ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосуванняпрепарату
ГЛЮКОЗА
(Glucosum)
Загальнахарактеристика:
міжнародната хімічна назви: Dextrose; D-(+)-глюкопіраноза;
основніфізико-хімічні властивості: безбарвна або злегка жовтувата, прозора рідина;
склад: 1 мл розчину міститьглюкози (в перерахуванні на глюкозу безводну) 0,4 г;
допоміжніречовини: 0,1М розчин кислоти хлористоводневої (до рН 3,0-4,0), натрію хлорид,вода для ін’єкцій.
Формавипуску.Розчин для ін’єкцій.
Фармакотерапевтичнагрупа. Розчинидля внутрішньовенного введення. Вуглеводи. ATC B05B A03.
Фармакологічні властивості. Глюкоза забезпечує субстратне поповнення енерговитрат.При введенні у вену гіпертонічних розчинів підвищується внутрішньосудиннийосмотичний тиск, посилюється надходження рідини із тканин у кров, прискорюютьсяпроцеси обміну речовин, покращується антитоксична функція печінки, посилюєтьсяскорочувальна діяльність серцевого м’яза, розширюються судини, зростає діурез.При введенні гіпертонічного розчину глюкози посилюються окислювально-відновніпроцеси, активується відкладення глікогену в печінці.
Фармакокінетика. Після внутрішньовенного введення глюкоза з током кровінадходить до органів і тканин, де включається в процеси метаболізму. Запасиглюкози відкладаються в клітинах багатьох тканин у вигляді глікогену. Вступаючив процес гліколізу глюкоза метаболізується до пірувату або лактату, в аеробнихумовах піруват повністю метаболізується до вуглекислого газу і води зутворенням енергії у формі АТФ. Кінцеві продукти повного окислення глюкозивиділяються легенями (вуглекислий газ) і нирками (вода).
Показання для застосування. Гіпоглікемія, інфекційні захворювання, захворюванняпечінки, токсикоінфекції та інші токсичні стани, лікування шоку і колапсу.Глюкози розчин застосовують також для розведення різних лікарських засобів привведенні у вену (сумісних з Глюкозою); як компонент парентерального харчування.
Спосіб застосування та дози. Глюкози розчин 40 % вводять внутрішньовенно(дуже повільно), по 20-40-50 мл на введення. При необхідності вводятькраплинно, зі швидкістю до 30 крапель на хвилину, до 300 мл на добу (6 гглюкози на 1 кг маси тіла).
Для застосування як компонента парентерального харчування Глюкозирозчин 40% змішують з Глюкози розчином 5 % або збалансованим сольовим розчиномдо досягнення 10% концентрації і проводять інфузію даного розчину.
Побічна дія. При швидкому внутрішньовенному введенні можливийрозвиток флебіту. Можливий розвиток іонного (електролітного) дисбалансу.
Протипоказання. Цукровий діабет і різні стани, що супроводжуютьсягіперглікемією.
Передозування. При передозуванні препарату розвиваєтьсягіперглікемія, глюкозурія, підвищення осмотичного тиску крові (аж до розвиткугіперглікемічної гіперосмотичної коми), гіпергідратація і порушенняелектролітної рівноваги. В цьому разі препарат відміняють і призначають інсулініз розрахунку 1 ОД на кожні 0,45–0,9 ммоль глюкози крові до досягнення рівня 9ммоль/л. Рівень глюкози крові слід знижувати поступово. Одночасно зпризначенням інсуліну проводять інфузію збалансованих сольових розчинів.
Особливості застосування. Препарат слід застосовувати під контролем рівняцукру в крові та рівня електролітів. Не рекомендується призначати Глюкозирозчин в гострий період тяжкої черепномозкової травми, при гострому порушеннімозкового кровообігу, тому що препарат може збільшувати пошкодження структурмозку і погіршувати перебіг захворювання (крім випадку корекції гіпоглікемії).
При гіпокаліємії введення Глюкози розчину необхідно поєднуватиодночасно з корекцією дефіциту калію (через небезпеку посилення гіпокаліємії);при гіпотонічній дегідратації – одночасно із введенням гіпертонічних сольовихрозчинів.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. В зв’язку з тим, що глюкоза являє собоюдостатньо сильний окислювач, її не слід вводити в одному шприці згексаметилентетраміном. Глюкози розчин не рекомендується змішувати в одномушприці з лужними розчинами: із загальними анестетиками та снодійними(знижується їх активність), розчинами алкалоїдів (відбувається їх розпад).Глюкоза також послаблює дію аналгетиків, адреноміметиків, інактивуєстрептоміцин, знижує ефективність ністатину.
Для кращогозасвоєння глюкози при нормоглікемічних станах введення препарату бажанопоєднувати із призначенням 4–8 ОД інсуліну короткої дії (підшкірно).
Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі не вище +25°С.
Термін зберігання5 років.