ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосуванняпрепарату

АКЛАСТА

(ACLASTA®)

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: zoledronic acid;(1-гідрокси-2-імідазол-1-іл-фосфоноетил)фосфонова кислота моногідрат;

основні фізико-хімічні властивості: розчин стерильнийпрозорий і безбарвний;

склад: 100 мл розчину містить 5 мг золедронової кислоти (безводної), щовідповідає 5,330 мг золедронової кислоти моногідрату;

допоміжні речовини: манітол, натріюцитрат, вода для ін’єкцій.

Форма випуску. Розчин для інфузій.

Фармакотерапевтична група. Засоби, що впливають на структуру та мінералізаціюкісток. Бісфосфонати. Код АТС M05B A08.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Золедронова кислота належить до класу азотвмісних бісфосфонатів і дієнасамперед на кістки. Вона є інгібітором опосередкованої остеокластом резорбціїкісткової тканини.

Селективна дія бісфосфонатів зумовлена їх високоюспорідненістю з мінералізованою кістковою тканиною. Золедронова кислота, щозастосовується внутрішньовенно, швидко розподіляється в кістковій тканині іподібно до інших бісфосфонатів, локалізується переважно в місцях резорбціїкісток. Головною молекулярною мішенню золедронової кислоти в остеокласті єфермент фарнезилпірофосфатсинтаза, але це не виключає й інші механізми.Золедронова кислота інгібує резорбцію кісткової тканини, не справляючи при цьомунегативного впливу на формування, мінералізацію або механічні властивостікісток. Гістоморфометричні дані показали типову відповідну реакцію кісток наантирезорбтивний засіб з дозозалежним зменшенням активності остеокласта ічастоти активації нових місць ремоделювання в губчастих кістках і кісткахHaversian.

Фармакокінетика. В результаті проведенняодноразових і багаторазових 5- і 15-хвилинних інфузій в дозах 2, 4, 8 і 16 мгзоледронової кислоти 64 пацієнтам були отримані нижченаведені дані фармакокінетики,що не залежали від дози.

Після початку інфузії золедронової кислотиплазмові концентрації активної речовини швидко збільшувалися, досягаючи піканаприкінці інфузії, потім швидко знижувалися до < 10 % піка через 4 години ідо < 1 % піка - через 24 години, з подальшим тривалим періодом дуже низькихконцентрацій, які не перевищують 0,1 % пікових рівнів.

Внутрішньовенно введена золедронова кислотавиділяється нирками в три етапи: швидке двофазне виведення препарату ізсистемної циркуляції з періодами напіввиведення t_1/2a 0,24 і t_1/2b1,87 години, потім тривала фаза елімінації з кінцевим періодомнапіввиведення t_1/2g 146 годин. Накопичення активної речовини вплазмі після багаторазових доз, які вводяться кожні 28 днів, не спостерігалося.Золедронова кислота не метаболізується і виділяється в незміненому виглядінирками. Протягом перших 24 годин 39 ± 16 % введеної дози екскретується ізсечею, тоді як інша кількість препарату в основному зв’язується з кістковоютканиною. Потім повільно відбувається зворотне вивільнення золедронової кислотиз кісткової тканини в системну циркуляцію і її виділення нирками. Загальнийкліренс препарату становить 5,04 ± 2,5 л/год. Він не залежить від дози, статі,віку, расової належності і маси тіла пацієнта. Збільшення тривалості інфузії з5 до 15 хвилин призводить до зниження концентрації золедронової кислотинаприкінці інфузії, але не впливає на площу під кривою залежності концентраціївід часу.

Оскільки золедронова кислота не метаболізується ворганізмі людини і виявлена речовина має лише незначну активність або не маєзовсім як безпосередньо діючий і/або необоротний інгібітор ферментів цитохромуР450, золедронова кислота навряд чи буде зменшувати метаболічний кліренсречовини, яка метаболізується через систему ферментів цитохрому P450.Золедронова кислота не має високого ступеня зв’язування з білками плазми(зв’язування становить приблизно 56%), і це зв’язування не залежить відконцентрації.

Спеціальні популяції. Нирковий кліренсзоледронової кислоти корелював із кліренсом креатиніну, нирковий кліренсстановив 75±33% від кліренсу креатиніну, який продемонстрував середнє значення84 ± 29 мл/хв (діапазон від 22 до 143 мл/хв) у 64 досліджуваних пацієнтів.Незначне збільшення AUC_(0-24ч), приблизно на 30%-40% при нирковій недостатностівід легкого до помірного ступеня тяжкості, у порівнянні з таким у пацієнтів знормальною нирковою функцією і відсутність накопичення лікарського засобу прибагаторазових введеннях доз незалежно від ниркової функції свідчать про те, щорегулювання дози золедронової кислоти при нирковій недостатності легкого (Cl_cr= 50-80 мол/хв) і помірного (Cl_cr = 30-50 мл/хв) ступеня тяжкості непотрібно. Оскільки доступні лише обмежені дані щодо тяжкої нирковоїнедостатності (кліренс креатиніну < 30 мл/хв), ніякі рекомендації дозуваннядля цієї популяції не є можливими.

Показання для застосування. Лікуванняхвороби Педжета (деформуючого остеїту).

Спосіб застосування та дози. Рекомендованадоза для дорослих - одна внутрішньовенна інфузія 5 мг золедронової кислоти(безводної) у 100 мл водного розчину, який вводиться внутрішньовенно черезокрему систему для внутрішньовенних інфузій при постійній швидкості інфузії.Час інфузії повинен становити не менше 15 хвилин.

Інфузію Акласти проводять за умови адекватноїгідратації пацієнта. Це особливо важливо для пацієнтів, які отримуютьдіуретики.

Повторне лікування хвороби Педжета. Післялікування хвороби Педжета Акластою спостерігається тривалий період ремісії. Досьогодні спеціальних даних про повторне лікування немає. Однак повторнелікування Акластою може призначатися пацієнтам з рецидивом захворювання, щогрунтується на підвищенні рівня лужної фосфатази в сироватці, пацієнтам, у якихне була досягнута нормалізація рівня лужної фосфатази в сироватці, абопацієнтам із симптомами, що зберігаються протягом 12 місяців від початкулікування.

Пацієнти знирковою недостатністю. Призначення Акласти пацієнтам з кліренсом креатиніну < 30 мл/хв нерекомендується через нестачу адекватного клінічного досвіду в цій популяціїхворих.

Регулювання дози для пацієнтів з кліренсомкреатиніну >30 мл/хв не потрібно.

Пацієнти з печінковоюнедостатністю. Регулювання дози непотрібно.

Пацієнти похилого віку (=>65 років). Регулювання дози не потрібно, оскільки біодоступність, розподіл івиведення в пацієнтів похилого віку і молодших суб’єктів були подібними.

Діти і підлітки. Застосування Акласти не булодосліджено в дітей і підлітків, тому препарат не повинен застосовуватись у цихвікових групах (маються на увазі діти і підлітки до 18 років).

Інструкції щодо застосування іповодження з препаратом. Акласту не можна змішувати або вводити внутрішньовенно збудь-яким іншим лікарським засобом. Препарат потрібно вводити через окремусистему для внутрішньовенних інфузій при постійній швидкості введення. Якщорозчин охолоджений, дати йому досягти кімнатної температури передзастосуванням. Під час приготування розчину для внутрішньовенної інфузіїнеобхідно дотримуватися методу асептики.

Побічна дія. Побічні реакції були звичайнопомірними і транзиторними.

Передбачувані побічні реакції (оцінкадослідника), пов’язані із застосуванням препарату, які зустрічалися більшеодного разу у хворих на хворобу Педжета, що отримували золедронову кислоту(однократне внутрішньовенне вливання 5 мг) протягом 6-місячного дослідження,наведені нижче за класами органів.

Звичайні (=> 1/100, < 1/10) передбачуваніпобічні реакції (оцінка дослідника), пов’язані із застосуванням препарату, якізустрічалися більше одного разу у хворих на хворобу Педжета, що отримувализоледронову кислоту (одноразова внутрішньовенна інфузія 5 мг) протягом 6місяців.

Інфекції та інвазії: грип.

Порушення обміну речовин іхарчування: гіпокаліємія.

Порушення з боку нервовоїсистеми: головний біль, летаргія.

Порушення з боку дихальної,торакальної і медіастинальної системи: задишка.

Шлунково-кишкові розлади: діарея, нудота,диспепсія.

Порушення з бокускелетно-м’язової системи і сполучної тканини: біль у кістах, артралгія,міалгія.

Загальні порушення і реакції вмісці застосування: грипоподібнісимптоми, гіпертермія, озноб, втома, біль, астенія.

Більшість цих симптомів усувалося протягом 4 дніввід моменту виникнення.

Лабораторні дані. У деяких пацієнтів спостерігалосятранзиторне і звичайно безсимптомне зниження рівнів кальцію і фосфатів усироватці. У дослідженнях хвороби Педжета після застосування 5 мг золедроновоїкислоти шляхом внутрішньовенної інфузії не спостерігалося збільшення клінічнозначущих побічних ефектів з боку нирок.

Ірит, увеїт, епісклерит. Повідомлялосяпро випадки іриту, увеїту та епісклериту в пацієнтів, які лікувалисябісфосфонатами, хоча в дослідженнях хвороби Педжета про такі випадки неповідомлялося.

Протипоказання. Підвищена чутливість доактивної речовини або до будь-якого компонента препарату. Гіпокальціємія.Вагітність і лактація.

Передозування. Про випадки передозування неповідомлялося. У разі передозування, що призводить до клінічно значущої гіпокальціємії,компенсація стану може бути досягнута додатковим застосуванням кальціюперорально і/або інфузією кальцію глюконату.

Особливості застосування. Доза 5 мг золедронової кислотиповинна вводитися принаймні 15 хвилин.

Акласта не рекомендується пацієнтам з тяжкоюнирковою недостатністю (кліренс кретиніну < 30 мл/хв) через недостатнійадекватний клінічний досвід у цій популяції хворих.

Інфузію Акласти проводять за умови адекватноїгідратації пацієнта. Це особливо важливо для пацієнтів, які отримуютьдіуретики.

Раніше існуючу гіпокальціємію необхідно лікуватиадекватним прийомом кальцію і вітаміну D до початку терапії Акластою. Іншіпорушення мінерального обміну необхідно також ефективно лікувати.

Підвищена резорбція кісток є характерною рисоюхвороби Педжета. Тому настійно рекомендується, щоб хворі на хворобу Педжетаотримували рекомендовану добову норму додаткового кальцію і вітаміну D. Цеповинно бути забезпечено протягом перших 10 днів після застосування Акласти.

Вагітність і лактація. Дані щодо застосуваннязоледронової кислоти для лікування вагітних жінок відсутні. Дослідження натваринах продемонстрували токсичний вплив препарату на репродуктивну функцію.Потенційний ризик для людини не відомий. Акласта протипоказана в періодивагітності і годування груддю.

Вплив на здатність керувати автомобілем і працюватиз механізмами. Немає даних, які свідчать, що Акласта впливає наздатність керувати автотранспортом або використовувати механізми.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Спеціальні дослідженнявзаємодії лікарських засобів із золедроновою кислотою не проводилися.Золедронова кислота систематично не метаболізується і не впливає на ензимицитохрому Р450 людини in vitro. Золедронова кислота зв’язується з білкамиплазми незначною мірою (зв’язування становить приблизно 56 %), тому взаємодії,які відбуваються внаслідок заміщення препаратів з високим ступенем зв’язування,малоймовірні.

Золедронова кислота виводиться з організму шляхомниркової екскреції. Слід дотримуватися обережності при застосуванні Акласти впоєднанні з препаратами, які можуть значною мірою впливати на функцію нирок(наприклад з аміноглікозидами або діуретиками, які можуть спричинюватидегідратацію).

Умови та термін зберігання. Нерозкритий флакон непотребує ніяких спеціальних умов зберігання. Після розкриття флакона розчинхімічно і фізично стабільний протягом 24 годин при температурі 2 - 8ºC. Змікробіологічної точки зору, препарат повинен бути використаний негайно. Упротивному разі за час і умови зберігання його до моменту застосування несевідповідальність користувач, і препарат звичайно повинен зберігатися не більше24 годин при температурі 2 - 8ºC.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Термін придатності – 30 місяців.