ІНСТРУКЦІЯ
для медичногозастосування препарату
ЗЕРИТ
(ZERIT®)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: ставудин (d4T);2’3’-дидегідро-3’-дезокситимідин;
основні фізико-хімічні властивості: ставудин являє собою білу або майже білу кристалічнуречовину з молекулярною масою 224,2;
склад: одна капсула містить 15 мг або 20 мг або 30мг або 40 мг ставудину;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна,магнію стеарат, натрію крохмаль гліколят, лактоза безводна; лактоза водна,оболонка капсули складається з желатину, барвники: заліза оксиди (червоний,жовтий, чорний), титану діоксид; маркування капсул виконане харчовимибарвниками.
Форма випуску.
Капсули.
Фармакотерапевтична група.
Антивірусний засіб для лікування ВІЛ-інфікованих хворих.Код АТС J05A F04.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Як аналог тимідину, ставудин є противіруснимпрепаратом, що активний in vitro відносно ВІЛ у клітинах людини. Під впливомклітинних кіназ він фосфорилюється в ставудинтрифосфат, який пригнічує зворотнутранскриптазу ВІЛ внаслідок конкуренції з природним субстратом, а саме:тимідинтрифосфатом. Препарат також пригнічує синтез вірусної ДНК через індукціютермінування ланцюгів ДНК, що пояснюється відсутністю 3’-гідроксильної групи,необхідної для елонгації ДНК. In vitro ставудинтрифосфат пригнічує клітиннуДНК-полімеразу g через пригнічення синтезу мітохондріальної ДНК. Йогоактивність щодо клітинних ДНК полімераз a і b в 100 разів нижча відноснозворотної транскриптази ВІЛ. У результаті пасивування in vitro, а також у ходідослідження ізолятів хворих після їх лікування були виділені штами ВІЛ‑1із зниженою чутливістю до ставудину. Однак дані щодо розвитку резистентностіВІЛ до ставудину in vivo обмежені, як і щодо перехресної резистентності доінших аналогів нуклеозидів.
Фармакокінетика.
Дорослі. Абсолютна біодоступність становить 86±18%.Після вживання численних пероральних доз 0,5‑0,67 мг/кг Cmax дорівнювало810±175 нг/мл. Значення Cmax (максимальної концентрації) і AUC(площа під кривою) збільшуються пропорційно дозі в дозовому інтервалі 0,033‑4,0мг/кг при пероральному вживанні.
Період напіввиведення не залежить від дози ідорівнює 1,3±0,2 години після приймання одноразової дози та 1,4±0,2 годинипісля приймання множинних доз препарату. Час напівжиття всередині клітиниставудинтрифосфату in vitro дорівнює 3,5 години в лімфоцитах лінії CEM і вмононуклеарних клітинах периферичної крові, що дозволяє застосовувати препаратдва рази на день.
Загальний кліренс ставудину становить 600±90 мл/хв.,а нирковий кліренс - 240±50 мл/хв., що вказує на активну канальцеву секреціюпоряд з гломерулярною фільтрацією. Після перорального прийому в незміненомустані з сечею виводиться 34±5% одноразової дози або 40±12% - після прийомумножинних пероральних доз; причому інші 60% препарату, можливо, виділяються зорганізму ендогенними механізмами.
Метаболізм ставудину у людини не досліджувався.
Фармакокінетика ставудину літніх хворих невивчалася.
Діти. Фармакокінетичний профіль післяприймання першої дози та в стаціонарному стані не відрізнявся, також невідзначалася будь-яка кумуляція ставудину в організмі при вживанні дози 0,125-2мг/кг два рази на день. Величини Cmax і AUC пропорційні отриманійдозі. Після перорального прийому капсул ставудину середня абсолютнабіодоступність становила 84 %. Після приймання одноразової пероральної дозисередній напівперіод виділення з організму становив приблизно 1 годину.
Хворі на нирки. Хворим із зниженою функцією нирокрекомендується коригувати дозу препарату, оскільки що із зменшенням кліренсукреатиніну зменшується і кліренс ставудину.
Хворі на печінку. Не відрізняється фармакокінетикаставудину в хворих із порушеною функцією печінки та хворих із нормальноюфункцією печінки.
Показання для застосування.
Препарат застосовується для лікуванняВІЛ-інфікованих хворих.
Спосіб застосування та дози.
Для найкращого всмоктування препарату капсули бажаноприйняти принаймні за одну годину до їжі, запиваючи достатньою кількістю води(не менше 100 мл). Якщо це неможливо, то ЗЕРИТ можна приймати разом із легкоюїжею. В разі виникнення проблем з ковтанням капсул можна перевести хворого нарозчинні форми препарату “ЗЕРИТ” або дозволити акуратно розкривати капсулу ізмішувати її вміст із якоюсь їжею.
Щоденна доза препарату призначається відповідно домаси тіла хворого та інших індивідуальних характеристик.
Дорослі та діти старші 12 років.
Маса тіла
| Доза препарату “ЗЕРИТ”
|
< 60 кг
| 30 мг два рази на день; кожні 12 годин
|
=> 60 кг
| 40 мг два рази на день; кожні 12 годин
|
Діти старші 3 місяців.
Маса тіла
| Доза препарату “ЗЕРИТ”
|
< 30 кг
| 1 мг/кг два рази на день; кожні 12 годин
|
=>30 кг <60 кг
| 30 мг два рази на день; кожні 12 годин
|
=> 60 кг
| 40 мг два рази на день; кожні 12 годин
|
При захворюваннях печінки. Коригування дози непотрібне.
Дорослим при захворюваннях нирок рекомендується зниження дози відповідно дорівня кліренсу креатиніну.
Кліренс креатиніну
(мл/хв.)
| Дозування відповідно до маси тіла
|
=> 60 кг
| <60 кг
|
> 50*
| 40 мг кожні 12 годин
| 30 мг кожні 12 годин*
|
26 - 50
| 20 мг кожні 12 годин
| 15 мг кожні 12 годин
|
< 25**
| 20 мг кожні 24 години
| 15 мг кожні 24 години
|
* Звичайна доза, коректування дози непотрібно.
|
** Хворим після сеансу гемодіалізу рекомендується одразу прийняти добову дозу препарату. У дні, коли діаліз не проводиться, препарат слід приймати в звичайному режимі .
|
Побічна дія.
Під час лікування ВІЛ-інфікованих хворих дужескладно відрізнити побічні ефекти, викликані прийманним препарату “ЗЕРИТ”, відпобічної дії інших препаратів, які застосовуються одночасно з ним, та простовід небажаних симптомів, що обумовлені складністю захворювання.
Периферична нейропатія являе - цедозозалежний побічний ефект, ризик розвитку якого зростає при одночасномузастосуванні препарату з диданозином. Периферична нейропатія звичайносупроводжується двобічним симетричним відчуттям оніміння кінцівок: поколюваннямта болем у ступнях ніг та кистях рук. У клінічних дослідженнях поява такихсимптомів була залежна від дози та/або стадії захворювання. У випадкусприятливого припинення симптоматики можна поновити лікування препаратом“ЗЕРИТ”, призначаючи половину від дози, що вживалася.
Панкреатит різного ступеня тяжкості може розвинутисяу хворого на різній стадії лікування і не залежить від монотерапії абокомбінації з іншими препаратами або ступеня імуносупресії. В комбінації здиданозином ризик розвитку панкреатиту збільшується.
Молочнокислий ацидоз та жировий гепатоз можутьпроявлятися симптомами диспепсії (нудота/блювання, розлад травлення, пронос абозапор, почуттям важкості в ділянці печінки), а також підвищення трансаміназпечінки АЛАТ/АСАТ. При підвищенні рівня трансаміназ печінки більш ніж у п’ятьразів слід розглянути питання про доцільність лікування хворого будь-якимианалогами нуклеозидів.
Протипоказання.
Застосування препарату “ЗЕРИТ” протипоказане хвориміз гіперчутливістю до ставудину або будь-якого іншого компонента, що входить дойого складу.
Не слід рекомендувати ЗЕРИТ для лікування дітейвіком до 3-х місяців - достовірні відомості про безпеку застосування препаратудітьми такого віку на сьогодні відсутні.
Передозування.
Немає серйозної небезпеки в тому, що людина абодитина випадково прийме надлишкову дозу препарату ( відомо, що у дорослих12-разове перевищення добової дози не супроводжувалось ознаками гостроїінтоксикації), однак в цьому випадку потрібна консультація лікаря, а принеобхідності можливе проведення неспецифічних детоксикаційних заходів.
Особливості застосування.
Призначаючи лікування препаратом “ЗЕРИТ”, треба уважно слідкувати застаном здоров’я хворого. Перед початком призначення препарату необхідновизначати функціональний стан нирок, наявність симптомів периферичноїнейропатії (постійне поколювання, оніміння або біль в ділянці рук і/або ніг), атакож стан підшлункової залози.
Пацієнт повинен знати.
Не можна передавати ЗЕРИТ іншій особі, навіть якщовона хвора на таке саме захворювання або має аналогічні симптоми.
ЗЕРИТ може поліпшити стан хворого, але навіть підчас лікування цим препаратом пацієнт залишається ВІЛ-інфікованим та повинензапобігти передачі інфекції іншій людині і дотримуватися усіх запобіжнихзаходів.
Під час лікування можуть виникати інші захворювання,які пов’язані з ослабленням імунної системи - інфекції, викликаніумовно-патогенними мікроорганізмами. В цьому разі може знадобитися специфічне,а деколи і превентивне лікування таких захворювань. Під час лікуванняпрепаратом дуже важливо постійно знаходитися під наглядом лікаря.
У разі появи постійного відчуття оніміння,поколювання або болю в ділянці рук і/або ніг (можливо, початкові проявипериферичної нейропатії, яка серйозно впливає на нервову систему) абоабдомінального болю, нудоти, блювання (можливо, первинні прояви панкреатиту аборозладу функції печінки). При появі будь-яких нових симптомів пацієнт повиненнегайно інформувати лікаря.
Курс лікування препаратом “ЗЕРИТ” повинен тривати,доки лікар не змінить призначення.
Вагітність і лактація. Лікарю необхідно знатидо початку лікування пацієнтки ЗЕРИТОМ про наявність у неї вагітності абопланування завагітніти, оскільки препарат можна застосовувати під час вагітностітільки під ретельним наглядом лікаря. Якщо пацієнтка годує груддю або плануєгодувати, її необхідно попередити, що це приведе до ВІЛ-інфікування дитини.Спеціалісти радять ВІЛ-інфікованим жінкам ні в якому разі не годувати дітейгруддю.
Пропуск дози. Якщо пацієнт випадково пропустив часприйому препарату, то наступного разу треба прийняти звичайну дозу. Не можнаприймати подвійну для того, щоб компенсувати пропущену.
Застосування препарату “ЗЕРИТ” не впливає на здатність людини керуватитранспортними засобами або механізмами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Зидовудин може пригнічувати внутрішньоклітиннефосфорилювання ставудину, тому не рекомендується приймати ЗЕРИТ одночасно іззидовудином. Одночасний прийом диданозину, ламівудину або нелфінавіру невпливає на ефективність препарату “ЗЕРИТ”.
Умови та термін зберігання.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
Зберігати при температурі 15-30 °С в захищеному відсвітла місці.
Термін зберігання - 2 роки.