IНСТРУКЦIЯ
для медичногозастосування препарату
РИБОКСИН
(RIBOXINUM)
Загальна характеристика:
мiжнародна та хiмiчна назви: інозин; 9-b-D-рибофуранозилгіпоксантин;
основні фізико-хімічні властивості: таблетки, вкриті оболонкою, жовтого кольору;
склад: 1 таблетка мiстить рибоксину (в перерахуванні на100% речовину) - 0,2 г;
допомiжнi речовини: цукор, метилцелюлоза, магніюстеарат, крохмаль картопляний, титану діоксид, твiн-80, тропеолiн 0.
Форма випуску.
Таблетки, вкриті оболонкою.
Фармакотерапевтична група.
Кардіологічні препарати. Код АТС С01ЕВ14**.
Фармакологiчнi властивостi.
Фармакокінетика.
Препарат має антигiпоксичний, антиаритмiчний таанаболiчний ефекти.
Рибоксин є похiдним (нуклеозидом) пурину, попередником АТФ. Препаратпозитивно впливає на процеси обмiну в мiокардi - пiдвищує активнiсть деякихферментiв циклу Кребса та енергетичний баланс; збiльшує силу скорочень серця ісприяє бiльш повному розслабленню мiокарда в дiастолi (зв’язує iони кальцiю,якi потрапили до цитоплазми в момент збудження клiтини), внаслiдок чого зростаєударний об’єм; полiпшує кровопостачання тканин, у тому числі коронарнийкровообiг; знижує агрегацiю тромбоцитiв, активує регенерацiю тканин (особливомiокарда та слизової оболонки шлунково-кишкового тракту). Пiдвищуєфармакологiчний захист нирок, якi зазнали iшемiї пiд час операцiї.
Фармакокiнетика.
Препарат добре абсорбується у шлунково-кишковому тракті. Руйнується упечiнцi з утворенням глюкуронової кислоти i подальшим її окисленням. Унезначній кiлькостi видiляється з сечею.
Показання для застосування.
Рибоксин застосовують у комплекснiй терапiї iшемiчної хвороби серця,після перенесеного iнфаркту мiокарда, при мiокардiодистрофiї, порушеннях ритму,що є наслідком застосування серцевих глiкозидiв.
Призначають його також при захворюваннях печiнки (гепатити, цирози,жирова дистрофiя печiнки), для лiкування урокопропорфiрiї.
Спосiб застосування та дози. Рибоксин приймають внутрішньо до їжі. Добовадоза для дорослих становить вiд 0,6 до 2,4 г. У перші дні лікування добова дозадорівнює 0,6 - 0,8 г на добу (по 0,2 г 3 - 4 рази на добу), потiм завiдсутностi побiчних ефектiв протягом 2 - 3 днiв
дозу збiльшують до 1,2 г (по 0,4 г 3 рази на добу),до 1,6 г (по 0,4 г 4 рази на добу) або до 2,4 г (по 0,4 г 6 разiв на добу).Курс лiкування становить вiд одного до трьох мiсяцiв.
При урокопропорфiрiї рибоксин приймають дорослим удобовiй дозi 0,8 г (по 0,2 г 4 рази на добу) щоденно протягом 1 - 3 мiсяцiв.
Побiчна дія. Препарат добре переноситься, однак, в окремихвипадках можлива поява свербежу, гіперемії шкіри; у цих випадках препаратвідміняють. Рідко відмічається підвищення концентрації сечової кислоти в кровi.
Протипоказання.
Пiдвищена чутливiсть до препарату, подагра.
Передозування.
У разі передозування препарат, як правило, не чинитьвираженої токсичної дiї. Можливi загострення подагри, гiперемiя, свербіж.Необхідне проведення симптоматичної терапії.
Особливості застосування. При нирковій недостатності застосуванняпрепарату можливе лише тоді, коли, на думку лікаря, очікуваний позитивний ефектперевищить можливий ризик застосування.
При тривалому прийомі препарату бажано регулярноконтролювати рівень сечової кислоти в крові.
Клінічні дослідження по застосуванню препарату улікуванні вагітних і жінок, що годують груддю, відсутні.
Немає посилань на те, що Рибоксин може негативновпливати на водіїв та інших людей, які працюють з технікою.
Взаємодiя з iншими лiкарськими засобами. Рибоксин посилює ефекти гепарину, збiльшуєтривалiсть його дiї. Можливе одночасне застосування рибоксину знiтроглiцерином, нiфедипiном, фуросемiдом, спiронолактоном, дигоксином.Препарат несумісний з алкалоїдами. При взаємодії з ними відбувається виділенняоснови алкалоїду та утворення нерозчинних сполук. З таніном утворює осад.Несумісний з кислотами та спиртами, солями важких металів. Несумісний також звітаміном В6 (піридоксину гідрохлоридом), виникає інактивація обох сполук.
Умови та термiн зберігання. Зберігати у сухому, захищеному вiд свiтла танедоступному для дітей місці, при температурi від 15 до 25°С. Термінпридатності - 3 роки.