ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосуванняпрепарату
ДОКСАЗОЗИН-АПО (DOXAZOSIN)
Загальна характеристика:
міжнародна назва: doxazosin;
основні фізико-хімічні властивості:
Доксазозин-Апо 1 мг: білі круглі двоопуклі таблетки з гравіруванням“АРО” з одного боку і гравіруванням “D1” з іншого;
Доксазозин-Апо 2 мг: білі капсулоподібні двоопуклі таблетки згравіруванням “АРО” з одного боку і частковою рискою для поділу і гравіруванням“D2” з іншого;
Доксазозин-Апо 4 мг: білі ромбоподібні двоопуклі таблетки згравіруванням “АРО” з одного боку і рискою для поділу і гравіруванням “D4” зіншого;
склад: 1 таблетка містить 1,22 мг, 2,44 мг або 4,87 мг доксазозину мезилату(що еквівалентно, відповідно, 1 мг, 2 мг або 4 мг доксазозину);
допоміжні речовини: магнію стеарат, натрію кроскармелоза, целюлозамікрокристалічна, лактози моногідрат.
Форма випуску. Таблетки.
Фармакотерапевтична група. Гіпотензивні засоби. Антагоністи альфа-адренорецепторів.Код АТС C02C A04.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Доксазозин є селективним блокатором α1 підтипупостсинаптичних адренорецепторів.
Артеріальна гіпертензія. Доксазозин знижує системний судинний опір, алепри цьому хвилинний серцевий викид у пацієнтів з гіпертензією змінюєтьсянеістотно. Максимальне зниження артеріального тиску (АТ) зазвичай відмічаєтьсячерез 2-6 год після прийому доксазозину і асоціюється з невеликим збільшеннямчастоти серцевих скорочень (ЧСС) у положенні стоячи. Доксазозин впливає більшвиражено на АТ і ЧСС у положенні стоячи. При тривалому лікуванні доксазозиномтолерантність до нього не розвивається.
Доксазозин знижує систолічний і діастолічний АТ як у положенні лежачи,так і стоячи. Під час клінічних досліджень зниження систолічного ідіастолічного АТ в положенні лежачи перед прийомом наступної дози (через 24год) звичайно становило, відповідно, 6-11 і 5-9 мм рт. ст. У положенні стоячизниження АТ було більше на 3‑5 мм рт. ст. Максимальне зниження АТ (через1-6 год після прийому дози) було на 50-75% більше. Різниця між максимальним імінімальним зниженням АТ у період між прийомами доз була більшою длясистолічного тиску.
Під час контрольованих клінічних досліджень у пацієнтів (переважно знормальним рівнем холестерину) було відмічено невелике, але статистично значимезниження рівнів загального холестерину (2,7%) і холестерину ліпопротеїнівнизької щільності (4,3%) у сироватці крові, а також підвищення співвідношеннярівнів холестерину ліпопротеїнів високої щільності і загального холестерину(4,3%) порівняно з плацебо групою. Рівні холестерину ліпопротеїнів високоїщільності і тригліцеридів у групах, що одержували доксазозин і плацебо, істотноне відрізнялися.
Доброякісна гіперплазія передміхурової залози (ДГПЗ). Доксазозин маєвисокий афінітет до α1A підтипу адренорецепторів, якийвважається переважним функціональним типом рецепторів у передміхуровій залозі.Вважається, що дія доксазозину при ДГПЗ пов’язана з селективною блокадою α1A-адренорецепторів,розташованих у стромі і капсулі передміхурової залози і шийці сечового міхура.Внаслідок цього усувається обструкція сечовивідних шляхів і відповіднасимптоматика.
Під час контрольованих клінічних досліджень терапія доксазозином у дозі4-8 мг 1 раз на добу забезпечила значне збільшення максимальної швидкостіпотоку сечі (на 2,3-3,3 мл/с порівняно з 0,1-0,7 мл/с у плацебо групі). Повнийлікувальний ефект звичайно виявлявся протягом 2 тижнів після початку терапії.Збільшення максимальної швидкості потоку сечі більше, ніж на 3 мл/с, буловідмічено у 32-42% пацієнтів, які одержували доксазозин, і у 13-17% пацієнтів уплацебо групі. Середня швидкість потоку сечі в пацієнтів, які одержувалидоксазозин, зросла на 1,3-2,1 мл/с порівняно з 0,2-0,3 мл/с у плацебо групі. Доксазозинтакож значно послаблював обструктивні та іритативні симптоми ДГПЗ.Терапевтичний ефект зберігався тривалий час. Відкриті дослідження тривалістю до4 років не виявили розвитку толерантності до доксазозину.
При лікуванні доксазозином статистично значиме поліпшення уродинаміки ісимптоматики (порівняно з плацебо групою) було відмічено як у гіпертензивних,так і нормотензивних хворих на ДГПЗ.
Фармакокінетика.
Максимальна концентрація доксазозину в плазмі крові відмічаєтьсяприблизно через 2 год після перорального прийому терапевтичних доз препарату.Біодоступність доксазозину становить приблизно 65%. Прийом їжі не чинитьзначного впливу на біодоступність доксазозину.
Приблизно 98% циркулюючого доксазозину зв’язується з білками плазмикрові. Процес виведення з плазми крові має двофазний характер, періоднапіввиведення в кінцевій фазі становить приблизно 22 год. При багаторазовомуприйомі препарату спостерігається підвищення рівнів доксазозину в плазмівнаслідок ефекту акумуляції.
Фармакокінетика доксазозину в рівноважному стані у гіпертензивнихпацієнтів літнього віку подібна до фармакокінетики доксазозину в молодих істарих здорових добровольців при одноразовому пероральному прийомі препарату.
Доксазозин інтенсивно метаболізується, переважно шляхом О‑деметилуванняхіназолінового ядра або гідроксилювання бензодіоксанової частини молекули.Екскретується доксазозин переважно з калом (у незміненому вигляді < 5%).Лише 9% дози виводиться з сечею у вигляді незміненого доксазозину (< 0,5%)або його метаболітів.
Розподіл доксазозину в організмі пацієнтів з нирковою недостатністю невідрізняється істотно від розподілу в пацієнтів з нормальною функцією нирок.
Показання для застосування.
Артеріальна гіпертензія. Доксазозин-Апо показаний для лікування м’якоїабо помірної ессенціальної артеріальної гіпертензії. Для досягнення потрібноготерапевтичного ефекту він застосовується в поєднанні з тіазидними діуретикамита/або іншими антигіпертензивними препаратами.
Доксазозин-Апо може застосовуватися в режимі монотерапії, якщолікування іншими препаратами протипоказано внаслідок побічних ефектів або зінших причин.
Доброякісна гіперплазія передміхурової залози. Доксазозин-Апо такожпоказаний для симптоматичного лікування доброякісної гіперплазії передміхуровоїзалози (ДГПЗ). Терапевтична дія (яка виявляється у зростанні швидкості потокусечі і поліпшенні відповідної симптоматики) починається через 1-2 тижні післяпочатку приймання препарату і зберігається протягом усього періоду лікування(до 4 років під час клінічних досліджень). Хворим на ДГПЗ препарат можнапризначати як за наявності артеріальної гіпертензії, так і при нормальномуартеріальному тиску, оскільки доксазозин не спричиняє клінічно істотногозниження АТ у нормотензивних пацієнтів. У разі ж монотерапії доксазозиномхворих на артеріальну гіпертензію і ДГПЗ забезпечується ефективне лікуванняобох захворювань.
Спосіб застосування та дози.
Дози Доксазозину-Апо добирають індивідуально. Приймати препаратнеобхідно або зранку, або увечері, запиваючи водою. Приймання їжі не впливає наабсорбцію Доксазозину-Апо.
Якщо Доксазозин-Апо призначається в процесі антигіпертензивної терапіїіншими препаратами, можливий виражений гіпотензивний ефект, тому такі пацієнтиповинні перебувати під пильним медичним наглядом. Якщо в період терапіїДоксазозином-Апо призначаються діуретики або інші антигіпертензивні препарати,може бути необхідним зниження і повторне титрування доз Доксазозину-Апо підпильним медичним наглядом.
Якщо терапія Доксазозином-Апо переривається на декілька днів абобільше, лікування відновлюють з початкової дози.
Артеріальна гіпертензія: призначається в дозі 1-16 мг один раз на добу.
Початкова доза Доксазозину-Апо для хворих на артеріальну гіпертензіюстановить 1 мг один раз на добу і її не слід перевищувати. Лікування починаютьз низької початкової дози для мінімізації постуральних гіпотензивних ефектів.Максимальне зниження АТ звичайно спостерігається через 2-6 год після прийомудози.
Початкову дозу поступово збільшують для досягнення бажаногогіпотензивного ефекту. Звичайно підтримуюча доза становить 1-8 мг один раз надобу. Максимальна рекомендована доза становить 16 мг один раз на добу. Придозах вище 4 мг збільшується ймовірність виражених постуральних ефектів,зокрема синкопальних станів, постурального запаморочення і постуральноїгіпотензії.
Доброякісна гіперплазія передміхурової залози: призначається в дозі 1-8мг один раз на добу.
Початкова доза Доксазозину-Апо становить 1 мг один раз на добу. Залежновід індивідуальних особливостей уродинаміки і симптоматики ДГПЗ дозиДоксазозину-Апо можуть бути поступово збільшені до 2 мг, а потім до 4 мг і 8 мг(максимальна рекомендована доза) один раз на добу. Рекомендований періодтитрування доз – 1-2 тижні. У пацієнтів необхідно регулярно контролюватиартеріальний тиск.
Доксазозин-Апо необхідно скасувати, якщо при досягненні максимальнопереносимої дози швидкість потоку сечі зростає менше, ніж на 25%, якщо побічніефекти терапії турбують пацієнта більше, ніж симптоми ДГПЗ, або якщо в періодтерапії доксазозином у хворого розвиваються урологічні ускладнення внаслідокДГПЗ.
Побічна дія.
Побічні ефекти у хворих на артеріальну гіпертензію
Найсерйознішою небажаною реакцією при терапії доксазозином була втратасвідомості (у 0,7% хворих). Вона була причиною скасування препарату в 0,2%випадків.
Нижче наведений перелік небажаних побічних реакцій з частотою ≥0,5%, відмічених під час контрольованих клінічних досліджень (n = 1679) (черезці реакції доксазозин був скасований у 7% випадків):
З боку серцево-судинної системи: запаморочення (14,6%), постуральнезапаморочення (8,7%), набряки (6,6%), посилене серцебиття (3,6%), вертиго(3,0%), тахікардія (1,6%), постуральна гіпотензія (0,9%), аритмія (0,8%),втрата свідомості (0,7%).
З боку шкіри і її придатків: висипання (1,7%), свербіж (0,8%).
З боку м’язово-кісткової системи: міалгія (1,3%), артралгія (0,8%).
З боку нервової системи: головний біль (16,5%), сонливість (4,9%),порушення статевої функції (3,5%), сухість у роті (3,4%), тривога/нервозність(2,3%), безсоння (2,2%), парестезія (1,7%), депресія/апатія (1,6%), підвищенапітливість (1,4 %), гіпестезія (1,6%), збудження (0,7%), припливи (0,7%),тремор (0,6%), нічні кошмари (0,5%).
З боку органів чуттів: порушення зору/акомодації (2,4%),кон’юнктивіт/біль в очах (1,2%), шум у вухах (0,8%).
З боку ШКТ: нудота (3,9%), діарея (2,9%), диспепсія (2,1%), біль уживоті (1,6%), метеоризм (1,4%), запор (1,3%), блювання (0,7%).
З боку дихальної системи: задишка (3,9%), риніт (3,0%), носовакровотеча (0,8%), синусит (0,6%), бронхоспазм/бронхіт (0,5%).
З боку сечового тракту: часте сечовипускання (1,2%), поліурія (1,0%),нетримання сечі (0,8%), розлади сечовипускання (0,7%).
Ефекти загального характеру: стомлюваність/нездужання (14,8%), біль угрудях (2,7%), астенія (2,7%), м’язові спазми (1,7%), біль (1,3%), набрякобличчя (0,8%), збільшення маси тіла (0,8%), генералізований набряк (0,5%).
Гематологічні ефекти: зниження кількості тромбоцитів (3,9%), зниженнякількості лейкоцитів (2,4%), зниження рівнів гематокриту (1,6%) і гемоглобіну(1,4%), зниження кількості нейтрофілів (1,0%).
Лабораторні показники: поодинокі випадки підвищення рівнів печінковихтрансаміназ. Клінічно значимого несприятливого впливу на рівні калію, глюкози,сечової кислоти, азоту сечовини або креатиніну в сироватці крові відмічено небуло.
Побічні ефекти у хворих на ДГПЗ
Найсерйознішою небажаною реакцією при терапії доксазозином була втратасвідомості (у 0,5% хворих).
Нижче наведений перелік небажаних побічних реакцій з частотою ≥0,5%, відмічених під час контрольованих клінічних досліджень у 665гіпертензивних і нормотензивних хворих на ДГПЗ (через ці реакції доксазозин бувскасований у 9% випадків):
З боку серцево-судинної системи: запаморочення (15,6%), набряки (2,7%),гіпотензія (1,7%), посилене серцебиття (1,2%), тахікардія (0,9%), стенокардія(0,6%), втрата свідомості (0,5%), постуральна гіпотензія (0,5%).
З боку шкіри і її придатків: підвищена пітливість (1,1%), свербіж(0,5%), висипання (0,5%).
З боку м’язово-кісткової системи: міалгія (0,6%).
З боку центральної і периферичної нервової системи: головний біль(9,8%), парестезія (0,6%).
З боку автономної нервової системи: сухість у роті (1,4%), припливи(0,6%).
З боку органів чуттів: порушення зору (1,4%), кон’юнктивіт (0,5%), шуму вухах (0,5%).
Психічні ефекти: сонливість (3,0%), безсоння (1,2%), тривога (1,1%),зниження лібідо (0,8%), депресія (0,6%), нервозність (0,5%).
З боку ШКТ: діарея (2,3%), біль у животі (2,3%), диспепсія (1,8%),нудота (1,5%), метеоризм (0,8%).
З боку дихальної системи: задишка (2,6%), дихальні розлади (1,1%),риніт (0,8%), носова кровотеча (0,6%).
З боку репродуктивної системи: імпотенція (1,1%).
Новоутворення: рак (0,5%).
З боку сечового тракту: інфекції сечового тракту (1,2%), дизурія(0,5%).
Ефекти загального характеру: стомлюваність (8%), болі (2%), біль успині (1,8%), біль у грудях (1,2%), астенія (0,8%), грипоподібні симптоми(0,8%), вірусні інфекції (0,6%), пропасниця (0,5%), збільшення маси тіла(0,5%), нездужання (0,5%).
Протипоказання.
Гіперчутливість до препарату або хіназолінів, вагітність, лактація,дитячий вік.
Доксазозин-Апо не слід призначати хворим з симптоматичною ДГПЗ принаявності таких супутніх захворювань і станів, як: хронічна затримка сечі,великий залишковий об’єм сечі (понад 200 мл), максимальна швидкістьсечовипускання 5 мл/с і менше, хірургічне втручання на передміхуровій залозі ванамнезі, хронічний фіброзний або гранулематозний простатит, стриктура уретри,променева терапія на ділянку таза в анамнезі, камені в передміхуровій залозі,збільшення середньої долі передміхурової залози, камені в сечовому міхурі,епідидиміт у недавньому анамнезі, макрогематурія, нейрогенна дисфункціясечового міхура (при цукровому діабеті, паркінсонізмі, незагальмованомунейрогенному сечовому міхурі тощо), гідронефроз, рак передміхурової залози.Також доксазозин не можна призначати пацієнтам з інфарктом міокарда,транзиторними ішемічними нападами або цереброваскулярними епізодами в анамнезіза останні 6 місяців.
Передозування.
Якщо передозування спричинило виражену гіпотензію або синкопальнийстан, пацієнта необхідно покласти на спину для нормалізації АТ і ЧСС. Якщо цихзаходів недостатньо, уводять розчини для збільшення обсягу циркулюючої крові, атакож, при необхідності, вазопресорні препарати. У разі передозування необхідноконтролювати функцію нирок і при необхідності призначати відповідне підтримуючелікування.
Оскільки майже весь доксазозин зв’язується з білками плазми крові,діаліз при передозуванні малоефективний.
Особливості застосування.
Синкопальні стани і “ефект першої дози"
Перша доза або декілька перших доз Доксазозину-Апо можуть спричинити вираженугіпотензію, особливо постуральну гіпотензію, і втрату свідомості. Подібний жеефект можливий при поновленні терапії після перерви тривалістю більше декількохднів. Постуральні ефекти найімовірніші через 2-6 год після прийому препарату.Під час контрольованих досліджень частота синкопальних епізодів при лікуваннідоксазозином становила 0,7%. У нормотензивних хворих на ДГПЗ частота втратисвідомості становила 0,2%, а у хворих на ДГПЗ з гіпертензією – 0,8%. Припочатковій дозі доксазозину 1 мг на добу частота постуральних побічних ефектівстановила 4%, а втрата свідомості не спостерігалася.
Ймовірність синкопальних епізодів або надмірної гіпотензії може бутимінімізована шляхом обмеження початкової дози Доксазозину-Апо до 1 мг на добу зпоступовим її підвищенням, а також обережного призначення будь-яких додатковихантигіпертензивних лікарських засобів. Пацієнтів необхідно попереджати проможливість синкопальних або ортостатичних явищ. Вони повинні уникати ситуацій,коли втрата свідомості може призвести до тяжких наслідків (наприклад, керуваннятранспортними засобами, небезпечних робіт тощо), протягом 24 год після прийомупершої дози Доксазозину-Апо, після підвищення дози або при поновленні терапіїпісля перерви.
У разі непритомності пацієнта слід покласти на спину. Якщо цей захід єнедостатнім, можна призначити внутрішньовенне введення розчинів для збільшенняоб’єму циркулюючої крові, а також вазопресорні препарати. Транзиторнагіпотензивна реакція не є протипоказанням для продовження терапії Доксазозином-Апо.
Пріапізм
У поодиноких випадках (менше одного на декілька тисяч пацієнтів)терапія антагоністами α1-адренорецепторів, зокремадоксазозином, асоціюється з розвитком пріапізму – тривалої (багатогодинної)ерекції, яка зберігається навіть після статевого контакту або мастурбації. Безсвоєчасного лікування це може призвести до перманентної імпотенції, томупацієнтів необхідно попереджати про серйозність цього ускладнення інеобхідність негайно звернутися до лікаря при появі тривалої аномальноїерекції.
Запобіжні заходи
Оскільки симптоматика при багатьох станах (наприклад, стриктурі уретри,стриктурі шийки сечового міхура, каменях у сечовому міхурі, нейрогеннійдисфункції сечового міхура при цукровому діабеті, паркінсонізмі тощо) подібнадо симптоматики при ДГПЗ, перед початком терапії доксазозином необхіднопереконатися в точності діагнозу.
Терапія Доксазозином-Апо не змінює перебігу ДГПЗ. Вона не можеуповільнити або зупинити прогресування ДГПЗ. Також вона не може такою міроюполіпшити відтік сечі, щоб значно зменшити залишковий об’єм (хоча в пацієнтів звихідним залишковим об’ємом сечі > 50 мл спостерігається значне зниженнясереднього залишкового об’єму). У період терапії доксазозином зберігаєтьсяризик розвитку затримки сечі та інших ускладнень ДГПЗ.
Ефективність і безпечність довгострокової терапії
Дотепер не визначено, наскільки ефективною і безпечною є довгострокова(> 4 років) терапія доксазозином хворих на ДГПЗ.
Рак передміхурової залози
Симптоматика при раку передміхурової залози і ДГПЗ багато в чомуподібна. Часто у пацієнтів є обидва ці захворювання. Тому хворих на ДГПЗнеобхідно обстежувати до початку терапії Доксазозином-Апо з метою виключенняраку передміхурової залози.
Доксазозин не слід призначати пацієнтам з рівнями простат-специфічногоантигену (ПСА) > 10 нг/мл, якщо рак передміхурової залози не виключений.
Ортостатична гіпотензія
Найтяжчим ортостатичним ефектом при терапії доксазозином є втратасвідомості, але можливі й інші симптоми, пов’язані зі зниженням АТ (наприклад,запаморочення тощо). Під час клінічних досліджень на пацієнтах з гіпертензієючастота подібних побічних ефектів становила до 23%. Вони були причиноюскасування препарату в 2% випадків. У ході плацебоконтрольованих досліджень зтитруванням доз частота ортостатичних побічних ефектів у групах, що одержувалидози до 8 мг і більше, становила 10%, у групах, що одержували дози 1-4 мг – 5%,а в плацебо групі – 3%.
Під час плацебоконтрольованого дослідження на хворих ДГПЗ частотаортостатичної гіпотензії при терапії доксазозином становила ≤ 1%. Прилікуванні підтримуючими дозами доксазозину до 8 мг на добу середнє зниження АТв положенні сидячи і стоячи в нормотензивних хворих на ДГПЗ було незначним –5/2 мм рт. ст. (1/1 мм рт. ст. у плацебо групі).
Необхідно з обережністю призначати доксазозин пацієнтам, робота якихвимагає постійної готовності й уваги, а подібні побічні явища потенційно можутьспричиняти проблеми. Пацієнтам необхідно рекомендувати лягати при появісимптомів зниження АТ і з обережністю підніматися з лежачого положення. Хворіповинні повідомляти про випадки запаморочення або посиленого серцебиття, щоблікар міг відповідним чином скоригувати дози препарату. Пацієнтів необхідноінформувати про те, що Доксазозин-Апо може спричиняти сонливість і ортостатичніреакції, що може позначитися на здатності керувати транспортними засобами імеханізмами.
У разі гіпотензії хворого кладуть на спину і призначають відповіднепідтримуюче лікування.
Лікування пацієнтів з порушеннями функції печінки
Як і при лікуванні іншими лікарськими засобами, що метаболізуються впечінці, доксазозин необхідно з обережністю призначати хворим з порушеннямифункції печінки або пацієнтам, що одержують препарати, які впливають напечінковий метаболізм.
Лікування пацієнтів з порушеннями функції нирок
При лікуванні Доксазозином-Апо пацієнтів з порушеннями функції нирокнеобхідний ретельний моніторинг їхнього стану. Клінічні дослідження показують,що розподіл доксазозину в організмах хворих з нирковою недостатністю подібнийдо розподілу в пацієнтів з нормальною функцією нирок, однак при хронічнійтерапії можлива акумуляція лікарського засобу. Із сечею у вигляді незміненогодоксазозину або його метаболітів екскретується менше 10% дози препарату.
Вагітність і лактація
Доксазозин-Апо не рекомендується застосовувати в період вагітності, завинятком тих випадків, коли очікувана користь для матері явно переважуєпотенційний ризик для плода.
Невідомо, чи виділяється доксазозин з жіночим молоком, тому необхідно зобережністю призначати Доксазозин-Апо в період лактації. Як правило, годуваннягруддю в період лікування Доксазозином-Апо повинно бути припинено.
Застосування в педіатрії
Безпечність й ефективність лікування доксазозином дітей не встановлені,тому Доксазозин-Апо не рекомендується призначати дітям.
Лікування пацієнтів літнього віку
Доксазозин-Апо необхідно з обережністю призначати літнім пацієнтамчерез можливість постуральної гіпотензії. Було відмічено, що з віком частотавипадків постуральної гіпотензії і постурального запаморочення зростає.
Периферичні набряки
У період лікування Доксазозином-Апо можлива затримка рідини ворганізмі, наслідком чого є збільшення маси тіла. Під час плацебоконтрольованихдосліджень маса тіла пацієнтів, що одержували монотерапію доксазозином, усередньому збільшилася на 0,6 кг, а в плацебо групі вона знизилася на 0,1 кг.Загальна частота випадків збільшення маси тіла під час клінічних досліджень (щорозглядалося як побічний ефект) становила 0,8%.
Канцерогенність, мутагенність
Дослідження не виявили ознак канцерогенності і мутагенностідоксазозину.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Більшість доксазозину (98%) зв’язується з білками плазми крові.Експерименти in vitro показали, що доксазозину мезилат не впливає назв’язування з білками плазми крові людини дигоксину, варфарину, фенітоїну таіндометацину.
Доксазозин не впливає на концентрацію дигоксину в сироватці крові.
Доксазозин посилює гіпотензивну дію антигіпертензивних лікарськихзасобів. Естрогени, які можуть спричиняти затримку рідини, сприяють підвищенню АТ.Нестероїдні протизапальні засоби (особливо індометацин) можуть послаблюватигіпотензивну дію доксазозину. Доксазозин знижує пресорний ефект ефедрину іблокує альфа-адренергічну дію адреналіну, що може спричинити тяжку артеріальнугіпотензію і тахікардію. Не відмічено несприятливої взаємодії при одночасномузастосуванні доксазозину і тіазидних діуретиків, бета-адреноблокаторів,блокаторів кальцієвих каналів та інгібіторів АПФ. Алкоголь може посилюватинебажані реакції.
Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей, сухому,захищеному від світла місці, при температурі 15-25°C.
Термін придатності – 2 роки.