ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосуванняпрепарату
МАРКАЇНСПІНАЛ ХЕВІ
(MARCAINE SPINAL HEAVY)
Загальнахарактеристика:
міжнародна та хімічна назви: bupivacaine,1-бутил-N-(2,6-диметилфеніл)-2-піперидинкарбоксамід, гідрохлорид, моногідрат;
основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рідина;
склад: 1 мл розчину містить бупівакаїну гідрохлориду моногідрат у перерахункуна бупівакаїну гідрохлорид 5 мг;
допоміжні речовини: глюкоза (декстроза), натрію гідроксид і/або кислотахлористоводнева, вода для ін’єкцій.
Форма випуску. Розчиндля ін’єкцій.
Фармакотерапевтичнагрупа. Засіб для місцевоїанестезії. Код АТС N01В В01.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Бупівакаїн - місцевий анестетикамідного типу. При інтратекальному застосуванні анестезуючий ефект настаєшвидко та триває довго. Тривалість анестезії залежить від дози. Бупівакаїн, які інші місцеві анестетики, викликає оборотну блокаду проведення нервовогоімпульсу через нервові волокна завдяки унеможливленню внутрішнього потоку іонівнатрію через мембрану нерва.
Фармакокінетика. Бупівакаїн повністю всмоктується з субарохноїдальногопростору. Всмоктування відбувається в дві фази. Періоди напіввиведеннястановлять відповідно 50 та 408 хвилин. Фаза повільної абсорбції є фактором, щообмежує виведення бупівакаїну, і це пояснює, чому кінцевий періоднапіввиведення довший після субарахноїдального введення, порівнюючи звнутрішньовенним введенням. Концентрація бупівакаїну у крові післяінтратекального введення значно нижча, порівнюючи з іншими регіональнимианестезуючими процедурами. Це пов’язано з невеликою дозою, що необхідна дляінтратекальної анестезії. В цілому збільшення максимальної плазмовоїконцентрації становить 0,4 мг/л на кожні введені 100 мг. Це означає, що післявведення 20 мл розчину плазмові концентрації будуть становити 0,1 мг/л.
Після внутрішньовенного введення загальний плазмовий кліренсбупівакаїну становить 0,58 л/хв., об’єм розподілу у стані рівноваги - 73 л,кінцевий період напіввиведення – 2,7 години та проміжний коефіцієнт печінковоговиведення – 0,38. В основному бупівакаїн зв’язується з альфа-1-кислимглікопротеїном, зв’язування з білками становить 96%. Бупівакаїн метаболізуєтьсяу печінці. Його кліренс залежить більшою мірою від змін внутрішніх ферментівпечінки, ніж від її перфузії. Метаболіти також є фармакологічно активними, алезначно меншою мірою, порівнюючи з бупівакаїном.
Показання для застосування. Інтратекальна (субарохноїдальна, спінальна)анестезія в хірургії та акушерстві (на органах черевної порожнини, включаючиКесарів розтин, при хірургії сечовивідних шляхів та хірургії нижніх кінцівок,включаючи оперативні втручання на стегні тривалістю 1,5 – 3 години).
Спосіб застосування та дози.
Дорослі У таблиці наведені дози, щорекомендуються для введення середньостатистичній дорослій людині з використаннямзагальноприйнятої техніки введення.
Дуже важливим для розрахунку необхідної дозиє досвід лікаря та фізичний стан пацієнта. Для адекватної анестезії потрібнозастосовувати найменшу необхідну дозу. Тривалість анестезії залежить від дози.Дозу слід зменшувати у пацієнтів похилого віку та у пацієток на пізніх стадіяхвагітності.
| Рекомендована доза для дорослих
| Концентрація, мг/мл
| Об’єм, мл
| Доза, мг
| Початок дії (хв.)
| Тривалість
(години)
|
| Оперативні втручання в урології
| 5,0
| 1,5 - 3
| 7,5 - 15
| 5 - 8
| 2 - 3
|
| Оперативні втручання на черевній порожнині (включаючи Цезарів розтин) та на нижніх кінцівках, включаючи операції на стегні
| 5,0
| 2 - 4
| 10 - 20
| 5 - 8
| 1,5 - 3
|
Рекомендоване місце введення - нижче L3.
Діти з масою тіла до 40 кг
Маркаїн Спінал Хеві може застосовуватися упедіатричній практиці.
Різніцею між дітьми та дорослими є те, щооб’єм цереброспінальної рідини у новонародженних та дітей відносно більший.
Тому дітям знадобиться відносно більша доза(доза/кг) для досягнення такого ж ступеня блокади, як у дорослих.
| Рекомендована доза для дітей
| Доза, мг/кг
|
| Вага тіла, кг
| |
| < 5 кг
| 0,40 – 0,50
|
| 5 – 15 кг
| 0,30 – 0,40
|
| 15 – 40 кг
| 0,25 – 0,30
|
Побічна дія. Профіль безпеки Маркаїну Спінал Хеві такий самий, які інших анестетиків тривалої дії, що застосовуються для інтратекальноїанестезії. Побічні реакції, обумовлені препаратом, важко відділити відфізіологічних ефектів, пов’язаних з блокадою нервів (наприклад, зменшеннякров’яного тиску, брадикардія, тимчасова затримка сечі). Також важко виділитистани, спричинені безпосередньо процедурою (спінальна гематома) абоопосередковано (менінгіт, епідуральний абсцес) через пункцію або стани,пов’язані з втратою цереброспінальної рідини (постуральний головний біль післяпункції).
Нижче наведені небажані явища, про якіповідомлялось.
| Дуже часто (> 1/10)
| Порушення з боку серцево-судинної системи: гіпотензія, брадикардія.
|
| Порушення з боку ШКТ: нудота.
|
| Часто (> 1/100 <1/10)
| Неврологічні порушення: постуральний головний біль після пункції.
|
| Порушення з боку ШКТ: блювання.
|
| Порушення сечо-вивідної системи: затримка сечі.
|
| Рідко (> 1/1000 <1/100)
| Неврологічні порушення: парестезія, парез, дисестезія.
|
| Порушення скелетно-м’язової системи та сполучної тканини: м’язова слабкість, біль у спині.
|
| Дуже рідко(< 1/1000)
| Порушення з боку серцево-судинної системи: зупинка серця.
|
| Порушення імунної системи: алергічні реакції, анафілактичний шок.
|
| Неврологічні порушення: ненавмисна повна спінальна блокада, параплегія, параліч, нейропатія, арахноїдит.
|
| Порушення дихальної системи: респіраторна депресія.
|
Протипоказання.
Підвищена чутливість до місцевих анестетиківамідного ряду або до будь-якого компонента препарату.
Загальними протипоказаннями для застосуванняінтратекальної анестезії є:
захворювання ЦНС у гострій та активнійстадії, такі як менінгіт, пухлини мозку, поліомієліт та черепна кровотеча;
спінальний стеноз та захворювання в активнійфазі (спондиліт, пухлини) або нещодавня травма хребта (наприклад, перелом);
септицемія;
злоякісна анемія з підгострою комбінованоюдегенерацією спинного мозку;
піогенні інфекції шкіри у місці або поряд змісцем пункції;
кардіогенний або гіповолемічний шок;
захворювання системи згортання крові абоодночасне лікування антикоагулянтами.
Передозування.
Гострасистемна токсичність
Привикористанні препарату згідно з рекомендаціями передозування малоймовірне.
Слідпам’ятати, що одночасне застосування декількох місцевих анестетиків можепризвести до системних токсичних реакцій.
Лікуваннягострої системної токсичності
При ознакахгострої системної токсичності або повної спінальної блокади введення місцевогоанестетика слід припинити. Слід негайно приступити до адекватного лікуваннясерцево-судинних та неврологічних симптомів, таких як судоми та/або пригніченняЦНС.
При зупинцісерця слід негайно проводити реанімаційні заходи для відновлення кровообігу.Дуже важливим є проведення оптимальної оксигенації та вентиляції легенів, атакож терапії для підтримки кровообігу та усунення ацидозу.
Припригніченні серцево-судинної функції (гіпотензія, брадикардія) слід ввести 5–10мг ефедрину, дозу можна повторити у разі необхідності через 2–3 хвилини. Дозудля дітей розраховують з огляду на вік та масу тіла.
Привиникненні судом слід проводити оксигенацію, усунути судоми та підтримуватикровообіг. За необхідності слід дати кисень та забезпечити вентиляцію легенів(киснева маска, ІВЛ або інтубація трахеї). Якщо судоми не припиняютьсясамостійно через 15 – 20 секунд, призначають внутрішньовенно протисудомніпрепарати. Для швидкого усунення судом слід ввести внутрішньовенно розчинтіопенталу натрію 1–3 мг/кг. Як альтернативу можна ввести внутрішньовеннодіазепам 0,1 мг/кг, але він почне діяти дещо пізніше. Тривалі судоми можутьпорушити вентиляцію та оксигенацію пацієнта. У цьому випадку слід ввестиміорелаксант (сукцинохолін 1 мг/кг), який швидко припинить судоми, і, такимчином, вентиляція та оксигенація будуть контрольованими. У будь-якому випадкуслід пам’ятати про можливість проведення ендотрахеальної інтубації.
Особливості застосування. Інтратекальна анестезія повинна проводитисьспеціалістом із достатніми знаннями і досвідом. Регіональна анестезія повиннапроводитись тільки у спеціально обладнаних місцях та за наявності лікарськихзасобів для проведення реанімаційних заходів.
Доступ для внутрішньовенного введення ліківповинен бути забезпечений до початку проведення інтратекальної анестезії.
Лікарі повинні мати достатній рівеньпідготовки для проведення процедури, для ранньої діагностики та лікуваннянебажаних явищ, системної токсичності та інших ускладнень.
Пацієнти у поганому загальному стані черезвік або інші причини, такі як часткова або повна блокада серцевої провідності,тяжкі порушення печінкової або ниркової функції, потребують особливої уваги,оскільки регіональна анестезія може виявитися оптимальним вибором припроведенні хірургічних втручань у цих пацієнтів.
Пацієнти, які приймають антиаритмічні засобиІІІ класу (наприклад, аміодарон), повинні знаходитись під ретельним наглядомперсоналу та повинен проводитися ЕКГ-нагляд, оскільки можливі серцевіускладнення.
Як і всі місцеві анестетики, бупівакаїн можетоксично впливати на ЦНС та серцево-судинну систему через високу концентраціюанестетика в крові. Це може виникнути у результаті ненавмисного внутрішньосудинноговведення препарату. Були повідомлення про шлуночкову аритмію, фібриляцію,раптову зупинку серця та смерть у зв’язку з високою системною концентрацієюбупівакаїну. Однак високі системні концентрації не очікуються при дотриманнірекомендованих доз для інтратекальної анестезії.
Дуже рідким, але тяжким ускладненнямспінальної анестезії є висока або повна спінальна блокада, що може призвести докардіоваскулярної та респіраторної депресії. Кардіоваскулярна депресія єнаслідком поширеної симпатичної блокади, що може, в свою чергу, бути причиноютяжкої гіпотензії та брадикардії або навіть зупинки серця. Респіраторнадепресія може бути наслідком блокади інервації дихальних м’язів, включаючидіафрагму.
Пацієнти похилого віку або жінки на пізніхстадіях вагітності є групою ризику розвитку високої або повної спінальноїблокади. У таких пацієнтів дозу слід зменшити.
При проведенні інтратекальної анестезіїхворим на гіповолемію підвищується ризик розвитку раптової і тяжкоїартеріальної гіпотензії, незалежно від того, який анестетик вводиться.Гіпотензія, що виникає після інтратекальної блокади у дорослих, нечастозустрічається у дітей віком до 8 років.
Неврологічні порушення зустрічаються рідкопісля проведення інтратекальної анестезії, вони можуть проявлятися у виглядіпарестезій, анестезій, слабкості рухової функції та паралічу. Дуже рідко ціявища залишаються назовсім.
Не очікується загострень таких неврологічнихзахворювань, як розсіяний склероз, геміплегія, параплегія та нейром’язовіпорушення при проведенні інтратекальної анестезії, але такі пацієнти вимагаютьособливої уваги. Перед застосуванням анестетика слід зважити потенційний ризикта користь для пацієнта від проведення процедури.
Вагітність та лактація. Шкідливого впливу нарепродуктивну функцію не спостерігалося. Слід пам’ятати про необхідністьзменшення дози жінкам на пізніх стадіях вагітності.
Бупівакіїн проникає у грудне молоко у дуженезначних кількостях, тому немає ризику небажаного впливу на немовля.
Вплив на здатність керувати автомобілем іпрацювати з механізмами. Крім прямого анестезуючого ефекту, місцеві анестетикиможуть незначною мірою впливати на ментальну функцію та координацію рухівнавіть за відсутності токсичного впливу на ЦНС, тому вони можуть тимчасовопорушувати рухи та увагу.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Бупівакаїн слід призначати з обережністюпацієнтам, які отримують місцеві анестетики або препарати, споріднені заструктурою з амідними анестетиками, наприклад, лідокаїном або мексилетином,оскільки збільшується ризик адитивної токсичної дії. Специфічні дослідженявзаємодії бупівакаїну з антиаритмічними засобами ІІІ класу (наприклад,аміодароном) не проводилися, але у разі необхідності призначення цих ліків слідбути обережними.
Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці притемпературі від 2 до 25 °С. Не заморожувати.
Термін придатності –3 роки.