ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

АПО-ГІДРОКСИУРЕА(APO-HYDROXYUREA)

Загальна характеристика:

міжнародна назва: hydroxycarbamide;

основні фізико-хімічні властивості: тверді желатинові капсули з непрозоримкорпусом рожевого кольору і непрозорою кришечкою бірюзового кольору, маркування“АРО 500". Вміст капсул – гомогенний порошок білого кольору;

склад: 1 капсула містить 500 мг гідроксикарбаміду;

допоміжні речовини: метилцелюлоза, кислота стеаринова, тальк, тверда желатиновакапсула № 0. До складу оболонки капсули входять желатин, а також пігментиD&C червоний № 28, D&C червоний № 33, FD&C блакитний № 1, FD&Cблакитний № 40, заліза оксид чорний і заліза оксид жовтий.

Форма випуску. Капсули.

Фармакотерапевтична група. Антинеопластичні засоби. Код АТС L01X X05.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Точний механізмпротипухлинної дії гідроксикарбаміду ще не визначений. Однак результати різнихдосліджень на тваринах і культурах тканин людини свідчать на користь гіпотезипро те, що гідроксикарбамід спричинює негайне інгібування синтезу ДНК безвпливу на синтез РНК або білків. Ймовірно гідроксикарбамід знижує швидкістьперетворення рибонуклеотидів і дезоксирибонуклеотидів. Цей ефект найбільшвиражений у клітинах з високою швидкістю проліферації.

Гідроксикарбамід посилює чутливість ракових клітин до променевоїтерапії. Гідроксикарбамід не впливає на синтез РНК або білків.

Фармакокінетика. При пероральному прийомі гідроксикарбамід легко абсорбуєтьсяз шлунково-кишкового тракту. Максимальна концентрація в сироватці кровідосягається протягом двох годин, а через 24 години концентраціягідроксикарбаміду в сироватці крові знижується практично до нуля. Післяперорального прийому в дозах 7 ‑ 30 мг/кг приблизно 80% дози виводитьсяіз сечею протягом 12 годин. Проникає крізь ГЕБ.

Показання для застосування. В комплексі з променевою терапією длялікування первинного плоскоклітинного (епідермоїдного) раку голови та шиї, завинятком губ.

Меланома; резистентний хронічний мієлолейкоз; рецидивуючий,метастатичний або неоперабельний рак яєчників.

Спосіб застосування та дози. Якщо пацієнт не в змозі ковтати капсули абоне воліє їх ковтати, вміст капсул можна висипати у склянку з водою і негайновипити. При цьому деякі інертні матеріали, що використовуються як носії вкапсулах, можуть не розчинитися і плавати на поверхні.

Оскільки рак голови та шиї у дітей зустрічається рідко, дози для дітейще не визначені.

Дози при лікуванні солідних пухлин

Інтермітуюча терапія: 80 мг/кг маси тіла перорально у вигляді однієїдози кожен третій день.

Інтермітуюча схема лікування менш токсична і тому більш придатнапорівняно зі щоденним прийомом. При лікуванні за такою схемою припиняти терапіючерез токсичні ефекти доводиться рідко.

Комплексна терапія з променевою терапією (при раку голови та шиї): 80мг/кг маси тіла перорально у вигляді однієї дози кожен третійдень.

Прийом Апо-Гідроксиуреа слід починати не менше ніж за 7 діб до початкупроменевої терапії і продовжувати протягом курсу променевої терапії інеобмежено довгий час надалі (за умови, що пацієнт перебуває під адекватниммедичним наглядом і в нього відсутні тяжкі або незвичні реакції).

Дози променевої терапії повинні бути максимально припустимими з урахуваннямстану пацієнта. При супутньому застосуванні Апо-Гідроксиуреа коригувати дозиопромінення звичайно не потрібно.

Побічна дія. Найчастіше відзначається пригнічення функціїкісткового мозку (лейкопенія, анемія, іноді тромбоцитопенія), рідше – побічніефекти з боку шлунково-кишкового тракту (стоматит, анорексія, нудота, блювання,діарея, запори) і дерматологічні реакції (макулопапульозний висип, еритемаобличчя). Дизурія і алопеція відзначаються дуже рідко. Гідроксикарбамід увисоких дозах може спричинити помірну сонливість. Неврологічні побічні ефекти(головний біль, запаморочення, дезорієнтація, галюцинації, конвульсії)спостерігаються надзвичайно рідко. Їх зв’язок з терапією гідроксикарбамідом підсумнівом, оскільки в подібних випадках не можна виключити наявністьцеребральних метастазів. Гідроксикарбамід іноді може спричинювати тимчасовепорушення функції ниркових канальців, а також підвищення рівнів сечової кислотив сироватці крові, азоту сечовини крові і креатиніну. Були повідомлення проаномальну затримку сульфобромфталеїну.

Деякі зміни клінічних лабораторних показників в онкологічних пацієнтівпід час терапії гідроксикарбамідом важко пояснити.

Еритроцитарні аномалії. На початку курсу лікування гідроксикарбамідомчасто спостерігається самостійно минаючий мегалобластний еритропоез.Морфологічні зміни нагадують перніціозну анемію, але не пов’язані з дефіцитомвітаміну В₁₂ або фолієвої кислоти. Гідроксикарбамід також можезатримувати кліренс заліза з плазми і зменшувати утилізацію заліза еритроцитами,але схоже він не змінює виживаності еритроцитів.

Небажані побічні ефекти, які спостерігаються при комбінованомузастосуванні гідроксикарбаміду і променевої терапії, нагадують побічні реакціїпри монотерапії гідроксикарбамідом. Це в першу чергу мієлосупресія (анемія ілейкопенія) і подразнення шлунка. Лейкопенія відзначається практично у всіхпацієнтів, які одержали адекватний курс лікування гідроксикарбамідом іпроменеву терапію. Тромбоцитопенія (< 100000 клітин у 1 мм³)спостерігається рідко і тільки при наявності вираженої лейкопенії. Шлунковийдискомфорт відзначається як при одній променевій терапії, так і при поєднанніпроменевої терапії з хіміотерапією гідроксикарбамідом.

Слід мати на увазі, що терапевтичні дози опромінення спричиняютьприблизно такі ж небажані побічні реакції, як і терапія гідроксикарбамідом. Припоєднанні променевої терапії з лікуванням гідроксикарбамідом частота і тяжкістьцих побічних ефектів може зростати.

Хоча запалення слизових оболонок у місцях опромінення вважають пов’язанимиз променевою терапією, деякі дослідники гадають, що при комбінованій терапії їхтяжкість зростає.

Протипоказання. Апо-Гідроксиуреа (гідроксикарбамід) протипоказанийпацієнтам з вираженим пригніченням функції кісткового мозку, зокрема при лейкопенії(кількість лейкоцитів < 2500 у 1 мм³) або тромбоцитопенії(кількість тромбоцитів < 100000 у 1мм³) або тяжкій анемії.Підвищена чутливість до компонентів препарату.

Передозування. При передозуванні інтенсивність зазначених ранішетоксичних ефектів вища. Терапія симптоматична.

Особливості застосування. Лікування Апо-Гідроксиуреа (гідроксикарбамідом) маєздійснюватися під наглядом кваліфікованого лікаря-онколога.

Апо-Гідроксиуреа необхідно з обережністю призначати пацієнтам, якіраніше одержували променеву терапію або хіміотерапію цитотоксичнимипрепаратами, оскільки в них може бути пригнічена функція кісткового мозку.

У пацієнтів, які в минулому одержували променеву терапію, можеспостерігатися загострення пострадіаційної еритеми.

Тяжка анемія повинна бути скоригована шляхом гемотрансфузії цільноїкрові до початку терапії Апо-Гідроксиуреа.

Апо-Гідроксиуреа слід з обережністю призначати пацієнтам з вираженимипорушеннями функції нирок.

Пацієнти похилого віку можуть бути більш чутливими до дії гідроксикарбамідуі можуть потребувати зниження доз.

Протипухлинну ефективність Апо-Гідроксиуреа доцільно оцінювати післяшести тижнів терапії. У разі зменшення розміру пухлини або зупинки її ростулікування необхідно продовжувати необмежено довго.

У процесі лікування Апо-Гідроксиуреа хворі повинні перебувати підретельним медичним наглядом. До початку терапії і регулярно під час лікуваннянеобхідно проводити повні аналізи крові, функціональні ниркові і печінковітести, а також, при необхідності, дослідження кісткового мозку. Визначеннярівня гемоглобіну, загального числа лейкоцитів і числа тромбоцитів слідвиконувати не рідше, ніж 1 раз на тиждень, протягом усього курсу лікуванняАпо-Гідроксиуреа. При зниженні кількості лейкоцитів до рівня нижче 2500/мм³або кількості тромбоцитів до рівня нижче 100000/мм³ терапіюнеобхідно призупинити і контролювати число формених елементів крові кожних тридні. Після відновлення гематологічних показників терапію продовжують. Звичайновідновлення функції кісткового мозку відбувається швидко і пропускається прийомлише декількох доз. Якщо функція кісткового мозку швидко не відновлюється,також може бути призупинена променева терапія, однак це є необхідним лише впоодиноких випадках. Звичайно променева терапія продовжується без зміни доз ісхеми лікування.

Слабку або помірну анемію можна коригувати шляхом гемотрансфузіїцільної крові без припинення терапії гідроксикарбамідом. У разі ж тяжкої аборефрактерної анемії гідроксикарбамід необхідно відмінити.

Для усунення болю і дискомфорту від запалення слизових оболонок умісцях опромінення звичайно застосовують місцеві анестетики і пероральнізнеболюючі засоби. У разі тяжких реакцій терапія гідроксикарбамідом може бутитимчасово призупинена. Якщо реакції украй тяжкі, також може бути тимчасовопризупинена променева терапія, однак це доводиться робити рідко.

Тяжкі шлунково-кишкові розлади при комбінованій терапії  (з такимипроявами, як нудота, блювання, анорексія) звичайно вдається контролювати шляхомтимчасового призупинення лікування Апо-Гідроксиуреа. У поодиноких випадкахдоводиться призупиняти і променеву терапію.

Вагітність і лактація

Експерименти на тваринах показали, що гідроксикарбамід має тератогенні властивості.Як і інші речовини, що впливають на синтез ДНК, гідроксикарбамід потенційноможе бути мутагенним. Тому Апо-Гідроксиуреа не слід призначати пацієнтамчоловікам, які планують зачати дітей, а також вагітним або пацієнткам, що маютьнамір завагітніти (крім випадків, коли, на думку лікаря, очікувана користь відзастосування препарату переважає над можливим ризиком для плоду). Під часлікування препаратом необхідно вирішити питання щодо припинення годуваннягруддю.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При комбінованому застосуванні зпрепаратами, що пригнічують функцію кісткового мозку, мієлосупресія можепосилюватися. Гідроксикарбамід підвищує ризик розвитку нефропатії на фонізастосування урикозуричних засобів.

Умови та термін зберігання. Зберігати у сухому, захищеному від світла танедоступному для дітей місці при температурі 15 – 25°C.

Термін придатності – 2 роки.