ІНСТРУКЦІЯ

для медичногозастосування препарату

ЦИТОЛ

(CITOL)

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви:citalopram, 1-[3-(диметиламіно) пропіл]-1-(4-флуоро-феніл)-1,3-дигідроізобензофуран-5-карбонітрил;

основні фізико-хімічні властивості: білі, овальні таблетки, вкриті плівковоюоболонкою, з рискою з одного боку i написом “АI” з іншого;

склад: 1 таблетка містить 24,98 мг циталопрамугідроброміду, що еквівалентно 20 мг циталопраму або 49,96 мг циталопрамугідроброміду, що еквівалентно 40 мг циталопраму;

допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, лактоза,целюлоза мікрокристалічна, полівінілпіролідон К-90, магнію стеарат, гідроксипропілметилцелюлоза, поліетиленгліколь400, титану діоксид.

Форма випуску. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Антидепресанти. Селективні інгібіторизворотного нейронального захоплення серотоніну. Код АТС N06А В04.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Циталопрам єсильним селективним інгібітором зворотнього нейронального захоплення серотонінуз антидепресивним ефектом та з мінімальним впливом на нейрональне захопленнянорепінефрину та допаміну.

Циталопрам не має або має низьку афінність до 5НТ_1А-,5НТ2_А-, допамін D₁ та D₂-, α₁-,α₂-, β-адрено-, Н₁-гістамінових, ГАМК-,М-холіно- та бензодіазепінових рецепторів. У дуже малому ступені інгібуєметаболічний цикл цитохрому P450 ІІ D6. Результатом цього є менша кількістьнебажаних ефектів та взаємодій. Антидепресивний ефект звичайно розвиваєтьсячерез 2-4 тижні терапії.

Цитол не впливає на провідну систему серця таартеріальний тиск, не змінює гематоло-гічні показники, функції печінки танирок; не викликає збільшення ваги тіла та не підвищує ефект алкоголю.

Фармакокінетика. У діапазоні доз 10 - 60 мг/день кінетика разовоговведення дози і багаторазових уведень залишається лінійною і пропорційнавеличині дози. Біотрансформація циталопраму звичайно відбувається в печінці ічас напіввиведення становить 35 годин. При щоденному разовому веденніциталопраму рівноважний стан його концентрації в плазмі досягається через одинтиждень. Після прийому разової дози внутрішньо (40 мг) пік рівня в плазмінастає протягом 4 годин. Біодоступність циталопраму при пероральному введенністановить приблизно 80% і прийом їжі не впливає на абсорбцію. Обсяг розподілуциталопраму дорівнює 12 л/кг, а показник зв’язування з білками близько 80%.

Метаболізм циталопрамувідбувається за рахунок деметилювання, дeзaмінування й окислення. Основнимкомпонентом у плазмі є незмінений циталопрам. Деметилювання циталопраму впечінці виконується ізоферментами CYP3А4 і CYP2С19.

Циталопрам виводиться із сечею іфекаліями.

Показаннядля застосування.

Терапіядепресій та запобігання рецидивам, лікування розладів панічного типу з/безагорафобій та обсесивно-компульсивних розладів.

Спосіб застосування та дози.

Таблетка Цитолу з покриттям є разовою денною дозою.Вона може прийматися в будь-який час доби незалежно від прийому їжі.

У дорослих: призначення Цитолу починається з разовоїдобової пероральної дози 20 мг і за неохідності збільшується до 40 мг.Підвищення дози на 20 мг відбувається з прийнятою дозою 20 мг з інтервалами некоротше одного тижня. Денна доза може бути підвищена до 60 мг залежно відіндивідуальної реакції пацієнта і від гостроти депресії.

У літніх пацієнтів (старше 65 років): рекомендованадоза для більшості літніх пацієнтів дорівнює 20 мг. Особам зі слабкою абовідсутньою реакцією дозу можна збільшити до 40 мг.

У пацієнтів з ослабленою функцією нирок: прислабкому або помірному зниженні функції нирок у коректуванні дози необхідностінемає. Дані про пацієнтів із серйозними порушеннями функції нирок (кліренскреатиніну становить менш 20 мл/хвилину) відсутні.

У пацієнтів з ослабленою функцією печінки: для більшостітаких пацієнтів рекомендована доза дорівнює 20 мг. Особам зі слабкою абовідсутньою реакцією дозу можна збільшити до 40 мг.

У дітей: призначати дітям не рекомендується черезвідсутність даних про надійність і ефективність препарату для цієї популяціїпацієнтів.

Тривалість терапії.

Антидепресивний ефект встановлюється звичайнопротягом 2-4 тижнів. Оскільки лікування антидепресивними препаратамивідноситься до типу симптоматичних, даний засіб варто приймати протягом 6місяців або довше з метою попередження можливості рецидиву.

Підтримуюча терапія повинна продовжуватися кількароків, щоб попередити повторення нападів у пацієнтів з рекурентною формоюдепресії (однополярна).

Відміна препарату повинна здійснюватись поступово.

Побічна дія.

Побічні реакції, що спостерігаються при застосуванніЦитолу, звичайно слабкі і швидко минають. Вони виникають у перші 1-2 тижнітерапії і припиняються, як правило, по мірі виходу з депресивного стану .

Найпоширеніші побічні ефекти, асоційовані з прийомомЦитолу, це сухість у роті, нудота, сонливість, посилення спітніння і появатремору, ослаблення статевої функції (порушення еякуляції, імпотенція, зниженнялібідо), діарея, сонливість, диспепсія, слабкість, підвищення температури,інфекція верхніх відділів шлунково-кишкового тракту і риніти. Дуже рідковідзначаються конвульсії.

Побічні ефекти, що спостерігаються, розподілені посистемах організму в такий спосіб:

Серцево-судинні порушення:

Часті : тахікардія, постуральна гіпертензія,гіпотензія.

Не часті: гіпертензія, брадикардія, набряк,стенокардія, екстрасистолія, серцева недостатність, жар, інфаркт міокарда.

Рідкі: короткочасний ішемічний напад, флебіт,мерехтіння передсердь, зупинка серця.

Порушення центральної і периферичної нервової системи:

Часті: парестезія, мігрень.

Не часті: гіперкінез, вертиго, гіпертонус,екстрапірамідні порушення, судома м’язів ноги, мимовільні скорочення м’язів.

Рідкі: порушення координації, гіперестезія(підвищене відчуття до подразників), птоз, ступор.

Ендокринні порушення:

Рідкі : гіпотиреоз, гіпертиреоз, гінекомастія.

Шлунково-кишкові порушення:

Часті: здуття живота.

Не часті: гастрит, гастроентерит, стоматит, геморой,утруднене ковтання, гінгівіт, езофагіт.

Рідкі: коліт, виразка шлунка, холецистит,жовчокам’яна хвороба, виразка дванадцятипалої кишки, шлунково-стравохіднийрефлюкс, глосит, жовтяниця, дивертикуліт, гикавка.

Загальні розлади:

Рідкі: почервоніння шкіри, непереносимість алкоголю,синкопа, грипоподібні симптоми.

Порушення кровоносної і лімфатичної систем:

Не часті: пурпура, анемія, носова кровотеча,лейкоцитоз, лейкопенія, збільшення лімфатичних вузлів.

Рідкі: емболія легеневої артерії, гранулоцитопенія,гіпохромна анемія, порушення згортання крові, кровоточивість ясен.

Метаболічні і трофічні порушення:

Часті: втрата ваги, збільшення ваги.

Не часті: підвищення ферментів печінки, підвищеннярівня лужної фосфатази, порушення толерантності до глюкози.

Рідкі: білірубінемія, гіпокаліємія, ожиріння,гіпоглікемія, гепатит, зневоднювання.

Порушення скелетно-м’язової системи:

Не часті: артрит, м’язова слабкість.

Рідкі: бурсит, остеопороз.

Психіатричні порушення:

Часті: ослаблена концентрація уваги , амнезія, апатія,депресія, підвищений апетит, поглиблення депресії, спроба суїциду, сплутаністьсвідомості.

Не часті: підвищене лібідо, агресивна реакція,токсикоманія, психічна депресія, панічна реакція.

Рідкі: кататонічна реакція, меланхолія.

Порушення репродуктивної системи (жінки):

Часті: аменорея.

Не часті: галакторея, біль в грудях, піхвовакровотеча.

Порушення дихальної системи:

Часті: кашель.

Не часті: бронхіт, задишка, пневмонія.

Рідкі: астма, ларингіт, бронхоспазм.

Дерматологічні порушення:

Часті: висипання на шкірі, свербіж .

Не часті: фотосенситивна реакція, кропив´янка,вугри, екзема, алопеція, дерматит, псоріаз.

Рідкі: гіпертрихоз, підвищена пітливість, кератит,целюліт, анальний свербіж .

Особливі відчуття:

Не часті: дзенькіт у вухах, кон^,юнктивіт.

Рідкі: розширення зіниці, світлобоязнь, двоїння вочах, втрата смакових відчуттів.

Порушення сечостатевої системи:

Часті: поліурія.

Не часті: нетримання сечі , затримка сечі ,відсутність сечі .

Рідкі: гематурія, олігурія, пієлонефрит, біль унирках .

Побічні ефекти, поява яких потребує припиненняприйому лікарського препарату: нудота, безсоння, сонливість, астенія, сухість уроті, блювання та ажитація .

Протипоказання.

Підвищена чутливість до циталопраму чи до будь-якогокомпонента препарату.

Комбінації з інгібіторами МАО (див. Особливостізастосування).

Вагітність та лактація.

Дитячий вік.

Передозування.

Симптоми та лікування передозування. Найпоширенішимисимптомами при передозуванні циталопраму є сонливість, кома, порушення артикуляції,рідко великі судомні напади, синусова тахікардія, посилення потовідділення,нудота, блювання, ціаноз, гіпервентиляція легень. Летальні наслідки невідомі.

У випадку передозування, лікування циталопрамом маєбути припинено та застосована підтримуюча чи симптоматична терапія. Длязупинення всмоктування циталопраму в шлунково-кишковому тракті якомога ранішепотрібно зробити промивання шлунка. Специфічного антидоту немає.

Особливості застосування.

Цитол не можна призначати пацієнтам, що одержують інгібіторимоноаміноксидази (MAOІ), а також не можна призначати протягом перших14 днівпісля припинення введення МАОІ. Терапію з використанням МАОІ не слід починатираніше 14 днів після припинення терапії Цитолом. При одночасному призначенніінгібіторів зворотного захоплення серотоніну з МАОІ можуть бути серйозні інавіть фатальні реакції, такі як гіпертермія, ригідність, міоклонія і зміниментального стану, як, наприклад, сильна ажітація, що переходить у делірій ікому. Ці реакції відзначаються також у пацієнтів, що закінчують терапіюінгібіторами зворотного захоплення серотоніну і переходять на терапіюінгібіторами МАО. У деяких випадках з^,являються симптоми, щоімітують гострий нейролептичний синдром.

Під час лікування циталопрамом повідомлялося продекілька випадків гіпонатріємії і про синдром неконкордантної секреціїантидіуретичного гормону. Ці симптоми зникли після припинення лікуванняциталопрамом.

Якщо стан пацієнта переходить у маніакальну фазу,лікування Цитолом необхідно припинити і перейти на нейролептичні препарати.Циталопрам необхідно призначати з обережністю пацієнтам з маніями в анамнезі.

Циталопрам, також як і інші антидепресивніпрепарати, необхідно з обережністю застосовувати у пацієнтів, у якихспостерігалися конвульсії.

Як і при терапії іншими антидепресивнимипрепаратами, імовірність суїциду у пацієнтів, підданих депресії, зберігаєтьсядо досягнення значної ремісії, оскільки розвиток депресії може настати допочатку антидепресивного ефекту.

У деяких пацієнтів з розладами панічного типу можутьвиникати симптоми тривоги, що підсилюються з початком антидепресивноголікування. Ця парадоксальна реакція на терапію звичайно зникає протягом першихдвох тижнів терапії. Тому рекомендується починати терапію з малих доз, щобзнизити зазначений парадокс анксіогенної терапії. Циталопрам необхідно обережнопризначати пацієнтам з порушеною функцією печінки, їм рекомендована найнижча змаксимальних доз. Також обережність необхідна при призначенні циталопрамупацієнтам з гострою нирковою недостатністю.

Призначення дітям: Циталопрам не рекомендованийдітям, оскільки надійність і ефективність цього препарату при застосуванні удітей ще не визначена.

Призначення в період вагітності і лактації:

Препарат відноситься до гестаційної категорії С.Безпека Цитолу під час вагітності і лактації не визначена. Він проникає вмолоко матері при дуже низьких концентраціях. З цієї причини терапія Цитоломвагітних або жінок, що годують груддю, не рекомендована, за винятком тихвипадків, коли клінічна користь перевищує передбачуваний ризик.

Дія на здатність керувати автомобілем і працювати зіншими механізмами:

Цитол не послабляє розумову функцію і психомоторніхарактеристики. У пацієнтів, що приймають психотропні препарати, можутьвідзначатися деяке ослаблення уваги і зниження здатності до концентрації,викликані як самим захворюванням, так і прийнятими ліками, а також обома цимипричинами. Таким пацієнтам необхідна особлива обережність при керуванніавтотранспортом і під час роботи з механічними пристроями .

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Необхідно виявляти обережність при одночасномувикористанні Цитолу і препаратів, що діють на центральну нервову систему (ЦНС),оскільки циталопрам діє в першу чергу на ЦНС.

При одночасному застосуванні Цитолу і інгібіторівMAO можуть бути серйозні і навіть фатальні реакції, такі як гіпертермія,ригідність, міоклонія і зміни ментального стану, як, наприклад, сильнаажитація, що переходить у делірій і кому.

Циталопрам не рекомендується застосовуватипаралельно із суматриптаном, оскільки циталопрам може підсилюватисеротонінергетичний ефект суматриптану.

Циметидин викликає підвищення рівня циталопраму вплазмі в стані фармакодинамічної рівноваги. З цієї причини рекомендуєтьсязвертати увагу на верхню межу діапазону дози Цитолу при його одночасномупризначенні з циметидином.

Між дигоксином і Цитолом відсутня клінічно значимафармакокінетична взаємодія .

Незважаючи на те, що циталопрам, не змінює діюалкоголю на психічні і рухові реакції, споживання алкоголю пацієнтам, що приймаютьЦитол, не рекомендується.

При одночасному введенні циталопраму (40 мг/деньпротягом 10 днів) і препаратів літію (30 ммоль/день протягом 5 днів)фармакокінетичні характеристики обох лікарських речовин істотно не змінювалися.Однак супутнє застосування циталопраму і препаратів літію повинне проводитися зобережністю, оскільки літій може підвищувати серотонергічні ефекти циталопраму.

Одночасне використання циталопраму і теофіліну, субстрат CYP1А2, не впливає на фармакокінетику теофіліну. Дія теофіліну на фармакокінетикуциталопраму не вивчалася.

Цитол не впливає на фармакокінетику варфарину.

При одночасному застосуванні Цитолу і карбамазепінуне відзначені зміни у фармакокінетиці карбамазепіну.

Основними ферментами, що беруть участь у метаболізміциталопраму, є CYP3А4 і CYP2С19. Хоча відсутні прямі клінічні дослідженняфармакокінетики циталопраму, кліренс цієї сполуки повинен знижуватися приодночасному його застосуванні із сильними інгібіторами CYP3А4 (кетоконазол,інтраконазол, флуконазол або еритроміцин) або з потужним інгібітором CYP2С19  омепразолом.

Під час одночасного використання циталопраму іметопрололу рівні останнього в плазмі підвищуються вдвічі. Підвищені рівніметопрололу в плазмі викликають зниження кардіоселективності. Одночасне застосуванняЦитолу і метопрололу не має клінічно значимого впливу на кров’яний тиск ічастоту серцевих скорочень.

Цитол не виявив клінічно значимої взаємодії зфенотіазинами і трициклічними антидепресивними препаратами.

Одночасне використання в клінічних умовах Цитолуразом з бензодіазепінами, нейролептичними препаратами, аналгетиками,антигістамінними засобами, антигіпертензивними лікарськими засобами,β-блокаторами й іншими серцево-судинними препаратами не продемонструвалофармакодинамічної взаємодії.

Клінічний досвід щодо одночасного застосуванняЦитолу і електрошокової терапії незначний.

Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі не вище+25˚С.

Зберігатив оригінальній упаковці. Збepiгaти в нeдocтyпнoмy для дiтeй мicцi.

Термін придатності - 2 роки.