ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосуванняпрепарату
Доксазозин-ратіофарм
(Doxazosin-ratiopharm(R))
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: доксазозин;1-(4-аміно-6,7-диметокси-2-гуїназолініл)-4-[(2,3-дигідро-1,4-бензодтокси-2-іл)карбоніл]піперазинмонометансульфонат;
основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого кольору без запаху,видовженої форми з насічкою, що ділить таблетку навпіл, і позначками - “D” зодного боку насічки та “2” – з іншого;
склад: 1 таблетка містить 2,425 мг доксазозину мезилату, що відповідає 2 мгдоксазозину;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна,лактоза, натрію крохмальгліколят, кремнію діоксид колоїдний безводний, натріюлаурилсульфат, магнію стеарат.
Форма випуску. Таблетки.
Фармакотерапевтична група. Код АТС СО2С А04. Блокатори альфа-адренорецепторів.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Доксазозин єселективним конкурентним блокатором постсинаптичних альфа1-адренорецепторів.За рахунок зниження тонусу гладеньких м’язів судин доксазозин зменшує загальнийпериферичний судинний опір, що призводить до зниження артеріального тиску.Після одноразового прийому препарату максимум гіпотензивної дії спостерігаєтьсяв період від 2 до 6 год., загалом гіпотензивний ефект зберігається протягом 24год. При тривалому застосуванні доксазозину у хворих не спостерігалось розвиткутолерантності.
При лікуванні доксазозином спостерігалось зниження в плазмі кровірівнів тригліцеридів та загального холестерину. У той же час спостерігалосьдеяке зростання (на 4% - 13 %) співвідношення вмісту ліпопротеїдів високоїщільності до загального холестерину. Лікування доксазозином призводило дорегресії гіпертрофії лівого шлуночка.
Призначення доксазозину хворим з симптомами доброякісної гіперплазіїпередміхурової залози призводило до значного поліпшення уродинаміки тазменшення проявів захворювання. Застосування препарату Доксазозин-ратіофарм ухворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози зменшує симптомипорушення відтоку сечі.
Зазначену дію препарату пов’язують з селективною блокадою альфа1-адренорецепторів,що розташовані в стромі та капсулі передміхурової залози та в шийці сечовогоміхура.
Фармакокінетика.
Після прийому всередину в терапевтичних дозах доксазозин добревсмоктується; концентрація його в крові сягає піка приблизно через 2 год.
Доксазозин зв’язується з білками плазми на 98 %. Доксазозин зазнаєактивної біотрансформації у печінці. В незміненому вигляді виводиться лише 5 %дози. Виведення з плазми двофазне, з сумарним періодом напіввиведення 22 год.,що дозволяє призначати препарат 1 раз на добу. Фармакокінетика в особливихклінічних випадках: за даними фармакокінетичних досліджень, у людей літньоговіку і пацієнтів з нирковою недостатністю фармакокінетика препарату суттєво невідрізняється від такої у хворих більш молодшого віку з нормальною функцією нирок.
У пацієнтів з порушенням функції печінки при застосуванні препаратів,здатних змінювати печінковий метаболізм (наприклад, циметидин), можезмінюватись процес біотрансформації доксазозину.
Показання для застосування.
Артеріальна гіпертензія: при лікуванні артеріальної гіпертензіїДоксазозин-ратіофарм може застосовуватись як монотерапія, так і вкомбінації з іншими антигіпертензивними засобами (тіазидні діуретики,бета-адреноблокатори, антагоністи кальцію або інгібіториангіотензин-перетворюючого ферменту);
Доброякісна гіперплазія передміхурової залози: у цих випадкахДоксазозин-ратіофарм можна призначати як за наявності артеріальноїгіпертензії, так і при нормальному артеріальному тиску.
Спосіб застосування та дози. Дорослі приймають препарат Доксазозин-ратіофармвнутрішньо один раз на день (вранці або ввечері) незалежно від прийому їжі,не розжовуючи і запиваючи водою.
При лікуванні хворих на артеріальну гіпертензію дози препарату залежновід особливостей перебігу хвороби можуть змінюватись від 1 мг до 16 мг на добу(максимальна добова доза).
Початкова доза становить 1 мг на добу (1/2 таблетки препаратуДоксазозин-ратіофарм таблетки по 2 мг). Терапевтична доза титруєтьсяпоступово, починаючи з 1 мг/добу, з періодом титрації 1–2 тижні залежно відіндивідуальної реакції. Через 1 – 2 тижні лікування препаратом дозу можназбільшувати до 2 мг, потім до 4 мг та до вищої дози – 8 мг. Середня добова дозастановить 2 –
4 мг/добу.
При лікуванні хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залозибез артеріальної гіпертензії звичайно використовують дози, що дорівнюють 2-4 мгна добу (1-2 таблетки препарату Доксазозин-ратіофарм). Початкова доза 1 мг 1раз на добу. Дозу можна підвищувати з інтервалом 1-2 тижні до 2 мг; далі до 4мг. Максимальна доза становить 8 мг на добу (4 таблетки препаратуДоксазозин-ратіофарм). Препарат Доксазозин-ратіофарм приймають тривалий час.Тривалість лікування визначається індивідуально, залежно від тяжкості таперебігу захворювання.
Побічна дія. При застосуванні доксазозину, особливо на початкулікування, найчастіше спостерігаються ортостатичні реакції, запаморочення.
З метою запобігання ортостатичним реакціям хворі повинні уникати різкихзмін положення тіла.
За частотою проявів побічні реакції привживанні доксазозину можна поділити на: часті (> 1%):
Загальні: алергічні реакції, втомлюваність,нудота, астенія, головний біль, біль у грудній клітці, сонливість.
З боку серцево-судинної системи:запаморочення, аритмія, периферичні набряки (набряки ніг).
З боку дихальної системи: задишка, риніт.
З боку шлунково-кишкого тракту: запор,діарея.
З боку центральної нервової системи: розладиеякуляції, апатія, розлади акомодації.
З боку периферичної нервової системи:м’язові судоми.
З боку сечовивідної системи: часті позиви досечовипускання, посилення сечовиділення.
Нечасті (0,1 – 1%)
Загальні: набряк обличчя/загальний набряк,синкопе, почервоніння обличчя, гарячка/озноб, блідість.
З боку серцево-судинної системи: гіпотензія,постуральна гіпотензія, аритмія, ішемія, стенокардія, тахікардія.
З боку дихальної системи: носова кровотеча,бронхоспазм, кашель, фарингіт.
З боку шлунково-кишкого тракту: анорексія,посилення апетиту, метеоризм.
З боку центральної нервової системи: нічні кошмари,погіршення пам’яті, емоційна лабільність.
З боку периферійної нервової системи:тремор, судоми.
З боку сечовивідної системи: нетриманнясечі.
З боку опорно-рухового апарату: біль ум’язах, набряки та біль у суглобах, м’язова слабкість.
Шкірні реакції: алопеція.
Метаболічні: спрага, гіпокаліємія.
Інші органи: порушення смакових відчуттів, аномалії сльозовиділення.
Поодинокі (0,01 – 0,1%)
З боку серцево-судинної системи: порушення мозкового кровообігу.
З боку дихальної системи: набряк гортані.
З боку шлунково-кишкого тракту: біль у шлунку, блювання, жовтяниця,підвищення рівня печінкових ферментів.
З боку нервової системи: депресія, збудження, парестезія, імпотенція.
З боку вегетативної нервової: системи: пріапізм, сухість у роті.
Шкірні реакції: висипання, свербіж, пурпура.
Інші органи: порушення смакових відчуттів, гінекомастія, зниженнятемператури тіла у осіб літнього віку, розлади зору, шум у вухах, припливи,збільшення маси тіла.
Рідкісні (<0,01%)
Лабораторні показники: підвищення у крові азоту сечовини і креатиніну,зниження рівня еритроцитів, лейкоцитів та тромбоцитів.
За результатами контрольованих клінічних випробувань у хворих здоброякісною гіперплазією передміхурової залози спостерігались ті ж самі проявипобічних явищ, що й у хворих з артеріальною гіпертензією.
Протипоказання. Препарат Доксазозин-ратіофарм протипоказаний увипадках відомої підвищеної чутливості до доксазозину, інших похідниххіназоліну або допоміжних речовин препарату. Препарат не рекомендується прийматидітям до 12 років, під час вагітності та лактації.
Передозування.
Симптоми: суттєве зниження артеріального тиску, що інодісупроводжується запамороченням.
Лікування: хворому слід терміново прийняти горизонтальне положення зпіднятими ногами.
При необхідності застосовують плазмозамінники та вазопресорні засоби,досліджують функцію нирок і підтримують її нормальний стан. Діаліз неефективний.
Особливості застосування.
Особливу обережність необхідно проявляти при призначенні препаратуДоксазозин-ратіофарм за наявності у хворого:
- набряку легенів, обумовленому аортальним або мітральним стенозом;
- недостатності правого шлуночка серця, обумовленого емболією легеньабо випотом до порожнини перикарда;
- недостатності лівого шлуночка з низьким тиском наповнення;
- недостатності серцевого викиду.
Також особливо обережно слід призначати цей препарат хворим
з порушеннями функції печінки, особливо у тих випадках, коли одночаснозастосовуються препарати, що здатні негативно впливати на функцію печінки. Уразі погіршення показників функціонального стану печінки препарат термінововідміняють.
При порушеннях функції печінки у рідкісних випадках виникає ризикортостатичної гіпотензії як “феномена першої дози” та пролонгованогогіпотензивного ефекту.
Таблетки Доксазозин-ратіофарм містять лактозу. Даний препарат не слідприймати пацієнтам з рідкісним спадковим захворюванням – непереносимістюглюкози, з недостатністю лактази, галактоземією або синдромом порушеннявсмоктування глюкози/галактози
Застосування під час вагітності та лактації: досі досвід застосуваннядоксазозину у хворих на артеріальну гіпертензію в період вагітності тагодування груддю недостатній. Тому, незважаючи на відсутність тератогенного таембріотоксичного ефектів за результатами експериментальних досліджень, препаратДоксазозин-ратіофарм може призначатись у період вагітності та годування груддютільки тоді, коли очікуваний результат лікування виправдовує потенційний ризикдля плода.
Застосування у дітей: у зв’язку з тим, що дотепер досвід застосування доксазозинуу дітей недостатній, приймати препарат Доксазозин-ратіофарм дітям віком до 12років не рекомендується.
Застосування при керуванні транспортом і роботі з технікою: у зв’язку зтим, що доксазозин може спричиняти ортостатичні реакції (запаморочення призміні положення тіла з горизонтального на вертикальне) на початку лікування абов період підвищення дозування, хворим доцільно утримуватись від усіх потенційнонебезпечних видів діяльності, а саме: від керування автотранспортом та іншимизасобами і механізмами. Вживання алкоголю може посилювати небажані реакції.
Взаємодія зіншими лікарськими засобами.
Доксазозин посилює гіпотензивний ефект антигіпертензивних засобів.Препарат не впливає на зв’язування білків плазми крові людини дигоксину, варфарину,фенітоїну або індометацину.
Антигіпертонічний ефект препарату можна потенціювати при одночасномузастосуванні з вазодиляторами та нітратами.
Нестероїдні протизапальні засоби можуть знизити антигіпертензивнийефект доксазозину.
Симпатоміметики можуть знизити антигіпертензивний ефект доксазозину;доксазозин може послабити судинні реакції та зміни тиску у відповідь навведення дофаміну, ефедрину, епінефрину, метарамінолу, метоксаміну тафенілефрину.
Відсутні дослідження взаємодій доксазозина з речовинами, що впливаютьна печінковий метаболізм (напр. циметидином), проте така взаємодія невиключена.
Доксазозин може підвищувати активність реніну у плазмі і виділення зсечею ванілілмигдальної кислоти. Це слід враховувати при інтерпретуваннілабораторних даних.
Не відзначалось несприятливої взаємодії при одночасному застосуваннідоксазозину та тіазидних діуретиків, фуросеміду, бета-адреноблокаторів,блокаторів кальцієвих каналів, інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту,антибіотиків, пероральних гіпоглікемічних засобів, непрямих антикоагулянтів іурикозуричних засобів.
Умови та термін зберігання.
Зберігати в недоступному для дітей місці, при температурі не вище 30°С.
Термін придатності - 3 роки.