ІНСТРУКЦІЯ

для медичногозастосування препарату

ДИПРИВАН

(DIPRIVAN)

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: пропофол;2,6-диізопропілфенол;

основні фізико-хімічнівластивості: воднаізотонічна емульсія типу “олія у воді” білого кольору;

склад: 1 мл емульсiї мiстить 10 мг пропофолу;

допоміжні речовини: олiя соєва, гліцерин,фосфатид очищений яєчний, сіль динатрієва ЕДТА, натрiю гідроксид, вода дляін’єкцій.

Форма випуску. Емульсія для внутрiшньовеннихінфузій.

Фармакотерапевтична група. Засоби для загальної анестезiї.

Код АТС N01A X10.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Пропофол - засіб длязагальної анестезії, що має короткочасну дію і викликає швидкий медикаментознийсон протягом приблизно 30 с. Звичайно відновлення свідомості відбуваєтьсяшвидко. Механізм дії, як і у разі застосування інших засобів для анестезії, немає належного пояснення. Як правило, при застосуванні пропофолу для ввідної анестезії та для підтримання їїспостерігаються зниження середніх показників артеріального кров’яного тиску іневеликі зміни частоти серцевих скорочень. Разом з тим гемодинамічніпараметри звичайно залишаються відносно стійкими під час підтримання анестезії.Хоча після введення пропофолу може виникати пригнічення дихання, будь-якіефекти, подібні до тих, що виникають при застосуванні інших внутрішньовенниханестезуючих засобів, легко піддаються контролю у клінічних умовах.

Диприван зменшує церебральний кровотік, внутрішньочерепний тиск та знижуєцеребральний метаболізм. Зменшення внутрішньочерепного тиску є більш виражениму хворих з підвищеними базовими показниками внутрішньочерепного тиску.

Пробудження, як правило, відбувається швидкоі з ясною свідомістю, частота випадків головного болю, післяопераційної нудотита блювання низька.

Диприван у терапевтичних концентраціях непригнічує синтез гормонів кори надниркових залоз.

Фармакокінетика. Зниження концентрації пропофолу після введення болюсної дози або після припинення вливання можнаописати за допомогою відкритої трифазної моделі.Перша фаза характеризується дуже швидким розподілом (напівперіоддорівнює 2 - 4 хв), друга - швидким виведенням з організму (період напіввиведення – 30 - 60 хв). Далі спостерігаєтьсяповільніша фаза, для якої характерний перерозподіл пропофолу із слабкоперфузованої тканини у кров.

Пропофол широко розподіляється і швидковиводиться з організму (загальний кліренс становить 1,5 - 2 л/хв). Препаратметаболiзується головним чином у печiнцi, внаслідок чого утворюються неактивніскладні сполучення пропофолу і відповідний до нього хінол, якi виводяться ізсечею.

Коли Диприван застосовують для підтриманняанестезії, концентрація його в крові асимптотично досягає стабільного рівня,відповідного до швидкості введення. У межах швидкостей вливання, якірекомендуються, фармакокінетика Дипривану має лінійний характер.

Показання для застосування. Короткочасна анестезія. Можна застосовуватидля ввідної анестезії і для підтримання анестезії. Диприван можна такожзастосовувати для забезпечення седативного ефекту у дорослих хворих, якимпроводиться штучна вентиляція легенів.

Спосіб застосування та дози. Як правило, Диприван вимагає додатковогозастосування аналгезивних засобів. Диприван добре поєднується зі спинномозковоюта епідуральною анестезією; з лікарськими засобами, які використовуються дляпремедикації, з міорелаксантами, інгаляційними засобами та аналгетиками;фармакологічної несумісності між цими засобами не виявлено.

Дорослі.

Ввідна анестезія.

Диприван можна застосовувати для ввідної анестезії шляхомповільного болюсного введення або інфузії.

Незалежно від того, проводилася чи ніпремедикація, Диприван рекомендується титрувати (болюсне введення або інфузіяприблизно 40 мг кожні 10 с для середнього дорослого пацієнта у задовільномустані) залежно від реакції хворого до появи клінічних ознак анестезії. Длябільшості дорослих пацієнтів до 55 років доза Дипривану становить 1,5 - 2,5 мг/кг. Сумарну необхідну дозу можна зменшити,використовуючи менші швидкості введення (20 - 50 мг/хв).Для пацієнтів старше цього віку, як правило, потрібна менша доза. Пацієнтам3-го та 4-го класу за шкалою ASA введення слід здійснювати з меншою швидкістю(приблизно 20 мг кожні 10 с).

Підтримання загальної анестезії.

Анестезію можна підтримувати постійною інфузією Дипривану або шляхом повторних болюснихін’єкцій, необхідних для підтримання потрібноїглибини анестезії.

Постійна інфузія. Необхідна швидкістьвведення значно варіює залежно від індивідуальних особливостей хворих. Якправило, швидкість у межах 4 - 12 мг/кг/годзабезпечує підтримку адекватної анестезії.

Повторне болюсне введення. Якщовикористовується техніка повторного болюсного введення, залежно від клінічноїнеобхідності вводиться доза від 25 до 50 мг.

Забезпечення седативного ефекту під часінтенсивної терапії.

При використанні Дипривану з метоюзабезпечення седативного ефекту у дорослих хворих, яким проводять штучнувентиляцію легенів (ШВЛ) і які одержують інтенсивну терапію, препаратрекомендується застосовувати шляхом постійної інфузії. Швидкість інфузії слідкоригувати згідно з необхідною глибиною седативного ефекту, але швидкості вмежах 0,3 - 4,0 мг/кг/год повинні забезпечити задовільний седативний ефект.

Хворі похилого віку.

У хворих похилого віку доза Дипривану, необхіднадля ввідної анестезії, повинна бути зменшена. При зменшенні дози слід брати доуваги фізичний стан і вік пацієнта. Зменшена доза повинна вводитися повільніше,її слід титрувати відповідно до реакції пацієнта. При застосуванні Диприванудля підтримуючої анестезії або седації швидкість інфузії або “бажануконцентрацію” слід зменшити. У пацієнтів 3 – 4-го класу за шкалою ASA доза ташвидкість введення повинні бути ще меншими. Пацієнтам літнього віку швидкеболюсне введення (разове або повторне) не проводиться через ризик пригніченнясерцевої та дихальної систем.

Діти.

Ввідна анестезія.

Диприван не рекомендований дітям до 3 років.

При застосуванні Дипривану з метоюзабезпечення індукції в анестезію у дітей його слід повільно вводити доти, докине виникнуть клінічні ознаки анестезії. Дозу слід коригувати згідно з вікомі/або масою тіла. Для більшості дітей старше 8 років для ввідної анестезії, якправило, потрібно приблизно 2,5 мг/кг Дипривану. Для дітей молодше цього вікудози можуть бути нижчими. Нижча доза рекомендується для дітей 3 – 4-го класу зашкалою ASA.

Підримання загальної анестезії.

Диприван не рекомендований дітям до 3 років.

Анестезію можна підтримувати постійною інфузією Дипривануабо шляхом повторних болюсних ін’єкцій, необхідних для підтримання потрібноїглибини анестезії. Швидкість введення значно варіює серед пацієнтів, алешвидкість введення від 9 до 15 мг/кг/год, як правило, дозволяє досягтиадекватної анестезії.

Забезпечення седативного ефекту під час хірургічнихабо діагностичних процедур.

Диприван не рекомендований дітям оскількийого безпека та ефективність не доведені у цієї групи пацієнтів.

Забезпечення седативного ефекту під часінтенсивної терапії.

Диприван не рекомендований як седативний засіб дітям,оскільки його ефективність та безпека не доведені у цієї групи пацієнтів. Хочапричинно-наслідкового зв’язку встановлено не було, при неліцензійномузастосуванні були повідомлення про серйозні небажані явища (включаючи летальнівипадки), і дані явища найчастіше спостерігалися у дітей з інфекціями дихальнихшляхів, яким вводили дози, що перевищували рекомендовані дози для дорослих.

Спосіб застосування.

Диприван можна застосовувати для інфузії унерозведеному вигляді з використанням пластмасових шприців або скляних флаконівдля інфузії. Коли Диприван застосовують у нерозведеному вигляді дляпідтримуючої анестезії, рекомендується завжди користуватися перфузорами абоінфузоматами для того, щоб здійснювати контроль швидкості введення.

Диприван можна також застосовуватирозведеним у 5% розчині декстрози у мішках з ПВХ або у скляних флаконах.Розчин, який не повинен перевищувати співвідношення 1:5 (2 мг пропофолу/мл),повинен готуватися відповідно до правил асептики безпосередньо передзастосуванням. Суміш зберігає стабільність протягом 6 год.

Розведення можна здійснювати з використанням різнихтехнічних систем для інфузії, але набір для вливання, використаний окремо, можеспричинити випадкове, безконтрольне введення великих об’ємів розчину Дипривану.Бюретки, лічильники крапель або дозуючий насос завжди повинні входити до складунабору для інфузії. Ризик неконтрольованого вливання слід брати до уваги прирозрахунку максимальної кількості розчину в бюретці.

Диприван може бути введений через трійник з клапаномз додаванням його до 5% розчину декстрози для внутрішньовенного введення, 0,9%розчину натрію хлориду для внутрішньовенного введення або 4% розчину декстрозиз 0,18% розчином натрію хлориду для внутрішньовенного введення.

Диприван можна попередньо змішувати з альфентанілом500 мкг/мл (“Рапіфеном”) у співвідношенні 20:1 - 50:1 та вводитивнутрішньовенно. Суміш слід готувати в асептичних умовах і використати протягом6 год після приготування.

Щоб зменшити біль при введенні, Диприван може бутизмішаний з 1% розчином лідокаїну в пластмасовому шприці у співвідношенні 20:1або 20:0,5 відповідно безпосередньо перед застосуванням.

РОЗВЕДЕННЯ ДИПРИВАНУ ІОДНОЧАСНЕ ЗАСТОСУВАННЯ ЙОГО РАЗОМ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ АБО РОЗЧИНАМИДЛЯ ВВЕДЕННЯ

Побічна дія.

Ввідна анестезія з Диприваном звичайно проходитьм’яко з мінімальними ознаками збудження. Найчастіше повідомлялось профармакологічно передбачувані для анестезуючих засобів небажані явища, такі якгіпотензія. Беручи до уваги природу анестезії та стан пацієнтів, що отримуютьінтенсивну терапію, явища, про які повідомлялось, можуть бути пов’язані зпроцедурами, що проводились, або зі станом пацієнтів. Можливі небажані явищанаведені у таблиці.

⁽¹⁾ Може бути зменшений при використанні великих венпередпліччя та ліктьової ямки. Місцевий біль при введенні Дипривану 1% можетакож бути зменшений додаванням розчину лідокаїну (див. розділ “Спосібзастосування та дози”).

⁽²⁾ Зрідка гіпотензія може вимагати введення рідинвнутрішньовенно та зменшення дози Дипривану.

⁽³⁾ Серйозна брадикардія виникала рідко, були поодинокі повідомлення проасистолію.

⁽⁴⁾ Через раптове припинення введення Дипривану під часпроведення інтенсивної терапії.

⁽⁵⁾ Рідкі повідомлення про рабдоміоліз, коли Диприванзастосовували у дозах більших за 4 мг/кг/год у пацієнтів відділень інтенсивноїтерапії.

Неліцензійне застосування педіатричних доз препаратуу новонароджених може призвести до пригнічення серцево-дихальної системи.

Протипоказання. Диприван протипоказаний пацієнтам з відомоюгіперчутливістю до пропофолу або до будь-якого компонента препарату.

Диприван протипоказаний дітям до 3 років.

Диприван протипоказаний для седації дітямусіх вікових груп, що хворі на круп або епіглотит та, які отримують інтенсивнутерапію.

Передозування. Випадкове передозування, певно, може стати причиноюпригнічення серцевої діяльності та дихання. У разі пригнічення дихання слідпровести штучну вентиляцію легенів за допомогою кисню. При пригніченні серцево-судинноїдіяльності голову хворого слід опустити донизу, у більш серйозних випадках можезнадобитися використання плазмозамінників і пресорних засобів.

Особливостi застосування. Диприван повинен вводитися персоналом, якиймає спеціальну підготовку (або, за необхідності, лікарями, які пройшлипідготовку щодо надання допомоги хворим при проведенні інтенсивної терапії). Захворими необхідно здійснювати постійний моніторинг. Апаратура для підтриманнявільної прохідності дихальних шляхів, штучної вентиляції легенів, кисневогозбагачування, а також інших реанімаційних заходів повинна бути постійно уробочому стані. Диприван не повинен вводитись особою, яка виконує діагностичнуабо хірургічну процедуру.

При застосуванні Дипривану для забезпеченняседативного ефекту під час проведення хірургічних або діагностичних процедур запацієнтом слід ретельно наглядати для виявлення ранніх ознак гіпотензії,обструкції дихальних шляхів і кисневої десатурації.

Як і при застосуванні інших анестезуючих засобів,при застосуванні Дипривану для седації протягом оперативних процедур упацієнтів можуть виникати самовільні рухи Тому під час оперативних процедур, щовимагають іммобілізації пацієнта, ці рухи можуть мати певний ризик дляоперативного поля.

Для забезпечення гарантії повного відновленняпацієнта після анестезії необхідний певний час для спостереження за ним довиписування з лікарні. Дуже рідко використання Дипривану може бути пов’язаним зперіодом післяопераційної втрати свідомості, що може супроводжуватисяпідвищенням м’язового тонусу. Це спостерігається або не спостерігається передпробудженням пацієнта. Хоча відновлення може відбуватися самостійно, занесвідомим хворим слід наглядати.

Як і при застосуванні інших ін’єкційних анестезуючихзасобів, особливий контроль та обережність при застосуванні слід забезпечитипацієнтам із серцевою, легеневою, нирковою або печінковою недостатністю, атакож зневодненим та ослабленим пацієнтам.

Диприван не має достатньої ваголітичної дії. Колиіснує ймовірність домінування вагусного тонусу або коли Диприван застосовуютьразом з іншими засобами, які можуть стати причиною брадикардії, є доцільнимвнутрішньовенне введення антихолінергічного засобу перед ввідною анестезією абож у період її підтримання.

Якщо Диприван вводять хворому на епілепсію, є ризиквиникнення судом.

Належну увагу слід приділяти пацієнтам з порушеннямиліпідного обміну, а також при інших станах, які вимагають обережногозастосування ліпідних емульсій. Рекомендується проводити моніторинг рівнівліпідів у крові у тих випадках, коли Диприван призначають пацієнтам, які, яквважають, мають особливий ризик надмірного накопичення жирів. Якщо моніторингсвідчить про недостатнє виведення жирів з організму, застосування Дипривануслід скоригувати належним чином. При одночасному внутрішньовенному введенніхворому іншого засобу, що містить ліпіди, дози слід зменшити, враховуючикількість ліпідів, введених у складі Дипривану. 1,0 мл Дипривану міститьприблизно 0,1 г жиру.

Диприван не рекомендований новонародженим дляввідної та підтримуючої анестезії. За даними повідомлень про неліцензійнезастосування у новонароджених доз, що рекомендовані дітям від 3 до 16 років,можливе пригнічення серцево-дихальної системи.

Не слід застосовувати Диприван для седації передчаснонароджених,які отримують інтенсивну терапію.

Не слід використовувати Диприван для седації дітей,що хворі на круп або епіглотит та, які отримують інтенсивну терапію.

Особливі попередження стосовно відділення інтенсивноїтерапії

Дуже рідко повідомлялось про метаболічний ацидоз,рабдоміоліз, гіперкаліємію та/або серцеву недостатність, у деяких випадках злетальним кінцем, у пацієнтів у критичному стані, які знаходились у відділенніінтенсивної терапії та отримували Диприван для седації. Цілком імовірно, цесвідчить про дефіцит постачання кисню до тканин. Однак причинно-наслідковийзв’язок між цими явищами та застосуванням Дипривану не встановлений. Всізаспокійливі та терапевтичні препарати (включаючи Диприван), що використовуютьсяу відділеннях інтенсивної терапії, повинні титруватися для того, щоб підтриматиоптимальне постачання кисню та гемодинамічні параметри.

ЕДТА, що входить до складу препарту, утворює хелатнікомплекси з іонами металів, включаючи іони цинку. Слід розглядати необхідністьдодаткового призначення цинку при тривалому застосуванні Дипривану, особливопацієнтам, які мають схильність до дефіциту цинку, наприклад при опіках, діареїта/або сепсисі. Диприван не містить антимікробних консервантів і може бутисприятливим середовищем для росту мікроорганізмів. При наповненні Диприваномстерильного шприца або перфузора слід дотримуватися правил асептики; препаратнеобхідно набирати відразу ж після розкриття ампули або після вилучення зпробки флакона захисного ущільнення. Введення слід починати негайно. Асептичніумови повинні бути забезпечені як щодо Дипривану, так і до апаратури длявведення протягом iнфузiї. Будь-які інфузійні розчини, додані в інфузійну лініюз Диприваном, слід вводити якнайближче до місця розташування канюлі. Диприванне можна вводити через мікробіологічний фільтр. Шприц з Диприваномзастосовується для кожного окремого пацієнта лише одноразово. Відповідно довстановлених для інших ліпідних емульсій правил тривалість введення Дипривануне повинна перевищувати 12 год. По закінченні інфузії препарату або12-годинного періоду вливання необхідно замінити обладнання для введенняДипривану.

При введенні міорелаксантів не слідвикористовувати ту саму систему для внутрішньовенного вливання, що і дляДипривану, без попереднього її промивання.

Застереження щодо застосування.

Перед застосуванням ємність з Диприваномслід струснути.

Будь-які залишки вмісту ємності післязастосування треба знищити.

Вагітність і лактація. Диприван не слідзастосовувати у вагітних. Диприван застосовують під час переривання вагітностів першому триместрі. Диприван не слід застосовувати в акушерстві яканестезуючий засіб, оскільки він проникає через плацентарний бар’єр і йогозастосування може бути пов’язане з неонатальною депресією.

Лактація. У випадках введення Диприванужінкам, які годують груддю, безпека для новонароджених встановлена не була.

Вплив на здатність керувати автомобілем іпрацювати з механізмами.

Пацієнтів слідінформувати про те, що анестезія може негативним чином вплинути на здатністькерувати автомобілем або працювати з іншою технікою.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Диприван добре поєднується зіспинномозковою та епідуральною анестезією; з лікарськими засобами, яківикористовуються для премедикації; з міорелаксантами, інгаляційнимианестетиками і аналгетиками. Фармакологічної несумісності не відмічалося. Меншідози Дипривану можуть бути потрібними у тих випадках, коли загальна анестезіявикористовується як доповнення до методів регіональної анестезії.

Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місціпри температурі

2 - 25°С; не заморожувати. Термiнпридатностi - 3 роки.