus і Staphylococcus epidermidis (тільки метицилінчутливі штами),Staphylococcus hominis, Staphylococcus saprophyticus, інших штамівStaphylococcus spp.; Streptococcus pyogenes (група A); Streptococcus agalactiae(група В); Streptococcus pneumoniae; інших бета-гемолітичних Streptococcus spp.(групи C, G, F), Streptococcus bovis (група D), Streptococcus viridans;

грамнегативних аеробів: Pseudomonas spp. (зокремаPseudomonas aeruginosa, Pseudomonas putida і Pseudomonas stutzeri); Escherichiacoli, Klebsiella spp. (зокрема Klebsiella pneumoniae, Klebsiella oxytoca,Klebsiella oxaenae); Enterobacter spp. (зокрема Enterobacter cloacae,Enterobacter aerogenes, Enterobacter agglomerans і Enterobacter sakazakii);Proteus spp. (зокрема Proteus mirabilis і Proteus vulgaris); Acinetobactercalcoaceticus (Acinetobacter anitratum, Acinetobacter calcoaceticus subsp.Iwoff); Aeromonas hydrophila; Capnocytophaga spp.; Citrobacter spp. (зокремаCitrobacter diversus, Citrobacter freundii); Campylobacter jejuni, Gardnerellavaginalis, Haemophilus ducreyi, Haemophilus influenzae (включаючи штами, щопродукують бета-лактамази); Haemophilus parainfluenzae, Hafnia alvei,Legionella spp.; Morganella morganii; Moraxella catarrhalis (включаючи штами,що продукують бета-лактамази); Neisseria gonorrhoeae (включаючи штами, щопродукують бета-лактамази); Neisseria meningitidis, Providencia spp. (зокремаProvidencia rettgeri, Providencia stuartii); Salmonella spp.; Serratia spp.(зокрема Serratia marcescens, Serratia liquifaciens); Shigella spp.; Yersiniaenterocolitica;

анаеробів: Prevotella spp. (зокрема Prevotellamelaninogenicus); Clostridium perfringens; Fusobacterium spp.; Mobiluncus spp.;Peptostreptococcus spp.; Veillonella spp.

Поступається перед цефтазидимом в активностівідносно штамів Pseudomonas.

Неактивний щодо Xanthomonas maltophilia; Bacteroidesfragilis і Clostridium difficile, метицилінрезистентних стафілококів,пеніцилінрезистентних пневмококів.

Фармакокінетика. Біодоступність - 100%. Часдосягнення максимальної концентрації після внутрішньовенного (в/в) івнутрішньом’язового (в/м) введення в дозі 500 мг – наприкінці інфузії і через1-2 год відповідно. Максимальна концентрація при в/м введенні в дозах 500 мг, 1г і 2 г – 14, 30 і 57 мкг/мл відповідно; при в/в введенні в дозах 250 мг, 500мг, 1 г і 2 г – 18, 39, 82 і 164 мкг/мл відповідно; час досягнення середньоїтерапевтичної концентрації в плазмі – 12 год; середня терапевтична концентраціяпри в/м введенні – 0,2 мкг/мл, при в/в введенні – 0,7 мкг/мл. Високіконцентрації відмічаються в сечі, жовчі, перитонеальній рідині, ексудатіпухиря, слизистому секреті бронхів, мокротинні, передміхуровій залозі,апендиксі і жовчному міхурі. Об’єм розподілу – 0,25 л/кг, у дітей від 2 місяцівдо 16 років – 0,33 л/кг. Зв’язування з білками плазми – 20%.

Метаболізується в печінці і нирках на 15%. Періоднапіввиведення (Т1/2) – 2 год, загальний кліренс – 120 мл/хв, нирковий кліренс– 110 мл/хв. Виводиться нирками (шляхом гломерулярної фільтрації в незміненомувигляді – 85%), з грудним молоком. Т1/2 при гемодіалізі – 13 год, прибезперервному перитонеальному діалізі – 19 год.

Показання для застосування.

Бактеріальні інфекції, спричинені чутливимимікроорганізмами: інфекції органів дихання (пневмонія, бронхіт, абсцес легенів,емпієма плеври), шлунково-кишкового тракту (холангіт, холецистит, емпіемажовчного міхура), сечостатевих шляхів (пієлонефрит, пієліт, уретрит, цистит,гонорея), кісток і суглобів, шкіри і м’яких тканин, перитоніт, сепсис,менінгіт, інфіковані рани й опіки, фебрильна нейтропенія, інфекції на фоніімунодефіциту. Профілактика післяопераційної інфекції.

Спосіб застосування та дози.

Лікування Максицефом можна починати ще доідентифікації мікроорганізму-збудника. Дозу і шлях введення призначають залежновід чутливості збудника, тяжкості інфекції, а також від стану функції нирокхворого. Внутрішньовенний (в/в) шлях призначається переважно для хворих зтяжкими інфекціями або з інфекціями, які загрожують життю, особливо при загрозішоку.

Дорослим і дітям з масою тіла більше 40 кг принормальній функції нирок препарат призначають в таких дозах:

Для профілактики можливих інфекцій при проведенніхірургічних операцій препарат вводять у дозі 2 г в/в протягом 30 хв. Позакінченні введення додатково призначають метронідазол в/в у дозі 500 мг. Розчиниметронідазолу не слід вводити одночасно з препаратом Максицеф. Систему дляінфузій перед введенням метронідазолу слід промити.

Під час довготривалих (більше 12 год) хірургічнихоперацій через 12 год після першої дози рекомендується повторне введення такоїсамої дози препарату Максицеф с подальшим введенням метронідазолу.

Для дітей від 2 місяців максимальна доза не повиннаперевищувати рекомендовану дозу для дорослих. Середня доза для дітей з масоютіла до 40 кг при ускладнених або неускладнених інфекціях сечовивідних шляхів(у т.ч. при пієлонефриті), неускладнених інфекціях шкіри та м’яких тканин,пневмонії, при емпіричному лікуванні нейтропенічної пропасниці становить 50мг/кг кожні 12 год.

Хворим на нейтропенічну пропасницю і бактеріальнийменінгіт препарат призначають по 50 мг/кг кожні 8 год.

Середня тривалість терапії - 7-10 днів. При тяжкихінфекціях можливо більш тривале лікування.

Для хворих з порушеннями функцій нирок (кліренс креатиніну (КК) менше 30 мл/хв)необхідна корекція режиму дозування препарату. Початкова доза – як і для хворихз нормальною функцією нирок. Підтримуючі дози препарату визначають залежно відзначення КК .

Якщо є дані тільки про стаціонарну концентрацію креатинінусироватки, можна користуватись такою формулою для визначення КК:

Чоловіки

 КК(мл/хв)=маса тіла(кг)*(140-вік)/72*креатинінсироватки(мг/дл).

Жінки: вищенаведене значення * 0,85.

При гемодіалізі за 3 год з організму виводитьсяприблизно 68% загальної кількості цефепіму. По завершенні кожного сеансунеобхідно вводити повторну дозу, яка дорівнює початковій. При перитонеальномудіалізі – застосовувати в середніх рекомендованих дозах, тобто 500 мг, 1 г або2 г, залежно від тяжкості інфекції, інтервал між введеннями разової дози - 48год.

Дітям з порушеннями функції нирок рекомендовано такі ж самі зміни режимудозування, як і дорослим, оскільки фармакокінетика цефепіму у дітей та дорослихмає схожий характер.

 Правила приготування розчинів. Дляприготування розчину для в/в введення порошок для ін’єкцій у флаконі розчиняютьу 10 мл стерильної води для ін’єкцій, 5% розчині глюкози або 0,9% розчинінатрію хлориду. В/в струминно Максицеф вводять протягом 3-5 хв. Для введеннячерез систему для в/в інфузій приготований розчин з’єднують з іншими розчинамидля в/в введення і вводять не менш 30 хв.

Розчини препарату Максицеф у концентрації від 1 до40 мг/мл сумісні з такими розчинами для парентерального введення: 0,9% розчиномнатрію хлориду для ін’єкцій, 5% або 10% розчином глюкози для ін’єкцій, М/6розчином натрію лактату для ін’єкцій, розчином 5% глюкози і 0,9% натрію хлоридудля ін’єкцій, розчином Рингера з лактатом і 5% розчином декстрози для ін’єкцій.

Для приготування розчину для в/м введення порошокдля ін’єкцій у флаконі розчиняють у 2,5 мл стерильної води для ін’єкцій, 5%розчині глюкози для ін’єкцій або 0,9% розчині натрію хлориду для ін’єкцій,бактеріостатичної води для ін’єкцій з парабеном або бензиловим спиртом, в 0,5%або 1% розчині лідокаїну гідрохлориду.

Свіжоприготовлені розчини препарату для в/в і в/мін’єкцій стабільні протягом 24 год при кімнатній температурі або 7 днів призберіганні в холодильнику (2-8°С).

Побічна дія.

Алергійні реакції: шкірні висипання (зокремаеритематозні висипання), свербіж, пропасниця, анафілактоїдні реакції, позитивнареакція Кумбса, еозинофілія, мультиформна ексудативна еритема (зокрема синдромСтівенса - Джонсона), рідко – токсичний епідермальний некроліз (синдромЛайєлла).

Місцеві реакції: при в/в введенні – флебіти, при в/мвведенні – гіперемія і біль у місці введення.

З боку нервової системи: головний біль,запаморочення, безсоння, парестезії, відчуття занепокоєння, сплутаністьсвідомості, судоми.

З боку сечостатевої системи: вагініт.

З боку сечовидільної системи: порушення функціїнирок.

З боку системи травлення: діарея, нудота, блювання,запори, біль у животі, диспепсія, псевдомембранозний ентероколіт.

З боку органів кровотворення: анемія,тромбоцитопенія, лейкопенія, нейтропенія, панцитопенія, гемолітична анемія,кровотечі.

З боку дихальної системи: кашель.

З боку серцево-судинної системи: тахікардія,задишка, периферичні набряки.

Лабораторні показники: зниження гематокриту,збільшення протромбінового часу, підвищення концентрації сечовини,гіперкреатинінемія, гіперкальціємія, підвищення активності “печінкових”трансаміназ і лужної фосфатази, гіпербілірубінемия.

Інші: біль у горлі, торакалгія, підвищенепотовиділення, біль у спині, астенія, розвиток суперінфекції, орофарингеальнийкандидоз.

Протипоказання.

Гіперчутливість до цефепіму (а також іншихцефалоспоринів, пеніцилінів, бета-лактамних антибіотиків), аргініну. Дитячийвік до 2 місяців.

Передозування.

Симптоми (частіше спостерігаються у хворих зхронічною нирковою недостатністю): судоми, енцефалопатія, збудження. Лікування:гемодіаліз, симптоматична терапія.

Особливості застосування.

При розвитку псевдомембранозного коліту з тривалоюдіареєю припиняють застосування препарату і призначають ванкоміцин (внутрішньо)або метронідазол.

Можлива перехресна гіперчутливість у пацієнтів залергійними реакціями на пеніциліни.

При одночасній тяжкій нирковій і печінковійнедостатності слід регулярно визначати концентрацію препарату в плазмі(корекцію доз здійснюють залежно від КК).

При тривалому лікуванні необхідний регулярнийконтроль периферичної крові, показників функціонального стану печінки і нирок.

При змішаній аеробно-анаеробній інфекції доідентифікації збудників доцільно застосовувати Максицеф у комбінації злікарським засобом, активним щодо анаеробів.

Хворим, у яких з віддаленого вогнища інфекціївідбувається менінгеальна дисемінація, є підозри на менінгіт або діагнозменінгіту підтверджений, слід призначити альтернативний антибіотик зпідтвердженою для даної ситуації клінічною ефективністю.

Можливо виявлення позитивного тесту Кумбса,хибнопозитивного тесту на глюкозу в сечі.

Приготовлений розчин зберігати не більше 24 год прикімнатній температурі або протягом 7 днів – у холодильнику. Зміна кольору не впливаєна активність препарату.

З обережністю слід призначати препарат у періодивагітності і при лактації; при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, зокремав анамнезі: при виразковому коліті, регіональному ентериті абоантибіотикоасоційованому коліті, нирковій недостатності.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Фармацевтично несумісний з іншими протимікробнимилікарськими засобами і гепарином.

Діуретики, аміноглікозиди, поліміксин В знижують канальцевусекрецію цефепіму і підвищують його концентрацію в сироватці крові, подовжуютьТ1/2, посилюють нефротоксичність (підвищується ризик розвитку нефронекрозу).

Нестероїдні протизапальні препарати, сповільнюючививедення цефалоспоринів, підвищують ризик розвитку кровотечі.

Підвищує нефро- та ототоксичність аміноглікозидів,фуросеміду.

Умови та термін зберігання.

Зберігати у сухому, захищеному від світла,недоступному для дітей місці при температурі 15-25°С.

Термін придатності – 2 роки. Не використовуватипісля закінчення терміну придатності.

Приготовлений розчин зберігати протягом 24 год прикімнатній температурі або протягом 7 днів – у холодильнику (2-8°С). Змінакольору не впливає на активність препарату.