ІНСТРУКЦІЯ

длямедичного застосування препарату

СТРЕПТОЦИД

(Streptocid)

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічнаназви: Sulfanilamide;4-амінобензолсульфамід;

основні фізико-хімічнівластивості: таблеткибілого кольору, з плоскою поверхнею, рискою і фаскою;

склад: 1 таблетка міститьсульфаніламіду 0,3 г;

допоміжні речовини: крохмалькартопляний, кислота стеаринова. .

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби длясистемного застосування; сульфаніламіди короткої дії. АТС J 01Е В06.

Фармакологічні властивості.Стрептоцид- сульфаніламід короткої дії, активний відносно патогенних стрептококів,менінго- та пневмококів, гонококів, протею, кишкової палички, шигел, холерноговібріону, клостридій, збудників сибірки, дифтерії, чуми, а також хламідій,актиноміцетів, збудників токсоплазмозу. Стрептоцид чинить бактеріостатичну діюшляхом порушення утворення мікроорганізмами так званих факторів росту -фолієвої, дегідрофолієвої кислот, інших сполук, які містять у своїй молекуліпараамінобензойну кислоту (ПАБК). Внаслідок схожості структур ПАБК істрептоциду він як конкурентний антагоніст кислоти включається в метаболічнийланцюг мікроорганізмів і порушує в ньому процеси синтезу нуклеїнових кислот,необхідних для розмноження мікроорганізмів. Крім антибактеріальної маєпротизапальну дію, пов’язану з властивістю обмежувати міграцію лейкоцитів,зменшувати загальну кількість мігруючих клітинних елементів і частковостимулювати виробку глюкокортикоїдів.

Фармакокінетика. При застосуванні внутрішньошвидко всмоктується. Максимальна концентрація стрептоциду в крові досягаєтьсячерез 1-2 години (в межах 4 годин

препарат виявляється у лікворі).Добре проходить через плацентарний бар’єр. З білками плазми крові зв’язуєтьсяблизько 12-14% препарату, що стають неактивними. Взаємодія з білками плазмипризводить до конкурентних взаємовідносин сульфаніламіду за точки зв’язку зіншими препаратами, витіскуючи їх з білкового комплексу. В свою чергу,сульфаніламідні препарати можуть бути витиснені з комплексу з білкомжарознижувальними та протизапальними засобами. Період напіввиведення становитьменше 8 годин. Нирками виводиться близько 95 % препарату.

Показання для застосування.Препаратзастосовують для лікування інфекцій, спричинених чутливими до ньогомікроорганізмами. Стрептоцид призначають з метою профілактики і лікуванняраневих інфекцій (рани, виразки, пролежні), опіків, для лікування бешихи,ентероколітів, пієлітів, циститів, ангін та інших інфекційних захворювань.

Спосіб застосування тадози. Стрептоцидпризначають внутрішньо: дорослі приймають по 0,6-1,2 г 5-6 разів на день(добова доза - 3-6 г); дітям призначають: віком до 1 року -0,05-0,1 г наприйом, від 2 до 5 років - 0,15-0,3 г, від 6 до 12 років - 0,3-0,6 г на прийом.Вищі дози для дорослих внутрішньо: разова -2 г, добова -7 г. Курс лікування -не більше 6-7 днів. Для запобігання кристалурії Стрептоцид слід запивативеликою кількістю лужної рідини для підтримання лужної реакції сечі. Під часлікування Стрептоцидом не рекомендується вживати продукти, що містять сірку(яйця та ін), тіамін, а також препарати натрію та магнію сульфату.

 Побічна дія. При застосуванніСтрептоциду іноді може спостерігатися нудота, блювання, запаморочення, головнийбіль, зниження настрою, розвиток ціанозу. При тривалому прийомі препарату увеликих дозах можуть виникати лейкопенія, агранулоцитоз, гемолітична анемія,тахікардія, парестезії, дерматити, пронос, холестаз, вузликовий периартеріїт. Збоку сечовидільної системи ускладнення бувають у поодиноких випадках(кристалурія, гематурія, гостра ниркова недостатність).

Протипоказання. Хвороби кровотворноїсистеми, нефрози, нефрити, тиреотоксикоз, гострі гепатити, індивідуальнагіперчутливість до компонентів препарату.

Взаємодія з іншими лікарськимизасобами. ПАСК і барбітурати підсилюють активність Стрептоциду, саліцилатипідсилюють активність і токсичність; метотрексат і дифенін -токсичність,фенацетин - гемолітичні властивості, амідопірин, тіоацетазон, левоміцетинпідвищують можливість розвитку агранулоцитозу, нітрофурани - ризик виникненняанемії та метгемоглобінемії. Одночасне застосування з антикоагулянтами непрямоїдії посилює антикоагулянтну дію, з оксациліном - знижує активність антибіотикаСтрептоцид несумісний з кислотами та кислотореагуючими препаратами,гексаметилентетраміном, розчином адреналіну. Новокаїн, який містить залишокпараамінобензойної кислоти, і деякі інші лікарські засоби подібного хімічногоскладу можуть виявляти антисульфаніламідний ефект, що необхідно враховувати припризначенні Стрептоциду.

Передозування. При передозуваннівідмічається підсилення побічних ефектів препарату, описаних у відповідномурозділі. Необхідно промити шлунок 2 % розчином натрію гідрокарбонату,призначити всередину вугілля активоване або інші ентеросорбенти. Показані питтяу великій кількості розчину натрію гідрокарбонату, форсований діурез, увипадках тяжкого отруєння гемодіаліз.

Особливості застосування. При тривалому лікуванніСтрептоцидом необхідні періодичні аналізи крові. Призначення Стрептоциду внедостатніх дозах або раннє припинення прийому може сприяти підвищеннюстійкості мікроорганізмів до сульфаніламідів. Стрептоцид витискує білірубін,зв’язаний з білками плазми крові, що необхідно враховувати при наявності упацієнта гіпербілірубінемії.

Умови та термін зберігання.Зберігатив сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці при кімнатнійтемпературі. Термін зберігання 10 років.