ІНСТРУКЦІЯ

 для медичногозастосування препарату

МЕБІФОН

(MEBIРНONUM)

Загальна характеристика:

 хімічна назва: сіль динатрієва кислоти метиленбісфосфонової;

основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рідина;

склад: 1мл розчину містить мебіфону 15 мг;

допоміжні речовини: натрію хлорид, вода для ін’єкцій.

Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Антинеопластичні засоби. Код АТС L01X Х32*.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Мебіфон- препарат з групи бісфосфонатів, структурний аналог природного пірофосфату. Впрепараті ефективно поєднано протипухлинну дію та пригнічення деструкціїкісток. Мебіфон не виявляє на організм хворого таких токсичних впливів, якіпотребували б додаткового лікування.

Препарат маєвиражену аналгетичну дію (болі в кістках зменшуються або зникають), покращуєзагальний стан і фізичну активність хворих.

Мебіфон непригнічує систему кровотворення, імуногенез та імунну відповідь. У частинихворих має місце стимуляція білого та червоного ростків кровотворення. Уокремих хворих спостерігаються незначні зміни показників системи зсідання тапротизсідання крові.

В процесілікування можуть мати місце незначні дифузні зміни міокарда. Мебіфон не впливаєна органи дихання і функцію печінки.

Фармакокінетика. Препарат не метаболізується в організмі; виводитьсяу незміненому вигляді через нирки та шлунково-кишковий тракт, має здатністьнакопичуватися в імунокомпетентних тканинах (тимус, селезінка). Періоднапіввиведення 6 год..

Показання для застосування. Монотерапія та в складі схем протипухлинноїхіміотерапії при злоякісних пухлинах молочної, передміхурової залоз та легенівз метастазами в кістки.

Спосіб застосування та дози. Мебіфон вводять внутрішньовенно крапельно вдозі 300 мг (1 ампула) в 180 мл ізотонічного (0,9%) розчину натрію хлориду одинраз на добу. Цей розчин вливають протягом 40 хв.. Курс лікування 5 днів.Курсова доза 1,5 г. Кількість курсів від 3 до 5. Інтервал між курсами 3 тижні.

Побічнадія. ЕКГ –помірні зміни в міокарді, в поодиноких випадках – екстрасистолічна аритмія,підвищення зсідання крові, зниження вмісту тромбоцитів протягом доби післяпершого введення препарату, незначне підвищення вмісту креатиніну в сироватцікрові.

Протипоказання. Інсульт, інфаркт міокарда в анамнезі до 6 міс.,серцево-судинна недостатність ІІБ–ІІІ ступенів, активний туберкульоз, порушенняфункції печінки ІІІ ступеня, ниркова недостатність ІІІ-ІV ступеня, рівеньтромбоцитів у крові нижче 10⁵/мкл, вагітність, період годуваннягруддю, індивідуальна підвищена чутливість до бісфосфонатів.

Передозування. Внутрішньовенне введення препарату в дозах, більшерекомендованих, особливо у разі швидкого введення, може призвести до ураженнянирок, гіпокальціємії. У такому випадку вводять кальцію глюконат або кальціюхлорид 10% 10–40 мл (залежно від тяжкості передозування), здійснюють заходищодо підтримання дихання та гемодинаміки, симптоматичну терапію. У разі тяжкогоотруєння при недостатній ефективності перелічених заходів показане проведеннягемодіалізу.

Особливості застосування. Під час лікування Мебіфоном необхіднопідтримувати належну гідратацію організму, контролювати вмісту кальцію такреатиніну в сироватці крові. Мебіфон не можна змішувати з інфузійними розчинами,що містять йони кальцію, наприклад, Рінгера.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Не можна використовувати Мебіфон з іншимибісфосфонатами. Доцільно включати Мебіфон у схеми протипухлинної хіміотерапії,при цьому разова та курсова дози Мебіфону не змінюються.

При сумісномузастосуванні в схемах лікування Мебіфону з похідними платини через можливістьпотенціювання нефротоксичної дії необхідний контроль функції нирок (рівенькреатиніну в сироватці крові і т.д.).

Умови зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці притемпературі не вище +25˚С.

Термін придатності. 2 роки.