ІНСТРУКЦІЯ

длямедичного застосування препарату

МІЛІ-КОКС

(MILI-KOKS)

Загальна характеристика:

основні фізико-хімічні властивості:таблеткиовальної форми, коричнево-червоного кольору, вкриті оболонкою, з розподільчоюрискою на одному боці;

склад: 1 таблетка містить піразинаміду400 мг, етамбутолу гідрохлориду

275 мг, рифампіцину 50 мг, ізоніазиду 75 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна,крохмаль, метилпарабен, пропілпарабен, желатина, етилцелюлоза, діетилфталат,титану діоксид, магнію стеарат, аеросил, тіосечовина, динатрію едетат,гідроксипропілметилцелюлоза, тальк очищений, заліза оксид.

Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Комбінованіпротитуберкульозні засоби. Код

ATC J04A M02.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Рифампіцин - основний препарат улікуванні всіх форм туберкульозу та деяких опортуністичних мікобактеріозів. Вінефективний у випадках резистентності мікобактерій до інших протитуберкульознихпрепаратів. При застосуванні препаратів групи рифампіцину не спостерігалисьвипадки перехресної резистентності. Рифампіцин ефективний у комбінаціях зізоніазидом, стрептоміцином, етамбутолом та більшістю інших протитуберкульознихпрепаратів.

Піразинамід, який є похідним нікотинаміду, маєвисоку протитуберкульозну активність і бактерицидну дію.

Етамбутол - синтетичний препарат, який діє намікобактерії шляхом порушення синтезу ДНК у бактеріальній клітині. Він виявляєранню бактерицидну дію, поступаючись лише ізоніазиду, і перешкоджає виникненнюрезистентних до ізоніазиду та рифампіцину штамів.

Фармакокінетика. Всмоктування. Післявнутрішнього застосування Мілі-Кокс всмоктується із травного тракту.Максимальна концентрація (C_max) етамбутолу досягається через 2-4 годпісля одноразового застосування препарату в дозі 25 мг/кг маси тіла тастановить 2-5 мкг/мл. При щодобовому застосуванні препарату у такій же дозіпротягом тривалого часу концентрація у плазмі крові зберігається на тому жрівні. Концентрація етамбутолу в еритроцитах досягає максимальних значень, якіприблизно у 2 рази перевищують концентрацію в плазмі. Це співвідношеннязберігається протягом 24 год.

C_max рифампіцину досягається через 2-4год. після одноразового застосування препарату в дозі 600 мг і становить усередньому 7 мкг/мл. Рифампіцин здатний проникати через гематоенцефалічний таплацентарний бар’єри, виділяється з грудним молоком.

Ізоніазид добре розподіляється по всіх органах ітканинах організму.

Після застосування препарату в дозі 20-25 мг/кг маситіла C_max піразинаміду у плазмі крові досягається протягом 2 год істановить 30-50 мкг/мл.

Розподіл і метаболізм. Кумуляції етамбутолу у пацієнтівз нормальною функцією нирок не відбувається, він метаболізується шляхомокислення.

Рифампіцин метаболізується в печінці шляхомдеацетилювання.

Ізоніазид метаболізується шляхом ацетилювання.Беручи до уваги, що швидкість ацетилювання є генетично детермінованою, в осіб зповільним метаболізмом спостерігається підвищення рівня ізоніазиду в крові ітим самим підвищується ризик розвитку токсичних реакцій.

Піразинамід розподіляється у тканинах організму (ут.ч. у печінці, легенях, спинномозковій рідині) здебільшого у пацієнтів іззапаленими менінгеальними оболонками. Зв’язується з білками плазми приблизно10% піразинаміду, метаболізується у печінці шляхом гідролізу.

Виведення. Протягом 24 год 50% застосованої дозиетамбутолу виводиться в незміненому вигляді з сечею, 8-15% - у виглядіметаболітів, 20-22% - з фекаліями.

15% від дози рифампіцину виводиться із сечею унезміненому вигляді, 15% - у вигляді метаболітів, залишки виводяться з жовчю.

50-70% від застосованої дози ізоніазиду виводитьсяіз сечею через 24 год, частково у незміненому стані.

Період напіввиведення піразинаміду становить 9-10год. 70% дози виводиться із сечею протягом 24 год.

Фармакокінетика в особливих клінічних випадках. Упацієнтів з нирковою недостатністю спостерігали накопичення етамбутолу; періоднапіввиведення рифампіцину у хворих з обструкцією жовчних шляхів збільшується,при проведенні гемодіалізу або перитонеального діалізу рифампіцин з крові невидаляється; термін напіввиведення піразинаміду подовжується у хворих зпорушеннями функції печінки.

Показання для застосування. Мілі-Кокс застосовується улікуванні дорослих для інтенсивної хіміотерапії всіх форм туберкульозу,спричинених чутливими мікроорганізмами. Препарат рекомендується застосовуватина початковій стадії лікування, яка триває приблизно 2 місяці.

Спосіб застосування та дози. Добову дозу встановлюють зурахуванням маси тіла: при масі менше 44 кг застосовують по 3 таблетки, примасі 45-54 кг - 4 таблетки, якщо маса хворого 55 кг і більше – по 5 таблеток.Всю добову дозу рекомендовано приймати одразу, за годину до або через 2 годинипісля їжі, запиваючи таблетки склянкою води. Курс лікування становить 2 місяці.

Побічна дія. При застосуванні препарату можливе виникнення такихпобічних ефектів:

з боку травного тракту та печінки: стоматит, сухість у роті, печія,анорексія, нудота, блювання, біль у животі, метеоризм, діарея, запор, гепатит,жовтяниця; підвищення рівня печінкових трансаміназ, білірубіну, лужноїфосфатази; з боку центральної нервової системи та периферичної нервовоїсистеми: безсоння або сонливість, головний біль, запаморочення, атаксія,сплутаність свідомості, дезорієнтація, галюцинації, парез, парестезії, судоми,периферична невропатія, периферичний неврит, зниження гостроти зору, неврит іатрофія зорового нерва;

з боку системи кровотворення: тромбоцитопенія, транзиторна лейкопенія,агранулоцитоз, гемолітична анемія, метгемоглобінемія, сидеробласна анемія,підвищення концентрації сироваткового заліза, васкуліт;

алергічні реакції: свербіж, кропив’янка, пемфігоїд, анафілактичніреакції, ексудативний або ексфоліативний дерматит, еозинофілія, пропасниця;

з боку сечовидільної системи: підвищення рівня сечовини, сечовоїкислоти, гемоглобінурія, гематурія, інтерстиціальний нефрит, гостра ниркова недостатність,порушення сечовиділення (у чоловіків);

з боку кістково-м’язової системи: міалгія, артралгія, артрит, гострийнапад подагри; дерматологічні реакції: фотосенсибілізація;

ефекти, зумовлені біологічною дією: кандидоз;

інші: порушення менструального циклу, порфірія.

Протипоказання. Вагітність, період годування груддю; вік пацієнтівдо 13 років (через те що всі компоненти в таблетках Мілі-Кокс представлені уфіксованих дозах); гострі захворювання печінки будь-якої етіології; ізоніазид-,рифампіцин-, піразинамідасоційовані захворювання печінки в анамнезі;гіперурикемія, подагра; підвищена чутливість до компонентів препарату.

Передозування. Симптоми: нудота, блювання,сонливість, порушення зору, зорові галюцинації, запаморочення, порушеннямовлення, збільшення печінки, жовтяниця, кома; коричнево-червоне або оранжевезабарвлення шкіри, сечі, поту, слини, сліз і фекалій пропорційно застосованійдозі препарату.

Лікування: промивання шлунка з подальшимзастосуванням активованого вугілля та протиблювотних засобів. Для прискореннявиведення препарату показане проведення форсованого діурезу. При тяжкомупорушенні функції печінки, що триває довше 24-48 год, можна застосовуватибіліарний дренаж. Можливе проведення екстракорпорального гемодіалізу. У пацієнтівз адекватною функцією печінки протягом 72 год, ймовірно, буде спостерігатисязменшення розмірів печінки та поновлення її секреторної функції.

Особливості застосування. Узв’язку з можливою гепатотоксичністю у лікуванні хворих з порушенням функції печінки,а також при хронічному алкоголізмі та недостатньому харчуванні Мілі-Кокс слідзастосовувати під наглядом лікаря.

У період лікування препаратом хворим забороненовживати алкоголь.

Рифампіцин може викликати зміну кольору сечі,мокротиння, слізної рідини, а також стійке фарбування м’яких контактних лінз.Хворі повинні бути щодо цього попереджені.

У зв’язку з тим, що рифампіцин є індуктороммікросомальних ферментів, Мілі-Кокс треба застосовувати обережно при гострійінтермітуючій порфірії. З тієї ж причини, з метою запобігання невдачам приоральній контрацепції під час лікування препаратом потрібне додатковевикористання негормональних засобів контрацепції.

Для запобігання погіршенню показників зору необхіднопровести офтальмологічне обстеження кожного ока окремо, а також оцінити станбінокулярного зору. Слід обстежити хворого перед початком терапії таповторювати обстеження періодично в процесі лікування. Хворий мусить негайноповідомляти лікарю про будь-які зміни гостроти зору. Якщо при об’єктивному обстеженніпідтверджується погіршення зору, не пов’язане з іншими причинами, необхідноприпинити застосування препарату та проводити динамічне спостереження за станомзору хворого.

Вагітність ілактація. Дослідження етамбутолу гідрохлориду на тваринах показали, що препаратмає тератогенний потенціал. Було виявлено, що рифампіцин має тератогенний ефекту тварин у дуже високих дозах. Ізоніазид має ембріоцидний ефект в експериментаху тварин під час вагітності. Дослідження впливу піразинаміду на репродукцію у тваринне проводилося.

Застосування Мілі-Коксу під час вагітності можливетоді, коли ймовірна користь для жінки переважає потенційний ризик для плода.При лікуванні препаратом в останній триместр вагітності рифампіцин можеспричинювати післяпологові кровотечі у матері та дитини. У зв’язку з тим, щорифампіцин, ізоніазид і піразинамід потрапляють у грудне молоко, передзастосуванням препарату під час годування груддю необхідно вирішити питання проприпинення грудного годування.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Відомо, що рифампіцин індукує деякі ферментисистеми цитохром Р-450. Встановлено, що рифампіцин прискорює метаболізмфенітоїну, хінідину, пероральних антикоагулянтів і протигрибкових засобів.

Ізоніазид посилює такі побічні ефекти фенітоїну, яксонливість і атаксія.

Преднізолон може суттєво знижувати концентраціюізоніазиду в плазмі крові.

Гідроксид алюмінію порушує абсорбцію етамбутолу,тому необхідно використовувати альтернативні антациди.

При одночасному застосуванні препарату знейротоксичними засобами можливе посилення нейротоксичної дії етамбутолу.

Піразинамід знижує концентрацію ізоніазиду всироватці крові.

При спільному застосуванні Мілі-Кокс знижуєактивність пероральних контрацептивів, а також метадону, діазепаму, верапамілу,бета-адреноблокаторів, пероральних гіпоглікемічних препаратів, дигоксину,хінідину, дизопіраміду, дапсону та кортикостероїдів.

При одночасному застосуванні рифампіцин, якийвходить до складу Мілі-Коксу, знижує активність фенітоїну, а ізоніазид -уповільнює виведення фенітоїну.

Пробенецид може збільшувати концентрацію рифампіцинув плазмі крові.

Умови та термін зберігання.

Зберігати в сухому, прохолодному, захищеному відсвітла та недоступному для дітей місці, при температурі не вище 25 С.

Термін зберігання – 3 роки.