ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосуванняпрепарату

ФОРТУМ™

(FORTUM™)

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: цефтазидим; (Z)-7[2-(2-аміно-1,3-тіазол-4іл)-2-(1-карбокси-1-метилетоксіїміно)ацетоїмідо]-3-(1-піридинометил)-3-цефем-4-карбоксилат,пентагідрат;

основні фізико-хімічні властивості: стерильний, від білого до кремового кольорупорошок;

склад: 1 флакон містить цефтазидиму (у формі пентагідрату) 500 мг і 1 г;

допоміжні речовини: натрію карбонат.

Форма випуску. Порошок для приготування розчину для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Антибактеріальний засіб для системного застосування.Цефалоспорини. Код АТС J01DA11.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Цефтазидим – це бактерицидний цефалоспориновий антибіотик,механізм дії якого пов´язаний з порушенням синтезу стінок бактеріальноїклітини. Має високу активність відносно широкого спектра грампозитивних іграмнегативних бактерій, включаючи штами, резистентні до гентаміцину та іншихаміноглікозидів. Дуже стійкий до дії більшості β-лактамаз, що продукуютьсяяк грампозитивними, так і грамнегативними мікроорганізмами. Цефтазидим маєвисоку активність in vitro та діє в межах вузького діапазону МІК (мінімальнаінгібуюча концентрація) проти більшості збудників інфекцій. В дослідженнях invitro було показано, що при застосуванні препарату в поєднанні заміноглікозидними антибіотиками спостерігається адитивний ефект, а векспериментах з деякими штамами були зареєстровані і явища синергізму.

При дослідженні in vitro було доведено, що цефтазидимвиявляє активність проти таких мікроорганізмів.

Грамнегативні

Pseudomonas aeruginosa, Pseudomonas spp. (включаючи Ps.pseudomallei), Еscherichia coli, Klebsiella spp. (включаючи Klebsiellapneumoniae), Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Morganella morganii (Proteusmorganii), Proteus rettgeri, Providencia spp., Enterobacter spp., Citrobacterspp., Serratia spp., Salmonella spp., Shigella spp., Yersinia enterocolitica,Pasteurella multocida, Acinetobacter spp., Neisseria gonorrhoeae, Neisseriameningitidis, Haemophilus influenzae (включаючи ампіцилінрезистентні штами),Haemophilus parainfluenzae (включаючи ампіцилінрезистентні штами).

Грампозитивні

Staphylococcus aureus (штами, чутливі до метициліну),Staphylococcus epidermidis (штами, чутливі до метициліну), Micrococcus spp.,Streptococcus pyogenеs (β-гемолітичні стрептококи групи А), Streptococcusгрупи В (Strept. agalactiae), Streptococcus pneumoniae, Streptococcus mitis,Streptococcus spp. (виключаючи Streptococcus faecalis).

Анаеробні

 Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp.,Streptococcus spp., Propionibacterium spp., Clostridium perfringens,Fusobacterium spp., Bacteroides spp. (багато штамів Bacteroides fragilisрезистентні).

Цефтазидим не діє in vitro проти резистентних до метицилінустафілококів, Streptococcus faecalis і багатьох інших ентерококів, Listeriamonocytogenes, Campylobacter spp. та Clostridium difficile.

Фармакокінетика.

Упацієнтів після внутрішньом’язової ін’єкції 500 мг та 1 г швидко досягаютьсясередні пікові концентрації 18 і 37 мг/л, відповідно. Через п’ять хвилин післявнутрішньовенного болюсного введення 500 мг, 1 г або 2 г у сироватці кровідосягаються концентрації в середньому 46, 87 або 170 мг/л, відповідно.Терапевтично ефективні концентрації залишаються в сироватці крові навіть через8–12 годин після внутрішньовенного та внутрішньом’язового введення. Зв’язуванняз білками плазми становить приблизно 10%. Концентрація цефтазидиму, щоперевищує МІК для більшості розповсюджених патогенних мікроорганізмів,досягається у таких тканинах і середовищах, як кістки, серце, жовч, мокротиння,внутрішньоочна, синовіальна, плевральна та перитонеальна рідини. Цефтазидимшвидко проникає крізь плаценту та екскретується в грудне молоко. Препаратпогано проникає крізь неушкоджений гематоенцефалічний бар’єр, за відсутностізапалення концентрація препарату в ЦНС мала. Однак при запаленні мозковихоболонок концентрація цефтазидиму у ЦНС становить 4–20 мг/л і вище, щовідповідає рівню його терапевтичної концентрації.

Цефтазидимне метаболізується в організмі. Після парентерального введення досягаєтьсявисока та стійка концентрація цефтазидиму в сироватці. Період напіввиведеннястановить приблизно 2 години. Препарат виводиться в незміненому вигляді, вактивній формі із сечею шляхом гломерулярної фільтрації; приблизно 80–90% дозививодиться із сечею протягом 24 годин. У пацієнтів з порушенням функції нирокелімінація цефтазидиму знижується, тому дозу слід зменшувати. Менше 1%препарату виводиться з жовчю, що значно обмежує кількість препарату, якапотрапляє у кишечник.

Показання для застосування. Цефтазидим призначений длялікування моно- та змішаних інфекцій, спричинених чутливими мікроорганізмами.

Тяжкі інфекції: - сепсис, бактеріємія, перитоніт, менінгіт;

 - інфекції у хворих зі зниженим імунітетом;

 - у пацієнтів відділень інтенсивної терапії,

 наприклад, з інфікованими опіками.

Інфекції дихальних шляхів, включаючи інфекції легенів ухворих на муковісцидоз.

Інфекції ЛОР-органів.

Інфекції сечовивідних шляхів.

Інфекції шкіри та м’яких тканин.

Інфекції шлунково-кишкового тракту, жовчних шляхів ічеревної порожнини.

Інфекції кісток і суглобів.

Інфекції, пов’язані з гемо- та перитонеальним діалізом інеперервним амбулаторним перитонеальним діалізом.

Профілактика: оперативні втручання на передміхуровій залозі(трансуретральна резекція).

Спосіб застосування та дози. Доза залежить від тяжкості захворювання,чутливості, локалізації та типу інфекції, а також від віку та функції нирокпацієнта.

Дорослі

Убільшості випадків добова доза становить від 1 до 6 г за 2–3 приймання шляхомвнутрішньовенної або внутрішньом´язової ін´єкції.

Інфекціїсечостатевих шляхів і менш тяжкі інфекції: 500 мг – 1 г кожні 12 годин.

Більшістьінфекцій: 1 г кожні 8 годин або 2 г кожні 12 годин.

Дужетяжкі інфекції, особливо у хворих на імунодефіцит, включаючи хворих нанейтропенію: 2 г кожні 8 або 12 годин або 3 г кожні 12 годин.

Муковісцидозу поєднанні із синьогнійною інфекцією легенів: від 100 до150 мг/кг на добу за 3приймання.

Застосуваннядози до 9 г на добу дорослими з нормальною функцією нирок не спричинялобудь-яких ускладнень.

Призастосуванні для профілактики при оперативних втручаннях на передміхуровійзалозі слід ввести 1 г під час індукції в анестезію. Другу дозу вводять умомент видалення катетера.

Немовлятаі діти старше 2 місяців

30–100мг/кг на добу за 2–3 приймання. Дітям, хворим на імунодефіцит, муковісцидоз чименінгіт, рекомендується вводити дози до 150 мг/кг/добу (максимально 6 г надобу) за три прийоми.

Новонароджені(0 – 2 місяці)

25–60мг/кг/добу у вигляді 2 ін’єкцій. У новонароджених період напіввиведенняцефтазидиму із сироватки може бути у 3–4 рази більший, ніж у дорослих.

Хворіпохилого віку

Враховуючизниження кліренса цефтазидиму, для хворих похилого віку, що мають гостріінфекції, добова доза звичайно не повинна перевищувати 3 г, особливо дляпацієнтів старше 80 років.

Дозуванняпри порушеній функції нирок

Цефтазидимвиводиться нирками у незміненому вигляді. Тому для пацієнтів з порушеннямфункції нирок доза повинна бути зменшена.

Початковадоза повинна становити 1 г. Визначення підтримуючої дози повинно базуватися нашвидкості гломерулярної фільтрації.

Рекомендованіпідтримуючі дози цефтазидиму при нирковій недостатності

Дляпацієнтів з тяжкими інфекціями одноразову дозу можна збільшити на 50% абовідповідно збільшити частоту введення. У таких пацієнтів рекомендується контролюватирівень цефтазидиму в сироватці, який не повинен перевищувати 40 мг/л.

Удітей кліренс креатиніну слід скоригувати відповідно до площі поверхні тіла абодо маси тіла.

Гемодіаліз

Періоднапіввиведення цефтазидиму із сироватки під час гемодіалізу становить від 3 до5 годин.

Післякожного сеансу гемодіалізу слід вводити підтримуючу дозу цефтазидиму, якарекомендується в таблиці, наведеній вище.

Перитонеальнийдіаліз

Цефтазидимможна застосовувати при перитонеальному діалізі у звичайному режимі та притривалому амбулаторному перитонеальному діалізі.

Крімвнутрішньовенного застосування, цефтазидим можна включати до діалізної рідини(звичайно від 125 до 250 мг на 2 л діалізної рідини).

Дляпацієнтів з нирковою недостатністю, яким проводиться тривалий артеріовенознийгемодіаліз або високошвидкісна гемофільтрація у відділеннях інтенсивноїтерапії, рекомендована доза становить 1 г на добу у вигляді одноразової дозиабо за кілька приймань. Для гемофільтрації з низькою швидкістю слідзастосовувати дози, як при порушенні функції нирок.

Дляпацієнтів, яким проводиться веновенозна гемофільтрація та веновенознийгемодіаліз, рекомендації з дозування наведені у таблицях.

Рекомендаціїз дозування цефтазидиму для пацієнтів, яким проводиться тривала веновенознагемофільтрація

^аПідтримуюча дозаповинна вводитися кожні 12 годин.

Рекомендаціїз дозування цефтазидиму для пацієнтів, яким проводиться тривалий веновенознийгемодіаліз

^аПідтримуюча дозаповинна вводитися кожні 12 годин.

Введення.

Фортумвводиться внутрішньовенно або шляхом глибокої внутрішньом’язової ін’єкції.Рекомендованими ділянками для внутрішньом’язового введення є верхній зовнішнійквадрант великого сідничного м’яза або латеральна частина стегна.

Розчиницефтазидиму можна вводити безпосередньо у вену або в систему длявнутрішньовенних інфузій, якщо пацієнт отримує рідини парентерально.

ІНСТРУКЦІЯз приготування

Фортумсумісний з найбільш часто вживаними розчинами для внутрішньовенного введення.

Флаконивсіх розмірів виробляються під зниженим тиском. У міру розчинення препаратувиділяється діоксид вуглецю і тиск у флаконі підвищується. Невеликимибульбашками діоксиду вуглецю у розчиненому препараті можна знехтувати.

*Примітка.Розчинення слід проводити в два етапи (див. текст).

Фортумсумісний з більшістю широковживаних розчинів для внутрішньовенного введення.Однак не слід застосовувати як розчинник натрію бікарбонат для ін’єкцій (див.“Несумісність”).

Коліррозчину варіює від світло-жовтого до янтарного залежно від концентрації, розчинниката умов зберігання. При дотриманні рекомендацій дія препарату не залежить відваріацій його забарвлення.

Цефтазидиму концентраціях від 1 мг/мл до 40 мг/мл сумісний з такими розчинами: 0,9%розчин натрію хлориду; М/6 розчин натрію лактату; розчин Гартмана; 5% розчинглюкози; 0,225% розчин натрію хлориду у 5% розчині глюкози; 0,45% розчин натріюхлориду у 5% розчині глюкози; 0,9% розчин натрію хлориду у 5% розчині глюкози;0,18% розчин натрію хлориду у 4% розчині глюкози; 10% розчин глюкози; 10% розчиндекстрану 40 у 0,9% розчині натрію хлориду; 10% розчин декстрану 40 у 5%розчині глюкози; 6% розчин декстрану 70 у 0,9% розчині натрію хлориду; 6%розчин декстрану 70 у 5% розчині глюкози.

Цефтазидиму концентраціях від 0,05 мг/мл до 0,25 мг/мл сумісний з рідиною дляінтраперитонеального діалізу (лактатом).

Цефтазидимдля внутрішньом’язового введення можна розчиняти у 0,5% або 1% розчинілідокаїну.

Ефективністьобох препаратів зберігається при змішуванні цефтазидиму в дозі 4 мг/мл з такимиречовинами: гідрокортизон (гідрокортизону натрію фосфат) 1 мг/мл у 0,9% розчинінатрію хлориду або 0,5% розчині глюкози; цефуроксим (цефуроксим натрію) 3 мг/млу 0,9% розчині натрію хлориду; клоксацилін (клоксацилін натрію) 4 мг/мл у 0,9%розчині натрію хлориду; гепарин 10 МО/мл або 5 МО/мл у 0,9% розчині натріюхлориду; калію хлорид 10 мекв/л або 40 мекв/л у 0,9% розчині натрію хлориду.

Вмістфлакона Фортуму 500 мг, розчинений у 1,5 мл води для ін’єкцій, можна додати дорозчину метронідазолу (500 мг у 100 мл), при цьому обидва препарати зберігаютьсвою активність.

Приготуваннярозчинів для внутрішньом’язової або внутрішньовенної болюсної ін’єкції:

Вколотиголку шприца через кришку флакона і ввести рекомендований об’єм розчинника.

Вийнятиголку шприца та струшувати флакон до отримання прозорого розчину.

Перевернутифлакон. При повністю введеному поршні шприца вставити голку у флакон. Витягтивесь розчин у шприц, при цьому голка весь час повинна бути в розчині.Маленькими бульбашками вуглекислого газу можна знехтувати.

Приготуваннярозчинів для внутрішньовенної інфузії (флакони 1 г)

Вколотиголку шприца через кришку флакона і ввести 10 мл розчинника.

Вийнятиголку шприца та струшувати флакон до отримання прозорого розчину.

Вставитиголку для повітря через кришку у флакон для збільшення тиску.

Невиймаючи голку для повітря, додати ще 40 мл розчинника. Вийняти голку дляповітря, струснути флакон і налагодити систему для інфузій як звичайно.

Примітка. Щобзабезпечити стерильність препарату, дуже важливо не вставляти голку для повітрячерез кришку до розчинення препарату.

Несумісність.

Фортум менш стабільний у розчині натрію бікарбонату для ін’єкцій, ніж вінших розчинах для внутрішньовенного введення. Тому він не рекомендується як розчинник.

Цефтазидим та аміноглікозиди не слід змішувати в одній інфузійнійсистемі або шприці.

Спостерігалися випадки утворення осаду, коли до розчину цефтазидимудодавали ванкоміцин. Тому рекомендується промивати інфузійні системи тавнутрішньовенні катетери між використанням цих двох препаратів.

Побічна дія.

Побічні ефекти буликласифіковані за частотою їх виникнення – від дуже частих до нечастих, а такожза органами і системами. Застосовується така класифікація частоти виникненняпобічних ефектів: дуже часто => 1/10; часто => 1/100 та < 1/10;нечасто => 1/1000 та < 1/100; рідко => 1/10 000 та < 1/1000; дужерідко < 1/10 000.

Інфекції та інвазії

Нечасто – кандидоз(включаючи вагініт і афтозний стоматит).

Кровоносна та лімфатичнасистеми.

Часто – еозинофілія татромбоцитоз.

Нечасто – лейкопенія,нейтропенія і тромбоцитопенія.

Дуже рідко – лімоцитоз,гемолітична анемія та агранулоцитоз.

Імунна система

Дуже рідко – анафілаксія(включаючи бронхоспазм та/або гіпотензію).

Нервова система

Нечасто – запаморочення,головний біль.

Дуже рідко – парастезії.

Повідомлялося про випадкиневрологічних ускладнень, таких як тремор, міоклонія, судоми, енцефалопатія такома у хворих на ниркову недостатність, для яких доза цефтазидиму не булавідповідно зменшена.

Судинні порушення

Часто – флебіт аботромбофлебіт у місці введення препарату.

Шлунково-кишковіреакції

Часто – діарея.

Нечасто – нудота,блювання, біль у животі та коліт.

Дуже рідко – порушеннясмаку.

Які при застосуванні інших цефалоспоринів, коліт може бути пов’язаний зClostridium difficile і може виявлятись у вигляді псевдомембранозного коліту.

Гепатобіліарніреакції

Часто – транзиторнепідвищення рівня одного або декількох печінкових ферментів (АЛТ, АСТ, ЛДГ, ГГТ,лужна фосфатаза).

Дуже рідко – жовтуха.

Шкіра тапідшкірні тканини

Часто – макулопапульозний висип або кропив’янка.

Нечасто – свербіж,шкірний висип, свербіж, кропив’янка.

Дужерідко – ангіоедема, поліморфна еритема, синдром Стівенса-Джонсона та токсичнийепідермальний некроліз.

Загальні та розлади вмісці введення

Часто – біль та/або запалення в місці внутрішньовенної ін’єкції.

Нечасто – лихоманка.

Лабораторні показники

Часто – позитивний тест Кумбса.

Нечасто – як і при застосуванні деяких інших цефалоспоринів, інколиспостерігалося транзиторне підвищення рівня сечовини крові, азоту сечовиникрові та/або креатиніну в сироватці.

Позитивнареакція Кумбса спостерігається приблизно у 5% пацієнтів, що може впливати навизначення групи крові.

Протипоказання.

Підвищеначутливість до цефалоспоринових антибіотиків.

Гіперчутливістьдо цефтазидиму пентагідрату або будь-якого інгредієнта препарату.

Передозування.

Передозуванняможе призвести до неврологічних ускладнень, таких як енцефалопатія, судоми ікома. Концентрацію цефтазидиму в сироватці можна зменшити шляхом гемодіалізуабо перитонеального діалізу. Симптоматичне лыкування.

Особливості застосування.

Допочатку лікування потрібно встановити, чи була у пацієнта в анамнезі реакціягіперчутливості до цефтазидиму, цефалоспоринів, пеніцилінів або іншихпрепаратів.

Зособливою обережністю слід призначати цефтазидим пацієнтам, у яких в анамнезібула алергічна реакція на пеніциліни або інші β-лактамні антибіотики. Увипадку виникнення алергічної реакції на цефтазидим необхідно негайно припинитизастосування препарату. Тяжкі реакції гіперчутливості можуть вимагатизастосування адреналіну, гідрокортизону, антигістамінних препаратів та іншихзасобів невідкладної допомоги.

Одночаснелікування високими дозами цефалоспоринів і нефротоксичними препаратами, такимияк аміноглікозиди або сильнодіючі діуретики (наприклад фуросемід), моженесприятливо впливати на функцію нирок. Досвід клінічного застосуванняцефтазидиму показав, що при дотриманні рекомендованого дозування це явищемалоймовірне. Немає даних, що цефтазидим несприятливо впливає на функцію нироку звичайних терапевтичних дозах.

Цефтазидимвиводиться нирками, тому дозу слід зменшувати відповідно до ступеня ураженнянирок. Повідомлялося про випадки неврологічних ускладнень, коли доза не булавідповідно зменшена.

Які при застосуванні інших антибіотиків широкого спектра дії, тривале лікуванняФортумом може призвести до надмірного росту нечутливих мікроорганізмів(наприклад Candida, Enterococci); у цьому випадку може бути необхыднимприпинення лікування або вживання інших необхідних заходів. Дуже важливопостійно контролювати стан хворого.

Які при застосуванні інших цефалоспоринів і пеніцилінів широкого спектра дії,деякі раніше чутливі штами Enterobacter spp. і Serratia spp. можуть статирезистентними під час лікування цефтазидимом. У таких випадках слід періодичновиконувати дослідження на чутливість.

Вагітністьі лактація

Експериментальнихсвідчень ембріотоксичної та тератогенної дії цефтазидиму не отримано, але як іінші препарати, його слід призначати з обережністю жінкам під час першихмісяців вагітності та дітям грудного віку.

Цефтазидиму невеликих кількостях виділяється з грудним молоком, тому повинен зобережністю призначатися матерям, що годують груддю.

Впливна здатність керувати автомобілем та іншими механізмами

Неописаний.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Одночаснезастосування високих доз препарату з нефротоксичними лікарськими засобами моженегативно впливати на функцію нирок.

Хлорамфеніколin vitro є антагоністом цефтазидиму та інших цефалоспоринів. Клінічне значенняцього явища не відоме, проте, якщо пропонується одночасне застосування Фортумуз хлорамфеніколом, слід враховувати можливість антагонізму.

Які інші антибіотики, Фортум може впливати на флору кишечнику, що призведе дозменшення реабсорбції естрогенів та зниження ефективності комбінованихпероральних контрацептивних засобів.

Цефтазидимне впливає на результати визначення глюкозурії ензимними методами, протеневеликий вплив на результати аналізу може спостерігатись при застосуванніметодів відновлення міді (Бенедикта, Фелінга, Клінітест).

Цефтазидимне впливає на лужно-пікратний метод визначення креатиніну.

Умови та термін зберігання.

Термін придатності – 3 роки.

Зберігати в недоступному для дітей, захищеному від світла місці притемпературі нижче 25°С.

Готовий розчин можна зберігати протягом 24 годин при температурі нище25°С або протягом 7 днів при температурі до 4°С.