ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосуванняпрепарату

ГІДРЕА

(HYDREA(R))

Загальна характеристика:

міжнародна назва: гідроксикарбамід;

основні фізико-хімічні властивості: желатинова капсула зі слабким желатиновимзапахом, кишечка капсули матова зеленого кольору, корпус капсули матовийрожового кольору, капсули мають маркировку чорного кольору: “BMS 303”; капсулимістять порошок білого кольору.

склад: одна капсула містить 500 мг гідроксикарбаміду;

допоміжні речовини: кислота лимонна безводна, натрію фосфатдвозаміщений безводний, магнію стеарат, лактози моногідрат.

Форма випуску. Капсули.

Фармакотерапевтична група.

Протипухлинний засіб, антиметаболит. Код АТС L01XX05.

Фармакологічні властивості.

Фармаколинамика.

Гідроксикарбамид являе собою фазоспецефичний цитостатичний препарат(антиметаболит, верогидно з алкилуючею дією), який діє у S фазі клітинногоцикла. Бдокує ріст клитин в інтерфазіG1-S, що важливо при проведенні одночаснос променевою терапією, оскільки зявляєтся сінергічна чутливість пухлиннихклетин у фазі G1 на опромінення. Гідроксикарбамид підсілює дію інгібітораРНК-редуктази – рібонуклеозиддифосфатредуктази, викликає пригничення синтезуДНК. Препарат не впливає на синтез РНК та білку.

Фармакокінетика.

Після перорального прийому препарат швидко всмоктується зішлунково-кишкового тракту. Максимальна концентрація препарату в плазмі кровідосягається протягом 1-4 годин після прийому. Прийом їжі не впливає навсмоктування препарату. Швидко розподіляється по тканинам организму та проникаєскризь гематоенцефалічний барьєр. У спиномозокової ридини визначається 10-20%, та15-50% в асцитичної рідині від концентрації у плазмі крові. Періоднапіввиведення становить 3-4 години. Частково метаболизуєтся у печінки танирках. 80% гідроксикарбамиду протягом 12 годин виводиться з сечею, при цьому50% у незміненому вигляді та у невеликоє кількості у вигляді сечовини. Препараттакож виводиться через дихальні шляхи у вигляді двоокису вуглецю. Через 24години препарат в плазми не визначається.

Показання для застосування.

Хроничний мієлолейкоз;

Істинная поліцитемія (еритремія);

Ессенціальна тромбоцітопенія

Остеомієлофіброз;

Меланома;

Злоякісні пухлини толови та шиї , за виключенням рака губи ( вкомбінації з проміневою терапією);

Рак шийкі матки (у комбінації з проміневой терапією).

Спосіб застосування та дози.

Всі дозові схеми препарату повинні подбіратись індімідуально. Препаратзастосовувається перорально. При утрудненні ковтання капсулу можна вскрити,розчинити вмист у стакані води та випити. При єтому деяки водонерозчиннідопоміжні речовини можуть плавати на поверхні роззчину.

Під час лікування препаратаом слід приймати достатню кількоість води.

Солідни пухлини.

80 мг/кг однин раз однократно кожного третього дня (6 – 7 доз).

20 -30 мг/кг щоденно протягом трьох тижнев.

Карциноми голови шиї, карциноми шийки матки.

80 мг/кг однин раз на день, кожний третій день у комбінації зпроміневою терапією.

Лікування препаратом призначают не менее чем за 7 днів до початкупроміневої терапії и подовжують протягом промінової терапії. Після проміневоїтерапії препарат подовжують приймати протягом необмеженного часу при постійномуспостереженні за хворим та при відсутністи у нього незвичайних.

Резістентний хроничний миєлолейкоз.

Безперервна терапія. Від 20 до 30 мг/кг щоденно один раз на день.

Оцынку ефективносты препарату проводят пысля 6 тижныв лякування. Привираженній клиничної реміссії лікування можливе подовжуваті необмежено довго.Лікування слід припинити, коли вміст лейкоцитів меньше 2,5x10⁹/л,тромбоцитів меньше 100x10⁹/л. Через 3 дні повторно проводят аналізкрові. Лікування відновляють тоді, коли вміст лейкоцитів та ерітроцитів починєпомітно зрастати.

Істина поліцитемія.

Лікування починают з добової дози 15-20 мг/кг. Дозу визначаютьіндивидуально, прагнучі пидтримувати гематокрит на рівні нижче 45%, а числотромбоцитів – нижче 400x10⁹/л. У більшості хворих досягнутизазаначених показників вдається постійно примая гідроксикарбамид в добової дозівід 500 до 1000 мг.

Есенціальна тротбоцітопенія.

Звичайно призначають препарат Гідреа в початкової добової дозі 15мг/кг; потім підбірають таку доку, котра підтрімує кількість тромбоцитів нижче600x10⁹/л, але прі цому не зменьшуя кількості лейкоцитів нижче 4x10⁹/л.

Побічна дія.

Система кровотворення: пригнічення функції кісткового мозку (лейкопенія,анемія, епізодично тромбоцитопенія).

Шлунково-кишковий тракт: стоматит, анорексія, нудота, блювання, пронос ізапор.

Дерматологія: макульозно-папульозні висипання, еритема обличчя іпериферична еритема. В окремих випадках відзначається алопеція. В ряді випадківу результаті щоденного застосування препарату протягом декількох років у хворихспостерігалися гіперпігментація, еритема, атрофія шкіри і нігтів, лущення,папули фіолетового кольору.

Неврологія: вживання великих доз препарату може призводити допомірної сонливості. Неврологічні порушення відзначалися в окремих випадках іобмежувалися головним болем, запамороченням, дезорієнтацією, галюцинаціями ісудомами.

Нирки: препарат епізодично може викликати тимчасове порушення функції нирковихканальців, що супроводжується збільшенням вмісту сечової кислоти в сироватці,азоту сечовини крові (АСК) і креатиніну. В окремих випадках відзначаєтьсядизурія.

Інші ефекти. Також повідомлялося про пропасницю, озноби, почуттянездужання і збільшення активності ферментів печінки. В окремих випадках булиописані гострі легеневі реакції, включаючи дифузну інфільтрацію легень,лихоманку і задишку, що пов’язані з застосуванням препарату.

Застосування препарату в комбінації з променевоютерапією. Побічні ефекти,що спостерігалися при комбінованому лікуванні препаратом та опроміненні,подібні до тих, що описані при монотерапії препаратом: головним чином,пригнічення функції кісткового мозку (анемія й лейкопенія) та подразнення стінокшлунка. В разі одночасного застосування препарату з променевою терапієюлейкопенія спостерігалася майже в усіх хворих. Іноді (і тільки при наявностівираженої лейкопенії) відзначалося зменшення вмісту тромбоцитів до значеньменше 100 000/мм³. Під час лікування препаратом можуть підсилюватисядеякі побічні реакції, що зустрічаються в разі проведення однієї променевоїтерапії, наприклад порушення функції шлунка і мукозити.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до гідоксикарбамиду або будь-якої допоміжної речовини,яка входить до склада препарату.

Вагітність та період годування груддю.

Лекопенія нижче 2,5x10⁹/л та/або тромбоцитопенія нижче100x10⁹/л.

Передозування.

У хворих, що застосовували препарат в дозах, які в декілька разівперевищували звичайні рекомендовані, розвивалася гостра токсичність щодослизових оболонок і шкіри. Спостерігалися болісність, фіолетова еритема, набрякдолонь рук і підошов ніг із наступним лущенням шкіри рук і ніг, інтенсивнагенералізована гіперпігментація шкіри та тяжкий гострий стоматит. Специфичнійантидот не відом. Лікування симптоматичне.

Особливості застосування.

Лікування препаратом слід проводити під наглядом лікаря. Перед початкомі періодично під час лікування препаратом необхідно перевіряти функціїкісткового мозку, нирок і печінки. Визначення гемоглобіну, лейкоцитів ітромбоцитів повинно проводитися принаймні щотижня протягом усього періодулікування препаратом. При зменшенні вмісту лейкоцитів до рівня менше 2,5x10⁹/лабо тромбоцитів до рівня менше 100x10⁹/л, лікування слід припинити,поки вміст їх не відновиться до норми. Анемія не є протипоказанням длялікування препаратом однак перед початком ликування прояви останньої повиннібути сореговані.

Лікування препаратом не варто розпочинати у випадку наявності в хворогопригнічення функції кісткового мозку. Під час лікування препаратом можерозвиватися подальше пригнічення функції кісткового мозку, і, звичайно,лейкопенія є першим і найбільш типовим проявом цього стану. Тромбоцитопенія йанемія відзначаються рідше та іноді спостерігаються без попередньої лейкопенії.Якщо припинити лікування препаратом, відновлення організму після мієлосупресіївідбувається швидко. Препарат варто застосовувати з обережністю хворим, щораніше одержували променеву терапію або хіміотерапію. У хворих, що в минуломуодержували променеву терапію, може загострюватися післярадіаційна еритема.

На ранніх стадіях лікування гідроксикарбамідом часто спостерігаєтьсямегалобластичний еритропоез, що носить помірний характер. Морфологічні змінипри цьому нагадують злоякісну анемію, однак вони не пов’язані з дефіцитомвітаміну В₁₂ або фолієвої кислоти.

Препарат може також знижувати кліренс заліза з плазми і знижуватиефективність утилізації заліза еритроцитами, однак вона не впливає натривалість життя еритроцитів.

Препарат слід застосовувати з обережністю хворим із порушеною функцієюнирок.

Хворим похилого віку внаслідок підвищеної чутливості до побічнихефектів препарату може знадобитися зниження доз препарату.

З обережністю препарат призначається хворим з печинковою та/абонирковою недостатністью.

Під час застосування препарату необхідно приймати досить великукількість рідини.

Застосування препарату в комбінації з променевоютерапією. Побічні ефекти,що спостерігалися при комбінованому лікуванні препаратом та опроміненні,подібні до тих, що описані при монотерапії препаратом: головним чином,пригнічення функції кісткового мозку (анемія й лейкопенія) та подразненнястінок шлунка. В разі одночасного застосування препарату з променевою терапієюлейкопенія спостерігалася майже в усіх хворих. Іноді (і тільки при наявностівираженої лейкопенії) відзначалося зменшення вмісту тромбоцитів до значеньменше 100 000/мм³. Під час лікування препаратом можуть підсилюватисядеякі побічні реакції, що зустрічаються в разі проведення однієї променевоїтерапії, наприклад порушення функції шлунка і мукозити.

Вагітність і лактація. Дослідження на тваринах показали, що препарат маєтератогенну дію. Дослідження у вагітних жінок не проводилися. У випадкузастосування препарату під час вагітності або в разі настання вагітності підчас лікування препаратом хвору треба попередити про потенційну небезпеку дляплоду. Жінкам дітородного віку рекомендується уникати настання вагітності підчас лікування препаратом.

Препарат переходить у жіноче молоко. Тому, враховуючи важливістьлікування для матері, необхідно прийняти рішення: про припинення лікуванняпрепаратом або припинення годування дитини груддю.

Використання в педіатрії. Безпека та ефективність лікування препаратом дітейне встановлена.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

В разі одночасного застосування препарату з іншимимієлосупресивними препаратами або променевою терапією ступінь пригніченняфункцій кісткового мозку або розвиток інших побічних ефектів може зростати.

Оскільки є вірогідність того, що вживання препарату призведе дозбільшення вмісту сечової кислоти в крові, може знадобитися коригування дозиурикозуричних препаратів (препарати, що підвищують виділення сечової кислоти зорганізму).

Умови та термін зберігання.

ЗБЕРІГАТИ В НЕДОСТУПНОМУ ДЛЯ ДІТЕЙ МІСЦІ.

Зберігати при температурі 15 – 25 °С в захищеному від світла місці.

Термін придатності 5 років.