ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосуванняпрепарату
АНДРОКУР ®ДЕПО
(ANDROCUR® DEPOT)
Загальна характеристика:
міжнародна назва: ципротерон;
основні фізико-хімічні властивості: прозорий розчин, що не міститьвключень;
склад: 1 ампула (3 мл) препарату містить 300 мг ципротерону ацетату вмасляному розчині;
допоміжні речовини: бензилбензоат, олія рицинова для ін’єкцій.
Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група. Гормони статевих залоз та препарати, якізастосовують при патології статевої сфери. Антиандрогени.
Код АТС G03H А01.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Андрокур являє собою гормональний препарат з антиандрогенною дією.
Ципротерону ацетат конкурентно пригнічує вплив андрогенів наандрогенозалежні органи-мішені, наприклад, захищає передміхурову залозу відвпливу андрогенів, що виробляються в статевих залозах та/або корі наднирковихзалоз.
Ципротерону ацетат має центральну інгібуючу дію. Антигонадотропнийефект зумовлює зниження синтезу тестостерону в яєчках і, як наслідок, зменшенняконцентрації цього гормону в сироватці.
При застосуванні ципротерону ацетату знижується статевий потяг іпотенція, а також пригнічується функція статевих залоз. Після відміни препаратуці ефекти зникають.
При застосуванні високих доз ципротерону ацетату інколи спостерігалосьнезначне зростання рівня пролактину.
Дані стандартних доклінічних досліджень токсичності при багаторазовомузастосуванні ципротерону ацетату не вказують на існування будь-якогоспецифічного ризику для людського організму.
Під час досліджень на самцях щурів доведено, що лікування ципротеронуацетатом тимчасово пригнічує фертильність, проте не призводить до ушкодженнясперматозоїдів, що могло б зумовити появу вроджених вад або зниженняфертильності у потомства.
На даний час клінічний досвід та результати проведених епідеміологічнихдосліджень не дають підстав припускати підвищення частоти розвитку пухлинпечінки у людей. Результати досліджень канцерогенності ципротерону ацетату, щопроводились на гризунах, не вказують на
існування будь-якої специфічної канцерогенної дії. Проте слідзауважити, що статеві стероїди можуть сприяти росту деяких гормонозалежнихтканин та пухлин.
Загалом, наявні дані не дають підстав висувати заперечень щодозастосування препарату у людей, при прийманні його у відповідності із наданимивказівками та у рекомендованій дозі.
Підчас експериментальних досліджень ципротерону ацетат у високих дозахдемонстрував кортикоїдоподібний ефект на надниркові залози у пацюків та собак,що може вказувати на можливість появи подібних ефектів у людей при прийманнінайвищих доз препарату (300 мг/день).
Фармакокінетика.
Післявнутрішньом’язового введення ципротерону ацетат поступово та повністювивільняється із внутрішньом’язового депо. Максимальний рівень ципротеронуацетату в сироватці становить 180 ± 54 нг/мл і досягається через 2 - 3 дні.Після цього рівень гормону у сироватці знижується із кінцевим періодомнапіввиведення, що дорівнює 4 ± 1,1 дня. Повний кліренс ципротерону ацетату зсироватки становить 2,8 ± 1,4 мл/хв/кг. Ципротерону ацетат метаболізуєтьсярізними шляхами, включаючи гідроксилювання та кон’югацію. Основний метаболіт уплазмі крові - 15b-гідроксипохідне. Метаболізм першої фази каталізуєтьсяголовним чином ферментом CYP3A4 цитохрому P450.
Частка прийнятої дози виводиться в незміненому вигляді з жовчю. Більшачастина речовини екскретується у вигляді метаболітів з сечею та жовчю.
Ципротерону ацетат практично повністю зв’язується виключно зальбумінами плазми. Приблизно 3,5-4% загального рівня стероїду залишається увільному стані. Оскільки зв’язування з білками не специфічне, зміна рівняглобуліну, що зв’язує статеві стероїди, не впливає на фармакокінетикуципротерону ацетату. У зв’язку із тривалим періодом напіввиведення із плазми укінцевій фазі та 7-денним інтервалом дозування при багаторазовому введенніможна очікувати акумуляцію ципротерону ацетату у сироватці. Приблизно через 5тижнів досягається рівновага між вивільненням ципротерону ацетату з депо тайого елімінацією.
Абсолютна біодоступність ципротерону ацетату після внутрішньом’язовоїін’єкції вважається повною.
Показання для застосування.
Лікуваннянеоперабельного раку передміхурової залози.
Зниженнясексуального потягу при патологічних відхиленнях у статевій сфері у чоловіків.
Спосіб застосування та дози.
Ін’єкції слід робити дуже повільно. Препарат призначений тільки длявнутрішньом’язових ін’єкцій. Необхідно ретельно стежити за тим, щоб речовина,яка вводиться, не потрапила у судину.
Лікуваннянеоперабельного раку передміхурової залози.
Одну ампулу препарату вводити щотижня у вигляді глибокоївнутрішньом’язової ін’єкції.
При поліпшенні стану або ремісії захворювання не слід змінюватипризначену дозу препарату або припиняти лікування.
Зниження сексуального потягу при патологічних відхиленнях у статевій сфері
Одна ампулапрепарату вводиться кожні 10 - 14 днів у вигляді глибокої внутрішньом’язовоїін’єкції. У виключних випадках, якщо ефект від лікування є недостатнім, можутьвводитися 2 ампули кожні 10 - 14 днів, бажано по одній ампулі в правий та лівийсідничний м’яз.
Якщотерапевтичний результат вважається задовільним, доцільно зменшити дозу шляхомпоступового збільшення інтервалу між ін’єкціями. Для стабілізаціїтерапевтичного ефекту необхідно застосовувати Андрокур® Депотривалий час і по можливості – одночасно з використанням психотерапевтичнихзаходів.
Побічна дія.
У нижчезазначеній таблиці наведені небажані ефекти, що булизареєстровані у пацієнтів, які отримували ципротерону ацетат (пост-маркетинговідані), але для яких зв’язок із застосуванням препарату Андрокур®Депо не був ані підтверджений, ані спростований.
| Системи та органи
| Дуже часті
(≥ 1/10)
| Часті
(≥ 1/100 і <1/10)
| Нечасті
(≥ 1/1000, <1/100)
| Рідкі
(≥ 1/10000, <1/1000)
| Поодинокі
(<1/10000 )
|
| Розлади імунної системи
| | | | Реакції гіперчутливості
| |
| Метаболічні та аліментарні порушення
| | Підвищення або зниження маси тіла
| | | |
| Психічні розлади
| Зниження лібідо, еректильна дисфункція
| Пригнічений настрій, стан неспокою
(тимчасовий)
| | | |
| Захворювання шкіри та підшкірної клітковини
| | | Висипання
| | |
| Кістково-м’язові та сполучнотканинні розлади
| | | | | Остеопороз
|
| Порушення з боку репродуктивної системи та молочних залоз
| Зворотнє пригнічення сперматогенезу
| Гінекомастія
| | | |
| Загальні розлади та місцеві реакції
| | Підвищена втомлюваність, припливи жару, посилене потовиділення
| | | |
При лікуванні препаратом Андрокур®Депо знижуєтьсястатевий потяг і потенція та пригнічується функція статевих залоз. Ці явищаминають після припинення терапії.
Андрокур®Депо внаслідок своєї антиандрогенної таантигонадотропної дії протягом кількох тижнів застосування пригнічуєсперматогенез. Після припинення лікування сперматогенез поступово відновлюєтьсяпротягом кількох місяців.
Застосування препарату Андрокур®Депо зумовлюєгінекомастію (що іноді поєднується із підвищеною чутливістю грудних сосків придотику), що, як правило, минає після відміни препарату.
Як і при застосуванні інших антиандрогенних препаратів, тривалезниження рівня андрогенів за допомогою Андрокуру може зумовити розвитокостеопорозу.
У хворих, які отримували 200 – 300 мг ципротерону ацетату,зареєстровані випадки розвитку гепатотоксичності, у тому числі жовтяниці,гепатиту та печінкової недостатності, що інколи призводили до летального кінця.Більшість цих випадків стосувалися лікування чоловіків з раком передміхуровоїзалози. Токсичність препарату залежить від дози і розвивається зазвичай післядекількох місяців лікування.
Післязастосування статевих стероїдів, до яких належить і діюча речовина препаратуАндрокур® Депо, у поодиноких випадках спостерігався розвитокдоброякісних, а ще рідше – злоякісних пухлин печінки. В окремих випадкахвнутрішньочеревні кровотечі, спричинені цими пухлинами, загрожували життю.
Вокремих випадках під час застосування препарату Андрокур®Депоу високих дозах може спостерігатися відчуття задишки.
Повідомлялося про розиток тромбоемболічних явищ у пацієнтів, якізастосовували Андрокур® Депо, проте їх причиннийвзаємозв’язок із застосуванням препарату не був встановлений.
Протипоказання.
Для лікуваннянеоперабельного раку передміхурової залози:
Захворювання печінки.
Синдром Дубіна-Джонсона, синдром Ротора.
Пухлини печінки в даний час або в анамнезі (лише у випадку, колипухлина не зумовлена метастазами раку передміхурової залози).
Тяжкий загальний стан (якщо він не пов’язаний з неоперабельним ракомпередміхурової залози).
Тяжка хронічна депресія.
Тромбоемболічні стани, що вже існують в даний час.
Підвищена чутливість до будь-якого із компонентів препарату.
Для зниження сексуального потягу при патологічних відхиленнях устатевій сфері:
Захворювання печінки
Синдром Дубіна-Джонсона, синдром Ротора.
Пухлини печінки в даний час або в анамнезі.
Тяжкий загальний стан.
Тяжка хронічна депресія.
Тромбоемболічні стани в даний час або в анамнезі.
Тяжкі форми діабету із судинними ускладненнями.
Серпоподібно-клітинна анемія.
Підвищена чутливість до будь-якого із компонентів препарату.
Передозування.
Результатидосліджень на гостру токсичність препарату після одноразового введенняпоказують, що ципротерону ацетат (діюча речовина препарату Андрокур®Депо)можна вважати практично нетоксичною речовиною. Після одноразового ненавмисногозастосування дози, що у кілька разів перевищує терапевтичну, не очікувалосьжодного ризику гострої інтоксикації.
Особливості застосування.
При призначенні препарату для лікування патологічних відхилень устатевій сфері алкоголь може усувати пригнічувальну дію Андрокуру®Депона статевий потяг.
Препарат Андрокур®Депо не призначається до завершеннястатевого дозрівання, оскільки не можна виключити несприятливий вплив препаратуна ріст та ендокринну систему хворого.
Протягом всього періоду лікування необхідно регулярно перевірятифункцію печінки та кори надниркових залоз, а також робити аналіз крові звизначенням кількості еритроцитів.
Перед початком лікування та у разі, якщо спостерігаються будь-якісимптоми гепатотоксичності, слід дослідити функцію печінки. Якщо діагнозгепатотоксичності підтверджується, за відсутності іншої причини її виникнення(наприклад, за наявності метастазів), застосування ципротерону ацетатурекомендується відмінити. Лікування можна продовжувати тільки у разі, якщокористь від терапії переважає можливий ризик.
При болях у верхній частині живота, збільшенні печінки або ознакахвнутрішньочеревної кровотечі під час лікування препаратом Андрокур®Депопри диференційній діагностиці слід врахувати ймовірність наявності пухлинипечінки.
Пацієнти з цукровим діабетом потребують ретельного медичного наглядупід час лікування.
При виникненні відчуття задишки під час застосування препарату Андрокур®Депопри диференційній діагностиці необхідно враховувати відомий стимулюючий впливна дихальну систему прогестерону та синтетичних прогестагенів, щосупроводжується гіпокапнією та компенсаторним респіраторним алкалозом.Вважається, що такі стани не потребують лікування.
Пацієнти з артеріальними або венозними тромботичними/тромбоемболічнимиявищами (наприклад, тромбоз глибоких вен, легенева емболія, інфаркт міокарда)або цереброваскулярними хворобами в анамнезі або хворі з пухлинами на пізнійстадії перебувають у групі підвищеного ризику розвитку тромбоемболічних явищ уподальшому.
Перед призначенням препарату хворим на неоперабельний ракпередміхурової залози з тромбоемболічними явищами в анамнезі, тяжкими формамицукрового діабету з ураженнями судин або серпоподібно-клітинною анемією в кожномуокремому випадку слід ретельно виважити користь від лікування у порівнянні зризиком.
Як і всі масляні розчини, Андрокур®Депо вводитьсявнутрішньом’язово. Досвід показує, що при дуже повільному введенні розчинуможна уникнути появи короткочасних реакцій, що іноді спостерігаються під часабо одразу після ін’єкції масляного розчину (позиви до кашлю, напади кашлю,розлади зовнішнього дихання).
Вплив на здатність керуватиавтомобілем і працювати з механізмами
Пацієнти, види діяльності яких потребують підвищеноїуваги (наприклад, оператори машин, водії тощо), повинні враховувати, щозастосування препарату Андрокур®Депо може зумовлювативтомлюваність і зниження активності та здатності до зосередження.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Може змінитись потреба у пероральних антидіабетичних препаратах абоінсуліні.
Незважаючи на те, що клінічних досліджень взаємодії препарату злікарськими засобами не проводилось, оскільки він метаболізується за участюферменту CYP3A4, очікується, що кетоконазол, ітраконазол, клотримазол,ритонавір та інші сильні інгібітори CYP3A4 пригнічують метаболізм ципротеронуацетату. З іншого боку, індуктори CYP3A4, такі як рифампіцин, фенітоїн талікарські засоби, що містять звіробій, можуть знижувати рівень ципротеронуацетату.
Базуючись на дослідженнях in vitro, можна припустити, що призастосуванні високих терапевтичних доз ципротерону ацетату (100 мг тричі надобу) можливе інгібування таких ферментів системи цитохрому Р450, як CYP2C8,2C9, 2C19, 3A4 і 2D6.
При одночасному застосуванні інгібіторів HMGCoA (статинів) та високихтерапевтичних доз ципротерону ацетату через однаковий шлях метаболізму цихречовин може зростати асоційований зі статинами ризик міопатії аборабдоміліозу.
Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці, прикімнатній температурі (не вище 30°С).
Термін придатності - 5 років.