ІНСТРУКЦІЯ
длямедичного застосування препарату:
ДИПРАЗИН
(Diprazinum)
Загальна характеристика:
міжнародна і хімічнаназви: promethazine;
10-(2-диметиламінопропіл)-фенотіазинугідрохлорид;
основні фізико-хімічнівластивості: таблетки, вкриті оболонкою, жовтого кольору з двоопуклоюповерхнею;
склад: одна таблеткамістить прометазину - 0,025 г;
допоміжні речовини: кальціюстеарат, цукор молочний, полівінілпіролідон низькомолекулярний медичний, тальк,магнію карбонат основний, титану діоксид, аеросил, тартразин, віск бджолиний,олія вазелінова.
Форма випуску. Таблетки,вкриті оболонкою.
Фармакотерапевтичнагрупа. Антигістамінні засоби для системного застосування. Похідні. АТС:R06АD02.
Фармакологічнівластивості.
Фармакодинаміка: Дипразин -похідне фенотіазину з високою протигістамінною (Н1-блокуючою) тапротиалергічною активністю. Препарат має значний вплив на центральну нервовусистему: седативний ефект, посилює дію наркотичних, снодійних, аналгезивних тамісцевоанестезуючих засобів, знижує температуру тіла, попереджає та угамовуєнудоту та блювання; виявляє помірну периферичну та центральну холіноблокуючудію та виражений адреноблокуючий ефект.
Фармакокінетика: Дипразин при прийомівнутрішньо швидко і добре всмоктується та проникає крізь гематоенцефалічний таплацентарний бар’єри. Зв’язування препарату з білками плазми становить 90%.Дипразин метаболізується в печінці з утворенням, головним чином, сульфоксидівта N-метильованих похідних прометазину. Після прийому внутрішньо періоднапіврозпаду становить 7 – 12 годин. Препарат виводиться переважно нирками, вменшій мірі – кишечником.
Показання длязастосування. Дипразин призначають при алергічних захворюваннях (кропив’янка,сироваткова хвороба, сінна пропасниця), при вазомоторних та алергічних ринітах,ревматизмі з вираженим алергічним компонентом, алергічних ускладненнях,обумовлених прийомом лікарських засобів, а також при захворюваннях шкіри(сверблячий дерматоз, нейродерміт, діатез, контактні дерматити, токсикодермія).В комплексній терапії при патологічних процесах в ЦНС, які супроводжуютьсяпідвищенням проникності судин (хворобі Меньєра, хореї, енцефаліті); у складікомплексної терапії психозів, неврозів, які супроводжуються збудженням,порушенням сну; при хворобах руху, в тому числі при морській та повітрянійхворобах.
У хірургії та стоматології препарат застосовують дляпремедикації для посилення ефекту місцевих анестетиків та аналгетиків.Призначають у складі комплексної терапії бронхообструктивного синдрому.
Спосіб застосування та дози. Дипразин застосовуютьвнутрішньо після їжі, по 0,025 г 3 - 4 рази на добу,вечірня доза може складати 2 таблетки.
Дітям дипразин призначають у дозах, які відповідаютьвіку.
Дітям віком від 2 до 12 місяців призначають препаратпо 1/4 таблетки 2 – 3 рази на добу, а в разі необхідності 3 – 4 рази на добу,віком від 1 до 6 років – по 1/2 таблетки 2 – 3 рази на добу, а в разінеобхідності 3 – 4 рази на добу, віком від 6 до 14 років – по 1 таблетці 2 – 3рази на добу, а в разі необхідності 3 – 4 рази на добу.
Для попередження захитування дипразин призначаютьодноразово за 1 годину до поїздки: дорослим 1 – 2 таблетки, дітям - 1/2 - 1таблетку.
Вищі дози для дорослих внутрішньо: разова - 0,075 г,добова - 0,5 г.
Побічна дія. Дипразин при прийомі внутрішньоможе викликати помірну анестезію слизових оболонок порожнини рота; інодіспостерігаються сухість у роті, нудота, запор, агранулоцитоз. З бокуцентральної нервової системи можливі сонливість, неспокій, рідкоекстрапірамідні розлади, порушення акомодації.
Протипоказання. Дипразин не слідпризначати при підвищеній чутливості до препарату та інших похіднихфенотіазину, при коматозному стані, в тому числі при інтоксикації алкоголем,при одночасному застосуванні інгібіторів МАО, у першому триместрі вагітності,під час лактації і дітям до 2 місяців, при порушенні функції печінки.
Взаємодія з іншими лікарськимизасобами. Дипразинпосилює дію аналгетиків, місцевоанестезуючих, седативних та снодійних препаратів,тому рекомендується пониження дози снодійних і аналгезивних засобів приодночасному застосуванні з дипразином. Препарат також посилює ефектантигіпертензивних та знижує ефект холінолітичних засобів.
При одночасному застосуванні з трициклічними антидепресантамидипразин посилює їх м-холіноблокуючий та седативний вплив на ЦНС.
Передозування. У дітейспостерігається збудження, неспокій, галюцинації, атаксія, атетоз, мідріаз, нерухомістьзіниць, гіперемія шкіри обличчя, гіпертермія, рідко гіпотензія.
У дорослих спостерігається депресія, коматозний стан, потімпсихомоторне збудження, рідко – гіпертермія і гіперемія шкіри.
Лікування: промивання шлунка, призначення активованого вугілля,засобів, що стабілізують гемодинаміку, за показаннями протисудомні, заспокійнізасоби, штучна вентиляція легень та інші реанімаційні заходи.
Особливості застосування. Не рекомендуєтьсязастосовувати дипразин для лікування дітей у випадку епізодичного блюванняневстановленого генезу. Дипразин слід призначати тільки при блюванні відомоїетіології, оскільки протиблювотні засоби центральної дії при вірусних інфекціяху дітей можуть викликати синдром Рейе. Слід бути обережними при застосуванніпрепарату у пацієнтів з гострими або хронічними захворюваннями дихальноїсистеми (особливо у дітей), тому що препарат пригнічує кашльовий рефлекс. Притривалому застосуванні препарату слід контролювати склад периферичної крові тафункцію печінки. Під суворим наглядом лікаря можливо застосування дипразину зопіоїдними аналгетиками і транквілізаторами при підготовці до операції. Під часлікування дипразином забороняється вживати алкоголь. На початку лікуванняпацієнти, що приймають препарат, повинні утримуватись від потенційнонебезпечних видів діяльності, які потребують підвищеної уваги та швидкоїреакції, в тому числі керування транспортом. В подальшому ці обмеження залежатьвід індивідуальної реакції на лікування.
Умови та термін зберігання. Зберігають у сухому, захищеномувід світла і недоступному для дітей місці при температурі від 15 до 25 °С.Термін зберігання – 3 роки.