ІНСТРУКЦІЯ

длямедичного застосування препарату

МАЙРИН -П

(MYRIN -P)

Загальна характеристика:

основні фізико-хімічні властивості:таблеткиовальної форми коричнево-червоного кольору, вкриті оболонкою, з розподільчоюрискою на одному боці;

склад: 1 таблетка містить піразинаміду300 мг, етамбутолу гідрохлориду 225 мг, рифампіцину 120 мг, ізоніазиду 60 мг ;

допоміжні речовини: целюлозамікрокристалічна, крохмаль, метилпарабен, пропілпарабен, желатин, етилцелюлоза,діетилфталат, титану діоксид, магнію стеарат, аеросил 200, тіосечовина,динатрію єдетат.

Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Комбінованіпротитуберкульозні засоби.

 Код ATC J04A M02.

Фармакологічні властивості:

Фармакодинаміка. Рифампіцин - основний препарат улікуванні всіх форм туберкульозу та деяких опортуністичних мікобактеріозів. Вінефективний у випадках резистентності мікобактерій до інших протитуберкульознихпрепаратів. При застосуванні препаратів групи рифампіцину не спостерігалисявипадки перехресної резистентності. Рифампіцин ефективний у комбінаціях зізоніазидом, стрептоміцином, етамбутолом та більшістю інших протитуберкульознихпрепаратів.

Піразинамід, який є похідним нікотинаміду, маєвисоку протитуберкульозну активність та бактерицидну дію.

Етамбутол - синтетичний препарат, який діє намікобактерії шляхом порушення синтезу ДНК у бактеріальній клітині. Він виявляєранню бактерицидну дію, поступаючись лише ізоніазиду та перешкоджає виникненнюрезистентних до ізоніазиду та рифампіцину штамів.

Фармакокінетика. Всмоктування. Післявнутрішнього застосування етамбутол всмоктується із травного тракту.Максимальна концентрація (C_max) досягається через 2-4 год після одноразовогозастосування препарату в дозі 25 мг/кг маси тіла і становить 2-5 мкг/мл. Прищодобовому застосуванні препарату у такій дозі протягом тривалого часуконцентрація у плазмі крові зберігається на вищезгаданому рівні. Концентраціяетамбутолу в еритроцитах досягає максимальних значень, які приблизно у 2 разиперевищують концентрацію в плазмі. Це співвідношення підтримується протягом 24год.

Рифампіцин після внутрішнього застосуваннявсмоктується із травного тракту. C_max досягається через 2-4 год післяодноразового застосування препарату в дозі 600 мг і становить в середньому 7мкг/мл. Рифампіцин здатний проникати через гематоенцефалічний та плацентарнийбар’єри, виділяється з грудним молоком.

Ізоніазид після внутрішнього застосування швидковсмоктується із травного тракту, добре розподіляється по всіх органах татканинах організму.

Піразинамід після внутрішнього застосування добревсмоктується із травного тракту. Після застосування препарату в дозі 20-25мг/кг маси тіла C_max у плазмі крові досягається протягом 2 год істановить 30-50 мкг/мл.

Розподіл і метаболізм. Кумуляція етамбутолу упацієнтів з нормальною функцією нирок відсутня, препарат метаболізується шляхомокислення.

Рифампіцин метаболізується в печінці шляхомдеацетилювання.

Ізоніазид метаболізується шляхом ацетилювання.Беручи до уваги, що швидкість ацетилювання є генетично детермінованою, в осіб зповільним метаболізмом спостерігається підвищення рівня ізоніазиду в крові ітим самим підвищується ризик розвитку токсичних реакцій.

Піразинамід розподіляється у тканинах організму (ут.ч. в печінці, легенях, спинномозковій рідині), здебільшого у пацієнтів іззапаленими менінгеальними оболонками.

Зв’язування з білками плазми - 10%. Метаболізуєтьсяу печінці шляхом гідролізу.

Виведення. Протягом 24 год 50% застосованої дозиетамбутолу виводиться з сечею у незміненому вигляді, 8-15% - у виглядіметаболітів, 20-22% - з фекаліями.

15% від дози рифампіцину виводиться з сечею унезміненому вигляді, 15% - у вигляді метаболітів, залишки виводяться з жовчю.

50-70% від застосованої дози ізоніазиду виводиться зсечею через 24 год. Частково у незміненому вигляді.

Період напіввиведення піразинаміду становить 9-10год. 70% дози виводиться з сечею протягом 24 год.

Фармакокінетика в особливих клінічних випадках. Упацієнтів з нирковою недостатністю спостерігали накопичення етамбутолу; періоднапіввиведення рифампіцину у хворих з обструкцією жовчних шляхів збільшується,при проведенні гемодіалізу або перитонеального діалізу рифампіцин з крові невидаляється; період напіввиведення піразинаміду подовжується у хворих зпорушеннями функції печінки.

Показання для застосування. Майрин-П застосовується удорослих для інтенсивної хіміотерапії усіх форм туберкульозу, спричиненогочутливими мікроорганізмами. Препарат рекомендується застосовувати у початковійстадії лікування, яка триває приблизно 2 міс.

Спосіб застосування та дози. Добову дозу пацієнтамвстановлюють залежно від маси тіла: менше 44 кг - 4 таблетки, 45 - 54 кг - 5таблеток, при масі 55 кг і більше – 6 таблеток. Добову дозу Майрин-Прекомендовано застосовувати одразу за 1 год до або через 2 год після їжі,запиваючи таблетки однією склянкою води. Курс лікування - 2 міс.

Побічна дія. При застосуванні препаратуможливе виникнення таких побічних ефектів:

з боку травного тракту та печінки: стоматит,сухість у роті, печія, анорексія, нудота, блювання, біль у животі, метеоризм,діарея, запор, гепатит, жовтяниця; підвищення рівня печінкових трансаміназ,білірубіну, лужної фосфатази; з боку центральної нервової системи тапериферичної нервової системи: безсоння або сонливість, головний біль,запаморочення, атаксія, сплутаність свідомості, дезорієнтація, галюцинації,парез, парестезії, судоми, периферична нейропатія, периферичний неврит,зниження гостроти зору, неврит і атрофія зорового нерва;

з боку системи кровотворення:тромбоцитопенія, транзиторна лейкопенія, агранулоцитоз, гемолітична анемія,метгемоглобінемія, сидеробластна анемія, підвищення концентрації сироватковогозаліза, васкуліт;

алергічні реакції: свербіж, кропив’янка,пемфігоїд, анафілактичні реакції, ексудативний або ексфоліативний дерматит,еозинофілія, пропасниця;

з боку сечовидільної системи: підвищеннярівня сечовини, сечової кислоти, гемоглобінурія, гематурія, інтерстиціальнийнефрит, гостра ниркова недостатність, порушення сечовиділення (у чоловіків);

з боку кістково-м’язової системи: міалгія,артралгія, артрит, гострий напад подагри; дерматологічні реакції:фотосенсибілізація;

ефекти, обумовлені біологічною дією:кандидоз;

інші: порушення менструального циклу,порфірія.

Протипоказання. Вагітність, періодгодування груддю; вік пацієнтів до 13 років; гострі захворювання печінкибудь-якої етіології; ізоніазид-, рифампіцин-, піразинамід-асоційованізахворювання печінки в анамнезі; гіперурикемія, подагра; гіперчутливість докомпонентів препарату.

Передозування. Симптоми: нудота, блювання,сонливість, порушення зору, зорові галюцинації, запаморочення, порушеннямовлення, збільшення печінки, жовтяниця, тяжке ураження печінки, кома;коричнево-червоне або оранжеве забарвлення шкіри, сечі, поту, слини, сліз тафекалій пропорційно застосованій дозі препарату.

Лікування: промивання шлунка з наступнимзастосуванням активованого вугілля та протиблювотних засобів. Для прискореннявиведення препарату показане проведення форсованого діурезу. При тяжкомупорушенні функції печінки, що триває довше 24-48 год., можна застосовуватибіліарний дренаж. Можливе проведення екстракорпорального гемодіалізу. Упацієнтів з адекватною функцією печінки протягом 72 год спостерігатиметьсязменшення розмірів печінки та поновлення її секреторної функції.

Особливості застосування. Узв’язку з можливою гепатотоксичністю у хворих з порушенням функції печінки, а такожпри хронічному алкоголізмі та недостатньому харчуванні Майрин-П слідзастосовувати під наглядом лікаря.

У період застосування препарату хворим забороненовживати алкоголь.

Рифампіцин може спричинити зміну кольору сечі,харкотиння, слізної рідини, а також стійке фарбування м’яких контактних лінз.Хворі мають бути відповідним чином поінформовані.

Оскільки рифампіцин є індуктором мікросомальнихферментів, Майрин-П з обережністю слід застосовувати при гострій інтермітуючійпорфірії. З тієї ж причини, з метою запобігання невдачам при оральнійконтрацепції, під час лікування препаратом необхідне додаткове використаннянегормональних засобів контрацепції.

Щоб запобігти погіршенню зору необхідно провестиофтальмологічне обстеження кожного ока окремо, а також оцінити станбінокулярного зору. Слід обстежити хворого перед початком терапії таповторювати обстеження періодично в процесі лікування. Хворий має негайноповідомляти лікарю про будь-які зміни гостроти зору. Якщо при об’єктивномуобстеженні підтверджується погіршення зору, не пов’язане з іншими причинами,необхідно припинити застосування препарату та проводити динамічне спостереженняза станом зору хворого.

Взаємодія з іншими лікарськимизасобами. Відомо,що рифампіцин індукує деякі ферменти системи цитохрому Р-450. Встановлено, щорифампіцин прискорює метаболізм фенітоїну, хінідину, пероральнихантикоагулянтів та протигрибкових препаратів.

Ізоніазид посилює такі ефекти фенітоїну, яксонливість і атаксія.

Гідроксид алюмінію порушує абсорбцію етамбутолу, томунеобхідно використовувати альтернативні антацидні препарати.

При одночасному вживанні з нейротоксичними засобамиможливе посилення нейротоксичної дії етамбутолу.

При одночасному застосуванні Майрин-П знижуєактивність пероральних контрацептивів, а також метадону, діазепаму, верапамілу,бета-адреноблокаторів, пероральних гіпоглікемічних препаратів, дигоксину,хінідину, дизопіраміду, дапсону та кортикостероїдів. При одночасномузастосуванні рифампіцин, який входить до складу Майрину П, знижує активність фенітоїну,ізоніазид - уповільнює виведення фенітоїну. Пробенецид може збільшуватиконцентрацію рифампіцину в плазмі крові.

Умови та термін зберігання. Зберігати в сухому,захищеному від світла та недоступному для дітей місці, при температурі 15-30°С.

Термін зберігання – 3 роки.