ІНСТРУКЦІЯ

для медичногозастосування препарату

ТИКЛИД®

(TICLID®)

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: ticlopidine;5-(2-хлоробензил)-4,5,6,7,-тетрагідротіено[3,2-з]-піридину гідрохлорид;

основні фізико-хімічні властивості: білі або майже білі, круглі, двоопуклітаблетки, вкриті оболонкою;

склад: 1 таблетка містить тиклопідину гідрохлориду 250 мг;

допоміжні речовини: целюлозамікрокристалічна, полівідон, кислота лимонна безводна, крохмаль кукурудзяний,магнію стеарат, кислота стеаринова, Опадри білий.

Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Антитромботичні засоби. Код АТС В01А С05.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Тиклопідин викликає залежне віддози інгібування агрегації тромбоцитів і вивільнення тромбоцитарних факторів, атакож подовження часу кровотечі. Препарат не має значної активності in vitro, атільки in vivo, однак немає даних про наявність активних метаболітів у системікровообігу.

Тиклопідин впливає на агрегацію тромбоцитів шляхомпригнічення АДФ-залежного зв’язування фібриногену з мембраною тромбоцитів. Навідміну від аспірину, він не впливає на інгібування ціклооксигенази. ЦиклічнаАМФ тромбоцитів, імовірно, не відіграє ролі в цьому механізмі дії.

Час кровотечі при тиску в манжетці 40 мм рт. ст., щовимірюється методом Іви, подовжується більше ніж у два рази порівнянно зпочатковим значенням. Подовження часу кровотечі без додаткового тиску меншевиражено.

Після відміни препарату в більшості хворих часкровотечі та інші функції тромбоцитів повертаються до нормальних показниківпротягом одного тижня.

Пригнічення агрегації тромбоцитів настає протягомдвох днів від початку застосування тиклопідину в дозі 250 мг двічі на добу.Максимальний ефект досягається на 5-8-й день лікування при прийомі 250 мгпрепарату два рази на добу.

У терапевтичній дозі тиклопідин пригнічуєАДФ-індуковану (2,5 мкмоль/л) агрегацію тромбоцитів на 50-70%. Більш низькідози спричиняють менше пригнічення агрегації тромбоцитів.

Вплив тиклопідину на ризик виникнення судиннихускладнень вивчався в декількох сліпих, контрольованих клінічних дослідженнях.Дані клінічних досліджень показали, що тиклопідин вірогідно знижує ризиклетального і нелетального ішемічного інсульту та загальної смертності.

Фармакокінетика. Після прийому внутрішньо 250 мгтиклопідину спостерігається швидка абсорбція, з досягненням максимального рівняв плазмі через 2 години після прийому. Абсорбція практично повна. Застосуваннятиклопідину після їди поліпшує його біодоступність.

Стійкий рівень препарату в плазмі спостерігаєтьсяпісля 7-10 днів прийому по 250 мг двічі на добу. Середній період напіввиведеннятиклопідину при стійкому рівні становить приблизно 30-50 годин. Однакпригнічення агрегації тромбоцитів не залежить від рівня концентрації препаратув плазмі.

Тиклопідин метаболізується в печінці. Після прийомувнутрішньо препарату, міченого радіоактивним ізотопом, 50 - 60% його буловиявлено в сечі, 23-30% – в калі.

Хворі похилого віку. Фармакологічна та терапевтична активність препаратупри застосуванні 500 мг на добу не залежить від віку.

Показання для застосування. Зниження ризику виникнення первинного абоповторного інсульту; минуще порушення мозкового кровообігу, включаючимонокулярну сліпоту; профілактика ішемічних ускладнень у хворих з хронічниматеросклеротичним ураженням коронарних артерій, артерій нижніх кінцівок(переміжна кульгавість); профілактика тромбозів, спричинених оперативнимвтручанням з екстракорпоральним кровообігом або хронічним гемодіалізом, оклюзіїкоронарних стентів.

Спосіб застосування та дози. Тиклид^® приймають внутрішньо, підчас їди. Звичайна доза для дорослих становить 2 таблетки на добу, максимальнадобова доза - 500 мг. Термін лікування визначає лікар.

Побічна дія.

Гематологічна. У двох клінічних дослідженнях,проведених за участі 2048 хворих з минущим порушенням мозкового кровообігу, якіотримували лікування Тиклидом^®, було зареєстровано 2,4% випадкунейтропенії, у тому числі в 0,8% хворих спостерігалася тяжка нейтропенія(<450 нейтрофілів/мм³). Летальний кінець спостерігався приблизноу 0,02% випадку.

Нейтропенія або агранулоцитоз (<300нейтрофілів/мм³) в основному спостерігалися протягом перших трьохмісяців лікування Тиклидом^®, і вони звичайно не супроводжувалисяознаками інфекції або іншими клінічними симптомами. Тому необхідно регулярнепроведення аналізу крові. У таких випадках у кістковому мозку звичайноспостерігається зменшення мієлоїдних попередників.

В окремих випадках спостерігалися аплазія кістковогомозку, панцитопенія та тромбоцитопения, як ізольована, так і сполучена згемолітичною анемією.

Дуже рідко спостерігався тромбоцитопенічнийакроангіотромбоз із тромбоцитопенією, гемолітичною анемією, неврологічнимипорушеннями, дисфункцією нирок і високою температурою (див. “Особливостізастосування”).

Геморагічна. Можуть спостерігатисягеморагічні ускладнення різного ступеня тяжкості. Вони можуть продовжуватисямайже 10 днів після відміни препарату та призводити до післяоперативнихкровотеч (див. “Особливості застосування”).

Шлунково-кишкова. Можуть спостерігатисяшлунково-кишкові розлади: пронос (найбільш часто) та блювання. Ці розладизвичайно минають протягом 1 - 2 тижнів. Якщо ці явища мають тяжкий та постійнийхарактер, лікування слід припинити.

Дуже рідко може спостерігатися тяжкий пронос з колітом (включаючилімфоцитарний коліт).

Алергічна. Можуть спостерігатися висипання нашкірі: макулопапульозні або кропив’янка, які часто супроводжуються свербежем. восновному ці явища спостерігаються протягом перших декількох тижнів лікуванняТиклидом^® Після відміни препарату висипання на шкірі зникаютьпротягом декількох днів. Висипання на шкірі можуть бути генералізованими. Упоодиноких випадках може спостерігатися поліморфна еритема.

Імунологічні реакції. Дуже рідко можуть спостерігатисяанафілаксія, ангіоневротичний набряк, артралгія, васкуліт, вовчак, алергічнінефропатія та пневмопатія.

В окремих випадках може спостерігатися значнепідвищення температури тіла.

Печінкова. В окремих випадках протягом першихмісяців лікування може спостерігатися цитолітичний і холестатичний гепатит.Після відміни препарату перебіг хвороби має сприятливий прогноз. Однак дужерідко може статися летальний кінець.

Зміна лабораторних показників.

Печінкові. Може спостерігатися ізольоване абоодночасне підвищення рівня лужної фосфатази та трансамінази, а також підвищеннярівня білірубіну протягом перших 4-ьох місяців лікування.

Рівень ліпідів крові. Протягом 1-4 місяців лікуванняТиклидом^® може спостерігатися підвищення рівня HDL-C, LDL-C, VLDL-Cі тригліцеридів у сироватці на 8-10%. Співвідношення субфракцій ліпопротеїнів(особливо HDL і LDL) залишається незміненим. Дані клінічних експериментівпоказали, що цей ефект не залежить від віку, статі, вживання алкоголю абозахворювання на цукровий діабет і не підвищує ризик розвитку серцево-судиннихзахворювань.

Протипоказання. Діти до 14 років. Реакція підвищеної чутливості доТиклиду^® в анамнезі. Геморагічний діатез. Активна фаза виразковоїхвороби шлунка або дванадцятипалої кишки, гостра фаза геморагічногоцереброваскулярного інсульту. Захворювання крові, що призводять до подовженнячасу кровотечі. Лейкопенія, тромбоцитопенія або агранулоцитоз в анамнезі.

Передозування. Даних щодо передозування у людини немає, можливозначне посилення побічних ефектів. При передозуванні необхідний ретельнийконтроль стану хворого (особливо тривалості кровотечі); рекомендуєтьсявикликати блювання, промити шлунок і застосовувати симптоматичне лікування.

Особливості застосування. Причинами тяжких гематологічних і геморагічнихпобічних ефектів, іноді з летальним кінцем (див. “Побічна дія”), можуть бути

 невідповідний контроль, спізнілий діагноз інеадекватне терапевтичне втручання при виникненні побічних явищ;

 одночасне застосування Тиклиду^® з антикоагулянтамиабо антитромбоцитарними препаратами, такими як аспірин, і нестероїднимипротизапальними препаратами.

Необхідно суворо дотримуватися показань длязастосування, застережних заходів і зважати на протипоказання, зазначені уданій Інструкції.

Гематологічний контроль. До початку лікуваннянеобхідно провести аналіз крові з підрахунком тромбоцитів і інших елементівкрові. Аналіз крові треба повторювати кожні два тижні протягом перших трьохмісяців лікування Тиклидом^®. Якщо лікування довелося відмінитипротягом перших трьох місяців, через 15 днів після відміни лікування необхіднопровести підрахунок кількості поліядерних нейтрофілів і тромбоцитів.

У випадку нейтропенії (<1 500 нейтрофілів/мм³)або тромбоцитопенії (<100 000 тромбоцитів/мм³) лікування слідперервати, а контрольні аналізи крові з підрахунком тромбоцитів і іншихелементів крові проводити до отримання нормальних показників.

Клінічний контроль. Слід поінформуватихворого, який застосовує Тиклид^®, що при підвищенні температури, болюв горлі, укриванні виразками порожнини рота, при тривалих або незвичнихкровотечах, появі синців, пурпури, темного або світлого калу, жовтухи, темноїсечі необхідно припинити прийом препарату та негайно звернутися до лікаря.

Клінічний діагноз тромбоцитопенічного акроангіотромбозу (хворобаМошковіча, ТАТ) характеризується наявністю тромбоцитопенії, гемолітичноїанемії, неврологічних симптомів, дисфункції нирок і високої температури.Захворювання може розпочатися раптово, у більшості випадків воно спостерігалосяв перші 8 тижнів від початку лікування Тиклидом^®. У зв’язку зризиком летального кінця при підозрі на тромбоцитопенічний акроангіотромбознеобхідно скликати консиліум. Плазмаферез поліпшує прогнозування захворювання.

Тиклид^® слід застосовувати з обережністю при лікуванніхворих з порушеною функцією печінки, а у випадку розвитку гепатиту або жовтухилікування препаратом необхідно припинити та провести аналіз функції печінки.

У разі виникнення тяжкої діареї лікування слід припинити.

Гемостаз. Тиклид^® необхідно зобережністю призначати хворим з підвищеним ризиком кровотечі (див. “Взаємодія зіншими лікарськими засобами”).

Перед хірургічним втручанням лікування Тиклидом^®слід припинити якомога раніше, але не пізніше ніж за десять днів до операції.За необхідності проведення термінової хірургічної операції для зменшення ризикукровотечі можна застосовувати три методи, одночасно або окремо: введення0,5-1,0 мг/кг метилпреднізолону внутрішньовенно; введення 0,2-0,4 мкг/кгдесмопресину або трансфузію тромбоцитів.

Вплив на здатність керувати автомобілем і виконуватироботи, що потребують підвищеної уваги. Не впливає.

Вагітність і лактація. Безпека застосування Тиклиду^®для лікування вагітних не встановлена. Препарат єкскретується в грудне молоко.Якщо немає абсолютних показань, Тиклид^® не слід призначати вагітнимабо жінкам, які годують груддю.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Препарати, які підвищують ризик виникнення кровотечіпри одночасному застосуванні з Тиклидом^®: нестероїдні протизапальніпрепарати (НПЗП), аспірин, клопідогрель, тирофібан, ептифібатид, абциксимаб іілопрост. Одночасне застосування декількох інгібіторів агрегації тромбоцитів, атакож їх комбінація з гепарином, пероральними антикоагулянтами татромболітиками може істотно збільшувати ризик виникнення кровотечі, тому слідрегулярно проводити ретельний клінічний і біологічний контроль стану пацієнта.

Комбінації, застосування яких потребує особливоїобережності.

Теофілін (основа та солі), імінофілін. Приодночасному застосуванні з Тиклидом^® можливо підвищення рівнятеофіліну в плазмі, підвищується ризик його передозування (зниження повногоплазмового кліренсу теофіліну). Слід проводити клінічний контроль станупацієнта, визначення рівня теофіліну в плазмі. Дозу теофіліну слід змінювати підчас лікування Тиклидом^® і після його закінчення.

Фенітоїн, фосфенітоїн. Підвищення рівняфенітоїну в плазмі з ознаками його передозування (пригнічення метаболізмуфенітоїну). Необхідно визначення концентрації фенітоїну в крові та клінічнийконтроль стану пацієнта.

Циклоспорин. Концентрація циклоспорину в кровізнижується. Слід збільшити дозу циклоспорину та контролювати його концентраціюв крові. Після відміни Тиклиду^® дозу циклоспорину слід зменшити.

Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, сухомумісці при температурі до 25°С. Термін придатності - 3 роки.