ІНСТРУКЦІЯ
длямедичного застосування препарату
ПІОНОРМ
(PIONORM)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: піоглітазон;(±)-5-[[4-[2-5-етил-2-піридиніл)етокси]-феніл]метил]-2,4-тіазолідиндіонмоногідрохлорид;
основні фізико-хімічні властивості:білі, круглі, плоскі таблетки, зі скошеними краями, зрозподільчою рискою на одному боці;
склад: 1 таблеткамістить 15 мг або 30 мг піоглітазону.
допоміжніречовини: фарматоза DCL15, кальцію кармелоза, тальк очищений, магнію стеарат,гідроксипропілцелюлоза.
Форма випуску. Таблетки.
Фармакотерапевтична група. Пероральніцукрознижувальні засоби. Похідні тіазалідиндіону. АТС А10В G03.
Фармакологічні властивості:
• фармакодинаміка. Піонорм- похідний тіазалідиндіону цукрознижувальний препарат для внутрішньогозастосування. Є ефективним та високоселективним агоністом гамма-рецепторів, якіактивуються продіфератором пероксисом (PPAR-гама). PPAR-гамма рецепториприсутні у жировій, м’язовій тканинах та у печінці. Активація ядернихрецепторів PPAR-гамма модулює транскрипцію деяких генів, які чутливі доінсуліну і беруть участь у контролі рівня глюкози та у метаболізмі ліпідів.Піонорм знижує інсулінорезистентність у периферичних тканинах і у печінці, урезультаті чого відбувається збільшення утилізації глюкози та зниження викидуглюкози з печінки. На відміну від препаратів сульфонілсечовини, піоглітазон нестимулює секрецію інсуліну бета-клітинами підшлункової залози.
Приінсулінонезалежному діабеті (тип II) зменшення інсулінорезистентності підвпливом ’’препарату призводить до зменшення концентрації глюкози в крові,зниження рівнів інсуліну у плазмі крові і гемоглобіну аіс (глікозильованийгемоглобін, НЬАІс);
• фармакокінетика. Всмоктування.Після внутрішнього застосування натщесерце піоглітазон виявляється у плазмікрові через 30 хв. Максимальна концентрація препарату у плазмі кровідосягається через 2 год. Застосування їжі збільшує термін досягненнямаксимальної концентрації до 3 - 4 год., але не змінює ступінь всмоктування.Розподіл. Після одноразового застосування піоглітазону обсяг розподілустановить приблизно 0,63±0,41 л/кг. Піоглітазон значною мірою зв’язується збілками сироватки крові людини (>99%), переважно з альбуміном і меншою мірою- з іншими білками сироватки. Метаболіти піоглітазону також значною міроюзв’язуються з альбуміном сироватки.
Метаболізм.Піоглітазон інтенсивно метаболізується у печінці у результаті реакцій
гідроксилюваннята окислення з утворенням метаболітів. Метаболіти також частково
перетворюються укон’югати глюкуронової або сірчаної кислот. Після багаторазового
застосуванняпрепарату, окрім піоглітазону, у сироватці крові виявляються метаболіти
М-І І І(кето-похідні піоглітазону) та M-IV (гідроокису-похідні піоглітазону), які є
основнимиспорідненими сполуками.
Метаболізмпіоглітазону у печінці відбувається за участю основних ізоферментів
цитохрому Р450(CYP2C8 і CYP3A4).
Виведення.Термін напіввиведення незміненого піоглітазону становить 3-7 год.,
загальногопіоглітазону (піоглітазон і активні метаболіти) - 16 - 24 год. Кліренс
піоглітазонустановить 5-7 л/год. Після перорального застосування 15 - 30% від
застосованоїдози виявляються у сечі. Вважається, що більша частина препарату
виводиться зжовчю як у незмінному стані, так і у вигляді метаболітів і виводиться із
організму зфекаліями.
Концентраціїпіоглітазону та активних метаболітів у сироватці крові залишаються на
достатньовисокому рівні через 24 год. після одноразового застосування добової дози.
Показання для застосування. ЗастосуванняПіонорму показане при терапії у хворих на
інсулінонезалежнийцукровий діабет (тип II):
- у комбінаціїз дієтою та фізичними вправами;
- дляпроведення монотерапії або у складі комбінованої терапії з похіднимисульфонілсечовини, метформіном або інсуліном у випадку неефективностідієтотерапії, фізичних вправ та проведення монотерапії одним із зазначенихпрепаратів.
Спосіб застосування та дози. Дозувстановлюють індивідуально.
Піонормзастосовують внутрішньо 1 раз на добу натщесерце. Звичайно початкова доза
препаратустановить 15 - ЗО мг на добу. При недостатній ефективності лікування
можливе підвищеннядози до 45 мг на добу одноразово. При неефективності монотерапії
застосовуютькомбіновану терапію. При комбінованій терапії з похідними
сульфонілсечовиниПіонорм застосовують по ЗО мг на добу одноразово. У комбінації з
метформіном абоінсуліном Піонорм застосовують у дозі ЗО мг 1 раз на добу. При
комбінованійтерапії максимальна добова доза Піонорму становить ЗО мг.
Для пацієнтів згіперглікемією на фоні застосування максимально допустимих доз
метформіну слідспочатку ввести у схему лікування Піонорм і тільки після цього
замінитиметформін на інший препарат.
При лікуванні хворих на цукровийдіабет II типу слід обов’язково дотримуватися
дієти.
Побічна дія. У цілому побічніефекти були незначними і не вимагали переривання
лікуванняпрепаратом.
З боку системиобміну речовин: можливий розвиток гіпоглікемії (від слабкої до
вираженої).
З боку системитравлення: сухість у роті, в окремих випадках - диспепсія, діарея.
З боку системикровотворення: рідко - анемія, зниження рівня гемоглобіну та гематокриту.
Алергічніреакції: дуже рідко - ангіоневротичний набряк; висипка на шкірі, свербіж,
кропив’янка,оборотна алопеція, пропасниця, набряки.
Протипоказання. Встановленапідвищена чутливість до компонентів препарату, інсулінозалежний діабет (І тип),діабетичний кетоацидоз, вагітність, годування груддю.
Передозування. Данівідносно передозування препарату у людей обмежені. При цьому не спостерігаєтьсяяких-небудь специфічних клінічних симптомів. У випадку передозування препаратурекомендується проводити відповідну терапію з урахуванням клінічного станупацієнта.
Особливості застосування. Завдякиособливостям механізму дії, Піонорм не слід
застосовувати упацієнтів з цукровим діабетом І типу та для лікування діабетичного
кетоацидозу. Нерекомендується застосовувати препарат при захворюваннях печінки в
активній фазіабо при збільшенні активності АЛТ у 2,5 разу вище верхньої межі норми.
Слід обережнозастосовувати препарат у хворих з набряками. Розвиток анемії, зниження
гемоглобіну тазменшення гематокриту можуть бути пов’язані із збільшенням об’єму
плазми крові іне пов’язані з будь-якими клінічно значущими гематологічними
ефектами.
Піоглітазон, які інші тіазолідиндіони, може сприяти відновленню овуляцій у
передменопаузальномуперіоді у жінок з ановуляторним циклом та при наявності
резистентностідо інсуліну. Внаслідок покращання чутливості до інсуліну може
збільшитисяризик вагітності при відсутності адекватної контрацепції. Піонорм може
викликатипорушення менструального циклу.
У разівиникнення у пацієнта симптомів, які можуть вказувати на розвиток порушень
печінки, а саме:нудота, блювання, біль у животі, втома, анорексія та/або потемніння
сечі, слідпровести дослідження ферментів печінки.
При наявностіжовтяниці препарат відміняють.
Перед початкомлікування Піонормом слід усунути вторинні причини, які можуть
впливати нарівень глюкози у крові, наприклад інфекційні захворювання.
Вагітність талактація. Відповідного і добре контрольованого дослідження впливу
препарату навагітних жінок не проводилось. Піоглітазону гідрохлорид не слід
застосовувати увагітних жінок, крім випадків, коли користь значно перевищує
можливий ризикдля плоду. Щоб запобігти випадковому застосуванню препарату у ранні
термінивагітності, жінкам можна починати приймати препарат при негативному
результаті тестуна вагітність.
Дані проможливість виведення піоглітазону з грудним молоком у жінок відсутні. Але на
підставі того,що багато препаратів здатні потрапляти у грудне молоко, Піонорм не слід
застосовувати жінкам,які годують груддю.
Застосування упедіатрії. Безпечність і ефективність застосування піоглітазону у дітей до 18років не досліджені, тому застосування препарату у цій категорії хворих нерекомендується.
При появінудоти, блювання, болю у шлунку, втоми, анорексії та/або потемніння сечі сліднегайно повідомити про це лікаря.
Взаємодія з іншими лікарськимизасобами. Кетоконазол інгібує приблизно 80 - 85%
метаболізмупіоглітазону у печінці in vitro.
При одночасномузастосуванні піоглітазону з варфарином протягом 7 діб змін
фармакокінетикиварфарину не спостерігалося.
При сумісномузастосуванні Піонорму (по 45 мг на добу) та дигоксину (по 0,25 мг на
добу) протягом 7діб не спостерігалось змін фармакокінетики дигоксину.
ЗастосуванняПіонорму (по 45 мг на добу) сумісно з гліклазидом (по 5 мг на добу)
протягом 7 дібне викликало змін рівноважного стану фармакокінетики метформіну.
При одночасномузастосуванні Піонорму та оральних контрацептивів можливе
зменшенняконтрацептивного ефекту останніх.
Умови та термін зберігання. Зберігатипри кімнатній температурі, у сухому, захищеному від світла та недоступному длядітей місці. Термін зберігання – 2 роки.