ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосуванняпрепарату
ПІРАЗИНАМІД
(PYRAZINAMID)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назва: pirazinamide;амід піразинкарбонової кислоти;
основні фізико-хімічні властивості: білі круглі, трохи двоопуклі таблетки зіскошеним краєм та насічкою на одному боці;
склад: 1 таблетка містить 500 мг піразинаміду;
допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, крохмаль попередньожелатинізований, натрію крохмальгліколят, тальк, магнію стеарат, натріюлаурилсульфат.
Форма випуску. Таблетки.
Фармакотерапевтична група. Протитуберкульознізасоби. Код АТС J04A K01.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка.Піразинамід використовується для лікування туберкульозу (туберкулостатик). Вінруйнує М. tuberculosis на стадії внутрішньоклітинного ділення. Піразинамідособливо ефективний протягом перших місяців лікування. Його завжди призначаютьразом з іншими туберкулостатиками (ізоніазидом, етамбутолом, рифампіцином) длятого, щоб запобігти розвитку стійких до піразинаміду штамів М. tuberculosis.
Фармакокінетика. Піразинамід повністю засвоюється з шлунково-кишковоготракту. Найвища концентрація в крові досягається через дві години післяперорального прийому. Піразинамід широко розповсюджується по тканинах і рідинахтіла. Він метаболізується в печінці, його основний метаболіт також є активнимпроти М. tuberculosis. Піразинамід і його метаболіти виводяться, в основному,нирками.
Піразинамід повністю абсорбується ізшлунково-кишкового тракту. У лікворі досягається майже такої ж концентрації, які в сироватці. Основний метаболіт - фармакологічно активна піразинова кислота.Приблизно 70% препарату виділяється із сечею.
Показання для застосування. Піразинамід використовується длялікування всіх форм туберкульозу (в комбінації з іншими туберкулостатиками).
Спосіб застосування та дози. Звичайна доза Піразинаміду для дорослихстановить від 15 до 30 мг на 1 кг маси тіла на добу; максимальна добова доза неповинна перевищувати 2 г. Можливі випадки використання підвищеної дози, тобтовід 50 мг до 70 мг/кг маси тіла на добу, два або три рази на тиждень. Придворазовому прийомі на тиждень максимальна добова доза не повинна перевищувати4 г; при триразовому прийомі - ця доза не повинна перевищувати 3 г.
Звичайна доза Піразинаміду для дітей становить від 15 до 30 мг на 1 кгмаси тіла на добу; максимальна добова доза не повинна перевищувати 2 г. Зновуж, можливі випадки використання підвищеної дози, тобто від 50 мг до 70 мг/кгмаси тіла на добу, два або три рази на тиждень. При призначенні двічі натиждень максимальна добова доза не повинна перевищувати 4 г; при призначенні тричіна тиждень ця доза не повинна перевищувати 3 г.
Пацієнтів похилого віку звичайно лікують Піразинамідом у дозах,близьких до нижньої межі звичайної дози для дорослих.
Звичайна доза Піразинаміду для пацієнтів з помірними порушеннямифункції нирок становить від 12 до 20 мг на кг маси тіла на добу. Можливо такожлікування дозами по 40 мг/кг маси тіла на добу три рази на тиждень і 60мг/кг маси тіла на добу два рази на тиждень. Треба уникати використанняПіразинаміду пацієнтами з кліренсом креатиніну нижче 50 мл/хв.
Для пацієнтів, що перебувають на гемодіалізі або перітонеальномудіалізі, призначають звичайну дозу для дорослих. Можна також використовуватидози по 40 мг/кг маси тіла на добу три рази на тиждень і 60 мг/кг маси тіла надобу двічі на тиждень, але їх бажано застосовувати за 24 години до початкудіалізу.
Якщо пацієнтів з порушеннями функції печінки лікують звичайними дозами,Піразинамід накопичується в організмі. Тому таких пацієнтів треба лікуватименшими дозами.
Таблетки приймають, запиваючи водою, у вигляді разової дози післясніданку.
Для розрахунку добової дози завжди використовують ідеальну масу тіла.
Побічна дія. Лікар повинен повідомити пацієнта про можливіпобічні ефекти і перші заходи боротьби з ними. Найбільш серйозним побічнимефектом є порушення функції печінки (жовтяниця, збільшення печінки, асимптомнезбільшення активності трансаміназ печінки до поодиноких випадків гостроїатрофії печінки і смерті), що залежить від дози. Нудота, анорексія і артралгія(як з підвищенням концентрації сечової кислоти в сироватці, так і без нього) єзвичайними побічними ефектами терапії Піразинамідом. Рідше спостерігаютьсяблювання, міалгія і артралгія з підвищенням температури тіла, реакціїгіперчутливості (висипання на шкірі, кропив’янка, прурит, фоточутливість),сидеробластна анемія і тромбоцитопенія. Іноді побічними ефектами терапіїПіразинамідом є вугри, пелагра, біль при сечовиділенні (дизурія) і запаленнянирок (інтерстиціальний нефрит).
Протипоказання. Піразинамід не повинні приймати пацієнти з гіперчутливістюдо активної речовини та інших інгредієнтів цих ліків, а також пацієнти зтяжкими порушеннями функції печінки і хворих на гостру подагру.
Передозування.
Якщо пацієнт прийняв велику кількість таблеток ізнаходиться у свідомості необхідно викликати блювання. Лікування симптоматичне.Гемодіаліз є ефективним методом виведення піразинаміду з організму.
Особливостізастосування.
Якщо пацієнтпочуває себе добре, то дуже важливо приймати препарат регулярно та завершитиповний курс лікування. При проведенні лікування Піразинамідом слід контролюватиосновні функціональні проби печінки і рівень сечової кислоти. Функціональніпроби печінки слід проводити кожні 2-4 тижні і/або якщо виникають будь-якікліничні ознаки або симптоми печінкової недостатності.
Піразинамідзатримує екскрецію уратів нирками, що0 може виявлятися як гіперурикемія,звичайно без ознак подагри.
За наявностісимптомів порушення функції печінки або гіперурикемії (гостра подагра) лікуваннятреба припинити. У пацієнтів з нирковою недостатністю може відбуватисянакопичення піразинаміду в організмі.
Піразинамід требаобережно призначати діабетикам, тому що лікування діабету може ускладнитися підчас терапії Піразинамідом.
У хворих на порфіріюПіразинамід може спричинити гострі напади порфірії.
Піразинамід требаобережно призначати пацієнтам з відомою гіперчутливістю до етіонаміду,ізоніазиду, ніацину або інших хімічно подібних ліків, тому що такі пацієнтиможуть виявитись гіперчутливими також до піразинаміду.
Вагітність і годування груддю.
Незважаючи на те, що немає даних про шкідливу дію Піразинаміду на плод,ризик не може бути виключеним. Вагітні можуть приймати Піразинамід лише у разі,якщо потенційна користь для матері перевищує можливий ризик для плода.Піразинамід виділяється в грудне молоко в невеликих кількостях, тому нерекомендується годувати груддю під час лікування Піразинамідом.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Пацієнтам требаутримуватися від вживання алкогольних напоїв під час лікування Піразинамідом,тому що ці ліки можуть посилити шкідливу дію алкоголю.
Паралельнезастосування Піразинаміду та ізоніазиду може зменшити концентрацію ізоніазиду всироватці, особливо у пацієнтів з уповільненим метаболізмом ізоніазиду.
Паралельнийприйом Піразинаміду та етіонаміду збільшує ризик уражень печінки, особливо удіабетиків. Під час лікування комбінацією цих ліків треба робити регулярнілабораторні перевірки функції печінки. Якщо виникнуть будь-які ознаки порушенняфункції печінки, лікування такою комбінацією ліків треба припинити.
Піразинамідзнижує метаболізм циклоспорину і тим самим зменшує рівень циклоспорину всироватці. У пацієнтів, які лікуються циклоспорином, рівні циклоспорину всироватці треба контролювати від початку терапії піразинамідом і після їїприпинення.
Паралельнезастосування Піразинаміду і фенітоїну може збільшити концентрацію фенітоїну всироватці і, відповідно, можуть виникнути ознаки інтоксикації фенітоїном.Піразинамід може зменшувати ефективність препаратів, які використовуються длялікування подагри, і засобів, які сприяють виведенню сечової кислоти зорганізму (алопуринол, колхіцин, пробенецид, сульфінпіразон). Це може підвищитирівні сечової кислоти в сироватці пацієнтів, які хворіють на подагру ілікуються Піразинамідом. Для контролю гіперурикемії може виявитись необхіднимзмінити дозування цих медикаментів, якщо препарати проти подагри і ліки, якісприяють виведенню сечової кислоти, використовуються паралельно зПіразинамідом.
Застосуванняпаралельно Піразинаміду і алопуринолу може зменшити метаболізм метаболітівПіразинаміду. Метаболізм самого Піразинаміду при цьому суттєво не змінюється.
Зидовудин можезначно зменшити рівень піразинаміду в сироватці і збільшити ризик анемії.
Піразинамідзаважає проведенню тестів Ацетест®і Кетостикс®, тому що вінробить колір проби червоно-коричневим.
Піразинамід можезаважати визначенню концентрації заліза в сироватці за допомогою приладуФеррохем(R) ІІ.
Умови та термін зберігання. Зберігати в захищеному від вологита світла місці. Зберігати при температурі не вище 25 оС.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
Препарат не слід використовувати після закінчення термінупридатності, зазначеного на упаковці. Термін придатності – 5 років.