ІНСТРУКЦІЯ

длямедичного застосування препарату

ТІАМІНУХЛОРИД

(THIAMINE)

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: thiamine, вітамін В₁, 3-[(4-аміно-2-метил-5-піримідиніл)метил]-5-(2-оксіетил)-4-метил-тіазолій хлорид-гідрохлорид;

основні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна абожовтувата рідина;

склад: 1 мл препарату містить тіамінухлориду (у перерахуванні на 100 % речовину) 50,0 мг;

допоміжні речовини: унітіол, вода для ін’єкцій.

Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Прості препарати вітамінуВ1. Тіамін.

Код АТС: А11D A01.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Тіамінухлорид – синтетичний препарат вітаміну В_1, належить до водорозчиннихвітамінів. В організмі людини в результаті процесів фосфорилюванняперетворюється в кокарбоксилазу, яка є коферментом багатьох ферментних реакцій.Вітамін В₁ відіграє важливу роль у вуглеводному, білковому тажировому обміні, а також у процесах проведення нервового збудження у синапсах.Вітамін В₁ має відновлюючу, метаболічну, імуномодулюючу,антиоксидантну, н-холінолітичну дію.

Фармакокінетика.Препарат добре абсорбується. Фосфорилювання проходить в печінці.Накопичується в печінці, серці, мозку, нирках, селезінці. Виділяється печінкоюта нирками, близько 8–10 % - в незміненому вигляді.

Показання для застосування. Тіаміну хлорид застосовуютьдля лікування гіпо- та авітамінозу В₁, для терапії невритів,поліневритів, радикуліту, невралгій, периферичних паралічів, енцефалопатій,неврастенії, виразкової хвороби шлунка та 12-палої кишки, атонії кишечнику,захворювань печінки, дистрофії міокарда, спазмів периферичних судин (ендартеріїті т.д.), дерматозів неврогенного походження, при свербежі шкіри, піодермії,екземі, псоріазі, тиреотоксикозі, порушенні функції печінки, інтоксикації.

Спосіб застосування та дози. Розчин Тіаміну хлоридувводять внутрішньом’язово, дорослим - по 0,05 г (1 мл 5 % розчину), 1 раз надень, щоденно; дітям старше 8 років - по 0,0125 г (0,25 мл 5 % розчину). Накурс лікування - 10-30 ін’єкцій.

Побічна дія. Можливі алергічні реакції(свербіж шкіри, кропив’янка, набряк Квінке), анафілактичний шок. Зазначені реакціївиникають при схильності до алергії, у жінок - в клімактеричний тапередклімактеричний періоди, у хворих на алкоголізм.

Протипоказання. Гіперчутливість допрепарату.

Передозування. При застосуванні у великихдозах протягом тривалого часу можуть виникнути ознаки гіпертиреоїдизму:головний біль, збудливість, тремор, збільшення частоти пульсу, безсоння.

Лікування: припинити застосування препарату;лікування – симптоматичне.

Особливості застосування. Препарат слідзастосовувати при лікуванні хворих з порушеннями всмоктування в кишечнику, атакож при тяжких формах захворювань або на початку лікування для прискореннядосягнення терапевтичного ефекту.

З обережністю призначають при алергічнихзахворюваннях, гіпертонічній хворобі, підвищеній збудливості нервової системи,виразковій хворобі дванадцятипалої кишки (гіперацидні форми).

Починати парентеральне введення Тіаміну хлоридурекомендується з малих доз (не більше 0,5 мл 5 % розчину), і тільки при добрійпереносимості вводять більш високі дози.

При внутрішньом’язовому введенні препарат слідвводити глибоко в м’яз, при внутрішньовенному – повільно.

Підшкірні, а іноді і внутрішньом’язові ін’єкціїболючі через низький рН розчину.

У жінок, що знаходяться в клімактеричному тапередклімактеричному періодах, а також у хворих на алкоголізм можливе посиленнясимптомів побічної дії препарату.

Можливе застосування препарату під час вагітності тав період лактації за показаннями в рекомендованих дозах.

Взаємодія з іншими лікарськимизасобами.Розчин Тіаміну хлориду не слід змішувати з розчинами, що вміщують сульфіти,оскільки в них він повністю розпадається. Не рекомендується одночаснепарентеральне введення Тіаміну хлориду з вітаміном В₆ (піридоксин) івітаміном В₁₂ (ціанокобаламін), оскільки відповідно перший посилюєалергізувальний ефект тіаміну, а другий гальмує перетворення його вфосфорильовану біологічно активну форму.

Не слід змішувати в одному шприці Тіаміну хлорид зпеніциліном або стрептоміцином (відбувається розпад антибіотиків), а такожТіаміну хлорид та кислоту нікотинову (відбувається розпад тіаміну).

Тривале лікування протисудомними препаратами(фенобарбітал, фенітоїн, карбамазепін), а також спільне застосування препарату здигоксином, індометацином, антацидними препаратами може призвести до дефіцитутіаміну. Тіосемікарбазон і 5-фторураніл інгібують активність вітаміну В₁. Вживання кофеїну, препаратів, щомістять сірку і естрогени, збільшує потребу у тіаміні. Тіамін послаблюєкурареподібну дію деполяризуючих м’язових релаксантів (дитилін та ін.).

Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступномудля дітей, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С.

Термін придатності - 3 роки.