ІНСТРУКЦІЯ

длямедичного застосування препарату

ГЕНТАМІЦИН

(GENTAMYCIN)

Загальна характеристика:

міжнародна назва: гентаміцин;

основні фізико-хімічні властивості: прозорий розчин практичнобез видимих часток;

склад: кожна ампула (2 мл) містить 40 мгабо 80 мг гентаміцину у формі сульфату;

допоміжні речовини: метилгідроксибензоат,пропілгідроксибензоат, натрію метабісульфіт, ЕДТА динатрієва сіль,пропіленгліколь, кислота сірчана, натрію гідрооксид, вода для ін’єкцій.

Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Антибіотики –аміноглікозиди. АТС: J01GB03.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка.Гентаміцин є антибіотиком групи аміноглікозидів з широким бактерициднимспектром дії. Тести in vitro підтверджують його активність відносно різнихвидів грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів: Escherichia coli,Proteus species (індол-позитивний та індол-негативний), Pseudomonasaeruginosa, види групи Klebsiella-Enterobacter-Serratia, Citrobacterspecies, Salmonella species, Shigella species і Staphylococcusspecies (включаючи пеніцилін- та метицилін-стійкі штами). Наступнімікроорганізми, як правило, стійкі до аміноглікозидів: Streptococcuspneumoniae, більшість інших видів стрептококів, ентерококів, Neisseriameningitidis, Treponema pallidum та анаеробні мікроорганізми, такіяк Bacteroides species або Clostridium species.

Фармакокінетика. Гентаміцин легко абсорбується, досягаючимаксимальної концентрації у плазмі крові через 30 - 90 хвилин післявнутрішньом’язового введення. Терапевтичні концентрації у крові зберігаютьсяпротягом 6 - 8 годин. Близько 90 % гентаміцину екскретується у незміненомустані в сечу за допомогою клубочкової фільтрації. Період напіввиведення зплазми становить приблизно 2 години.

Показання для застосування. Гентаміцин призначають прилікуванні серйозних інфекцій:

септицемії (включаючи неонатальний сепсис);

тяжкі ускладнення і хронічні інфекції сечовивіднихшляхів;

інфекції нижніх дихальних шляхів;

інфекції шкіри, кісток, м’яких тканин; інфікованіопікові рани;

інфекції ЦНС (включаючи менінгіт) у комбінації зß-лактамними антибіотиками;

інфекції черевної порожнини (включаючиперитоніт).

Гентаміцин є засобом вибору при лікуванні тяжкихбактеріальних інфекцій, що пов’язані з невідомими або неідентифікованимизбудниками; інфекцій, що супроводжуються захворюваннями, які порушуютьопірність організму людини (лейкемія, діабет, терапія кортикостероїдами іт.ін.). У цих випадках гентаміцин, як правило, застосовується у комбінації зb-лактамними антибіотиками.

Спосіб застосування та дози. Гентаміцин можезастосовуватись внутрішньом’язово, внутрішньовенно або субкон’юнктивально.

Доза, спосіб введення та інтервали міжіндивідуальними дозами залежать від тяжкості захворювання, чутливості бактерійі стану пацієнта. Правильне дозування розраховується, виходячи з маси тілапацієнта.

Дорослі. Звичайна добова дозагентаміцину для пацієнтів з помірними та серйозними інфекціями становить 3 - 5мг/кг маси тіла, внутрішньом’язово або внутрішньовенно, розподілена на 3прийоми.

Звичайна тривалість приймання препарату для всіхпацієнтів 7 – 10 діб.

При тяжких та ускладнених інфекціях курс терапіїможе бути продовжений за необхідністю. У таких випадках рекомендуєтьсяздійснювати контроль за функцією нирок, слуху та вестибулярного апарату,оскільки токсичність препарату проявляється після його приймання більше ніж 10діб.

Призначена добова доза гентаміцину повинна бутибезпечною та ефективною.

Застосовують дози 4 - 7 мг/кг. Дозуваннярозраховують за фактичною масою тіла (ФМТ), якщо пацієнт неповний (маєдодатково не більше 20 % до ідеальної маси тіла (ІМТ). Якщо пацієнт повний,визначальна доза маси тіла (ДМТ) розраховується за наступною формулою: ДМТ =ІМТ + 0,4 (ФМТ – ІМТ).

Медичний персонал повинен знати про можливістьендотоксин-подібних реакцій, які проявляються пропасницею, ознобом та/абогіпотензією, що викликані, як вважають, підвищенням рівня ендотоксинів.

Діти. 6 - 7,5 мг/кг/добувнутрішньом’язово або внутрішньовенно, на 3 прийоми (2 – 2,5 мг/кг вводитикожні 8 годин).

Діти та новонароджені старші 1-готижня.7,5 мг/кг маси тіла на добу, розподілені на 3 рівні дози (2,5 мг/кг вводитикожні 8 годин).

Недоношені та доношеніновонароджені на 1-му тижні життя.

Народженіраніше 28 тижнів вагітності: 2,5 мг/кг кожні 24 - 36 годин.

Народженіна 28 – 32 тижнях вагітності: 2,5 мг/кг кожні 18 годин.

Народженіпізніше 32 тижнів вагітності: 2,5 мг/кг кожні 12 годин.

Новонародженимз масою тіла до 1500 г слід вводити гентаміцин кожні 24 години.

Новонародженимз масою тіла від 1500 г до 3250 г слід вводити гентаміцин кожні 18 годин.

Немовлятамгентаміцин слід призначати тільки за чіткими показаннями. Лікування повиннебути максимально коротким.

Гентаміцинможливо вводити один раз на добу новонародженим у стабільному стані, дітям зінфекціями сечових шляхів, а також дітям з високою температурою танейтропенією.

Дорослимпри лікуванні більшості інфекційних хвороб рекомендується одне введенняпротягом доби. Однак можуть бути певні показання, при яких одноразове введенняпротягом доби не рекомендується у зв''язку з недостатністю клінічного досвіду(див. розділ «Особливості застосування»).

При порушенні функції нирок необхідно змінити режимдозування препарату так, щоб він гарантував терапевтичну адекватністьлікування, але не перевищував рівня гентаміцину у крові. При кожній можливостіконтролюйте концентрацію гентаміцину у сироватці крові. Через 30 – 60 хвилинпісля внутрішньовенного або внутрішньом’язового введення сироватковіконцентрації повинні становити 5 – 10 мкг/мл.

Початкова доза така, як і для пацієнтів з нормальноюфункцією нирок. Для продовження терапії є два методи. Один метод передбачає збільшенняінтервалу між окремими дозами. У зв''язку з тим, що кліренсаміноглікозидів тісно корелює з кліренсом креатиніну та його сироватковоюконцентрацією, дані показники можуть допомогти визначити потрібний інтервал міждозами гентаміцину, що вводяться.

Рекомендований графік дозування для пацієнтів з порушеннямфункції нирок.

Для пацієнтів з масою тіла нижче 60 кгдоза становить 60 мг гентаміцину.

Для пацієнтів з інфекціями серозноїсистеми та порушенням функції нирок бажано призначати антибіотик з більшоючастотою, але зменшитидозування.

Рекомендовані дози для пацієнтів з порушенням функції нирок.

Пацієнтам з бактеріальною інфекцією, яким необхіднийдіаліз, призначають 1 – 1,5 мг гентаміцину на кг маси тіла наприкінці кожногодіалізу.

При перитонеальному діалізі додають 1 мг гентаміцинудо 2-х л діалізного розчину.

Внутрішньовенне введення. Дози такі ж, як і длявнутрішньом’язового введення. Звичайний об’єм розчинника (стерильнийфізіологічний розчин або 5 % глюкоза) становить 100 - 200 мл для дорослих; длядітей об’єм розчинника повинен бути пропорційно зменшений. Розведений розчинповинен бути введений протягом 1 - 2 годин. Концентрація гентаміцину у розчиніне повинна перевищувати 1 мг/мл (0,1 %).

У шприці гентаміцин не слід змішувати з іншимибудь-якими ліками.

Субкон’юнктивальне введення. 10 - 20 мг гентаміцину,нерозведеного або розведеного рівним об’ємом стерильного фізіологічногорозчину.

Найвища добова доза гентаміцину становить 7,5 мг/кг,розподілена на 3 прийоми.

Побічна дія. Як і інші аміноглікозиди,гентаміцин може викликати серйозну побічну дію як на вестибулярну, так і наслухову гілки восьмої пари черепних нервів, він також може порушувати функціюнирок, підвищувати рівень сечовини та креатиніну в сироватці, викликатипротеїнурію та циліндрурію.

Іншіпобічні ефекти, які відзначаються рідко: підвищення рівня сироватковихтрансаміназ (АЛТ, АСТ), білірубіну, підвищення рівня ретикулоцитів,тромбоцитопенія, гранулоцитопенія, анемія, зниження рівня кальцію у сироватці,шкірні висипи, кропив’янка, свербіж, пропасниця, головний біль, блювання,м''язовий біль.

Дуже рідко відзначаються такі побічні ефекти:нудота, підвищення слиновиділення, втрата апетиту, втрата ваги, пурпура, набрякгортані, біль у суглобах, гіпотензія та сонливість.

Протипоказання.

Гіперчутливість до гентаміцину або будь-якогоантибіотика з групи аміноглікозидів.

Гіперчутливість до будь-якого компонента препарату.

Взаємодія з іншими лікарськимизасобами. Слідуникати одночасного призначення діуретиків (етакринової кислоти і фуросеміду),оскільки останні можуть посилювати токсичність гентаміцину.

Гентаміцинможе потенціювати ефект міорелаксантів. Внаслідок одночасного застосуваннягентаміцину і блокаторів нервово-м’язової передачі може розвинутисьнервово-м’язовий та дихальний параліч.

Одночасне або послідовне застосування іншихпотенційно нейротоксичних або нефротоксичних антибіотиків, таких якстрептоміцин, неоміцин, канаміцин, тобраміцин, цефалоридин, паромоміцин,віоміцин, поліміксин В та колістин, не рекомендується.

Одночаснезастосування пеніциліну призводить до розвитку синергічного бактерицидногоефекту гентаміцину, однак, ці препарати фізично і хімічно несумісні, і їх неможна змішувати один з одним.

Посиленнянефротоксичності відзначалось при одночасному введенні гентаміцину ікліндаміцину, ванкоміцину, піперациліну, метоксифлурану, фоскарнету тарадіологічних засобів.

Передозування. У разі передозування читоксичних реакцій з ознаками або симптомами нефротоксичності чи ототоксичностіта нервово-м''язової блокади з дихальною недостатністю гентаміцин можливовивести з кровотоку за допомогою гемодіалізу. Для новонароджених застосовуєтьсяперитонеальний діаліз.

Дляпацієнтів з порушенням функції нирок виведення гентаміцину є особливо важливим.

Особливості застосування. У пацієнтів ззахворюваннями нирок необхідно регулярно контролювати сироваткові концентраціїгентаміцину та функції нирок та слуху.

Симптоми порушення функції нирок або ушкодженняслухового чи вестибулярного апарату потребують припинення терапії гентаміциномабо, у виключних випадках, тільки корекції його дози. Слід з обережністюпризначати недоношеним дітям і новонародженим, оскільки нирки в них ще неповністю розвинені і внаслідок цього період біологічного напівжиття препаратуможе збільшуватись.

Гентаміцин слід застосовувати з обережністю упацієнтів з дегідратацією, міастенією гравіс, паркінсонізмом чигіпокальціємією, а також у хворих похилого віку.

Паралельне чи послідовне застосування іншихнейротоксичних та нефротоксичних препаратів, зокрема, стрептоміцину, неоміцину,канаміцину, тобраміцину, цефалоридину, паромоміцину, віоміцину, поліміксину Вабо колістину не рекомендується.

Слід уникати одночасного застосування гентаміцину ісильних діуретиків, оскільки вони можуть підвищити токсичність аміноглікозидів.

Нервово-м’язова блокада і дихальний параліч можутьнаставати внаслідок одночасного застосування гентаміцину і міорелаксантів.Кальцій і неостигмін можуть зняти нервово-м’язову блокаду, викликанусукцинілхоліном і тубокурарином, відповідно.

Хворі, що мають захворювання нирок, втрату слуху,запаморочення чи дзвін у вухах, особливо чутливі до гентаміцину. Проявпорушення функції нирок чи слухового апарату потребує припинення лікуваннягентаміцином або, у надзвичайних випадках, корекції дозування.

У зв''язку з невеликим клінічним досвідом нерекомендується одночасне введення всієї добової дози гентаміцину при наступнихстанах:

опіки площею більше 20%;

цистофіброз;

асцит;

ендокардит;

хронічна ниркова недостатність з застосуваннямгемодіалізу;

сепсис;

вагітність.

Застосування в період вагітності талактації. Припризначенні вагітним жінкам гентаміцин може чинити шкідливий вплив на плід(ототоксичність), у зв’язку з чим гентаміцин призначають вагітним жінкам тількипри лікуванні інфекцій, що загрожують життю.Внаслідок можливості серйозних побічних ефектів щодо дитини при вигодовуваннігрудним молоком, слід прийняти рішення або про припинення годування груддю, абопро відміну лікування гентаміцином.

Вплив на здатністькерувати автомобілем. Даних про вплив на здатність керуватиавтомобілем або механізмами немає. Однак у деяких пацієнтів гентаміцин увисоких дозах може викликати порушення рівноваги, що супроводжується нудотою тазапамороченням, навіть після відміни лікування.

Умови та термін зберігання. Зберігають при температурінижче 25⁰ С.

Термін зберігання препарату – 5 років.

Не застосовувати гентаміцин після закінчення термінупридатності.

Зберігатипрепарат у недоступному для дітей місці.