ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ДИПІРИДАМОЛ
(DipyridamolЕ)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: dipirydamole;
2,2´,2´´,2´´´-[[4,8-ди-(піперидин-1-іл)піримідо [5,4-d] піримідин-2,6-диїл] динітрило] тетраетанол;
основні фізико-хімічні властивості: таблетки жовтого із зеленуватим відтінкомкольору, з двоопуклою поверхнею;
склад: 1 таблетка містить дипіридамолу 25 мг;
допоміжні речовини: крохмаль картопляний, цукор молочний, кальціюстеарат.
Форма випуску. Таблетки.
Фармакотерапевтична група. Антитромботичні засоби. Антиагреганти. Код АТСВ01АС07.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Препарат має антиагрегантну, ангіопротекторну,а також помірну судинорозширювальну дію. Гальмує адгезію та агрегаціютромбоцитів, поліпшує мікроциркуляцію, у тому числі у сітчастій оболонці ока іниркових клубочках; знижує опір резистентних коронарних судин (в основномуартеріол), збільшує кількість колатералей і колатеральний кровотік, підвищуєоб’ємну швидкість коронарного кровотоку, поліпшує постачання міокарда киснем,підвищуючи його толерантність до гіпоксії; зменшує загальний периферичний опірсудин; знижує опір мозкових судин, є ефективним при динамічних порушенняхмозкового кровообігу, нормалізує венозний відтік, знижує частоту виникненнятромбозу глибоких вен у післяопераційний період; при загрозі прееклампсіїзапобігає дистрофічним змінам у плаценті, нормалізує плацентарний кровотік, усуваєгіпоксію тканин плода.
Механізм дії Дипіридамолу зумовлений інгібуванням фосфодіестерази тапідвищенням цАМФ у тромбоцитах, стимуляцією вивільнення простациклінуендотеліальними клітинами та пригніченням утворення тромбоксану А2 утромбоцитах; конкурентним інгібуванням аденозиндезамінази, що приводить донакопичення аденозину, стимулює аденілатциклазу; сприяє вазодилатуючому ефекту.
Фармакокінетика. Після прийому внутрішньо Дипіридамол повністювсмоктується у травному тракті. Максимальна концентрація в плазмі досягаєтьсячерез 75 хвилин. У крові зв’язується з альфа-глікопротеїном, швидко проникає утканини. Накопичується в першу чергу у серці і еритроцитах. Метаболізується впечінці і виводиться із жовчю, переважно у вигляді глюкуронідів. Виведення можесповільнюватись внаслідок ентерогепатичної рециркуляції. В невеликій кількостівиводиться із сечею. Період напіввиведення становить 10-12 годин.
Показаннядля застосування. Профілактика та лікування артеріальних і венозних тромбозів і їхускладнень, у тому числі профілактика тромбоемболії після операції протезуванняклапанів серця; лікування та профілактика порушень мозкового кровообігу,дисциркуляторна енцефалопатія; плацентарна недостатність при ускладненійвагітності, у складі комплексної терапії при різних порушеннях мікроциркуляції.
Спосібзастосування та дози. Дози встановлюють індивідуально, залежно від тяжкостізахворювання і реакції хворого. Для профілактики та лікування тромбозів увигляді монотерапії, а також в комбінації з пероральними антикоагулянтами або зацетилсаліциловою кислотою призначають внутрішньо, по 75 мг, 3-6 разів на добу.Добова доза становить 300-450 мг, за необхідності дозу підвищують до 600 мг.
Придисциркуляторній енцефалопатії Дипіридамол призначають у дозі від 75 до 225 мгна добу. За необхідності дозу можна збільшити до 600 мг на добу. Добову дозурозподіляють на декілька прийомів.
Препарат рекомендують приймати натще, за 1 годину доїди, не розжовуючи і запиваючи невеликою кількістю води. Курс лікуваннязалежить від характеру і тяжкості захворювання і продовжується, як правило, відкількох тижнів до кількох місяців.
Побічна дія.
З боку травного тракту: можливі нудота, блювання, діарея.
З боку серцево-судинної системи: можливі головний біль, запаморочення,почервоніння обличчя, непритомність, біль у грудях, симптоми стенокардії.
Алергічні реакції: можливі висипання на шкірі.
Протипоказання. Підвищена чутливість до препарату. Гострий інфарктміокарда, поширений стенозуючий атеросклероз коронарних судин, нестабільнастенокардія, субаортальний стеноз аорти, некомпенсована серцева недостатність,виражена гіпотензія, тяжкі порушення серцевого ритму, схильність до кровотеч,виражена ниркова або печінкова недостатність, дитячий вік до 12 років.
Передозування. При передозуванні Дипіридамолу виникають симптомиінтоксикації: загальна вазодилатація, що супроводжується гіпотензією,тахікардією, відчуттям тепла, почервонінням шкіри обличчя, слабкістю тазапамороченням. Для зняття зазначених явищ проводиться симптоматична терапія:промивання шлунка, викликання блювання, заходи щодо зменшення всмоктуванняпрепарату. Для усунення гіпотензії показане введення вазопресорних агентів,особливо мезатону в дозі 0,5-1 мл, внутрішньом’язово.
Особливості застосування. З обережністю призначають хворим на артеріальнугіпотензію, з нещодавно перенесеним інфарктом міокарда, серцевою недостатністю.
Під час лікування слід уникати вживання натуральної кави та чаю.
Для попередження артеріальних тромбозів і тромбоемболічних станівможливе застосування препарату разом з іншими антитромботичними засобами.
Терапію можна проводити тривало, при цьому не вимагається лабораторногоконтролю терапевтичного рівня препарату в крові.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При одночасному застосуванні з пероральнимиантикоагулянтами та ацетилсаліциловою кислотою, а також з антибіотикамипеніцилінового ряду, цефалоспоринами, тетрациклінами, хлорамфеніколом(левоміцетином) антиагрегантна дія Дипіридамолу посилюється.
Ксантинові похідні, а також продукти, що містять кофеїн, зменшуютьефективність Дипіридамолу.
Антациди, сорбенти та обволікаючі засоби зменшують всмоктуванняДипіридамолу.
Дипіридамол підвищує гіпотензивну дію антигіпертензивних засобів,послаблює антихолінергічні властивості інгібіторів холінестерази.
Умови та термін зберігання. Зберігають у недоступному для дітей, сухому,захищеному від світла місці. Термін придатності – 3 роки.